Кіт у ролі «бультер'єра»: із чим і навіщо спецпредставник Трампа приїде в Україну

Дональд Трамп, який офіційно вступить на посаду президента США 20 січня 2025 року, продовжує подавати сигнали про серйозність своїх намірів щодо припинення повномасштабної війни, що розв'язана путінською Росією, проти України. Як з'ясувала недавно агентство Reuters, команда республіканця збирається в січні відправити в поїздку Європою висунутого на посаду спецпредставника США по Україні Кіта Келлога, авторству якого належить один із планів мирного врегулювання. Джерела агентства повідомили, що насамперед пан Келлог має намір відвідати Київ і зустрітися там із вищим військово-політичним керівництвом. Крім цього, у планах 80-річного генерал-лейтенанта у відставці – візити до Парижа та Риму. Співрозмовники Reuters уточнили, що маршрут досі опрацьовується, тож список столиць, які спецпредставник планує відвідати, може поповнитися. При цьому летіти до Москви під час свого дебютного у нинішній якості турне за океан Кіт Келлог, за даними Reuters, поки що не збирається.

У той же час агентство Bloomberg із посиланням на джерела розповіло, що Кіт Келлог нібито готовий відвідати столицю країни-агресора після візиту до Києва, «якщо його запросять». На болотах, до речі, вже відреагували на сигнали провідних західних інформагентств. Зокрема, спікер кремлівського диктатора Пєсков у середу, 18 грудня запевнив, що «яких контактів із командою Трампа з цього приводу не було».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Незважаючи на те, що Дональд Трамп обіцяв завершити конфлікт «за 24 години» або «дуже швидко», чекати від візиту Келлога до Європи проривних рішень, зважаючи на все, не варто. Джерела Reuters запевнили, що метою поїздки, що проробляється, стане збір інформації, а не старт активних переговорів. Тим часом у Європі, мабуть, вже звикли до думки, що головний республіканець після свого повернення до Овального кабінету спробує покласти край бойовим діям, не враховуючи готовність до цього фактичної жертви, тобто нашої з вами країни. У зв'язку з цим європейські союзники превентивно продумують механізми, які дають змогу підтримати Україну, якщо раптом ключовий донор в особі Сполучених Штатів випаде з ланцюжка підтримки. Перші рухи у цьому напрямі вже зроблено. Зокрема, згідно з повідомленням того ж таки Reuters, яке посилається на неназвані поінформовані джерела, функції координатора західної військової допомоги Україні в рамках контактної групи «Рамштайн» було вирішено передати від США НАТО. За даними видання, питаннями координації вже почала займатись нова місія Північноатлантичного Альянсу «Підтримка та навчання НАТО для України» (NSATU).

Подумати про те, як допомогти Україні без участі США європейські лідери зібралися 18-19 грудня в Брюсселі. Формальним приводом для спільної «летучки» стало засідання Євроради, проте окрім керівників країн-членів ЄС до бельгійської столиці в ці дні прибули генсек НАТО Марк Рютте, британський прем'єр Кір Стармер, а також президент Володимир Зеленський.

Важливо відзначити, що напередодні свого візиту до Брюсселя нинішній господар Банкової дав інтерв'ю французькій газеті Le Parisien, в якому, серед іншого, заявив: «Трамп знає про моє бажання нікуди не поспішати на шкоду Україні. Країна вже давно виборює свій суверенітет. Скільки президентів чи прем'єр-міністрів не хотіли б оголосити про припинення війни, ми не збираємося просто здаватися і відмовлятися від нашої незалежності. У «заморожуванні» війни та швидких домовленостях із Росією є небезпека, і ми маємо поставити Путіна на місце».

Також глава держави озвучив меседж, з якого стало зрозуміло, що і на Печерських пагорбах усвідомлюють неминучість змін у підході до конфлікту США. «Де-факто ці території (Донбас та Крим – ред.) зараз контролюються росіянами. Ми не маємо сил, щоб їх повернути. Ми можемо розраховувати лише на дипломатичний тиск з боку міжнародної спільноти, щоб змусити Путіна сісти за стіл переговорів», - сказав чинний гарант української Конституції, хоча ще нещодавно заявляв, що мирні переговори можливі лише після повернення Києвом контролю над кордонами 1991 року.

Зазначимо, що подібна ремарка Володимира Зеленського загалом вписується у можливі пропозиції Трампа щодо врегулювання, різні проекти якого так чи інакше мають на увазі зупинку бойових дій по лінії фронту та вирішення територіальних суперечок дипломатичним шляхом. При цьому Зе впевнений, що сідати за стіл переговорів Україна має із «сильною позицією», проте зараз вона «не слабка, але й не сильна». Відповідаючи на запитання про готовність сісти за стіл переговорів із Путіним, український лідер не виключав такої можливості, проте артикулював таке: «Важливо не те, хто перед вами. Важливо, у якому стані ви ведете переговори. Я не думаю, що ми знаходимося в слабкому становищі, але й не в сильному теж. Ми в НАТО? Ми не знаємо. Чи ми будемо частиною Євросоюзу? Так, у майбутньому, але коли? Сісти за стіл переговорів із Путіним у таких умовах означало б дати йому право вирішувати все в нашій частині світу. Спочатку нам потрібно розробити модель, план дій чи мирний план, називайте, як хочете. Тоді ми зможемо представити його Путіну або, у ширшому значенні, росіянами».

Дуже примітно, що таку позицію глави української держави підтримує адміністрація президента США Джо Байдена, яка в останній момент перед зміною влади в Білому домі вирішила наростити поставки озброєнь для нашої з вами країни, паралельно намагаючись подати ситуацію таким чином, ніби з приходом Трампа і можливим урізанням допомоги з боку США нічого страшного для України не станеться. Так, представник Держдепартаменту Меттью Міллер напередодні запевнив, що обсягів військової допомоги, які Вашингтон надасть Україні до завершення терміну Байдена, вистачить для ведення бойових дій до кінця 2025 року.

Тим часом у Європі таким заспокійливим промовам, схоже, не дуже вірять. Агентство Bloomberg з посиланням на джерела повідомило, що на тлі майбутнього повернення до Білого дому Дональда Трампа та побоювань про припинення допомоги з боку США в Євросоюзі відновилася поки що кулуарна дискусія про повну конфіскацію російських державних активів (близько €260 млрд), заморожених у європейських країнах. З подання нового верховного представника ЄС із закордонних справ та політики безпеки Каї Каллас дипломатична служба Євросоюзу почала оцінювати це питання з точки зору юридичних та фінансових наслідків. Вже зараз ЄС передає Україні у вигляді кредитів доходи від заморожених коштів РФ, проте суми залишаються незайманими. При цьому зазначається, що такі країни як Німеччина, Бельгія та Люксембург виступають проти прямого використання заморожених активів країни-агресора. До речі, вже в п'ятницю, 20 грудня, з ініціативи саме країни-агресора пройде засідання щодо постачання західними союзниками зброї Україні. Про це напередодні у своєму Telegram-каналі повідомив перший заступник постпреду РФ при ООН Дмитро Полянський.

Водночас, не далі, як 16 грудня у стінах Радбезу Організації Об'єднаних Націй уже пройшло засідання щодо України, ініційоване західними країнами. На ньому російський постпред в ООН Василь Небензя на тлі розмов про можливе припинення вогню після приходу до Білого дому Трампа заявив, що «ніякі схеми із заморозкою конфлікту Росію не влаштують». Крім цього поціновувач «бойових комарів» зазначив, що мирні ініціативи Зеленського – «це спроба купити час для посилення боротьби з Росією та отримання нової військової допомоги». За його словами, РФ готова до переговорів, але лише з тими, хто готовий «прийняти реальність та закінчити війну». Під реальністю, очевидно, серед інших «хотілок» Кремля, мають на увазі визнання Києвом захоплених країною-агресором територій російськими.

Власне прес-конференція російського диктатора Путіна цю тезу підтвердила. Чотири з половиною години він вішав локшину мешканцям своєї країни. І, звичайно ж, говорив про Україну. Кремлівський дід очікувано заявив, що Росія готова до переговорів на своїх умовах, які він окреслив у червні. Водночас він сказав, що не хоче говорити із Зеленським, адже він, за його словами, «нелегітимний». Також Путін цинічно заявив, що готовий «до переговорів та компромісів». Водночас він вкотре звинуватив Україну в тому, що вона відмовляється від переговорів, і знову як мантру повторював міф про нібито досягнуті домовленості у Стамбулі.

Слова Путіна про «дуелі» між Росією та Заходом – «Горішником» проти систем ППО, що знаходяться в Україні («нехай визначають ціль в Києві та спробують збити «Горішник») вже викликали емоційну, але водночас абсолютно адекватну ситуації реакції президента України Володимира Зеленського: «І ви вважаєте, що це адекватна людина? Просто відморозки». Пізніше він назвав Путіна іншим словом, нецензурним але цілком коректним по відношенню до російського стариганя-гопника - «довб..бом».

Вкотре Зеленський пояснив і фантазії Путіна щодо так званих переговорів у Стамбулі. Зеленський наголосив, що так званих «Стамбульських угод», на які часто посилається російська пропаганда і, зокрема, Володимир Путін, «ніколи не існувало».

«Був ультиматум Російської Федерації першого ж дня (великої війни – Ред.) – окупація нашої держави в 2022 році. І їхні «гонці» з різних напрямків, використовуючи різні джерела, показували нам деталі цього ультиматуму», – додав він.

Президент додав, що Україна тоді не погодилася на російський ультиматум і після цього Москва спробувала «робити наступні кроки, десь пом'якшувати позиції свого ультиматуму».

«Це були зустрічі і у Білорусі, і в Туреччині. І всі ці зустрічі вони назвали Стамбульськими угодами. Україна нічого не підписувала. Жодних угод не існувало. Була відповідь на ультиматум Російської Федерації», – підсумував Зеленський.

Читайте також: Дуель «Орєшніка» та ППО: Зеленський назвав Путіна відморозком

Читайте також: Європа та США мають бути за столом переговорів з РФ, - Зеленський