Корупція «в законі»: навіщо вітчизняна Феміда «відмазала» нечистих на руку чиновників

На думку людей в малинових мантіях, дана стаття не відповідає принципам верховенства права і презумпції невинності. Служителі Феміди аргументують: в статті про незаконне збагачення йдеться про те, що підозрюваний самостійно зобов'язаний доводити законність своїх статків. У той час як за українським законодавством цим мусить займатися тільки сторона звинувачення.

Слід зазначити, що саме за цією статтею антикорупційні органи розглядають масу справ проти чиновників, політиків і депутатів різних рівнів, виявляючи невідповідність задекларованого ними майна з ними ж задекларованими доходами.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Тільки Національне антикорупційне бюро (НАБУ) зараз розслідує 50 кримінальних проваджень за цією статтею. Покарання передбачене досить серйозне - від 5 до 10 років в'язниці з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Тобто, фактично ліквідація статті 368-2 КК зніме тягар кримінального переслідування з дуже багатьох представників політичної та чиновної «еліти».

Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в нашій країні ввели в 2015 році. Це було однією з вимог Євросоюзу стосовно виконання Плану дій щодо візової лібералізації. Іншими словами, завдяки «убитій» 26 лютого вітчизняною Фемідою статті КК, Україна отримала безвіз. Затвердження «антикорупційної» статті також було одним із зобов'язань офіційного Києва перед МВФ для отримання кредитних траншів.

Подання в КСУ про визнання статті неконституційною подала група парламентаріїв з різних фракцій. Інтереси цієї депутатської «компашки» в Конституційному суді представляв нардеп від «Народного фронту», глава регламентного комітету Верховної Ради Павло Пинзеник. Треба відзначити, що цей «фронтовик» досить часто публічно виступає проти притягнення до відповідальності нардепів, яким «шиють» корупційні діяння, і, як кажуть в кулуарах, всіляко сприяє зриву голосування за скасування депутатської недоторканності.

На думку деяких депутатів, з якими поспілкувалася Lenta.UA , рішення КСУ завдало величезного репутаційного удару по Україні. «Безперечно, це ганебне рішення не призведе до скасування угоди з МВФ і безвізового режиму. Однак, переконаний, що нам неодмінно вже найближчим часом варто очікувати жорстких критичних заяв з боку європейських лідерів і структур », - зазначив в коментарі Lenta.UA один з депутатів провладної фракції БПП.

Взагалі, треба сказати, що багато нардепів, в тому числі, що входять до складу правлячої коаліції, в неформальних бесідах обурюються, мовляв, тепер в разі, якщо НАБУ виявить невідповідність доходів сім'ї, наприклад, заступника секретаря РНБО Олега Гладковського (викритого в нібито незаконних оборудках із закупівлі зброї в РФ) - то кримінальної справи щодо незаконного збагачення проти чиновника вже не можна буде відкрити.

Тепер, з тим, щоб «воскресити» норму закону про незаконне збагачення, нардепи мусять повторно підготувати законопроект з ідентичним за змістом змістом і подати його на розгляд колег по парламентському цеху. На цей час всі розслідування щодо незаконного збагачення будуть закриті.

Втім, для НАБУ і інших структур, які займаються ловом великої корупційної «риби», ще не все втрачено. Річ у тому, що в Кримінальному кодексі збереглася стаття 366 про відповідальність за недостовірне декларування. Дана норма також дозволяє ефективно проводити розслідування і в разі наявності достатньої доказової бази притягати до відповідальності будь-якого держслужбовця або депутата. Згідно з цією нормою КК, службове підроблення карається штрафом до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Кого на сьогодні підозрюють у незаконному збагаченні? Підозри щодо «антикорупційної» статті оголошені екс-виконувача обов'язків голови Державної фіскальної служби Мирославу Продану, міністру інфраструктури Володимиру Омеляну, екс-чиновнику Генпрокуратури Дмитру Сусу, колишньому військовому прокурору сил АТО Костянтину Кулику. А ще справи про можливе незаконне збагачення відкриті проти лідера Радикальної партії Олега Ляшка та заступника голови СБУ Павла Демчини.

Відзначимо, що поняття «незаконне збагачення» з'явилося в міжнародному праві 2003 року, коли була прийнята Конвенція ООН проти корупції. Стаття 20 цього документа свідчить, що країна-учасник (а Україна Конвенцію ратифікувала) зобов'язана в межах свого законодавчого поля «..визнати в якості кримінально караного діяння, коли воно вчинене, незаконне збагачення, тобто значне збільшення активів державної посадової особи, що перевищує його законні доходи, які вона не може раціонально обґрунтувати». Саме тому, на переконання багатьох експертів, рішення КСУ є, м'яко кажучи, алогічним.

Віталій Шабунін, голова правління «Центру протидії корупції», говорить, що у зв'язку з рішенням КСУ Україна «може надовго забути про гроші МВФ і Світового банку». У свою чергу, політолог Руслан Бортник іронізує: «Конституційний суд помножив на нуль антикорупційну реформу, скасувавши статтю Кримінального кодексу про незаконне збагачення... Це вже ЄС і НАТО чи Африка? Немає глибини у нашого дна ».

Загалом, як би там не було, але на сьогоднішній день, як говорив перший президент Кравчук, «маємо те, що маємо». А в знаменнику ми маємо наступне: чиновники і політики, які подавали декларації про доходи за останні три роки (з моменту прийняття скасованої антикорупційної статті КК), по суті отримали залізне алібі. Адже навіть якщо норму в майбутньому й «повернуть до життя» в чинній або у схожій за змістом редакції, багатьох чиновників не можна буде притягти за цією статтею до відповідальності - закон не має зворотної сили.

Пропонуємо список нардепів, які 2017 року підписали подання до Конституційного суду з вимогою скасувати кримінальну статтю за незаконне збагачення. Країна повинна знати своїх "героїв". І при нагоді пригадати їм все.

Руслан Сольвар, БПП

Андрій Шинкович, БПП

Олександр Кірш, "Народний фронт"

Геннадій Чекіта, БПП

Дмитро Святаш, "Відродження"

Геннадій Бобов, "Відродження"

Артем Іллюк, "Відродження"

Василь Гуляєв, "Відродження"

Олег Кулініч, "Відродження"

Федір Негой, БПП

Павло Пинзеник, "Народний фронт"

Ярослав Єдаков, "Народний фронт"

Дмитро Стеценко, "Народний фронт"

Костянтин Павлов, "Оппоблок"

Дмитро Колесніков, "Оппоблок"

Андрій Гальченко, "Оппоблок"

Іван Мирний, "Оппоблок"

Євген Балицький, "Оппоблок"

Сергій Сажко, "Оппоблок"

Максим Поляков, "Народний фронт"

Наталія Королевська, "Оппоблок"

Тетяна Бахтєєва, "Оппоблок"

Віктор Бондар, "Відродження"

Василь Німченко, "Оппоблок"

Ігор Шурма, "Оппоблок"

Станіслав Березкін, "Воля народу"

Антон Кіссе, "Відродження"

Валерій Лунченко, "Народний фронт"

Ігор Бріченко, "Народний фронт"

Тарас Кремінь, "Народний фронт"

Федір Бендюженко, "Народний фронт"

Олександр Горбунов, "Народний фронт"

Микола Княжицький, "Народний фронт"

Владислав Данілін, "Народний фронт"

Олег Крішин, "Народний фронт"

Борис Козир, БПП

Дмитро Андрієвський, БПП

Олена Масоріна, "Народний фронт"

Віталій Корчик, "Народний фронт"

Євген Дейдей, "Народний фронт"

Володимир Шкварилюк, "Народний фронт"

Анатолій Дирів, "Народний фронт"

Сергій Фаєрмарк, "Народний фронт"

Роман Заставний, "Народний фронт"

Юрій Вознюк, "Народний фронт"

Дмитро Лубинець, БПП

Вадим Підберезняк, "Народний фронт"

Віктор Развадовський, "Відродження"

Юрій Шаповалов, "Відродження"

Валерій Писаренко, "Відродження"

Сергій Мельничук, "Радикальна партія"

Олена Бойко, "Народний фронт"

Сергій Мартиняк, "Воля народу"

Геннадій Ткачук, БПП

Артур Палатний, БПП

Валерій Іщенко, БПП

Олег Великін, БПП

Андрій Шипко, "Відродження"

Ігор Молоток, "Воля народу"

Наталія Ромашова, спеціально для Lenta.UA