Кремлівський трюкач: що означають путінські ігри з «перемир'ям»

У понеділок, 28 квітня, на болотах повідомили, що Путін, «виходячи з гуманітарних міркувань», оголосив перемир'я у дні 80-річчя перемоги у Другій світовій: з півночі з 7 на 8 травня до півночі з 10 на 11 травня. Країна-агресор розраховує на аналогічні дії з боку України, наголошується у заяві Кремля. При цьому у Путіна попередили, що у разі порушень перемир'я українською стороною «збройні сили РФ дадуть адекватну та ефективну відповідь». Крім того, Москва заявила про свою нібито готовність до мирних переговорів без попередніх умов, «спрямованих на усунення першопричин української кризи, конструктивну взаємодію з міжнародними партнерами». До цього кейсу, що наочно демонструє всю нікчемність росдипломатії, ми неодмінно повернемося дещо пізніше. Ну, а зараз проаналізуємо реакцію на нове «перемир'я».

Чергову витівку Кремля Володимир Зеленський цілком обґрунтовано назвав маніпуляцією. За його словами, припинення вогню має діяти не кілька днів, а на постійній основі. У якості мінімального терміну для відмови від бойових дій нинішній господар Банкової назвав 30 дні. «Вогонь має бути припинено не на кілька днів. Негайне, повне та безумовне припинення вогню – і щонайменше на 30 днів», - сказав Зе у вечірньому відеозверненні.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Аналогічну за смисловим наповненням заяву озвучили і в МЗС. Зокрема, міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Київ підтримує довгострокове припинення вогню тривалістю щонайменше 30 днів. «Навіщо чекати до 8 травня? Якщо вогонь можна припинити зараз і з будь-якої дати на 30 днів, це реально, а не просто для параду. Україна готова підтримати довгострокове, міцне та повне припинення вогню. І це те, що ми постійно пропонуємо принаймні на 30 днів», - наголосив головний дипломат країни.

«Як це ми раніше не здогадалися, що перемир'я можна оголошувати в односторонньому порядку, коли нам це зручно? Наприклад, на День Незалежності, Різдво, Покрови, зелені свята, візит Гутерріша тощо. Адже можна «в безпеці» провести хоч парад, хоч концерт «Океану Ельзи», хоч поспати, нарешті, ніч без тривоги. Насправді, якщо говорити серйозно, перемир'я має бути продуктом домовленості обох сторін. Інакше його легітимність нульова. Як і обов'язок його дотримуватися», - зазначає офіцер головного управління комунікацій ЗСУ Дмитро Лиховій.

У свою чергу, політолог Віктор Шлінчак акцентує: «Путін оголосив в односторонньому порядку перемир'я на 9-10 травня, а це означає, що жодної мирної угоди зі США доти не буде. Це по-перше. По-друге, очевидно, що Путін не хоче, щоб у ці дні, коли до Москви приїдуть делегації на святкування, над головами у гостей літали якісь дрони. По-третє, план – дотиснути Україну за своїми умовами (без жодних поступок) є основним – і Кремль ним рухається. І, нарешті, по-четверте, зірвати «переговори» у Кремлі хочуть саме руками України, тому постійно вигадують різні історії про «безумовні переговори» з умовами. Трамп після 10 травня має ухвалити для себе рішення - ще займатися цим, або перебудуватися на внутрішній порядок денний. Я більше ставлю на другий варіант, але для нас головне, щоби американці дали можливість купувати у них зброю».

До речі, Білий дім, коментуючи чергове путінське «перемир'я», заявив, що чекає на довгострокове, а не тимчасове перемир'я, і ​​що Дональд Трамп «розчарований» лідерами обох країн, але все ще оптимістично налаштований з приводу мирного врегулювання в цілому.

Навіщо цей пасаж про розчарування «двома лідерами», і як він корелюється з комплементарними заявами на адресу Зеленського з боку Трампа після їхньої зустрічі у Ватикані – питання риторичне. Втім, це зовсім не дивно, якщо враховувати той факт, що на нинішній кухні Білого дому цілком звичною справою є однією рукою писати, другою – тут же закреслювати. Як жартують із цього приводу у дипломатичних кулуарах, у містера Трампа не 7, а 107 п'ятниць на тиждень.

Дуже показово, що синхронно з путінською пропозицією про «перемир'я», глава росМЗСу Лавров в інтерв'ю бразильській O Globo фактично помножив на нуль усі заяви Білого дому за умовами хоча б тимчасового припинення вогню і трампівські надії «дуже скоро досягти хороших результатів». Зокрема, головний росдипломат знову увімкнув затерту до дірок платівку з «хотілками» Москви. А вони такі: Україна не може бути членом НАТО і має зберегти нейтральний та позаблоковий статус; приналежність Росії Криму, Севастополя, «ДНР», «ЛНР», а також Херсонської та Запорізької областей має стати міжнародно визнаною. Крім того, Лавров заявив, що «на порядку денному – завдання демілітаризації та денацифікації України, зняття санкцій, судових позовів та ордерів на арешт, повернення заморожених на Заході російських активів», а також «подолання наслідків неонацистського режиму в Києві, в тому числі його дій з законодавчої мови, традицій, канонічного православ'я».

«Ми також прагнутимемо надійних гарантій безпеки Російської Федерації від загроз, що створюються ворожою діяльністю НАТО, Європейського Союзу та їх окремих держав-членів на наших західних кордонах», - підсумував глава росМЗСу.

Коментуючи «апетити» Лаврова, який, ясна річ, лише ретранслює путінські забаганки, політолог Олексій Голобуцький зазначив наступне: «Цей ультиматум є абсолютно неприйнятним для України – тому що передбачає не лише добровільну відмову назавжди від суверенних територій «з такою гарантією». Зрозуміло, що Трамп нічого такого масштабного не міг обіцяти Путіну за «ніщо». Він і в питанні Криму, «давно очевидному і взагалі це все вина Байдена», уникає однозначних тверджень. А тут такі апетити. Навіть доданий пункт: ультиматум НАТО та США «забирайтеся з Європи на кордони 1997-го». Припускаю, що як самий очевидний предмет для торгу: «добре, від цього ми відмовимося, але інше необхідно забезпечити». Насправді це досить несподівана заява. Тим більше письмово - ніхто не зможе сказати, що це «не так зрозуміли слова», «вирвали з контексту», «неправильно переклали». Адже буквально вдень раніше, в інтерв'ю CBS News, той же Лавров дотримувався кардинально іншої тактики. Обтічні формулювання, очікуване подання України як сторони, яка не бажає компромісів і ухиляється від домовленостей. Тобто прозвучало все те, що і ми, і Білий дім чекали від Кремля. А тут минає один день – і Кремль через Лаврова різко висуває ультиматуми, позначає максимально жорстку позицію щодо США та військової присутності їх у Європі. Після чого Путін особисто заявляє про триденне «перемир'я Перемоги» на 8, 9 та 10 травня. Це все дуже схоже на витягування великої риби чи то за допомогою ослаблення, чи то посиленням натягу: Путін не бажає, щоб Трамп зірвався і швидко вийшов з переговорів».

Ну, а поки кремлівський диктатор грає в «рибалку», міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що пропозиції щодо територіальних поступок України, які продавлює адміністрація Трампа для досягнення мирної угоди, «заходять надто далеко». Пан Пісторіус порівняв ці пропозиції Білого дому з капітуляцією України. «Україна могла б досягти цього самостійно, капітулювавши фактично рік тому», - констатував він. Глава німецького оборонного відомства також розповів про те, що надання подальшої військової допомоги Києву «чітко закріплено у коаліційній угоді майбутнього уряду Німеччини».

«Якщо Україна впаде, якщо Путін виграє цю війну в тому сенсі, що окупує Україну чи навіть лише її значну частину, то це створить максимальну загрозу для території НАТО та, до речі, для сусідніх країн, таких як Молдова та Грузія», - підсумував Борис Пісторіус. Водночас президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр у свіжому інтерв'ю пообіцяв, що їхня країна буде «найсильнішою підтримкою України в Європі». Очевидно, що в контексті часто непередбачуваних витівок нинішніх мешканців Білого дому, Пентагону та інших держструктур США, надійна опора у вигляді Європи є критично важливою для нашої з вами країни, і роль першої євроекономіки в особі Берліна тут апріорі не можна недооцінювати.

Читайте також: Трамп може змінити своє ставлення до Зеленського

Читайте також: Макрон обіцяє посилити тиск на Путіна