Кращий шпигун Холодної війни

Майбутній шпигун з'явився на світ 1930 року в простій варшавської сім'ї, де шанували католицькі традиції й одночасно підтримували Польську Соціалістичну партію. Йому виповнилося дев'ять років, коли почалася Друга світова. Дитина стала свідком нацистських звірств, допомагав передавати продовольство у Варшавське гетто і пережив особисту трагедію – його батько був заарештований навесні 1943-го Гестапо й згинув у Заксенхаузені.

Тоді ж підліток спробував вступити до Армії Крайової, отримав відмову, і в 13 років приєднався до підпільного руху «Меч і плуг» – радикалів, котрі мріяли про створення слов'янської імперії від Балтійського до Чорного моря. 

Перемогу юнак зустрів у трудовому таборі в Німеччині, після повернення до Польщі приписав собі два роки, влаштувався на роботу нічним сторожем, став членом ПОРП, а 1947 року вступив до Офіцерської піхотної школи у Вроцлаві. Було йому сімнадцять років.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Навчався Куклінський добре, але минуле його наздогнало – два приписаних роки й прихований факт членства в радикальній організації призвели в 1950-му до виключення з партії, розжалування з сержантів у рядові й переводу до штрафбату. Утім, ненадовго, – через три місяці наказом Рокоссовського (тоді міністра оборони Польщі) – хлопець був відновлений в офіцерській школі.

Іспити він склав блискуче, у 1951-му отримав свій перший офіцерський чин – поручика – і роту під своє командування. 

У липні 1952 року Куклінський одружується на Іванні Христ, незабаром у пари з'являються діти – сини Вальдемар і Богдан. 

Службовому підвищенню молодого офіцера побічно допомогла висадка американців у корейському Інчхоні – один з найуспішніших морських десантів в історії. Ця операція підштовхнула радянське командування до думки про те, що так само легко морська піхота США зможе висадитися в Померанії на узбережжі Польщі. У 1953-му там були сформовані три протидесантні бригади, в одну з яких направляють Куклінського.

У 25 років він стає командиром батальйону, у 1956-му йде на офіцерські курси при Академії Генерального штабу й того ж року знайомиться з тоді ще бригадним генералом Войцехом Ярузельським. Наступні кілька років Куклінський служить у приморському Коложбезі, де захоплюється вітрильним спортом – факт, який відіграв чималу роль у його долі. 

У 1961 році капітан вступив до Академії Генерального Штабу й у роки навчання почав співпрацювати із польською розвідкою й контррозвідкою, здійснюючи за їхнім завданням походи до Швеції на своїй особистій яхті.

Кар'єра Куклінського складається більш ніж вдало: у 1964-му майора переводять до відділу оперативної підготовки Генштабу Війська Польського. У 1967-му його зводять до підполковника й того ж року направляють у відрядження до В'єтнаму (на «в'єтнамський» гонорар він купує Opel Rekord). Деякі експерти, уважають, що саме у В'єтнамі майбутній шпигун установив перший контакт із американцями. 

Тим часом, він вочевидь в обоймі та продовжує роботу у відділі оперативної підготовки як одна з ключових фігур у підготовці спільних навчань із країнами Варшавського договору. Куклінський брав участь і в знаменитій операції «Дунай» – придушенні Празької весни, але останньою сходинкою на шляху до зміни ідеологічного табору стали хвилювання в Польщі 1970 року. Під час протестів проти підвищення цін близько сорока осіб були вбиті, до тисячі поранені – основні зіткнення прокотилися по Померанії, де офіцер починав службу.

Тепер Ришард лише чекав слушної нагоди. Вона трапилася в серпні 1972-го, коли Куклінський, уже полковник, із колегами на борту яхти «Legia» побував у німецьких, голландських і бельгійських портах із наглядовою місією. 

На «Legia» він склав ламаною англійською лист, прямо запропонувавши свої послуги. Ось його текст:

Шановні, 

Вибачте мені за мою англійську. Я хотів би зустрітися (таємно) із офіцером армії США (підполковник, полковник) 17 або 18, 19.08 у Амстердамі або 21–23 в Остенді. У мене мало часу. Я з товаришами і вони не повинні знати.

Американці не могли знехтувати такою удачею. Новий агент отримав агентурний псевдонім «Джек Стронг», а вся операція – кодова назва «Gull» («Чайка»). У грудні 1972 року Ришард передав першу інформацію – 300 сторінок відомостей про підрозділи Війська Польського й частинах СА в країнах Варшавського договору. У 1973 році «Джек Стронг» був визнаний агентом особливої важливості, а рік по тому його статус був знову підвищений: відтепер інформацію від Куклінського міг отримувати лише президент і ще шість вищих чинів США.

Головним помічником шпигуна стала камера, захована усередині запальнички – агент був завзятим курцем. Закладка відбувалася зазвичай у містечку Мінськ-Мазовецький під Варшавою, куди полковник часто виїжджав із коханками (був у нього такий гріх). Контакти з ЦРУ відбувалися й під час вояжів на яхті, які були припинені на вимогу контррозвідки тільки в 1977 році.

Навесні 1974 полковнику розповіли про деталі надсекретного плану «Альбатрос», що передбачав будівництво трьох сховищ (в СРСР, Польщі та Болгарії) для керівництва військ Варшавського договору на випадок ядерної війни. Усе це, зрозуміло, одразу стало відоме на Заході. Як і розташування баз ППО в Польщі та НДР, характеристики новітнього на той момент радянського танка Т-72 і ЗРК «Стріла-1», механізми дезінформації супутникового стеження, радянські плани наступальної війни проти армій НАТО та багато іншого. 

Чи отримував він гроші за настільки ефективну роботу? Сам Куклінський стверджував, що ні копійки, про це ж говорили й американці, мовляв, вони навіть не сміли запропонувати йому винагороду, адже «Джек Стронг» уважав себе не тільки джерелом інформації, але й союзником.

У 1975 році звіт Куклінського про стратегічні проблеми США в протистоянні з країнами Варшавського договору спричинив зміну американської військової доктрини. На «основному місці роботи» полковник теж на доброму рахунку: у тому ж 1975-му його направляють навчатися до Академії Генерального штабу СРСР, разом із заступником начальника Генерального штабу Війська Польського –генералом Чеславом Кіщаком. У Москві агент часу не втрачав: у США пішла фотокопія секретного радянського підручника з радіоелектронної боротьби. 

Після повернення на батьківщину, у жовтні 1976 року Куклінський був нагороджений Кавалерським Хрестом Ордена Відродження Польщі, удостоївшись особистого привітання від міністра оборони Ярузельського. Тоді ж він стає одним з найближчих помічників міністра й офіцером зв'язку між командуванням Війська Польського і генералітетом СА. 

У червні 1977-го Куклінського призначають головою відділу планування 1-го Управління Генштабу Війська Польського, тоді ж він купує великий будинок у престижному районі Варшави.

У грудні 1977 року на засіданні міністрів оборони країн Варшавського договору в Будапешті «Джек Стронг» ледь не провалився. Полковник КДБ застукав агента за копіюванням карти ППО. На здивоване запитання Ришард відповів, що нелегально копіює карту за особистим наказом Войцеха Ярузельського. Як наслідок, йому лише заборонили доступ до кабінету з особливо секретними документами. 

У ще більш анекдотичній ситуації він опинився в Москві, коли коханка –  дружина офіцера КДБ –  помітила, як полковник фотографує документи її чоловіка. Минулося й цього разу. 

У кінці 1978 року підполковник контррозвідки Юзеф Путек накрив шпигуна за фотографуванням креслень проекту «Альбатрос». На щастя, той устиг підмінити мініатюрний фотоапарат справжньою запальничкою. Путек все одно написав рапорт начальнику контррозвідки, але той поклав його під сукно: Куклінський був улюбленцем Ярузельського й близьким другом начальника генштабу Флоріана Сивицького.

Довго це тривати не могло, адже в Москві й Варшаві давно запідозрили витік інформації – просто «Джека Стронга» до пори до часу супроводжувала удача. Щонайменше, ще один дуже важливий інсайт Куклінський устиг донести до американців: йшлося про плани щодо введенню воєнного стану в Польщі в 1981 році.

У вересні 1981-го колега Куклінського – полковник Влодзімеж Осташевич – утік до Греції, після чого контррозвідка почала перевіряти всі контакти перебіжчика. 2 листопада 1981 на нараді вищих офіцерів Генштабу Війська Польського генерал Єжи Скальський заявив, що розпочато слідство у справі про витік на Захід планів уведення воєнного стану в країні. У той же день «Джек Стронг» знищив усі документи, що могли його скомпрометувати. Уважається, що цього ж дня американці вирішили евакуювати агента.

7 листопада Куклінський брав участь у нараді в Генштабі, увечері відвідав прийом у радянському посольстві з нагоди річниці Жовтневої революції й прямо з посольства вирушив на зустріч з американцями. Сім'ю агента та його самого сховали у великі картонні коробки, поклали до вантажівки й відправили до Західного Берліна, а звідти – до США. 

Там він у лютому 1982-го був удостоєний вищої нагороди ЦРУ – Distinguished Intelligence Medal, ставши першим іноземцем, який отримав цю медаль. Його вважають одним з найкращих агентів ЦРУ часів холодної війни: з 1972 по 1981 роки полковник передав на Захід 35 000 сторінок секретної інформації про збройні сили країн Варшавського договору.

В Польші досягнення «Джека Стронга» теж оценили по достоїнству: 23 травня 1984 року суд Варшавського військового округу заочно засудив полковника Куклінського до смертної кари, розжалування в рядові й позбавлення всіх нагород, не довівши, правда, матеріальної зацікавленості агента. У 1989-му смертний вирок замінили на 25 років ув'язнення, але навіть після падіння комунізму перший демократичний президент Лех Валенса принципово відмовлявся реабілітувати Куклінського.

У 1994 році Папа Римський Іван Павло II прийняв і сповідав колишнього агента, а рік по тому Військова Колегія Верховного Суду Польщі скасувала вирок 1984 року, повернувши Куклінському військове звання та нагороди. 

Кажуть, президент США Білл Клінтон однією з умов вступу Польщі до НАТО називав реабілітацію американського агента. 2 вересня 1997 року полковника реабілітували, а 27 квітня наступного року він тріумфально повернувся до Польщі, відразу ставши почесним громадянином Кракова, Гданська й Закопаного. У фіналі свого турне він виголосив у Кракові промову, яку транслювали на всю країну:

Я вважаю себе простим солдатом Республіки, який лише виконував свій святий обов'язок – служити батьківщині, що потрапила в біду. Що, мабуть, відрізняє мене від величезної кількості людей, залучених до історичної трансформації Польщі та Європи, так це особливий характер моєї місії і [її наслідки].

Полковник помер у Флориді 2004 року, але упокоївся на цвинтарі Військові Повонзкі у Варшаві. Йому встановлено кілька пам'ятників і меморіальних дощок, а в 2006 році у Варшаві відкрився будинок-музей Куклінського.

До десятиріччя з дня смерті полковника вийшов фільм «Джек Стронг», присвячений його захопливій історії, а в 2016-му президент Анджей Дуда посмертно присвоїв Ришарду Куклінському звання бригадного генерала.

При цьому ставлення до героя / зрадника в Польщі залишається неоднозначним. Його пам'ятники періодично опоганюють графіті, деякі навіть уважають «Джека Стронга» подвійним агентом, що працював на ГРУ. Нічого не поробиш, особливості професії – Ришард Куклінський чудово це розумів, говорячи про особливий характер своєї місії ...

                                                        Михайло Гольд,                                                                       Lenta.ua

На заставковому фото: Ришард Куклінський у 1988 році. Фото: A. Iwańczuk, ReporterEast News