Код доступу – перемога: що показав саміт НАТО щодо України

Результати саміту у Вільнюсі хороші, але якби прозвучало для України запрошення до НАТО, вони були б ідеальними. Таким чином, президент Володимир Зеленський підсумував зустріч лідерів країн-членів НАТО, де одним із ключових питань була можливість вступу нашої країни до Північноатлантичного Альянсу. Отже, розберемося, якими літерами у новітню історію буде вписано Вільнюс-2023.

Підсумки самітів НАТО раніше, як правило, були більш менш зрозумілі завчасно, тому обходилося без несподіваних «сюрпризів». Склад учасників, включаючи запрошених осіб, а також програма затверджувалися задовго до заходу, текст спільної декларації узгоджувався ближче до часу «Ч», але теж заздалегідь. Із вільнюським самітом все було інакше, оскільки до останнього не було ясності з двох ключових питань: чи погодиться Туреччина зняти свої заперечення проти вступу Швеції до НАТО і чи зможуть країни-члени Альянсу погодити формулювання щодо перспектив приєднання до блоку України.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Хмари над першим питанням остаточно розвіялися за кілька годин до початку саміту, коли генсек НАТО Єнс Столтенберг оголосив, що президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган погодився якнайшвидше направити до парламенту на голосування заявку на вступ Швеції до Альянсу. Щоправда, за повідомленнями турецьких медіа, станеться це лише в осінню сесію тамтешнього меджлісу, але загалом очевидно, що проблема практично вирішена.

А от щодо формулювань по Україні, то тут справи були набагато складнішими. Над підсумковим комюніке члени НАТО працювали до останнього моменту, але в результаті все одно незадоволеними залишилися багато хто. Насамперед - Україна та її найближчі союзники-сусіди в особі Польщі та країн Балтії. «Безпрецедентно та абсурдно коли немає тимчасових рамок і для запрошення до НАТО, і для членства України, і коли додається якесь дивне формулювання про «умови» навіть для запрошення України», - прокоментував проект підсумкової декларації саміту президент Володимир Зеленський на шляху до Вільнюса. - Це схоже на те, що немає готовності ні запросити Україну до НАТО, ні зробити її членом Альянсу. Отже, залишається можливість торгуватися членством України в НАТО – у переговорах із Росією».

Така емоційна реакція нинішнього господаря Банкової викликала подив у деяких партнерів Києва. Так, газета The Washington Post з посиланням на поінформовані джерела повідомила, що члени делегації США у Вільнюсі «розлютувалися» через заяви українського президента. Тим часом публічно критикувати Зе за його випад американці не стали. Єдиним учасником саміту НАТО, який дозволив собі трохи критики на адресу Києва, став міністр оборони Великобританії Бен Уоллес, який заявив, що Україна могла б демонструвати більше подяки за постачання їй озброєнь з боку країн НАТО.

"Подобається вам це чи ні, але люди хочуть побачити трохи подяки", - сказав він на полях саміту, нагадавши, що країни НАТО передають Україні власні запаси зброї. За словами Бена Воллеса, під час його торішнього візиту до Києва його українські співрозмовники вручили йому список необхідних їм озброєнь. «Але, знаєте, ми не Amazon, сказав я їм минулого року, після того, як їхав 11 годин, щоб отримати список», - сказав Воллес. За словами британського міністра, незважаючи на невдоволення українського президента, формулювання підсумкового комюніке саміту НАТО є добрим для України результатом. На такі коментарі Уоллеса, у свою чергу, відреагував президент Зеленський. На прес-конференції за підсумками другого дня саміту він заявив, що Україна дуже вдячна Великій Британії, і додав, що у двох країн хороші відносини - у тому числі й тому, що рядові британці підтримують Україну. «Я просто не знаю, що він (Уоллес-ред.) має на увазі – як ще нам треба подякувати? Нехай він напише мені, як я ще маю подякувати, щоб ми вже повністю були вдячні. Може, слід вранці прокидатися і дякувати міністру особисто…?», - сказав Зеленський і звернувшись до присутнього на прес-конференції міністра оборони Резнікова, запитав: «Олексію, у вас погані стосунки з міністром оборони?». Після того, як глава МОУ запевнив його у зворотному, глава держави підсумував: «Чудові, кажете? Ну так подякуйте йому. Ви повинні зателефонувати йому. Будь ласка. Сьогодні».

Слід окремо відзначити, що різка риторика, яка звучала з вуст Зеленського на шляху до Вільнюса, помітно пом'якшилася після його прибуття до литовської столиці. Як кажуть у дипломатичних кулуарах, це пов'язано з посилом, який він отримав від лідерів країн-членів НАТО у вівторок увечері під час спільної вечері, організованої господарем саміту, лідером Литви Гітанасом Науседою. До речі, за повідомленням литовських ЗМІ, світових лідерів пригощали легкими та нежирними стравами з овочами, м'ясом та рибою, поданими у спеціально виготовленому для цього посуді з кістяної порцеляни з гравіюванням та позолотою. За словами одразу кількох джерел агентства Bloomberg, які були присутні на заході, деякі світові лідери в різних інтерпретаціях закликали президента України «охолонути та подивитися на весь пакет» домовленостей, які мають стати результатом саміту. І Володимир Зеленський, зважаючи на подальшу тактику, до колег таки прислухався, хоча його емоції цілком зрозумілі багатьом українцям і не лише їм.

На момент старту урочистої вечері учасників НАТО у Президентському палаці вже було відомо про те, що 11 країн-партнерів підписали з Україною меморандум, який визначає умови навчання вітчизняних пілотів на винищувачах F-16. Київ, нагадаємо, вже кілька місяців вів переговори щодо надання ЗСУ цих бойових літаків. Початок навчання пілотів - очікується, що воно розпочнеться у серпні і проходитиме в Нідерландах та Румунії - перетворює передачу винищувачів на питання часу.

За підсумками двосторонніх зустрічей, які українська делегація проводила другого дня саміту, було оголошено про передачу нам нових порцій західних озброєнь. Володимир Зеленський обмовився, що не всі досягнуті у Вільнюсі домовленості будуть оголошувати публічно, а й анонсовані пакети допомоги виглядають більш ніж переконливо. Так, відомо, що Німеччина передасть Україні не названу публічно кількість пускових установок ППО Patriot та ракет до них. Крім цього, до пакету допомоги Україні увійдуть 25 танків, 40 БМП та 20 тисяч артилерійських снарядів. Від Норвегії Київ отримає тисячу розвідувальних міні-дронів, а Австралія передасть кілька десятків броньованих машин піхоти. Великобританія поставить Україні понад 70 бойових та допоміжних машин, тисячі снарядів для танків, а також відкриє на своїй території медичний центр для реабілітації воїнів ЗСУ.

На полях саміту Володимир Зеленський учора переговорив із низкою високопоставлених учасників. Так у першій половині дня середи Зе провів рандеву з главами урядів Канади, Німеччини, Австралії, Японії, Великобританії та президентом Франції, а також із головою Європейської ради Шарлем Мішелем. Ближче до вечора чинний гарант української Конституції провів переговори із нинішнім господарем Білого дому. Зустріч проходила у закритому форматі, проте під час нетривалої протокольної зйомки мав місце вельми показовий епізод. Так, один із журналістів, звертаючись до президента України, поцікавився: «Пан Зеленський, як швидко ви розраховуєте приєднатися до НАТО після закінчення війни?». З відповіддю Зе випередив Джо Байден, який заявив: «Через годину і двадцять хвилин». Також американський лідер додав, що «з нетерпінням» чекає на той момент, коли можна буде відсвяткувати офіційне приєднання України до Альянсу. Очевидно, що всі ці меседжі свідчать про одне: ключі до НАТО для нашої з вами країни знаходяться в руках ЗСУ, а код доступу до Альянсу – українська перемога на полі бою.

Її – перемогу – пообіцяли максимально наближати за допомогою всебічної допомоги країни «Великої сімки», які сьогодні у Вільнюсі підписали Спільну Декларацію про підтримку України. Поява цього документа дала Володимиру Зеленському підстави говорити, що з Вільнюса він везе додому «значну перемогу у сфері безпеки для України».

Лідери країн G7 – шість із них входять до НАТО, а прем'єр-міністра Японії запросили на саміт окремо – зобов'язалися розвивати українські збройні сили, зміцнювати економіку України, а також надавати фінансову та технічну допомогу Києву для подолання наслідків російського вторгнення. Зазначимо, що сам цей документ має рамковий характер: за планом його ініціаторів, на базі цієї декларації в найближчому майбутньому буде напрацьовано двосторонні контракти, які Київ підпише з кожним із країн-партнерів. Вже в цих договорах буде прописано конкретні види та обсяги допомоги, які Україна розраховує отримувати від кожної окремо взятої країни. У декларації йдеться, що до країн-гарантів безпеки України вільна приєднається будь-яка країна. І про таке бажання вже встигли заявити Польща, Норвегія, Чехія, Фінляндія, Данія, Ісландія та Швеція. Фактично йдеться про те, щоб систематизувати та поставити на потік з багаторічною перспективою ту допомогу, яку отримує від своїх партнерів Київ зараз, зробити таку підтримку постійною, яка не залежить від факторів на кшталт успішності настання чи політичних перипетій у тих чи інших державах.

Володимир Зеленський заявляє, що ці двосторонні договори кардинально відрізнятимуться від горезвісного Будапештського меморандуму - вони матимуть максимально конкретні положення та будуть ратифіковані парламентами країн-підписантів. До речі, на вимогу України в тексті декларації було вписано положення про те, що всі зобов'язання країн-партнерів Києва реалізовуватимуться доти, доки Україна йде до майбутнього членства в євроатлантичній спільноті. Таким чином Київ вкотре повторив тезу про те, що будь-яка система гарантій безпеки розглядається не як альтернатива членству в НАТО, а як тимчасовий захід на шляху до набуття повноправного членства в Альянсі.

Учора у Вільнюсі також вперше пройшло інавгураційне засідання Ради Україна-НАТО, створеної замість однойменної комісії. Здавалося б, гра слів, не більше, але насправді тут «зашиті» важливі процедурні нюанси. Тож якщо скликання засідання комісії могла заблокувати будь-яка держава Альянсу, чим неодноразово користувалася Угорщина, то скликання Ради заблокувати не можна. «Президент Зеленський може ініціювати скликання засідання Ради для кризових консультацій, і це не може бути заблоковано», - наголосив генсек НАТО Єнс Столтенберг. За його словами, «створення Ради НАТО-Україна – «надзвичайно важливий крок на шляху України до Альянсу і Україна тепер близька до НАТО як ніколи».

За самітом НАТО у Вільнюсі уважно стежили у країні-агресорі. Так, путінський спікер Пєсков заявив, що довгострокові плани «Великої сімки» з безпеки України становлять загрозу для Росії, що «небезпечне в середньостроковій, довгостроковій і навіть короткостроковій перспективі вельми негативними наслідками». «Приймаючи подібні рішення, ці країни фактично роблять Європу набагато небезпечнішою на довгі роки. І, звичайно ж, вони роблять погано нам, що ми враховуватимемо і з чого далі виходитимемо», - додав Пєсков.

У свою чергу, коментуючи в соцмережах підсумки саміту, заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв заявив, що «Рада Україна-НАТО припинить існування, оскільки одна зі сторін зникне». При цьому він додав, що Росія та НАТО зараз «перебувають не на межі, а, швидше, за межею війни». Загалом, нічого нового - звична маячня кремлівських трубадурів.

«НАТО підтвердило свою готовність допомагати Україні у боротьбі з російським агресором, але не хоче відритого конфлікту з Росією. Натомість Альянс розв'язав руки членам НАТО у додатковій індивідуальній допомозі Україні, наприклад – авіаційний альянс Нідерландів та Данії чи далекобійні ракети Франції та Великобританії та касетні БК США. На черзі – аеродроми Румунії, Болгарії, Словаччини та Польщі для українських літаків та засобів логістики. Це приклади індивідуальних, а не колективних рішень членів НАТО. І цей процес лише наростатиме. Отже, саміт у Вільнюсі виявився дуже важливою подією не лише для України, а й для всього НАТО. Кремль зазнав нищівної поразки у своїй політиці розколу та ослаблення Альянсу», - констатує відомий політолог Віктор Небоженко.

Читайте також: У США відреагували на критику Зеленського

Читайте також: ЗСУ отримали касетні боєприпаси