Медики розповіли, чому при грипі така висока частота ускладнень

Для лікарів практичний інтерес представляють ускладнення, як найближчі, так і віддалені, які демонструють чіткий та не дуже взаємозв’язок між їх маніфестацією і попереднім захворюванням на грип, повідомляє grippua .

За статистикою: які ускладнення при грипі розвиваються найбільш часто?

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Найбільш частим ускладненням грипу є ураження легеневої тканини і розвиток пневмонії. Показники поширеності запалення легенів варіюють від 15% при грипі А (Н1N1) до 30% при грипі А (Н3N2). До легеневих ускладнень грипу відносять також емпієми плеври та абсцеси легень, які виникають в пізні терміни захворювання на грип.

На другому місці за частотою розвитку – до 10%, знаходяться бактеріальні ускладнення з боку ЛОР-органів – синусити, отити, мастоїдити. Ураження нервової системи у вигляді менінгітів, енцефалітів, менінгоенцефалітів, невралгій, полірадикулоневритів, а також м’язової тканини (міозити, рабдоміоліз і міоглобінурія) зустрічаються рідше, як і розлади з боку серцево-судинної системи. Проте, підвищується частота серцево-судинних катастроф (інфарктів міокарда та інсультів), особливо у людей похилого віку. Виникаюче зниження імунологічної реактивності після захворювання на грип стає причиною загострення хронічних захворювань – ХОЗЛ, бронхіальної астми, хронічного тонзиліту, пієліту, ревматичних захворювань і багатьох інших.

Які дані стосовно показників смертності при грипі?

Як показує багаторічний клінічний досвід, найбільш часто причиною смерті стає не сам грип, а його ускладнення або наявність обтяжуючих факторів, які об’єднують в поняття груп ризику, куди відноситься і вік – дитячий і похилий. Так, показник смертності від найбільш часто виникаючих при грипі ускладнень – пневмонії, становить: при вірусно-бактеріальній – 10%, зростаючи до 25% при вторинної бактеріальній пневмонії.

У загальній структурі смертності частота смертельних випадків від грипу та його ускладнень досягає 40%. Проведене протягом 22 років наглядове дослідження в Нідерландах показало, що лише 5% осіб до 60 років помирають від грипу і його ускладнень, у віковій групі 60 – 69 років цей показник зростає практично в 2,5 рази і становить 12%, у 70 – 79-річних він практично потроюється до 29% і після 80 років становить 54%. Експерти сходяться на думці, що показник летальності від грипу у похилому віці перевищує середньостатистичний в 3 – 6 разів. У групах ризику частота смертельного результату на тлі супутньої кардіоваскулярної патології становить практично 50%, а у хворих з легеневою патологією – 25%.

Ці дані пояснюють той факт, чому рівень госпіталізації в періоди епідемій грипу зростають в 3 – 5 разів на основному за рахунок груп ризику – людей похилого віку та осіб з хронічними захворюваннями.

Як бачимо, грип не проходить безслідно для людини, зачіпаючи основні життєво важливі системи та вносячи розлад у їх роботу. Захворювання на грип стає перевіркою на міцність не тільки для імунної системи, воно розкриває слабкі місця практично у всьому організмі і вдаряє по найбільш вразливим.

Чи потрібно враховувати відтерміновані ускладнення грипу, як це роблять на Заході?

Багато станів, які виникають через деякий час після одужання від грипу, в деяких країнах світу пов’язують з перенесеним захворюванням, що відображаєтся в статистиці ускладнень і летальних випадків. У нас же досі в як ускладнення трактуються стани, які розвинулися на тлі захворювання або відразу після одужання, інші в цю категорію не потрапляють. При цьому змазується настороженість як лікаря, так і самого пацієнта щодо можливих відтермінованих наслідків, а тому в нашому суспільстві досі поширене упередження, що грип не є серйозним захворюванням, лікування якого вимагає обов’язкового лікарського контролю і специфічного етіотропного лікування. А виникаючі через деякий час наприклад кардіоваскулярні події часто трактуються як раптово виниклі.

Хоча сьогодні чітко доведено, що в людини літнього віку, яка звернулася на прийом, є  високий ризик розвитку інсульту та інфаркту міокарда, і лікар має часовий проміжок, щоб призначити необхідне лікування, яке не дозволить події відбутися.

Сучасні стратегії в лікуванні грипу

Очевидно, що значні показники захворюваності на грип, висока частота розвитку ускладнень і пов’язаних з ними смертей, особливо в групах ризику, вимагає своєчасного призначення етіотропного лікування. Сучасні настанови з лікування грипу рекомендують пацієнтам з груп ризику призначення інгібіторів нейрамінідази при підтвердженому захворюванні на грип.

При цьому в клінічній практиці не завжди можливо швидко і досить точно встановити вірус, а лікарю доводиться покладатися на свій досвід і клінічне мислення. Звужуючи коло пацієнтів, яким показано призначення інгібіторів нейрамінідази щоб уникнути розвитку резистентності до цих препаратів вірусу грипу, не можна залишати всіх інших хворих на грип без етіотропного лікування. Адже і ті 5% хворих до 60 років теж повинні мати шанс на успішну боротьбу зі збудником грипу.

Крім інгібітора нейрамінідази, сьогодні на фармацевтичному ринку України є противірусні препарати з полімішеневою дією, наприклад, препарати, що містять активну діючу речовину рідкий екстракт протефлазід. Його інгібуючий вплив на вірусну нейрамінідазу посилено впливом на РНК-полімерази – фермент, що забезпечує копіювання вірусу. Це дозволяє забезпечити інактивацію вірусу грипу з декількох сторін і уникнути запуску ланцюгової реакції з найближчих і відтермінованих наслідків.

Таким чином, щорічно оновлювані статистичні дані щодо грипу найчастіше є усередненими, відрізняються в різних країнах і не завжди відображають реальну картину щодо цього захворювання. В такому випадку краще керуватися тенденціями, які спостерігаються під час епідемій грипу. А вони як правило гнітючі. Крім того, не варто недооцінювати сьогодні грип у молодих і здорових – це завтрашні пацієнти похилого віку з хронічними захворюваннями, багато з яких прямо або побічно є наслідками грипозної інфекції. Тому етіотропну противірусну терапію можна розглядати як превентивний захід щодо зниження ризику розвитку важких життєзагрозливих станів після перенесеного грипу.

Фото: з відкритих джерел

Важливо! Матеріал підготовлений на підставі останніх, науково перевірених та актуальних досліджень у сфері медицини. Матеріал, підготовлений журналістом «Lenta.UA», має виключно інформаційний характер і не є закликом до дії чи підстави для встановлення медичного діагнозу. Всі рішення щодо здоров'я повинні бути обов'язково узгоджені з Вашим лікарем, закликаємо обов'язково звертатися до фахівців.