Кремлівська «прокладка»: навіщо Путін використовує Білорусь як ядерну маріонетку

Минулого вікенду Володимир Путін заявив, що Росія має намір розмістити на території Білорусі тактичну ядерну зброю. За його словами, про це він уже нібито домовився із самопроголошеним президентом РБ Олександром Лукашенком. Як стверджує бункерний мешканець, це буде зроблено без порушення режиму нерозповсюдження ядерної зброї, мовляв, Мінськ не отримає контролю над ядерними зарядами. При цьому, за словами «пацієнта» Міжнародного кримінального суду в Гаазі, Росія вже допомогла переобладнати десять білоруських військових літаків для застосування тактичної ядерної зброї та передала Мінську ракетні комплекси Іскандер, які можуть нести такі заряди. Крім цього, кремлівський диктатор додав, що на території Білорусі вже до першого липня буде завершено будівництво сховища для тактичної ядерної зброї, тоді як підготовка екіпажів Іскандерів стартує третього квітня.

За словами Путіна, «приводом стала заява заступника міністра оборони Великобританії, що вони збираються поставити в Україну снаряди із збідненим ураном». Як відомо, нещодавно офіційний Лондон підтвердив, що серед артилерійських снарядів для танків Challenger-2, які отримає наша країна, будуть і боєприпаси зі збідненим ураном. При цьому влада західних країн та профільні експерти повсюдно нагадують, що такі снаряди призначені для боротьби з важкою технікою і не мають жодного відношення до ядерних озброєнь. У цьому контексті путінські «аргументи» виглядають, м'яко кажучи, неадекватними. До того ж, боєприпаси зі збідненим ураном є і на озброєнні самої Росії, а будівництво сховища для тактичних ядерних боєприпасів почалося задовго до заяви заступника міністра оборони Сполученого Королівства про передачу українцям таких боєприпасів.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

До речі, за весь час своєї «спецоперації» кремлівський диктатор не раз і навіть не десять згадував про ЯЗ, проте конкретний практичний крок він зробив лише одного разу, коли оголосив про зупинення дії договору СНО-ІІІ.

Говорячи про розміщення тактичних ядерних боєприпасів у Білорусі, Путін посилається на аналогічні за змістом дії Вашингтона. Американці справді зберігають деяку кількість вільнопадаючих ядерних бомб у європейських арсеналах, розміщених на території Туреччини та Західної Європи. Більше того, Сполучені Штати навіть проводять програму модернізації цих боєприпасів, проте скористатися ними без дозволу американських військових партнери не можуть – це нереально технічно.

Путінська ядерна аналогія з його киванням у бік США цілком можливо була б доречною, якби не одне «Але»: на відміну від Росії, Сполучені Штати хоч і зберігають на складах ТЯЗ, але при цьому не беруть участь у великій і кровопролитній війні на європейському континенті, і не використовують цю зброю як аргумент у політичному дискурсі з цивілізованим світом. Ще один вельми важливий штрих: Путін, як ми вже зазначили вище, говорить про те, що приводом для розміщення ТЯЗ в Білорусі стала передача Україні танкових снарядів із збідненим ураном, а це означає, що ядерна зброя безпосередньо фігурує в контексті російсько-української війни.

У заяві Путіна наголошується, що ядерні заряди не передаються Білорусі, а лише розміщуються на її території. При цьому цілком очевидно, що навіть словесна небезпека гіпотетичного впровадження «ядерки», основна властивість якої – стримування, сама по собі є дією, яка дуже негативно впливає на стратегічну стабільність у світі. Плюс до цього, в даному випадку йдеться про практичне переміщення зарядів, хоч і тактичних, фактично до «гарячої» зони бойових дій. Тим часом, коментарі Пентагону виявилися гранично спокійними. Там заявили, що не бачать зростання рівня загрози і не вважають, що потрібна додаткова реакція США. Різкішою з цілком зрозумілих причин стала реакція України. Київ зажадав зібрати з цього питання спецзасідання Радбезу ООН і закликав білорусів чинити опір розміщенню у себе російських ядерних зарядів. Секретар Ради безпеки Олексій Данилов назвав РБ ядерним заручником Росії, а на Банквій звинуватили Москву в порушенні Договору про нерозповсюдження ЯЗ.

«Путін дуже передбачуваний. Роблячи заяву про тактичну ядерну зброю в Білорусі, він, по-перше, зізнається, що йому страшно, він програє і йому лишилося тільки лякати тактикою. По-друге, Путін знову фіксує свою участь у скоєнні злочину, порушуючи Договір про нерозповсюдження ядерного озброєння», - заявив радник голови ОП Михайло Подоляк.

У Європі ж, якої російські тактичні ракети стосуються безпосередньо, теж висловили невдоволення та погрожували санкціями. Зокрема, глава зовнішньополітичної служби ЄС Жозеп Боррель, зазначивши, що у разі такого кроку виникне «нестерпна ескалація та загроза для європейської безпеки», резюмував: «Білорусь ще може це все зупинити, це їхній вибір. ЄС готовий відповісти подальшими санкціями». А ось німецький уряд розцінив путінську заяву як «чергову спробу ядерного залякування». При цьому у Шольца наголосили, мовляв, аргумент Кремля про те, що аналогічну зброю США розміщують у Європі «вводить в оману і не може служити виправданням кроку, оголошеного Москвою».

Дуже показово, що у Мінську цію історію поки що не коментували. Втім, цілком зрозуміло, що ніяких сенсацій там не слід очікувати. Тим більше, що Лукашенко не раз говорив, мовляв, так, таку зброю розмістять, тому що «ми маємо бути готові протягом доби відповісти дзеркально на ймовірну атаку з боку НАТО». З якого переляку Альянс має зараз усе кинути і нападати на неадекватний у всіх сенсах дует Москва-Мінськ - питання риторичне. Але якщо на те пішло, то для ударів по країнах НАТО, що межують з РБ, Росія цілком може використовувати тактичні ракетні установки, розташовані в Калінінградській області. У цьому випадку йдеться головним чином про «Іскандери». А ось їхнє розміщення на білоруській території дає можливість змістити дію швидше на території Альянсу, що межують з Україною. До речі, карту з радіусом дії «Іскандерів» із Калінінграда та Білорусі вже оприлюднили у військових пабликах. Так, з білоруської території ракети діставатимуть до Румунії, Угорщини та Словаччини, а також Молдови. Крім того, «Іскандер» у Білорусі зможе обстрілювати і території західної, а також центральної України, до якої не дістають ці комплекси із самої путінської Росії.

Експерти, тим часом, усю цю навколоядерну активність Путіна пов'язують насамперед із політичною компонентою, мовляв, таким чином РФ розраховує на посилення аргументації у тих європейських сил, які вимагають у своїх урядів знизити залучення до українського конфлікту. До речі, перші реакційні «ластівки» вже є. Наприклад, віце-президент Болгарії Іліяна Йотова заявивши про те, що розміщення нового ядерного озброєння біля кордонів ЄС - це ризик виходу військового конфлікту за межі України, закликала Київ та Москву до негайного початку переговорів. Втім, це лише риторика і, до того ж, далеко не ключових геополітичних гравців. А ось відносно спокійна реакція США, Німеччини та інших держав свідчить про те, що новий ядерний путінський хід – холостий постріл.

«Найнебезпечнішим у цій історії є те, що РФ бере на себе роль країни, яка може розміщувати ядерну зброю будь-де. Поки що це Білорусь. А якщо завтра великий друг Путіна Башар Асад звернеться до Москви з проханням розміщувати ядерну зброю на території Сирії? А якщо це буде Ніколас Мадуро (президент Венесуели – ред.)?», - ставить риторичне питання військовий експерт Олександр Коваленко.

Розмірковуючи недавно в ефірі телемарафону про те, чого прагне домогтися своєю «ядерною» заявою Путін, експерт констатував: «Це, звичайно ж, шантаж. Також це нібито стримування НАТО, про яке Кремль трубитиме тепер із усіх щілин для своїх громадян. До того ж не виключено, що такими відволікаючими маневрами РФ «нишком» сприяє ядерній програмі Ірану, який постачає Москві дрони для атак Україною. У будь-якому випадку, треба розуміти, що розміщення ядерної зброї – це складний процес як інфраструктурно, так і технічно, і, крім усього іншого, мають бути враховані норми безпеки. Я не виключаю, що від Путіна пролунав насамперед інформаційний шантаж. Чи буде реально доведено до такого рівня ескалації ситуації сказати складно. Москва може на це і не вдатися».

Політолог Віктор Небоженко, аналізуючи чергове загострення Кремля на ядерній ниві, зазначає наступне: «У відповідь на миротворчий меморандум Пекіна про нерозповсюдження та не використання ядерної зброї, Путін назло Сі Цзіньпіну, одразу після невдалих переговорів у Москві, оголосив про розміщення російської тактики ТЯЗ) за межами країни, в контрольованій Білорусі. Однак Путін сам погіршує своє становище. Тепер навіть у найзатятіших членів «клубу любителів Путіна» в Європі зникне ілюзія щодо планів Путіна. Бо російські ТЯЗ в Білорусі насамперед загрожують не Україні, а Європі – Берліну, Варшаві, трохи Будапешту, Риму тощо. Але це лише початок стратегічної помилки Путіна. Адже чим ближче Путін матиме тактичну ядерну зброю до кордонів НАТО, тим більша ймовірність того, що аналогічна натовська ТЯЗ наближатиметься до українсько-російського кордону. У такому разі Європа вже кровно зацікавлена в тому, щоб з військово-технічною допомогою НАТО, ЗСУ якнайшвидше звільнило окуповані території та вийшла до кордонів України 1991 року. І чим швидше, тим краще».

У свою чергу, політолог Олександр Кочетков робить наступний і важливий, треба визнати, акцент: «Цікаво: громадяни Білорусі, які пишаються своєю миролюбністю, спокійно погодяться з тим, що Путіним і Лукашенком їхній країні відведено незавидну роль ініціатора потенційного ядерного конфлікту? Це вже не свою територію для агресії проти України надати, це стати ціллю для ядерного удару у відповідь. Єдине, на що варто сподіватися білорусам – це на те, що намилитись – не означає вимитися: воду можуть раптово відключити. У нашому випадку не факт, що сховище тактичної ЯЗ в Білорусі дадуть добудувати. А якщо дадуть, то не факт, що дозволять туди перевезти ЯЗ. Однак у будь-якому випадку, все це снарядне, танкове та ядерне самонавіювання, на яке страждає Кремль, не залякає Україну та її союзників і не переламає хід війни на користь агресора».

Тут, до речі, слід окремо відзначити, що Путін тричі підкреслив, мовляв, розміщувати свою «ядерку» в Білорусі він має намір без порушення зобов'язань за Договором про обмеження стратегічних наступальних озброєнь, в якому не далі ніж місяць тому Росія призупинила свою участь. Тобто очевидно, що бункерний мешканець не зраджує своєму «фірмовому» стилю, який полягає в тому, щоб одночасно загрожувати і намагатися торгуватися, невпинно при цьому блефуючи. Одним словом, зрозуміло, що кремлівські вежі хитаються від однієї тільки думки про те, якими в найближчому майбутньому можуть бути постачання нової західної зброї для України. Звідси й новий захід із «ядерних» козирів. Тим часом, судячи з реакції ключових країн НАТО, поки що ніхто не збирається складати колоду і робити паузу в грі на користь Кремлю. І в цьому сенсі дуже важливо і правильно, що президент Володимир Зеленський, а також головком ЗСУ Валерій Залужний постійно нагадують нашим західним партнерам про те, що нам потрібно більше зброї та швидше, оскільки тільки це забезпечить завершення війни проти шаленої рашистської навали.