Зелена планетакоронавірус

Кліматологи розповіли про вплив коронавіруса на атмосферу Землі

11:05 02 кві 2020.  1129Читайте на: УКРРУС

Про проблему "озонової діри" і "антропогенне глобальне потепління" почали говорити з подачі Римського клубу з початку 1980-тих років.

Озоновий шар над Антарктидою відновився настільки, що фактично зупинив більшість тривожних змін в атмосфері Південної півкулі. Нове дослідження показує, що Монреальський протокол, угода від 1987 року про припинення провадження озоноруйнуючих речовин (ОРВ) став причиною зупинки деяких змін в повітряних потоках навколо Південної півкулі. Дослідження опубліковано в науковому журналі Nature. 

На великій висоті ближче до полюсу рухаються швидкі повітряні потоки, які називаються висотними струменевими течіями. На початку століття виснаження озонового шару призвело до зміщення цих течій на південь. Внаслідок цього відбулися зміни в характері опадів і, можливо, в океанських течіях. 

Потім, через 10 років після підписання протоколу, зміщення потоків зупинилося. 

Використовуючи ряд моделей і комп'ютерне моделювання, дослідники тепер показали, що ця пауза в русі була викликана змінами в озоні. 

Іншими словами кажучи, вплив Монреальського протоколу, мабуть, призупинив або навіть злегка змінив південну міграцію струминного потоку. І це хороші новини. Тому що в Австралії, наприклад, зміни струменевих потоків збільшили ризик посухи, відтіснивши дощ від прибережних районів. 

«Погодні смуги», які переносять наші холодні фронти, звужуються до південного полюса, і саме тому в південній Австралії за останні тридцять років кількість опадів зменшилася, - каже хімік-органік з Мельбурнського університету Ян Рей. 

Проте, є і зворотна сторона медалі. Незважаючи на те, що скорочення виробництва ОРВ, безумовно, дозволило озону трохи відновитися, рівень викиду вуглекислого газу продовжує зростати і ставить під загрозу весь цей прогрес. 

У минулому році антарктична озонова діра досягла свого найменшого річного піку за всю історію спостережень з 1982 року, але проблема все ще не вирішена. 

Більш того, в останні роки спостерігається сплеск виробництва озоноруйнуючих хімічних речовин, в промислових районах Китаю. 

«Ми називаємо це "паузою, тому що тенденції циркуляції потоків можуть поновитися, залишитися без змін або повернути назад", - говорить хімік-атмосферник Антара Банерджі з Університету Колорадо в Боулдері. 

Вчені вважають, що Монреальський протокол є доказом того, що, якщо ми будемо робити глобальні і негайні дії, можна допомогти призупинити або навіть повернути назад частину завданих збитків. Однак, триваюче стійке зростання викидів парникових газів є нагадуванням про те, що однієї такої дії просто недостатньо.

Відзначимо, що про проблему "озонової діри" і "антропогенне глобальне потепління" почали говорити з подачі Римського клубу з початку 1980-тих років, що співпало з політичним курсом рейганоміки і тетчеризму. Так виникли щорічні кліматичні саміти і торгівля промисловими квотами на викид вуглекислого газу, якими супроводжувався процес деіндустріалізації у більшій частині країн світу. 

Крім цього, одна з найбільших хімічних корпорацій світу DuPont de Nemours, Inc. з доходом за 2018 рік на рівні $ 85,97 мільярдів на тлі розмов про проблему зуміла потіснити своїх конкурентів на ринку виробництва фреонів.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Відзначимо, що останні 25 років українці живуть в так званій потоковій економіці (flow economy), що на ділі означає випадання цілих регіонів з сучасності. Цей процес ще називають деіндустріалізацією. У результаті великі території стають економічно відсталими регіонами, а постіндустріальні хаби не справляються з величезним припливом людей у пошуках роботи. Це породжує трудову міграцію за кордон.

Не секрет, що Україна підтримує внутрішню платоспроможність завдяки грошовим переказам заробітчан. В умовах, що склалися, це унікальне явище можна назвати аутсорсинговою економікою - продуктивною діяльністю за межами держави.

Як повідомляла Lenta.UA, за 2018 рік працюючі за кордоном українці переказали додому близько 14 мільярдів доларів.

Фото: Укрінформ

 


 

Ірина Костюченко

Найпопулярніше