Майдан по-турецьки: чи втратить Ердоган владу і що це означає для України

Мировий кримінальний суд у Стамбулі визначив запобіжний захід меру міста Екрему Імамоглу вранці 23 березня. Звинувачення у зв'язках з терористами, на думку суду, доведено не було, проте у справі про корупцію запобіжним заходом для мера Імамоглу та його радника Мурата Онгуна було обрано арешт. Їх узяли під варту безпосередньо у залі суду.

Мера Стамбула, нагадаємо, було затримано 19 березня у зв'язку зі звинуваченнями в корупції та зв'язками з Робочою партією Курдистану, яка визнана в країні терористичною і заборонена. Загалом у рамках розслідування під підозру потрапило понад 100 осіб, включаючи журналістів та бізнесменів. Сам Імамоглу звинувачення категорично заперечує та заявляє про свою невинність.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

У той час, коли турецька Феміда визначала запобіжний захід пану Імамоглу, Республіканська народна партія (РНП) приступила до проведення праймеріз щодо обрання свого кандидата на президентських виборах 2028 року. Опозиціонери встановили понад 5,6 тис. урн для голосування у 81 провінції Туреччини. У голосуванні могли взяти участь не лише члени півторамільйонної РНП, а й безпартійні громадяни. При цьому перемогу Імамоглу було забезпечено заздалегідь - він був єдиним кандидатом на праймеріз. Тим часом, поки неясно, чи матиме він можливість брати участь у президентських перегонах: навіть якщо його визнають невинним, доля політика залежатиме від результатів апеляції на визнання Стамбульським університетом його диплома недійсним. Без вищої освіти, згідно з турецьким законодавством, Імамоглу не матиме права балотуватися на президентську посаду.

Тим часом у Стамбулі та інших великих містах країни не вщухають масові протести на підтримку опального мера. А після новин про його арешт протестний вогонь спалахує все потужніше і потужніше. Лідер РНП Озгюр Озель у неділю закликав прихильників мобілізувати всі сили, незважаючи на чинну в Стамбулі, Анкарі та Ізмірі заборону на протестні акції.

Найбільша за останні десять років акція протесту відбулася у Стамбулі увечері у п'ятницю, 21 березня. Тоді сотні тисяч людей вийшли на вулиці міста, а основна демонстрація проходила біля будівлі стамбульської мерії. Незважаючи на заклики організаторів до мирного протесту, уникнути зіткнень із поліцією не вдалося. Демонстранти почали закидати правоохоронців фаєрами та камінням, ті відповіли сльозогінним газом та водометами. Аналогічні сценарії розігралися в Анкарі та Ізмірі. При цьому у столиці Туреччини головною ударною силою протестувальників стали студенти Близькосхідного технічного університету, яких правоохоронці заблокували у кампусі, де й проходили основні зіткнення. За підсумками протестів у п'ятницю та суботу в Туреччині було затримано 323 особи, повідомив міністр внутрішніх справ країни Алі Єрлікая.

Привертає увагу розрив в офіційних цифрах і підрахунках опозиції. Приміром, поліція Стамбула заявляла про 300 тис. учасників акцій протесту, тоді як опозиція нарахувала щонайменше 1 мільйон осіб. Дуже показово, що турецька влада заборонила місцевим ЗМІ публікувати кадри акцій протесту, оголосивши подібні публікації підбурюванням до заворушень. Соцмережі в країні з 19 березня працюють із перебоями. На тлі протестів у Стамбулі та Анкарі частково перекривають дороги та виходи зі станцій метро.

Тим часом пропрезидентська Партія справедливості та розвитку минулого вікенду організувала в Стамбулі іфтар (вечірній прийом їжі у мусульман під час Рамадану - ред.), на якому виступив багаторічний президент Реджеп Тайіп Ердоган. Він заявив про незалежність судової системи країни, засудив протести та пообіцяв, що Туреччина не піддасться «вуличному терору».

Як відомо, президентські вибори в Туреччині намічені на 2028 рік, однак у світлі останніх подій багато аналітиків прогнозують ймовірне дострокове виборче перезавантаження. У тому, що для України було б набагато краще, якби зовнішньополітична погода у Туреччині залишалася стабільною, переконаний політолог Петро Олещук. «Ми маємо розуміти, що ні з ким у Туреччині у нас не можуть бути мега-дружні стосунки, а з Ердоганом Київ співпрацює досить ефективно. До речі, прагматичність Єрдогана впроваджується в активну співпрацю Туреччини з українським військово-промисловим комплексом (ВПК). Ця співпраця стартувала, що дуже важливо, незадовго до повномасштабного вторгнення. Тобто Туреччина продавала нам «Байрактари» у той час, коли, наприклад, Німеччина блокувала продаж снайперських гвинтівок. Загалом, для України, гадаю, було б краще, щоб найближчим часом при владі залишався Ердоган», - зазначає експерт.

Протести, які охопили найбільші міста Туреччини після арешту мера Стамбула та головного опонента президента Реджепа Тайіпа Ердогана, широко висвітлюються у світі. Спостерігачі сходяться на думці, що арешт Екрема Імамоглу пов'язаний із бажанням влади позбавити сильного супротивника президента можливості кинути йому виклик на виборах.

«Ердоган править Туреччиною понад два десятиліття. За цей час він крок за кроком перетворив свою країну на автократію. Він підточив систему юстиції та змусив медіа приєднатися до панівної ідеології. Тепер він зробив ще один крок на цьому шляху: заарештувавши Імамоглу, він не лише позбавив волі одного із найпопулярніших політиків у країні. Він у принципі поставив під питання вибори. Ердоган слідує російській чи іранській моделі, в яких володар вирішує, хто може кидати йому виклик. Очевидно, у президентському палаці дійшли висновку, що Імамоглу надто успішний як мер і надто популярний, щоб дозволити йому й надалі діяти», - констатує німецька Der Spiegel.

Водночас The Washington Post наголошує: «Турецька поліція заарештувала головного опонента Ердогана. За два десятиліття при владі Ердоган посилив контроль над державними установами, а також посилив репресії проти свободи слова та думки. Він також помітно посилив контроль над системою правосуддя, висував звинувачення та садив у в'язницю своїх опонентів. Він також поширив свій контроль за ЗМІ, університетами та іншими громадськими інститутами. Це жорстке закручування гайок».

CNN, резюмувавши, що меру Імамоглу закривають шлях у президенти, наголошує: «Імамоглу, видного лідера опозиції та головного суперника Ердогана, було заарештовано на тлі звинувачень у корупції та зв'язках із забороненою політичною групою. Його затримання викликало масштабні протести, незважаючи на зусилля уряду щодо придушення незгоди шляхом перекриття доріг та заборони демонстрацій. Репресії сприймаються як частина ширшої стратегії адміністрації Ердогана щодо збереження контролю над, можливо, підготовкою дострокових виборів. Протести відбивають глибоке розчарування громадян у зв'язку з ерозією демократичних норм Туреччини. Арешт Імамоглу стався услід за значними електоральними втратами правлячої партії Ердогана, викликавши побоювання, що уряд вдається до авторитарних заходів, щоб змусити опозицію замовкнути».

«Пан Імамоглу з минулого року успішно випереджає турецького лідера у опитуваннях громадської думки. Уряд явно не хотів залишати все на волю випадку… Перспективи для кульгавої демократії Туреччини виглядають похмуро. Арешт мера Стамбула - найбільший, але він не перший такого роду і, швидше за все, не останній», - прогнозує британське видання The Economist.

Зазначимо, що 54-річний Екрем Імамоглу регулярно відвідував міжнародні заходи, зокрема брав участь у Мюнхенській безпековій конференції, де на кулуарному рівні підтримував Україну в її протистоянні з путінською Росією. Публічно свою позицію щодо російсько-української війни він не озвучував.

Читайте також: Мер Стамбула після арешту закликав турків до протестів

Читайте також: Протести в Туреччині: затримано понад тисячу людей