Китайський зв'язковий: як Трамп залучає Пекін до вирішення російсько-української війни

Впливові західні медіа в унісон повідомляють про серйозну загрозу нового удару «Орєшніком» по Україні. «Росія може провести ще одне випробування балістичної ракети середньої дальності «Горішник» вже найближчими днями», - заявив неназваний представник Білого дому агентствам Reuters та Bloomberg.

Ідентичну за смисловим наповненням інформацію оприлюднило і The Associated Press. При цьому агентство посилається на дані американської розвідки. За словами співрозмовника AP, США вважають «Орєшник» скоріше спробою залякування, ніж чимось, що здатне змінити ситуацію на полі бою. Також він додав, що РФ має лише кілька «Орєшників» і що вони несуть меншу боєголовку, ніж інші ракети, які країна-агресор систематично запускає Україною.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Нагадаємо, недавно американське посольство в Україні також випустило чергове попередження про підвищену загрозу повітряних ударів по Україні - як було зроблено незадовго до першого удару «Орєшником». Плюс до цього вітчизняні військові паблики повідомляють про активність на полігоні «Капустин яр» в Астраханській області країни-агресора, звідки, як відомо, запускався перший «Орєшник».

Утім, незважаючи на цей ланцюжок тривожних дзвіночків, деякі експерти дотримуються іншої думки щодо «горіхової» загрози. Зокрема, політолог Вадим Денисенко зазначає: «Вдруге за час повномасштабної війни Медведєва покликали до Пекіна (минулого разу це було у грудні 2022 року і тоді, зокрема, говорили про неприпустимість ядерного удару). Про що говоритимуть зараз? По-перше, Китай, зважаючи на все, хоче зрозуміти контури реальних, а не публічних побажань РФ щодо завершення конфлікту (читай угод зі США щодо заморожування конфлікту). По-друге, Китай запропонує своє бачення відносин Китай-РФ (читай контури протистояння зі США). По-третє, Китай демонструє бажання завершити конфлікт, але це не є пріоритетом на сьогоднішній момент. Із важливого для нас: поки Медведєв у Китаї, ймовірність удару «Орєшником» у наступні два дні мінімальна. Якщо це відбудеться – це означатиме, що Путін висловлює публічну неповагу до Пекіна».

Тричі підкреслимо курсивом, що експерт говорить про найближчі кілька днів, тоді як багато аналітиків вважають, мовляв, в останні тижні до інавгурації Трампа (пройде 20 січня 2025-го), російсько-українська війна може увійти в період суттєвої ескалації. У середу, 11 грудня, цю думку висловив також прем'єр сусідньої Угорщини Віктор Орбан, який після відвідин Трампа в США зателефонував Путіну. Після цієї розмови цей політперсонаж без купюр заявив таке: «Провів телефонну розмовну годину з президентом Путіним. Ми живемо у найнебезпечніші тижні війни. Ми використовуємо всі наявні в нашому розпорядженні дипломатичні засоби для сприяння припиненню вогню та досягненню миру». Бункерний мешканець, згідно з офіційною версією Кремля, повідомив главу угорського уряду, що Україна «виключає можливість мирного врегулювання».

На Банковій, до речі, дуже жорстко відреагували на контакти по лінії Будапешт-Москва. «Ми всі сподіваємося, що Віктор Орбан не буде хоча б Асаду до Москви дзвонити телефоном, щоб послухати ще й його цінні лекції. Не треба грати на власний імідж за рахунок єдності – треба дбати про загальний успіх», - написав у соцмережах президент Володимир Зеленський.

Дуже показово, що путінський спікер Пєсков заявив, мовляв, ніяких послань від Трампа Орбан Путіну не передавав, і розмови «двох президентів» поки ніхто не готує.

До речі, якщо говорити про Трампа, то недавно Reuters повідомило подробиці його нещодавньої зустрічі з Зеленським і Макроном у Парижі.

Якщо вірити цьому повідомленню, то президенти України та Франції намагалися схилити Трампа до жорсткої позиції щодо Путіна та переконати його відмовитися від компромісів із РФ. За даними Reuters, на тій зустрічі Трамп заявив, що хоче негайного припинення вогню та переговорів, щоб швидко закінчити війну. Але Зеленський на це сказав, що «для миру потрібні гарантії, бо одного припинення вогню недостатньо». Макрон і Зеленський, як повідомляється, при цьому були на одній хвилі, але намагалися цього не проявляти при Трампі, щоб не заганяти його в кут. Обидва президенти намагалися пояснити старому-новому лідерові США, що «Путін у 2024 році вже не такий, яким він був у 2017 році», у перше президентство республіканця. Водночас, як зазначає агентство, ні Дональд Трамп, ні його радники не дали чіткої відповіді на запитання щодо вимог нинішнього господаря Банкової щодо гарантій безпеки, які офіційний Київ вимагає у рамках можливого врегулювання. Судячи з того, що наступного дня після паризького рандеву Трамп закликав до негайного припинення вогню, апелюючи при цьому не лише до Москви, а й до Пекіна, суттєво на його позицію аргументи Зеленського та Макрона не вплинули.

Голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак із цього приводу констатує: «Трамп не має (поки що) механізмів впливу безпосередньо на Росію. Але йому потрібно демонструвати швидкий світ. Звідси його запрошення третього гравця – Китаю (до речі, недавно стало відомо про те, що Трамп запросив лідера КНР на свою інавгурацію – ред). Якщо Трамп посадить за один стіл переговорів Путіна та Сі Цзіньпіна, вони обидва гратимуть проти Штатів. Але це саме те, чого стратегічно бажав би Путін – нової Ялти про поділ світу. Думаю, у команді Трампа це усвідомлюють, а тому цю історію «продаватимуть» Путіну як мрію, а самі рухатимуться до того, щоб на переговори Росія вийшла слабшою. Чи може Трамп переконати Сі, щоб той умовив Путіна відступити? Теоретично так, проте профітів від воюючої Росії в Китая більше, ніж у ситуації, коли РФ починає повертатися до «мирного життя». Все це свідчить про те, що Україна стане частиною великого пакету домовленостей. Цей пакет досі перебуває у стадії формування та вивчення».

«Перехідна адміністрація Трампа лише отримала доступ до даних розвідок і намагається збудувати нову архітектоніку зовнішньої політики. Однак швидкість – не та категорія, яка точно веде до успіху (команда нашого президента у 2019-му це також проходила). Проблеми виникають набагато частіше, ніж вирішення попередніх. Ізраїль, Грузія, Сирія – це те, що сьогодні у топах інформаційних агенцій. А що ми знаємо про бойові зіткнення у М'янмі, Нігерії, Судані, Камеруні, Пакистані чи в тих місцях, які за індексом потенційних загроз можуть перерости в нові гарячі точки? Тому все рухається за сценарієм, який на даний момент все ще далекий від бажаного швидкого та справедливого миру. Але побажаємо команді Трампа спробувати. Зрештою, кожен американський президент намагається «перевантажити» відносини з Кремлем. Але я щось не пам'ятаю, щоб у когось це швидко та ефективно вийшло», - підсумовує експерт.

Якщо говорити не про кожного американського президента, а виключно про поки що чинного, то необхідно відзначити турборежим Джо Байдена за українським напрямом. Bloomberg з посиланням на інформовані джерела повідомляє, що Білий дім може запровадити жорсткіші санкції проти експорту російської нафти, прагнучи посилити тиск на Москву перед поверненням Дональда Трампа до Білого дому. Деталі можливих заходів все ще опрацьовуються, зазначає агентство.

Зазначимо, що Байден довго і нудно чинив опір подібним крокам через застереження, що вони можуть викликати стрибок цін на енергоносії, особливо напередодні виборів у США. Проте з падінням цін на нафту та враховуючи перемогу Трампа, а також побоювання, що він може спробувати змусити Україну укласти «швидку угоду» з Росією, адміністрація Байдена «готова до агресивніших дій», кажуть джерела Bloomberg. Також вони зазначають, що Джо Байден та його команда розглядають нові санкції, спрямовані проти танкерного флоту, який використовується Росією для транспортування своєї нафти. Нові обмеження на так званий тіньовий флот можуть бути оголошені найближчими тижнями.

Аналогічні заходи щодо «тіньового» флоту Росії планує до кінця року вжити і Європейський Союз (ЄС). Ці санкції, як очікується, будуть спрямовані також проти фізичних осіб, залучених до торгівлі нафтою країни-агресора. Одним із варіантів можуть стати обмеження, аналогічні чинним щодо іранського чорного золота. У такому разі покупцям нафти загрожує покарання США. «Однак це пов'язано з ризиком з огляду на те, що основними споживачами російської нафти є великі країни, зокрема Індія та Китай. Крім того, санкції можуть призвести до різкого зростання цін на нафту та напруженості у світовій економіці. Це також призведе до розпалювання напруженості як із противниками, так і з партнерами, за допомогою яких США хочуть обмежити експорт чутливих товарів, таких як мікросхеми та інші технології, що живлять російську військову машину», - резюмує Bloomberg.

У цьому контексті важливо нагадати, що за всі роки російсько-української повномасштабної війни адміністрація Джо Байдена обмежувалася лише встановленням граничних цін на сиру російську нафту.

Читайте також: «Божевілля»: Трамп розкритикував дозвіл США бити по Росії

Читайте також: Китай зажадав від РФ якнайшвидшої розрядки у війні проти України