Ключове завдання влади - не піддатися на провокації і не проводити вибори в ОРДЛО в прискореному режимі - Олексій Кошель

- Спікер Дмитро Разумков прогнозує, що вже на поточному пленарному тижні нардепи можуть затвердити новий Виборчий кодекс. Чи реально взяти такий серйозний документ в так званому турборежимі?

- Я не виключаю, що дійсно Виборчий кодекс буде ухвалений ще до Нового року, оскільки низка голосувань проходить в «сліпому» форматі, коли парламентарії голосують правки, не особливо-то і вникаючи в деталі. Хотів би звернути увагу, що в понеділок, 1 грудня, в ході погоджувальної ради ВР окремі представники провладної «Слуги народу» відкрито заявляли про те, що до п'ятниці - ймовірного дня голосування, Кодекс може бути суттєво доопрацьований. Що конкретно буде доопрацьовуватися, «слуги» не уточнювали, але практика показує, що подібні речі, як правило, проходять в підкилимному режимі і нічого хорошого в собі не несуть.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Спочатку до участі в робочій підгрупі з підготовки Кодексу були залучені представники експертного середовища, зокрема, і нашої організації. Але є важливий момент. Буквально за кілька хвилин до початку засідання профільного Комітету все побачили порівняльну таблицю і, природно, з правками ніхто толком не встиг ознайомитися. Коли ж уже після опублікування на сайті Верховної Ради я побачив проект, то був вкрай неприємно здивований...

- Що конкретно викликало ваше незадоволення?

- Я все-таки хотів би спочатку зробити акцент на позитивних моментах, які дійсно покращують безліч положень старої редакції виборчого Кодексу. Наприклад, стара редакція даного документа містила значну частину закритого списку, коли десять і більше депутатів могли гарантовано потрапити в парламент, в разі подолання партією п'ятивідсоткового бар'єру. У нинішньому ж проекті чітко записано, що тільки одне місце передбачено в закритій системі. Це, безперечно, позитив.

Також мені подобаються нововведення, що стосуються профілактики порушень виборчого законодавства. На виборчих дільницях, зокрема, пропонується розмістити інформаційні плакати з попередженням про покарання за порушення законодавства. Є низка інших нових підходів. Однак найбільш принципові моменти виборчої реформи все-таки не були враховані.

- Що саме ви відносите до найбільш принципових моментів?

- Перше і дуже важливе. Кодекс жодним чином не регулює, точніше, не мінімізує політичну рекламу. У цьому контексті хотів би нагадати, що в умовах дуже великих виборчих округів питання політичної реклами буде стояти дуже гостро. Якщо ви, наприклад, будете балотуватися в окрузі, межі якого будуть рівні кордонів Одеської або Харківській області, це означає, що вам доведеться розмістити, як мінімум, сто бордів, щоб вас помітили. Для цього потрібно буде витратити близько 1,8 мільйонів гривень. Тобто, все те, про що говорили експерти в частині необхідності обмеження політреклами, враховано не було. Потрібно чітко розуміти, що в умовах відкритих списків, коли один округ буде дорівнювати межам однієї великої області, політреклама буде недоступною для небагатих кандидатів. Тобто, журналісти, експерти, волонтери не отримають ніяких перспектив бути обраними.

Проблема номер два, яка не була врахована - прозорість виборчих коштів. У разі затвердження цього Кодексу, журналісти і пересічні громадяни зможуть ознайомитися з проміжними фінансовими звітами тільки за тиждень до виборів. Тобто, механізм прозорості виборчих коштів не спрацьовує. Наша пропозиція полягала в тому, що суб'єкти виборчого процесу повинні звітувати за кожну гривню (отриману на рахунку або витрачену) в режимі онлайн. Це справедливо, тим більше, що партії, які подолали умовний прохідний бар'єр, повернуть витрачені кошти.

- Нещодавно в Зе-команді прозвучала ідея про необхідність табу на держфінансування партій. Наскільки ця задумка виправдана?

- Державне фінансування вже скоротили вдвічі для парламентських політсил і на майбутнє не передбачили кошти для фінансування партій, які заручилися, як мінімум, двохвідсоткової підтримкою виборців. Я вважаю, що це нерозумне рішення українського парламенту. Розумію, що це рішення було політично мотивованим, оскільки під держфінансування потрапляла токсична «Партія Шарія». Але треба розуміти, що ми говоримо не про якісь дрібні партії проросійських провокаторів, а ми говоримо про перспективи незалежності українських політичних сил в цілому.

Третя проблема Кодексу. Він в нинішньому вигляді жодним чином не спрощує механізм голосування для українців, які проживають за кордоном. Наприклад, участь в президентських виборах взяли менше 60 тисяч громадян України, які проживають поза межами нашої країни. І це при тому, що за даними, до яких апелюють представники влади, за кордоном перебуває від трьох до восьми мільйонів трудових мігрантів.

У цілому, ситуація виглядає так, що Виборчий Кодекс - це виконання передвиборчої обіцянки про відкриті списки. Разом з тим, без низки нововведень система відкритих списків не покаже свою ефективність. Тому, на превеликий жаль, сліпий формат затвердження цього Кодексу може привести до того, що ми після кількох років жвавих дискусій, можливо, будемо повертатися до старих виборчих моделей. Я вважаю, що проект нинішнього Кодексу, м'яко кажучи, складно назвати виборчою реформою.

- А хоча б кроком на шляху до виборчої реформи це можна назвати?

- На жаль, представники профільного парламентського Комітету пішли шляхом тільки формального врахування пропозицій президента, і принципових нововведень не буде. Наведу приклад. Система з відкритими списками, запропонована на місцеві вибори, вступить в дію після припинення дії чинного закону про місцеві вибори. Це може бути через місяць, через рік, а може - через десять років. Тобто, чітку відповідь на це питання виборчий Кодекс не дає. Більш того, ми отримали досить абсурдні і небезпечні норми. Наприклад, за будь-яким рішенням Служби безпеки України кандидат може не бути допущений до виборів. Таким чином, ми закладаємо міну уповільненої дії і даємо СБУ надповноваження.

Хотів би ще акцентувати на наступному. Україна на сьогодні, за оцінками нашої організації, є лідером по розтрат коштів на вибори на європейському континенті. І, на превеликий жаль, запропонований Кодекс лише консервує цю систему.

- Ви говорите про лідерство нашій країні в плані виборчих розтрат. Яка ціна питання?

- Так, тут ми дійсно лідируємо. Дивіться, наприклад, у польських партій або польських кандидатів в президенти виборчі витрати приблизно в 2,5 рази менше, ніж для українських політиків. І це при тому, що ми не беремо до уваги наші традиційні тіньові статті, які значно перевищують офіційні витрати. Нам вкрай потрібні прозорі і дешеві виборчі кампанії, тому що це - можливість перемоги не грошових мішків, а реальних кандидатів.

- Наскільки зміниться механізм голосування для внутрішньо переміщених осіб?

- Ми, безумовно, підтримуємо норму про спрощення процедури голосування для внутрішньо переміщених осіб, проте для повноцінного вирішення проблеми, потрібно не тільки міняти норми Кодексу, а й впроваджувати новий, спрощений, повідомний механізм реєстрації громадян. За основу тут, на мій погляд, потрібно взяти німецьку або канадську модель, коли ця категорія громадян зможе отримати реєстрацію в орендованих квартирах, гуртожитках, піонерських таборах тощо.

- Раніше ви констатували, що багато зауважень та побажання експертів до виборчого Кодексу не були враховані парламентарями в ході підготовки цього документа. Виходить, залучені експерти - це тільки муляж?

- На жаль, так. Це можна називати як завгодно - муляж, декорація і так далі. Експертне середовище використовували як красиву вивіску: її уважно вислухали і за підсумком не врахували жодну з принципово важливих пропозицій.

Треба розуміти і усвідомлювати, що вибори - це не якась чарівна кнопка, яка відразу після прийняття нового Кодексу запрацює ідеально. Для реального результату необхідно проводити повноцінну, комплексну, глибинну реформу. Необхідно переглянути ряд інших законодавчих актів, які посилять роль політичних партій. Ми з вами раніше згадували про зменшення вдвічі держфінансування партій, які пройшли до Верховної Ради і позбавлення фінансування позапарламентських партій. Так це, я глибоко переконаний - це серйозний крок назад, який призводить до слабкості політичної системи.

У мене складається стійке враження, що автори поправок до виборчого Кодексу просто не уявляють, якою має бути реформа і зводять її до виключно двох речей: пошуку відповіді на питання виборців про необхідність введення системи відкритих списків і новацій, пов'язаних з формою бюлетеня.

- Чи порушувалося в ході обговорення виборчого Кодексу питання доцільності або неконституційність такого зменшення прохідного бар'єру?

- Під час обговорення, експерти неодноразово підкреслювали, що питання бар'єру - це виключно політичне рішення, яке повинні прийняти безпосередньо парламентарії. Але я переконаний в тому, що бар'єр обов'язково необхідно зменшувати. І позиція нашої організації в цьому питанні залишається незмінною протягом багатьох років. Зменшення прохідного бар'єру до чотирьох, а, можливо, і трьох відсотків - це широке вікно можливостей і шанс для нових політичних партій.

- З одного боку - шанс для нових політсил, з іншого - шлюз для всілякого політширвжитку...

- Так, але тут хотів би нагадати, що лідери кількох парламентських партій протягом останнього року озвучували заяви про необхідність зменшення бар'єру до двох і навіть до одного відсотка. Ось саме таке радикальне зменшення бар'єру є вкрай небезпечним і дійсно може стати шлюзом для штучних проектів, які за дуже короткий проміжок часу можна побудувати за принципом бізнес-піраміди.

- Вибори в ОРДЛО. Який тут може бути прийнятний для всіх сторін «рецепт»?

- Протягом останніх кількох місяців ми почули дві протилежні заяви представників пропрезидентської «Слуги народу». Один меседж - ймовірність проведення виборів на окупованих територіях навесні 2020 року, другий - осінь 2020-го. На мій погляд, обидві позиції є вкрай безвідповідальними. Коли ми говоримо про ймовірність проведення виборів за демократичними стандартами, це означає, що лідери парламентських партій повинні мати можливість вільно їздити в звільнений Донецьк і Луганськ. Для проведення чесних виборів повинна бути відновлена діяльність українських медіа. Це не просто включення телевізійних кнопок за кілька днів до виборів, а повноцінне «воскресіння» саме українських ЗМІ. На мій погляд, вибори на окупованих територіях можна буде провести, як мінімум, через кілька років. Тому, я вважаю, що ключове завдання української влади - не піддатися на провокації і не проводити вибори в прискореному режимі.

- Чи можна в принципі уникнути під час майбутньої зустрічі в «нормандському форматі» детального обговорення виборів на окупованих територіях?

- Думаю, ні, це нереально. Це питання напевно буде одним з пріоритетних. Але тут не варто забувати про те, що вибори не можна розглядати виключно в календарному форматі. Питання виборів - це досить складний механізм, який включає в себе не тільки виборчий процес, а й, скажімо, питання про амністію і так далі. Якщо ми не будемо розглядати питання виборів комплексно, ми отримаємо результати виборів, коли фактично ті ж самі персони залишаться при владі на місцях.

- Чи допускаєте ви проведення місцевих виборів в таких містах як Київ, Харків, Дніпро раніше осені-2020?

- З політтехнологічної точки зору, можливо, для влади вигідніше провести вибори в великих містах трошки раніше запланованого терміну. Такий сценарій цілком реальний. Більш того, хотів би нагадати, що вибори київського міського голови мали всі шанси відбутися навіть в грудні поточного року. Але, «нагорі» щось змінилося.

Взагалі, позапланові вибори в великих містах залежать від багатьох факторів. Не тільки від рейтингів, а, перш за все, від готовності партії влади не просто брати участь, а й перемагати. Зараз ми спостерігаємо, що, з одного боку партія влади намагається розбудовувати свою регіональну мережу. Однак з іншого боку, офіційний звіт «Слуги народу» показує, що у них нульова кількість співробітників і місцевих партосередків. Чи зуміють вони за досить короткий проміжок часу вибудувати якісну регіональну партійну вертикаль, з тим, щоб, в тому числі, брати участь у виборах мерів великих міст - питання риторичне.

Наталія Ромашова

Читайте також: Півмільйона дітей на Донбасі виявилися в групі ризику

Читайте також: Зеленський виключив «пакетний» розгляд проблеми Донбасу і газу