Класику світового кіно Френсісу Форду Копполі віпивнилось 82 роки: 5 його кращих фільмів

Про Копполу, як і про декілька інших видатних кінорежисерів, треба писати або книгу або зовсім коротко. Ми, зі зрозумілих причин, вибрали другий шлях. На це є і ще одна причина - вся режисерська кар'єра Копполи є дивним поєднанням видатних проривів в кіномистецтві і вражаючих (у всіх сенсах) провалів.

Так, наприклад, його гангстерська драма «Клуб «Коттон»(1984), дія якої відбувається в Нью-Йорку 1928-1930 років в знаменитому клубі, на який поклала око мафія, незважаючи на високий режисерський професіоналізм (номера зі «степом» там взагалі на рівні кращих музичних стандартів Голлівуду), провалилася в прокаті. Зібрати при бюджеті $58 млн. в кінотеатрах менш $26 млн. І, відповідно, принести інвесторам на той момент збитки на рівні $45 млн. - такий провал для режисера двох (на той час - ще двох) «Хресних батьків» виглядав дуже дивно. Проте, фільм непоганий.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Ну а починалося все з «Хрещеного батька» (1972), який в США зараз прийнято вважати кращим фільмом всіх часів і народів або, як мінімум, кращим фільмом в історії американського кіно. Але це зараз, а в 1972-му році, коли фільм був уже готовий, керівництво кіностудії Paramount не було впевнене, чи стане взагалі дивитися глядач стрічку, половина кадрів в якій затемнена. Крім того, це керівництво ще під час підбору акторів виступило не тільки проти Аль Пачіно в ролі Майкла Корлеоне, а й проти Марлона Брандо в ролі його батька Віто Корлеоне. Причому якщо доводом проти Аль Пачіно був його невисокий зріст (при цьому Коппола відмовив Роберту Де Ніро, Уоррену Бітті, Мартіну Шину і Роберту Редфорд), то з Брандо ніхто не хотів зв'язуватися з-за його скандальної «зоряної» поведінки.

Взагалі, про зйомки першого «Хрещеного батька» ходить багато легенд, починаючи від суперечливих заяв різних учасників процесу про те, що реальні боси мафії були проти фільму, до, навпаки, свідоцтв, що босам мафії стрічка сподобалася. Можливо, що новий художній фільм знаменитого режисера і приятеля Копполи Баррі Левінсона «Френсіс і Хрещений батько», до зйомок якого готуються в Голлівуді, внесе якусь ясність.

Найпростіше було з «Хрещеним батьком-2» (1974). На той час перший «Хрещений батько», який завоював всього три «Оскара» (отримати більше завадив революційний на той час мюзикл «Кабаре» Боба Фосса), вже став класикою, а Копполу визнали - рідкісний випадок - видатним режисером як в мейнстрімному кіно, так і в артхаусному («Золота пальмова гілка» Каннського кінофестивалю за «Розмову»). Так що другий фільм трилогії був нагороджений вже 6-ю призами Американської академії кіномистецтва. У тому числі - і за кращий адаптований сценарій, хоча, за великим рахунком, деякі місця були в ньому прописані погано. Скажімо, для того, щоб зрозуміти, як Майкл Корлеоне дізнався про зраду свого брата Фредо, глядач повинен був вловити тиху репліку на галасливому поданні в нічному клубі.

Якщо ж говорити про «Хрещеного батька-3» (1990), то там теж не все було справедливо. Фільм був знятий за часів, коли Коппола вмів робити в кіно буквально все (як, до речі, і Аль Пачіно, який був тоді в розквіті сил і акторської майстерності) і, безсумнівно, є самим кінематографічно досконалим в трилогії. Однак, при семи номінаціях на «Оскара», він не отримав жодної нагороди. Про те, що Копполу це зачепило, говорить той факт, що зараз режисер переробив фільм, створивши для нього нові початок і кінець, а також змінив деякі сцени, кадри і музичні репліки. Процес зайняв шість місяців і був копіткою покадровою реставрацію оригінального фільму і знятих материалів, які не увійшли до нього. З нелюбимою дитиною так не возяться.

Ну і, нарешті, якщо говорити про п'ятірку кращих фільмів Копполи, там неминуче повинен опинитись «Апокаліпсис сьогодні», за який режисер отримав ще одну «Золоту пальмову гілку» Каннського кінофестивалю. Зараз він, правда, виглядає далеко не так, як тоді. Але, як мінімум, одна з його сцен потрапить в будь-яку десятку кращих епізодів в історії кіно - гелікоптерна атака під ваґнерівський «Політ валькірій».

Олег Васильєв, Lenta.UA

Фото: Pinterest