Лікнеп про переведення годинника

Дискусія щодо доцільності переходу на літній час з низки причин перетекла в обговорення часового поясу. Не тільки для України і низки членів Євросоюзу, а й в цілому європейському макрорегіону.

Ніби це тема рівня 4-5 класу середньої школи, але без лонгріду не обійтися. Оскільки тут не тільки географія укупі з хронологією. Та й не всі оглядачі, як показує практика, добре в школі вчилися...

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Географічної дискусії насправді немає. Світ, як відомо, це 360 градусів, розділені на 24 часових пояси. Тобто на один припадає по 15 градусів. Гринвичський (GMT, UTC + 0) знаходиться в межах від 7°30' з.д. до 7°30' східної довготи Лондон (до складу якого вже давно входить район Грінвіч) - якраз посередині цього поясу.

Центр часового поясу UTC+1 розташовується в Шеціне, Празі, Граці, Задаре, Салерно, Валлетті (Мальта). Центральноєвропейський час - не стільки берлінський і вже точно не паризький, а празький.

Центр 2-го часового поясу проходить через Санкт-Петербург, Могильов, Київ, Одесу, Анталью. Варіант "одеський час" оригінальний і виглядає політкоректним, оскільки весел і загрожує звернути гостру дискусію в жарт.

Московського часу географічно немає. Центр Москви має координату 37° 37'04 в. д., тобто місто знаходиться між UTC+2 і UTC+3. Центр 45-го меридіана і третього часового поясу - це Пенза, Волгоград, Тбілісі...

Україна майже вся знаходиться в UTC+2, а Київ розташований в центрі цього поясного часу. Теоретично захід Закарпатської області повинен бути в UTC+1, а схід України - в UTC+3.

Здавалося б, дискусію можна закривати. Як би не так. Тому дві причини - політична і побутова.

З політикою зрозуміло. Зверніть увагу на світову карту часу. Вузькуватий поясок UTC+2 (розірваний між московським і центральноєвропейським), а також UTC+4 (через тяжіння до московського, делійського й інших центрів сили).

Париж розташовується на координаті 2 градуси східної довготи, а Мадрид і зовсім вже в Західній півкулі. Тобто не тільки Ірландія, Великобританія і Португалія повинні жити за Гринвічем. Там же повинна бути Франція і тим більше Іспанія. Ну і Білорусь ніяк не може бути на схід України.

Вибір між "лондонським", "берлінським", "московським" часом сприймається як політичний.

Побутова причина. Сучасна людина, особливо городянин, що не встає за сонцем. Йому є що робити вечорами. Тому в помірному поясі поширені скарги на те, що влітку сонце "безцільно" встає в 3-4 ранку, а о 9-й вечора, бачте, вже темно. Керуючись цим, багато країн намагаються брати часовий пояс трошки на схід. Яскравий приклад - Аргентина, яка зміщена на 1-2 години від поясного часу і у неї раптово один і той же час з Бразилією.

Вище ми з'ясували, що Київ знаходиться якраз на 30 градусах східної довготи, а опівдні з теорії повинен бути о 12:00. Виходить, якщо строго дотримуватися поясність, то в день літнього сонцестояння 22 (21) червня небесне світило має вставати в 3:46 і заходити о 20:14. У дні весняного і осіннього рівнодення - з'являтися на горизонті близько 6 ранку, і в 6 вечора вже сідати.

Нам же звичніше і зручніше, коли в червні темніє майже в десять, а в березні і вересні - не раніше семи. А встає сонце в 3, 4 або 5 ранку - для більшості городян ніякої різниці не має. Хіба що в грудні і січні багато б бажали, щоб в 8 ранку вже було світло.

Звідси енергетична підпричина - вранці світло горить мінімально, а ось, якщо жити за поясним часом, включати його доведеться на годину раніше більшу частину року. Що затратнее. Якщо ви, звичайно, не власник електростанції.

Хочемо жити за поясним часом, звичайний робочий день держустанов, шкіл, точок продажів повинен починатися в 7:30-8 ранку. Хочемо в звичні дев'ять-десять, без зміщення поясного часу (назвіть "вічним річним", хоча по суті це повернення декретної) не обійтися. Ну а творчим людям, що встають до дванадцяти ("Бувало, він ще в ліжку: До нього записочки несуть. Що? Запрошення? Справді, Три будинки на вечір звуть"), ніякий поясний час вже точно не писано.

Ось і вся казуїстика.