Коли пройде зустріч Зеленського і Путіна

В інформаційному просторі України знову активізувалось тема зустрічі українського і російського президентів та готовності Зеленського до її проведення.

У цьому контексті, на наш погляд, питання полягає не в тому, що Зеленський хоче провести цю зустріч і намагається переконати Путіна погодитись на неї. Питання в тому, що насправді сьогодні Путін визначає коли така зустріч відбудеться.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Зараз ця зустріч для Путіна практично нічого не вирішує, а тому є не актуальною. Свою позицію по суті він не змінює, і якщо вірити анонсованому в ЗМІ переліку питань, які Москва готова обговорити на перемовинах, то це: відновлення дипломатичних стосунків у повному обсязі, взаємне зняття санкцій і торговельно-економічних обмежень, відновлення транспортного сполучення, газове питання (транзит і торгівля).

Водночас питання належності Криму немає. Проблема "ДНР" і "ЛНР" традиційно для росіян може обговорюватися ними лише у контексті виконання Україною Мінських домовленостей і надання непідконтрольним територіям особливого статусу (практично автономії).

Ще однією болючою темою, вирішення якої є надважливою для Кремля – це постачання дніпровської води в Крим.

Зеленський, зрозуміло, не зможе погодитись на таку переговорну позицію Росії, тому що в Україні сьогодні цього не сприймуть і таку ціну за мир платити не збираються.

Тому, на нашу думку, зустріч між президентами стане реальною тільки тоді, коли Путін буде впевнений, що зможе отримати для себе максимум поступок з боку Зеленського.

Більше того, розвиток ситуації вказує, що Москва не лише очікує цього моменту, але й робить кроки, щоб така платформа склалася. Аналіз тенденцій і дій з боку РФ показує, що стосовно

України вона діє в двох основних площинах.

1 — економічній: використовуючи сприятливу для них газову кон’юнктуру, високу ціну на газ, загрозу припинення транзиту через Україну, запуск «Північного потоку», поставити Україну перед наростанням кризи енергетичної та фінансово-екномічної, штовхаючи на непопулярні тарифні кроки, наслідком яких можуть стати соціально-протестні вибухи. Щоб Зеленський під тиском цих факторів, страхом Майдану, зростання критики з боку російсько-орієнтованих сил, запросив переговори з позиції слабшої сторони, очікуючи підтримки з боку Путіна задля стабілізації ситуації в країні та утримання на посаді.

З огляду на це, на першому етапі предметом переговорів для росіян, якщо нинішня газова криза не розв’яжеться впродовж півроку, стануть не територіальні питання, а газ і його транзит.

Росія очікує, що дефіцит газу, який життєво потрібен Україні для населення, соціальної сфери і підприємств, та пропозиція значно нижчої ціни на російський газ стане практично пасткою для Зеленського і знову поверне Україну під вплив Москви.

2 — зовнішньо-політичній: водночас Росія намагається максимально використовувати фактори, необхідні для віддалення України від Євросоюзу та США, позбавлення України західної підтримки. Зокрема це стосується розкрутки російськими ЗМІ (безпосередньо провладними та формально нібито незалежними), в тому числі на Заході, інформації про корумпованість українського Президента і його оточення, дискредитацію керівництва України в різних площинах, будь-які зловживання наближених до Президента України людей, вплив на нього Коломойського і олігархів, офшорні скандали, «вагнергейт» та інше, щоб закріпити такий образ Зеленського, який остаточно сформує негативне ставлення до нього з боку «колективного Заходу» і призведе до відмови від подальшої підтримки України.

У підсумку це, на думку росіян, рано чи пізно має забезпечити бажання Зеленського шукати допомоги в особі Путіна і бути готовим до переговорів та поступок.

Водночас Путін не може не розуміти, що цього замало. Самі переговори у такому випадку можуть і не принести бажаного результату Москві. Для нього важливо не тільки розмовляти і досягти якихось спільних, у першу чергу вигідних для РФ, рішень. Головне, щоб рішення чи зобов’язання, які візьме на себе український президент, він ще й мав змогу виконати.

Тому паралельно з першими двома напрямками Москва зацікавлена максимально сприяти формуванню в Україні авторитарного режиму у будь-якому вигляді. Адже лише зруйнувавши або підім'явши під себе конституційні інституції, збройні сили, правоохоронну систему, правосуддя і встановивши контроль над суспільно-політичними процесами Президент буде в змозі гарантувати Путіну виконання досягнутих домовленостей.

Враховуючи все це, напрошується висновок, що можливі реальні переговори президентів України і Росії відбудуться лише тоді, коли Путін буде впевнений у їх необхідності для себе або у тому, що Україна реалізує досягнуті на них домовленості.

Читайте також: Туреччина завдала сильного удару Путіну

Читайте також: Газова гра: чи клюне Зеленський на енергетичні наживки Кремля