Лідеру легендарної американської рок-групи Джону Фогерті виповнилося 76 років

На початку 70-х років минулого століття в українських любителів рок-музики популярним було питання, що означає назва цієї нової (диски, які коштували «на руках» приблизно половину місячної зарплати інженера, доходили із Заходу з запізненням), несхожою на інші, американської рок-групи? Переклади пропонувалися різні, але насправді в поєднанні трьох цих слів Creedence Clearwater Revival чіткого сенсу немає. Зате дуже чітким був голос її лідера і вокаліста Джона Фогерті - чистий вокал без викрутасів, як у всіх інших, включаючи The Beatles, The Rolling Stones, Led Zeppelin і інших. Недарма в 1969-му році CCR, що випустили три чудових альбому, були визнані найкращою рок-групою в світі - і це при таких суперниках.

При цьому вони залишалися, мабуть, єдиними з рок-зірок, хто не захворів зірковою хворобою. Саме вони першими з потенційних хедлайнерів погодилися виступити на легендарному рок-фестивалі Вудсток-1969 причому за гонорар всього $10 тис. (Джимі Хендрікс, наприклад, брав за один концерт вдвічі більше). Через погану організацію фестивалю, про яку ми свого часу докладно розповідали , CCR вийшли на сцену після півночі, коли слухачі вже спали.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Джон Фогерті потім згадував про це так: «Першою моєю думкою було: ого! - доведеться виступати за групою, якій вдалося приспати півмільйона людей! (Grateful Dead - С.С.) Що ж, я граю, я кричу, через три пісні вдивляюся в простір за юпітерами - три ряди переплетених тіл: всі сплять. Як би ми не старалися, півмільйона перебували в відключці. Це нагадувало сцену з Данте: в пеклі півмільйона тіл, що зчепилися, сплять в грязі. А потім настав момент, який залишився в моїй пам'яті на все життя. Десь за чверть милі від нас, на іншій стороні поля, хлопець черкає запальничкою, і я чую в ночі: «Не турбуйся, Джон! Ми з вами!". Залишок шоу я відіграв для цього хлопця ».

Вже з однієї цієї цитати зрозумілий характер лідера CCR, який навіть в зеніті слави міг ставитися до успіху з гумором. Але - не до роботи. Всі члени групи залишалися для нього простими хлопцями, яких він тримав буквально в залізному кулаці. Зате і їх альбоми, автором музики в яких був майже завжди також він (лише потім Фогерті включив пісні, написані іншими, та й то змушував складати їх в наказовому порядку), записувалися швидко і чітко - музичний матеріал для запису був готовий у Джона заздалегідь.

Зрештою, ця залізна дисципліна, можливо, і привела до того, що група розпалася. Спочатку з неї пішов брат Джона Том, з яким вони після цього не розмовляли до кінця життя (Том помер в 1990-му році), а потім з ним посварилися Стю Кук і Дуг Кліффорд. Причому розсварилися так, що в 1993-му році, на концерті на честь введення CCR в зал слави рок-н-ролу, Фогерті навіть не запросив їх на сцену, а грав з Брюсом Спрінгстіном. Але і вони помстилися - в 1995-му році організували рок-групу, у якої теж була назва CCR (змінили лише останнє слово в Creedence Clearwater Revival на Revisited) і зробили світове турне, виконуючи старі хіти.

Ще CCR відомі тим, що уклали на початку своєї кар'єри самий невигідний в історії зірок рок-музики договір зі своїм менеджером. Правда, жахливий договір був, як з'ясувалося, і у The Beatles, але там Брайан Епстайн був просто любителем, якого можна звинуватити тільки в непрофесіоналізмі. А ось Сол Зенц був тертим калачем, що заробив на CCR великі гроші - і вони навіть судилися з ним в 1983-м.

Втім, все це в минулому. Залишилася лише легенда. І Джон Фогерті.

Сергій Семенов, Lenta.UA

Фото: