ЕкономікаЕнергетика

Китайці готові інвестувати в українську енергетику майже мільярд доларів

20:59 15 січ 2019.  1173Читайте на: УКРРУС

Експерти не впевнені в адекватності вартості проекту з реконструкції енергоблоку №6 Слов’янської теплоелектростанції.

Тендер на реконструкцію Слов’янської ТЕЦ на 19 мільярдів виграли китайці. Про це повідомляється на сайті ProZorro. Очікувана вартість закупівлі становила 21,24 млрд гривень.

Проект увійшов до переліку перспективних для спільної реалізації урядів України і Китайської Народної Республіки. 

Китайська компанія Dongfang Electric International Corporation (DEIC) запропонувала найнижчу ціну – 19,09 млрд грн у тендері енергогенеруючої компанії ПАТ «Донбасенерго» на реконструкцію енергоблоку №6 Слов’янської теплоелектростанції.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Підписана раніше угода між ПАТ «Донбасенерго» і китайською компанією Dongfang Electric International Corporation (м. Ченду, провінція Сичуань) передбачає спільну реалізацію проекту з реконструкції енергоблоку №6 Слов'янської ТЕС. Проект увійшов до переліку перспективних для спільної реалізації урядів України і Китайської Народної Республіки. 

Участь в аукціоні брала ще одна китайська компанія – Power Construction Corporation of China. Компанія була створена у вересні 2011 року на базі 14 регіональних підприємств з електропостачання та проектування, машинобудування і обладнання, що раніше належали Sinohydro Group, корпорації HydroChina, Державній мережевій корпорації Китаю і China Southern Power Grid Company. Пропозиція Power Construction Corporation of China становила 19,61 млрд грн.

Згідно з планом блок №6б буде введений в експлуатацію в липні 2022 року, блок №6а – у липні 2023 року. На нових промислових потужностях використовуватиметься вугілля газової марки. 

Мета проекту – підвищити ефективність роботи ТЕС, прдовжити ресурс її використання на 40 років. Завершення робіт планується до вересня 2024 року. 

Врешті-решт компанія «Донбасенерго» планує перевести Слов'янську ТЕЦ з використання антрациту на газове вугілля.

Із запитанням, наскільки вигідний цей проект для України в реалізації саме з китайськими партнерами,  Lenta.UA звернулася до експертів у галузі енергетики.

Думки експертів розійшлися.

Олександр Сергієнко

Наскільки мені відомо, це дуже вигідний проект. Буквально в декількох кілометрах від цієї ТЕЦ знаходяться величезні поклади бурого вугілля. Проект виходить дуже економічний. Але є підозри, що компанія ДТЕК перешкоджатиме реалізації цього проекту. 

А якщо його все ж таки вдасться здійснити, для населення того регіону це буде дуже вигідно, тому що дозволить виробляти дешеву теплову та електроенергію. 

Там насправді один наш український бізнесмен реалізує цей проект, це не китайці.

Дмитро Марунич

Я слабо вірю в те, що цей проект вдасться реалізувати. Всі попередні мегапроекти за китайські гроші не були доведені до завершення. Там один блок відбудували після того, як його розбомбили. Бажано б його було реконструювати. Тому що те, що є зараз в цьому регіоні, не створює передумов для стабільної роботи енергосистеми і забезпечення споживачів. Там є серйозні проблеми з нормальною роботою енергосистеми, особливо на лінії зіткнення. 

Сума проекту дуже значна. Треба побачити технічне обгрунтування, щоб ми могли про щось міркувати. Потрібно розуміти, що там будуватимуть. Якщо вони побудують і все це не буде включено в тариф – це добре. А як воно може бути не включено в тариф, теж незрозуміло. За все у підсумку буде платити кінцевий споживач. Якщо врахувати величезну суму, яка там заявлена ​... 

Це дуже умовні плани. Пам’ятаєте, Кличко підписував з Коболєвим меморандум в 2016 році про будівництво вугільної ТЕЦ на Троєщині за мільярд доларів США. Це все говорильня. Китайський кредит у $3 мільярди ще при Януковичі взяли, а він висів-висів і все – Україна втратила право ним користуватися. Китайці такі товариші, що поки чітко не буде ясно, хто буде президентом і з ким про щось можна домовлятися, вони нічого не робитимуть. Не думаю, що до закінчення президентських і парламентських виборів ці інвестиції прийдуть в Україну.

Володимир Омельченко

Я б не поспішав з остаточними висновками. Поки це попередня стадія, і як воно вийде – важко сказати. Думаю, що китайці вміють рахувати гроші, і зараз ще рано бити у фанфари, що завтра в Україну зайдуть 20 млрд гривень на модернізацію станції. Напевно, мова йде про обсяг інвестицій. Усе це попередні оцінки. Все треба рахувати, має бути техніко-економічне обґрунтування, я поки що його не бачив. Не впевнений, що ці гроші з Китаю прийдуть найближчим часом. Китайці дуже добре вміють рахувати гроші і поспішатимуть вкладати їх лише під якісь гарантії, в тому числі і державні. Згадайте підписаний контракт на $4 млрд з китайцями на газифікацію вугілля. Нічого з цього не вийшло. Немає достатньої інформації, щоб об’єктивно говорити. Немає верифікації, підтвердження, якихось документів. Поки все це тільки слова. Навіть якщо прийдуть, вони вичавлять максимум можливого з цих інвестицій. Що стосується ціни, яку оголосили китайці, то за українськими мірками вона мені здається зовсім не адекватною.

Юрій Корольчук

Перший момент полягає в тому, що підприємства ПАТ «Донбасенерго» знаходяться на стику контрольованої і неконтрольованої Україною території і більше за інших потребують модернізації. Населення може відчувати нестабільність в подачі тепла і електроенергії протягом щонайменше 20–30 років. Якщо модернізацію обладнання ТЕЦ взагалі не проводити, серйозні проблеми у населення Слов’янська, Краматорська та прилеглих територій можуть виникнути вже в найближчі 3–4 роки. У китайців, як правило, до 50% доходить частка власних партнерів і устаткування, обслуговування, які ми повинні будемо використовувати. Це високий показник, але це не означає, що ми могли б у порядку альтернативи запропонувати своє високотехнологічне обладнання для блоків – це малоймовірно. Малоймовірно, що до нас із подібними пропозиціями могли б прийти європейці. Китайці – це оптимальний варіант того, що вже є.

Є хороший Китай і поганий Китай. Все залежить від того, як кожна компанія контролює якість свого виробництва. 

Добре, що йде процес. Але ж коли все це дійде до фінальної стадії і ми побачимо кінцевий продукт? Я не виключаю, що до початку або в процесі роботи можуть відбуватися переуступки частин бізнесу від одних китайських корпорацій і компаній до інших. Ось тоді і стане зрозуміло, що ми зможемо побачити на виході.

Евген Невмержицький

У будь-якому разі інвестиції з-за кордону є дуже важливою складовою для розвитку української економіки. Інформації для аналізу цін, природно, недостатньо. Щоб зробити професійну оцінку угоди, потрібен якісний аудит, що враховує відповідну експертизу. На підставі тієї інформації, що вже є, можна припустити, що китайські партнери зацікавлені у продажі своїх котлів, обладнання, готові інвестувати і в довгостроковій перспективі отримувати компенсацію за свої вкладення.

Виглядає все цілком цивілізовано. Для України це в будь-якому випадку потрібно і вигідно, оскільки енергетичні ресурси, які були за безцінь приватизовані нинішніми енергетичними монополістами, сьогодні вимагають капітальних вкладень. Якимось чином ці вкладення потрібно робити, а не тільки вичавлювати все можливе із застарілої енергетичної галузі, а не просто отримувати і виводити капітали, як це робиться сьогодні. Якщо угода проводиться без участі бюджетних грошей, це вигідно і потрібно для України, оскільки будуть створюватися нові робочі місця і забезпечуватися замовленнями українські підприємства, збільшуватиметься купівельна спроможність українських громадян. 

Що стосується структури фінансування, то там вказано, що 70% – це кредит інвесторів. Але інвестиції і кредит – це різні економічні поняття. Інформація про те, що це за угода і які взаємини, поки відсутня.

У будь-якому випадку те, що у нас через півстоліття нарешті починають модернізувати енергетичні об'єкти, що дісталися країні у спадок,  і є довгострокові інвестиційні домовленості із зарубіжними партнерами – це прекрасно і є для нас позитивом.

Довідка: Слов’янська ТЕС (до 1993 року – Слов’янська ГРЕС) розташована на півночі Донецької області в місті Миколаївка на правому березі річки Сіверський Донець. Проектна потужність 2100 МВт, фактична – 880 МВт. Була запущена в 1954 році. Будівництво тривало в дві черги. Перша черга будівництва ГРЕС почалася ще в 1951 році. Друга – в 1964 році. У 1967 був запущений перший енергоблок – №6. У 1971 році запущений другий енергоблок – №7.

ПАТ «Донбасенерго» – один із найбільших виробників електроенергії в Україні. Має у своєму складі дві теплові електростанції – Старобешевську ТЕС, що знаходиться на окупованій території країни, і Слов’янську ТЕС. Сумарна потужність – 2880 МВт. Чверть акцій «Донбасенерго» є державними. Ще недавно 61% акцій компанії контролювали Олександр Янукович (старший син екс-президента Віктора Януковича) і Ігор Гуменюк, але в липні 2018 року власником контрольного пакета став народний депутат від БПП Максим Єфімов. 

DEIC – китайська державна компанія, включає в себе близько 100 підприємств. Спеціалізується на проектах у галузі електроенергетики.

Владислав Кордик,    Lenta.UA

Читайте також: Експерт пояснив, чому іпотека в Україні стала жертвою, а не двигуном економіки

Найпопулярніше