Ляпас по-флотськи: як цивілізований світ бореться з путінською Росією в морі

Нова місія НАТО, для участі в якій залучать фрегати та морську авіацію, отримала назву «Балтійська варта», повідомив генсек Альянсу Марк Рютте на прес-конференції в Гельсінкі, 12 січня. Скільки саме кораблів залучають до операції, він уточнювати не став. «Цифра може бути різною у різні тижні. І ми не хочемо робити ворога поінформованішим, ніж він уже є. Важливо те, що ми залучимо необхідні військові інструменти у потрібному місці та у потрібний час, щоб стримати шкідливі дії», - аргументував пан Рютте.

Кого саме в НАТО зараз вважають ворогом – секрет полішинелю. Незадовго до початку саміту, організованого спільними зусиллями президента Фінляндії Олександра Стубба і прем'єра Естонії Крістена Міхала, у низці західних медіа пройшли повідомлення, що на порядку денному стоятимуть такі теми, як зміцнення присутності НАТО в Балтійському морі та боротьба безпосередньо з російським тіньовим флотом.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Морському «прозрінню» НАТО-клубу передував інцидент, що стався наприкінці грудня 2024 року. Тоді між Фінляндією та Естонією було пошкоджено підводний кабель електропередачі Estlink, а разом із ним чотири кабелі зв'язку, що з'єднують Фінляндію з Естонією та Німеччиною. За гарячими слідами Фінляндія конфіскувала зареєстрований на островах Кука танкер Eagle S (саме його якір, ймовірно, пошкодив кабель), який входив до тіньового флоту Росії. При цьому, як заявили в Національному бюро розслідувань Фінляндії, в момент захоплення люди, які перебували на судні, мали намір перерізати другий силовий кабель Estlink 1 і газову трубу Balticconnector між Фінляндією та Естонією. Власне, на цьому фоні і виникла ініціатива з одного боку, обговорити face to face те, як захистити критично важливу підводну інфраструктуру, з іншого – показати Росії, що такі інциденти будуть рішуче зустрінуті не лише окремими країнам, але й усіх країнами-учасницями НАТО.

Дуже примітно, що обговорити безпеку на Балтиці в Гельсінкі покликали крім генсека НАТО ще й прем'єрів Данії Метте Фредеріксен, Польщі Дональда Туска та Швеції Ульфа Крістерссона, а також канцлера Німеччини Олафа Шольца, президентів Латвії та Литви Едгарса Рінкевича. Тобто зустріч пройшла на найвищому рівні, а це говорить як мінімум про серйозність намірів. При цьому підготовка до збільшення натівської присутності у Балтійському морі вже розпочалася. Нещодавно глава МЗС Фінляндії Еліна Валтонен оголосила, що НАТО направить два судна в Балтійське море, а незабаром і прем'єр Швеції Ульф Крістерссон підкреслив, що його країна направить три кораблі та розвідувальний літак для захисту підводних кабелів у Балтійському морі в рамках операції НАТО. Крім цього, про активізацію системи реагування для відстеження тіньового флоту країни-агресора в особі РФ оголосили в Об'єднаних силах реагування (JEF) - структурі, до якої входять Великобританія, країни Північної Європи та Балтії, а також Нідерланди. Плюс до всього вищезазначеного чотири кораблі для місії НАТО з патрулювання Балтійського моря надасть сусідня Польща.

Крім збільшення кількості патрулюючих кораблів у регіоні Балтійського моря в НАТО дали зрозуміти, що готові зміцнити співпрацю з приватними компаніями, зайнятими у сфері новітніх технологій, для більш ефективного спостереження за підозрілими судами. "Будуть новітні технології, включаючи дрони", - пообіцяв генсек Альянсу Марк Рютте.

Польський прем'єр Дональд Туск у свою чергу зробив наступний акцент: «Ми разом працюватимемо над такими правовими рішеннями, які дозволять контролювати судна і за межами територіальних вод». Як розповіло з цього приводу Lenta.UA джерело у вітчизняному МЗС, держави-члени Альянсу незабаром можуть запровадити на законодавчому рівні норми, які дозволять їм зупиняти для огляду і навіть заарештовувати чужі судна, які, на їхнє переконання, можуть відноситися до тіньового флоту РФ. Співрозмовник назвав таке ймовірне рішення проривним і безпрецедентним, оскільки «конвенція ООН про морське право 1982 року, що діє до цього дня, не передбачає якихось обмежень на свободу судноплавства виходячи з індивідуальних міркувань». «Злочинні дії російського режиму штовхають цивілізований світ до пошуку адекватних ситуації заходів у цьому випадку на морі. Для нас це – безумовний і жирний плюс, оскільки всі ці рішення так чи інакше б'ють по економіці Росії, а отже, по її можливостях продовжувати війну проти України», - підсумував співрозмовник.

Тим часом біля берегів Китаю, Сінгапуру та Росії дрейфують або стали на якір десятки танкерів з російською нафтою. Це сталося після того, як минулої п'ятниці, 10 січня, США ввели санкції проти російського нафтового сектора – найжорстокіші з початку повномасштабної війни. Вони торкнулися російського «тіньового флоту», а також компаній, які забезпечували його функціонування. Загалом ці санкції торкнулися понад 180 судів. При цьому аналітики S&P Global восени 2024 року оцінювали тіньовий флот РФ у 591 танкер.

Згідно з аналізом агентства Reuters, заснованого на даних MarineTraffic і LSEG, зараз у різних місцях кинули якір щонайменше 65 нафтових танкерів. Більшість з них знаходиться біля берегів країни-агресора: у Балтійському морі та Далекому Сході. П'ять танкерів стали поруч з портами Китаю, ще сім - біля берегів Сінгапуру. Показово, що 25 із застряглих суден раніше бували в портах Ірану і неподалік Суецького каналу. За даними Bloomberg, три судна - Olia, Mermar і Huihai Pacific - застрягли на підході до портів у китайській провінції Шаньдун. Вони перевозили близько двох мільйонів барелів нафти із російського тихоокеанського порту Козьміно. Сталося це через заборону китайського портового оператора Shandong Port Group швартуватись у його портах судам, які потрапили під санкції. Також недавно стало відомо про те, що порти для суден з російською нафтою закриють і в Індії. Як пише Bloomberg, у країні готові розвантажити судна, зафрахтовані до 10 січня, за умови, що вони розвантажаться до 12 березня. Крім цього, індійські банки вимагатимуть сертифікати походження нафти, щоб унеможливити постачання від компаній, які перебувають під санкціями.

Важливо акцентувати, що в 2022 році введення ембарго справді зробило ефект: ціни на російську нафту впали нижче за $60 за барель, як і доходи бюджету країни-агресора від її продажу. У Путіна тоді гарячково почали шукати способи обходу рестрикцій і ключовим із них став якраз тіньовий флот. Зокрема, РФ скупила старі танкери, які почали возити її нафту в обхід санкцій. Російське чорне золото часто продавали через ланцюжок різних трейдерів, щоб приховати його походження. Тепер же значна частина з цих «прокладок» потрапила до списків санкцій, як і страхові компанії, які співпрацювали з ними.

Як зазначає CNN, нинішні санкції фактично стали ударом по існуючому ланцюжку постачання нафти, оскільки, серед іншого, і покупці бояться мати справу з танкерами тіньового флоту через загрозу вторинних санкцій. Через нові санкції, констатує телеканал, очікується скорочення обсягу росекспорту на 15-35%. У ситуації, що склалася, РФ доведеться купувати нові танкери або знижувати ціну на свою нафту.

Загалом, як бачимо, тенденція для нас є позитивною, але існує як мінімум одне «але». «Є судна, які, наприклад, належать РФ. Вони ходять під прапором РФ і належать російським компаніям чи взагалі державним підприємствам. Зокрема, це стосується танкерів «Волгонафта-212» та «Волгонафта-239», які 15 грудня 2024 року зазнали краху в Чорному морі, через що сталася масштабна екологічна катастрофа. А багато танкерів, які беруть участь у перевантаженнях, допомагають росіянам заробляти та обходити санкції, мають кінцевих бенефіціарів у третіх країнах. І в країнах досить цивілізованих, насправді», - розповів недавно в ефірі телемарафону про підводні санкційно-обхідні камені спікер ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук.

Читайте також: Чеська ініціатива: в Україну доставили 80% боєприпасів

Читайте також: Польща звинуватила Росію у повітряному тероризмі