Лише б не було катастрофи: як громадську думку привчають до нових поступок Путіну

Отже, перший заступник глави української делегації в ТКГ по врегулюванню ситуації на Донбасі Леоніда Кравчука Вітольд Фокін запропонував дати особливий статус всьому Донбасу. Про це він заявив, і явно не випадково - в інтерв'ю виданню «Страна», контрольованому одним з «сірих кардиналів» ОПЗЖ, екс-главою Адміністрації президента Сергієм Льовочкіним.

Фокін вважає, щоб припинити війну, потрібно оголосити загальну амністію. «Ще важливе питання про амністію. І з того боку, і з іншого боку було скоєно багато злочинів, які в кінцевому підсумку повинні бути розслідувані, а винні нехай понесуть покарання», - сказав Фокін.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Також, за його словами, слід провести вибори, вирішити питання особливого статусу окремих районів, а краще - всього Донбасу. Фокін вважає, що прийняття особливого статусу, що фактично прописано в Мінських угодах, стане фундаментом для компромісу і приведе до миру.

«Але цьому заважає велика, потужна, фінансово забезпечена угруповання політичних сил, яким війна - мати рідна. Розумію, що у мене буде багато опонентів, але скажу, що виконання Мінських домовленостей - це єдиний шлях до миру», - сказав Фокін.

Він підкреслив, що через ситуацію на Донбасі гряде екологічна катастрофа. Адже він зараз зруйнований, шахти затоплені. Також переповнені водонакопичувачів, що без очищення призведе до заповнення річок і озер, а далі все потрапить в Азовське і Чорне моря. «Часу на роздуми немає... Багато закривають очі на це, але лихо, що насувається, може стати незмірно більшим, ніж Чорнобильська аварія», - заявив Фокін.

І додав, що вони з Кравчуком готові до поїздки на Донбас для прямих переговорів з керівництвом ОРДЛО при наявності гарантій безпеки. Правда, зазначив, що думка Зеленського з цього приводу невідома.

Декількома днями раніше сам Кравчук теж заговорив про катастрофу, пов'язаної з водою. Мовляв, у разі гуманітарної катастрофи Україна допускає варіант подачі води на територію окупованого Криму.

«Якщо якась гуманітарна катастрофа станеться, пов'язана з водою, то людям можемо дати воду», - дослівно сказав Кравчук. При цьому, Кравчук зазначив, що громадяни України «в житті ніколи» не підуть на те, щоб поставляти воду «промисловим підприємствам, військовим базам».

Цікаво, яким же неймовірним гідротехнічних способом Леонід Макарович збирається відокремити воду для населення, що йде по Північно-Кримському каналу, від води для армії окупантів. Практика показує, що воду, яка сьогодні залишається на півострові, окупанти пускають якраз на військові частини та військові підприємства.

Потреби населення їх хвилюють в останню чергу. Так, з 24 серпня в Сімферопольському і Бахчисарайському районах обмежено водопостачання житлових будинків, у дворах ставлять ємності для води.

Які підстави вважати, що окупанти змінять свої пріоритети, навіть якщо піде вода з України? І взагалі, якщо вже росіяни окупували Крим, зневаживши міжнародне право, то нехай і беруть на себе відповідальність за населення окупованих територій. Гуманітарна катастрофа вже настала в Криму, разом з приходом «зелених чоловічків». Аналогічно - на Донбасі.

Заяви Фокіна і Кравчука виходять з дивною позицією, що це Україна у відповіді за затоплені шахти і брак води для населення Криму. Насправді - окупанти.

Заяви Кравчука і Фокіна виглядають як елементи підготовки громадської думки в Україні до чергових поступок влади Зеленського Путіну. Керівництво ТКГ - дуже зручний інформаційний канал для подібних заяв. Президент і МЗС як би ні до чого, керівництво консультаційної групи - чи то офіційні особи, чи то не дуже. Мають власну думку, навіть якщо вона більше відповідає інтересам Кремля, а не України.

Справедливості заради варто відзначити, що така шизофренія почалася не при Зеленському. Ще Петро Порошенко відрядив до Мінська Медведчука, а потім всі слова і дії кума Путіна списувалися на те, що «людей потрібно рятувати з полону».

А Зеленський зробив ставку на ветеранів української політики віком не нижче 80-ти. Правда, Кучма і Марчук з ТКГ пішли, очевидно, не бажаючи брати участь в цьому політичному театрі. Зате охоче відгукнулися Кравчук і Фокін.

Кравчук почав з того, що заявив: потрібен пошук компромісів з Москвою. І відразу ж продемонстрував, що має на увазі: заявив про можливість імплементації формули Штайнмайера, більш широке використання російської мови в ОРДЛО, запропонував ВР поправку до постанови, що передбачає місцеві вибори в ОРДЛО 25 жовтня разом з усією Україною. Саме на цьому в ультимативній формі наполягає російська сторона. Як і на «особливий статус» Донбасу, про який в першому ж інтерв'ю заявив Фокін.

Обидва персонажа трансляції «темників» Єрмака-Козака обрані дуже вдало. Кравчук десятиліттями найтіснішим чином пов'язаний з кумом Путіна Медведчуком.

Про погляди Вітольда Фокіна дає уявлення історія, розказана журналісткою Ольгою Бесперстовой: «Два роки тому брала у нього інтерв'ю. Три години переконував мене в тому, що навесні 2014 го «повстав трудової Донбас». Які росіяни? Аж з себе виходив: «Я краще вас знаю, що там було». Сперечалася з ним відчайдушно. Багато чого розповідала. Марно".

А ще у Росії на Вітольда Фокіна можуть бути й інші важелі впливу. Екс-прем'єр і його син бізнесмен Ігор свого часу контролювали підприємство ПрАТ «Девон», яке займалося розробкою перспективного Сахалінського газового родовища в Харківській області. Потім контрольний пакет був проданий команді нинішнього лідера ОПЗЖ Юрія Бойка, а той, у свою чергу, в 2017 перепродав його близькому до Кремля російському олігархові Павлу Фуксу. Яка була справжня підоснова цих непрозорих схем і чи присутня донині у сім'ї Фокіних якась тіньова частка в цьому бізнесі, і чи є у російських спецслужб компромат на Фокіна, невідомо.

Технологія впливу на суспільну свідомість шляхом «формування інформаційної звички» вже апробована в Україні. Якщо десятки разів сказати про те, що неприйнятне насправді цілком прийнятно і вигідно для України, багато людей в кінці кінців в це вірять. Психологи давно довели, що найкращий вид навіювання - це багаторазове повторення.

Ну, а якщо громадська думка дуже вже дружно виступить проти якихось тез, то можна від них відмовитися - або поправити.

Перестати стріляти - і війна закінчиться. Правда, російсько-терористичні війська про це не знали і продовжували стріляти. А в українські підрозділи приїхали офіцери-спостерігачі дивитися, щоб не сміли відкривати вогонь по ворогу.

Розведення військ на певних ділянках - це вигідний для України крок. В результаті кинули лінію укріплень, зате противник будує свою лінію на захоплених без бою територіях.

Треба рятувати життя полонених і заручників шляхом обміну. В результаті обмін вийшов чисельно нерівним, а нашим «втюхали» серед справжніх атошніков відвертих кримінальників.

Треба почути «голос Донбасу». В результаті в консультативну групу ТКГ ввели представників ОРДЛО і зробили важливий крок до їх легалізації.

Ще одним таким кроком стане візит Кравчука і Фокіна в Донецьк (якщо він таки матиме місце). У цьому ж ряду формула Штайнмайера, подальше розведення військ, вода в Крим, загальна амністія, російську мову в ОРДЛО, а головне - вибори в ОРДЛО і зміни до Конституції з особливим статусом для Донбасу.

Крім того, на Банковій хочуть провести синхронно з місцевими виборами конституційний референдум щодо статусу Донбасу. Для цих цілей замовили опитування досить відомій соціологічній конторі. Опитування повинно продемонструвати велике бажання українців закріпити в Основному законі особливий статус Донбасу. А ще в опитувальнику є питання по запуску води в Крим.

Олександр Качура, не є депутатом