Марк замість Єнса: що дасть Україні зміна генсека НАТО

У штаб-квартирі НАТО в Брюсселі 1 жовтня відбулася далеко непересічна подія. Йєнс Столтенберг, який керував Альянсом з 2014 року і кілька разів на прохання країн-членів продовжував термін свого перебування на відповідальній посаді, офіційно здав повноваження і представив свого наступника – екс-прем'єра Нідерландів Марка Рютте.

Дуже показово, що перебуваючи на фінішній прямій свого головування в Альянсі, пан Столтенберг активно коментував події, зокрема пов'язані з російсько-українською війною. Так, він публічно підтримав запит офіційного Києва до союзників дозволити ЗСУ удари далекобійними ракетами західного виробництва по цілях у глибині російської території, а також закликав членів НАТО не відмовлятися від надання додаткової військової допомоги Україні через «безрозсудну ядерну риторику» країни-агресора.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Незадовго до того, як віддати ключі від кабінету генсека НАТО Марку Рютте, Єнс Столтенберг перерахував основні події в житті НАТО під його керівництвом – від розширення блоку до 32 членів та збільшення у ньому числа країн, які витрачають на оборону 2% ВВП, до «колосальної підтримки» України.

Столтенберг, який за час повномасштабної війни неодноразово відвідував Україну, зізнався, що залишає Альянс «зі змішаними почуттями», оскільки після десяти років на посаді йому «не вистачатиме всього». Втім, представляючи свого наступника, він запевнив, що колишній глава нідерландського уряду має підготовку та досвід, щоб стати «просто чудовим генеральним секретарем».

Марк Рютте назвав Йєнса Столтенберга «зразковим генсеком», який залишив у спадок «міцний союз» і «задав високу планку для свого наступника». Він запевнив, що продовжить слідувати заданим паном Столтенбергом курсом і «підготуватиме НАТО до майбутніх викликів». У зв'язку з цим новоспечений генсек позначив три пріоритети у своїй роботі.

По-перше, що для нас з вами дуже важливо, пан Рютте пообіцяв посилити підтримку України та її зближення з Альянсом. «У Європі не може бути надійної безпеки без сильної та незалежної України», - наголосив новий генсек, наголосивши на необхідності виконати взяті союзниками перед Києвом фінансові та інші зобов'язання.

По-друге, Марк Рютте примножуватиме силу Альянсу. За його словами, потрібно більше інвестицій, витрат на оборону та інновацій, оскільки НАТО необхідно забезпечити безпеку одного мільярда людей.

По-третє, Рютте має намір зміцнити та поглибити відносини НАТО з союзниками, починаючи від «унікального та найважливішого партнера» - Євросоюзу - і до країн Індо-Тихоокеанського регіону.

Саме після «хрещення» на високій посаді новий генсек відповів на запитання журналістів, більша частина яких стосувалася розв'язаної путінською Росією повномасштабної війни проти України.

У пана Рютте запитали, чи він підтримує запит Києва на надання союзниками дозволу для ЗСУ бити далекобійними ракетами західного виробництва за цілями в глибині території РФ, нагадавши, що Єнс Столтенберг у цьому питанні був дуже чіткий і відкрито підтримував вимогу українського військово-політичного керівництва. «Давайте не забуватимемо, що Україна веде війну з метою самооборони, тому вона має повне право на самооборону. І, як ми знаємо, відповідно до міжнародного права це право не закінчується на кордоні. Таким чином, підтримка права України на самооборону означає, що вона також може завдавати ударів законним цілям на території агресора. Але, зрештою, кожен союзник повинен сам визначати ступінь підтримки України», - відповів Марк Рютте.

«Я можу зрозуміти прохання України. Я розумію, тому я згоден з Єнсом Столтенбергом у цьому питанні і в тому, що він говорив раніше. Але, зрештою, кожен союзник має сам вирішувати, що він збирається робити. Наприклад, США витратили десятки мільярдів доларів на підтримку права України на самооборону. Давайте прояснимо: Україна, швидше за все, не існувала б сьогодні як держава без підтримки США», - додав він.

«Україна веде цю війну з метою самооборони і, як ви знаєте, я абсолютно вражений тим, що робить Україна. Вони виявили мужність, вони також виявили творчий підхід. Ситуація на полі бою непроста. З одного боку, українська армія утримує частину Курської області у Росії. Але ми також стали свідками деяких обмежених успіхів Росії на полі бою. Тому вкрай важливо, щоб союзники надали додаткову допомогу», - так розлого новий генсек Альянсу відповів на «просте питання» колеги з Reuters - «Чи виграє Україна війну?».

Ще більш конкретним Рютте був, коментуючи американську політичну погоду. Попередньо відваживши одночасно кілька компліментів Гарріс і Трампу, новий генсек НАТО почав відкрито грати на полі екс-господаря Білого дому. Зокрема, за словами Марка Рютте багато в чому завдяки екс-президенту США союзники «нарешті почали витрачати 2% ВВП на оборону». Удостоєний Трамп похвали від генсека був і за «неодноразові попередження про погрози, що походять від Китаю».

«Я працював із Дональдом Трампом чотири роки. Я вів тісні переговори з Камалою Гарріс. Я дуже поважаю їх обох», - акцентував Марк Рютте, згадавши роки свого прем'єрства і запропонувавши «сильно не переживати за результат виборів у США».

Практично синхронно з дебютним публічним виходом Марка Рютте в статусі генсека НАТО, у впливових західних ЗМІ з'явилася інформація про те, що діючий президент Сполучених Штатів може дати згоду змінити статус заявки України на членство в Альянсі до того, як покине Овальний кабінет на початку 2025-го. Про це йдеться у публікації Financial Times: «Президент Джо Байден головуватиме на зустрічі України та її союзників у Німеччині у форматі «Рамштайн» 12 жовтня. Західний чиновник, поінформований про переговори Зеленського у Вашингтоні, сказав, що є попередні ознаки того, що Байден може погодитись просувати статус заявки України на членство в НАТО до того, як він залишить пост у січні».

Зазначимо, що, залишаючи США минулими вихідними, Зеленський заявив, що жовтень буде «часом прийняття рішень».

Як відомо, Джо Байден публічно підтримує членство нашої з вами країни в НАТО, проте досі протистояв активним крокам наближення вступу України, таким як запрошення приєднатися до Альянсу. При цьому на саміті НАТО влітку Байден заявляв, що мир в Україні означає гарантування того, що Росія ніколи не зможе окупувати Україну. І, на його думку, членство в НАТО для цього не є необхідним. У той же час новоспечений генсек НАТО Марк Рютте заявив, що на посаді добиватиметься виконання зобов'язань, наданих Україні з боку Альянсу - зокрема щодо незворотності її шляху до вступу до цього військово-політичного клубу.

«З подання Financial Times стало відомо, що Байден може дати згоду змінити статус заявки України на членство в НАТО до того, як залишить свою посаду у січні 2025 року. А Марк Рютте – новий генсек НАТО – зробив оптимістичну заяву про обов'язок НАТО зробити свою частину роботи у виконанні зобов'язань перед Україною. У цій формулі завершення війни немає нічого сенсаційного. Ще в січні 2023 року вже покійний Кісінджер (екс-держсекретар США-ред.) заявив, що членство України в НАТО було б доречним результатом. Крім того, колишній генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен 2023-го висловлював пропозицію про приєднання України до Альянсу, але без окупованих Росією територій. Також у західній громадській думці робився попередній фреймінг позиції. Йдеться про заяву керівника апарату генсека НАТО Стіана Йєнсена у серпні 2023 року про те, що Київ може набути членства в Альянсі в обмін на відмову від частини своїх територій. У цьому складному рівнянні поки що багато невідомих. Перше – чи вдасться схилити РФ до ухвалення цього факту, адже Кремль і розпочинав війну під приводом недопущення розширення НАТО. Хоча 2024-й – не 2022-й рік і багато геополітичних обставин змінилися, включаючи вступ до НАТО Швеції та Фінляндії», - зазначає політолог Олег Постернак.

Наголосивши, що в даному ключі важливим фактором є те, наскільки для країн НАТО став безальтернативним сценарій забезпечення вступу України, експерт резюмував: «Усі свідомі аналітики скажуть, що крім колективної парасольки НАТО більше не існує жодного інструменту забезпечення повноцінної безпеки України від нового нападу РФ. Але чи буде консенсус у самому НАТО щодо вступу України – питання. Адже є Угорщина, Словаччина, Німеччина, які раніше висловлювали застереження. Хоча, у разі дискусії про вступ України до НАТО як компенсацію за втрату територій для деяких із цих країн, можливість завершення війни у регіоні стає привабливим чинником. Важливо також розуміти як це сприйме український народ. Очевидно, що буде референдум, бо це надзвичайно зручний спосіб зняти політичні спекуляції, які проводитимуть опоненти чинної влади чи неофіти-політики, намагаючись вдарити по рейтингу Зеленського меседжем про втрати територій».

Читайте також: Зеленський провів кадрові перестановки у СЗР

Читайте також: Генсек ООН оголошений персоною нон грата в Ізраїлі