Літак падає, Путін веселиться: що показав інцидент з азербайджанським бортом

Літак Embraer 190, в якому знаходилися 62 пасажири і 5 членів екіпажу, вчора о 5:49 Києвом вилетів з Баку, прямуючи до Грозного, проте на підльоті до столиці Чечні, приблизно о 7:20 ранку, несподівано розвернувся і пішов у бік казахського міста Актау, що був для рейсу №J2 8243 одним із запасних аеродромів. О 7:35 борт подав сигнал тривоги через відмову системи управління. За кілька хвилин екіпаж запросив аварійну посадку до Актау, проте до смуги, де на нього вже чекали рятувальники та лікарі, не дотягнув.

За пару кілометрів від неї, о 8:28, завалившись праворуч, лайнер врізався крилом у землю, після чого вибухнули пари гасу в його паливних баках. Передня частина літака була повністю зруйнована та обгоріла, задня відлетіла на кілька десятків метрів і залишилася відносно цілою. Частина пасажирів залишила її самостійно і навіть допомогла вибратися з неї тим, хто отримав травми. До лікарень було доставлено більшість із 29 осіб, яким пощастило вижити. На борту перебували громадяни Казахстану, Киргизії, Азербайджану та Росії.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Технічний стан літака, який збудували у 2013 році в Бразилії і незабаром здали до лізингу Azerbaijan Airlines, не викликав питань, а екіпаж був досить досвідченим, пишуть азербайджанські ЗМІ. За їхніми даними, до Грозного, Махачкали та інших міст країни-агресора пілоти з Азербайджану літали не один десяток разів.

Embraer, очевидно, не повністю втратив управління – екіпажу повітряного судна, яке то втрачало висоту, то її набирало, вдалося пролетіти над Каспієм і досягти Актау, оточеного досить рівним, у тому числі й для посадки, степом.

У Міжнародному аеропорту столиці Чечні ім. Ахмата Кадирова повідомили, що рейс №J2 8243 не було прийнято за погодними умовами – нібито через сильний туман. Хоча, згідно з прогнозом погоди на ранок 25 грудня, у районі Грозного мало бути лише похмуро. У зв'язку з цим у медіа з'явилася така версія: табу на посадку могло бути пов'язане з тим, що на Північному Кавказі саме тоді точилася атака дронів ЗСУ літакового типу, і вводився оперативний план «Килим». Один із БПЛА, як пізніше повідомив голова Північної Осетії Сергій Меняйло, був збитий засобами ППО о 7:28 ранку. Уламки нібито впали на ТЦ «Аланія Молл», що призвело до пожежі та загибелі жінки.

«Небо над Грозним завжди під нашим захистом. Сьогоднішня ситуація вкотре показала, що пильність – наш пріоритет. Все під контролем», - заявив 25 грудня в соцмережах секретар радбезу Чечні Хамзат Кадиров, підтверджуючи, що дрони атакували і Грозний.

Пасажири Embraer 190, які вижили в катастрофі, говорили, що чули і відчули кілька вибухів, після чого їм було важко дихати. Судячи зі зйомок корпусу лайнера, зроблених після катастрофи, його хвостова частина мала безліч дірок. Причину їх появи поки що офіційно не встановлено.

Тим часом у вітчизняному Центрі протидії дезінформації при РНБОУ наголосили, що літак Azerbaijan Airlines, який упав у Казахстані, був збитий російським зенітно-ракетним комплексом (ЗРК). Про це заявив керівник ЦПД Андрій Коваленко. За його словами, Росія мала закрити повітряний простір над Грозним, але не зробила цього. «Літак отримав пошкодження від росіян, і його відправили до Казахстану, замість того, щоб екстрено посадити у Грозному та врятувати життя людей», - констатував Коваленко.

У Росії, Азербайджані та Казахстані кримінальні справи поки що відкрито за схожими статтями Кримінальних кодексів про порушення правил безпеки під час експлуатації транспорту, що спричинило необережність смерть двох або більше осіб. Однак після розшифрування бортових самописців та отримання результатів експертиз кваліфікація справ може змінитися. В Azerbaijan Airlines повідомили, що компанія призупинила виконання рейсів за маршрутами Баку-Грозний-Баку та Баку-Махачкала-Баку до встановлення причин катастрофи в Актау.

«Інцидент з азербайджанським літаком обростає новими подробицями та може стати проблемою для Путіна та/або Кадирова. Відстань Баку – Грозний – близько 460 км з урахуванням маневрів. Від Грозного до Махачкали – близько 120 км. Тобто все дуже близько. У момент ухвалення рішення про «перенаправлення» напевно мало бути відомо, що в Махачкалі туман. Відстань від Махачкали до Баку лише на 30 км більше, ніж до Актау. Тому вже повно питань: навіщо летіти через море на регіональний аеродром в іншу країну, якщо можна було повернутися до сучасного аеропорту Баку, де весь сервіс, зокрема - реагування на інциденти, якісно на іншому рівні? Характерні пошкодження обшивки дуже схожі на результат обстрілу літака з системи ППО. І отримано ці пошкодження над територією Росії, над Чечнею чи Дагестаном», - зазначає експерт українського Центру військово-політичних розслідувань Олексій Копитько.

«Росканали почали активно вкидати версію про нібито атаку літака «українським БПЛА». Навіть цікаво, що за БПЛА такий може бути, які вражаючі системи він може нести? Виглядає так, що літак намагалися відправити до Махачкали, а потім до Актау подалі від зайвих очей. І якби він сів нормально, все вдалося б зам'яти. У Баку навіть у разі успішної посадки приховати обстріл літака російської ППО було б набагато складніше, напевно, відбулися б витоки. Наразі все залежить від того, як сприйме інцидент президент Азербайджану. Якраз 24 грудня президент Азербайджану Ільхам Алієв відзначав день народження, йому виповнилося 63 роки. 25-го вранці він вирушив до Санкт-Петербурга для участі в неформальному саміті глав держав СНД. Судячи з того, як подається інформація, є як мінімум негласний дозвіл не приховувати справжню причину. А найімовірніша причина – це робота ППО, передана Кадирову. Одразу ж виникає питання, а якби російське ППО спрацювало по іншому літаку, наприклад, по президентському борту Алієва? Станом на зараз Кадиров лише сухо висловив співчуття», - підсумовує експерт.

Офіційної реакції Баку теж поки що немає, хоча джерела з азербайджанського уряду offrecords прямо говорять про те, що причиною аварії літака стала російська ракета класу «земля-повітря». Проте, як зазначає Reuters, уряд Азербайджану чекає, що Росія зізнається, що збила літак азербайджанських авіаліній.

Тим часом 25 грудня Путін прийняв на неформальному саміті лідерів СНД у курортному комплексі «Ігора» у Санкт-Петербурзі. Якраз перед заходом кремлівському диктатору, окрім інформації про аварії азербайджанського борту, піднесли ще один «сюрприз». Зокрема стало відомо, що не приїде прем'єр Вірменії Нікол Пашинян. За його словами, він «ковідно плюсанув» і на кілька днів вийшов з ладу.

До речі, дуже примітно, що рівно рік тому, на попередньому неформальному саміті СНД, у якому брали участь лідери Азербайджану та Вірменії, вони обмінялися потисками рук, а світові ЗМІ робили оптимістичні прогнози, що робота над текстом мирного договору завершиться вже на початку 2024 року. Однак на даний момент, погодивши 15 із 17 статей проекту документа, сторони зайшли в глухий кут при обговоренні положень, що стосуються утримання від міжнародних позовів один до одного і нерозміщення представників інших країн на кордоні. При цьому ближче до фінішу 2024-го жорстка риторика між Єреваном та Баку почала наростати, а перспективи підписання мирного договору – виглядати дедалі туманнішими.

Алієв нещодавно відкрито звинуватив Єреван у активній закупівлі наступальних озброєнь у Франції, Індії та США, що, на його думку, свідчить про актуальність силового сценарію, що зберігається для Вірменії, у відносинах з Баку після «поразки у другій карабахській війні». Ще одна претензія стосується спостерігачів ЄС, розміщених Єреваном на кордоні з Азербайджаном. «Під виглядом так званих європейських спостерігачів на кордоні з нами, з вірменського боку, створена інфраструктура НАТО», - висловив нещодавно своє невдоволення політикою Єревана Ільхам Алієв.

«Вірменія не перебуває у стані гонки озброєнь з якоюсь країною, ми купуємо озброєння виключно для захисту кордонів та територіальної цілісності Вірменії. Тобто з метою оборони, і наші цілі прозорі», - заявив Пашинян, категорично не погодившись при цьому з тим, що Вірменія повинна обмежувати себе придбанням тільки оборонних озброєнь.

«Азербайджан теж набуває необоронного озброєння. Це означає, що він проводить реваншистську політику?», - дивувався Пашинян в одному зі свіжих інтерв'ю.

«Різниця між військовими бюджетами Вірменії та Азербайджану вже втричі на користь Азербайджану. На цьому тлі звинувачувати нас у тому, що ми озброюємося щонайменше несправедливо. Я можу гарантувати, що Вірменія не має наміру, мети і плану напасти на Азербайджан, і вона не піде цим шляхом. Якщо Азербайджан не має наміру нападати на Вірменію, то ймовірність ескалації в регіоні дорівнює нулю», - резюмував вірменський прем'єр.

Пам'ятається, десь ми подібну за смисловим наповненням риторику вже чули, а потім трапилася путінська «СВО». І ось майже через три роки на так званому саміті в «Ігорі» виступав тільки Путін – іншим лідерам навіть слова не дали. Спіч кремлівського диктатора «про все і ні про що» (про російсько-українську війну – ні слова) уважно слухав Лукашенко, який останнім часом нагадує стару шафу, що тріщить по швах.

Як кажуть злі язики, «Батьку» рознесло чи то від серйозної хвороби, чи то від переїдання на нервовому ґрунті. До речі, про гастрономію. Сніданок в «Ігорі» був, як кажуть, фьюжен – тобто змішали безжально все, що знайшли. Наприклад, голубці з креветкою «сусідували» з курчам у сметані та картоплею, а ліниві вареники з качкою тулилися поряд із томленим осетром... На десерт Путін видав своїм СНД-гостям сметанник із в'яленою полуницею та пломбіром. Однак, як пишуть у соцмережах навіть найвідбитіші роспропагандисти, від солодощів «чомусь» ні в кого не здійнявся настрій і саміт «під ялинку» не вдався.

Читайте також: Авіакатастрофа в Казахстані: названо кількість загиблих

Читайте також: Названо винуватця сьогоднішньої катастрофи азербайджанського літака