Кінець епохи бідності: Україна рухається до епохи злиднів?

Кому вірити - лідеру партії або главі держави?

Отже, глава "СН" Корнієнко в ефірі популярного політичного ток-шоу повідомив мільйонам телеглядачів, що епосі бідності завдяки реформам прийшов кінець. І уточнив, що це стосується таких галузей як ціни на газ, які знижуються, місцевих бюджетів завдяки децентралізації, а ось медичної і комунальною сферою люди незадоволені. Ще Корнієнко пообіцяв, що після місцевих виборів українці заживуть у новій країні, в тому числі, цьому посприяє податкова реформа, яку готує влада.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Президент Зеленський двома місяцями раніше сказав зовсім інше: "Кінець епохи бідності в Україні повністю не настав. Він не може наступити, коли криза в світі. Коли ви отримали бідну країну, ви повинні робити кроки, повинні її міняти, і це буде, ми боремося за це. У нас немає просто таких грошей, вони не падають з неба ". Також Зеленський зазначив, що владі зараз бракує мільярда доларів, щоб "ще трохи допомогти саме бідним людям".

Може, Корнієнко робить такі заяви, тому що в держбюджет невідомо звідки впав мільярд доларів і їх ось-ось роздадуть народу? Або, як кажуть злі язики, просто в травні політтехнолог Банкової Михайло Подоляк ще не написав темники про те, як відповідати на питання про «епоху бідності»?

Статистика знає все

Невблаганна статистика, як українська, так і міжнародна, свідчить, що бідність в Україні нікуди не поділася, більш того, вона посилюється. За даними Держстату, доходи нижче фактичного прожиткового мінімуму (3660,9 гривень або $135 на місяць) у 2019 році отримували 8,9 млн (23,1%) громадян України.

Як повідомив на своїй сторінці в Facebook керівник приватного інвестиційного фонду в США Володимир Компанієць, за оновленими даними Світового банку за результатами 2019 року Україна є найбіднішою країною Європи.

Він зазначив, що Україна показала найгірший результат за всіма трьома основними показниками, залишившись позаду попереднього європейського «антилідера» Молдови.

Як відомо, при розрахунках зарплат і пенсій, які й визначають рівень життя більшості населення, «танцюють» від величини прожиткового мінімуму. У комітеті ООН по законодавству стверджують: методологія розрахунку прожиткового мінімуму в Україні (він ледь перевищує 2 тисячі гривень на місяць) не відображає реальну вартість життя. Раніше українські експерти давали свої оцінки реального прожиткового мінімуму-близько 5-7 тисяч гривень на місяць.

На думку ООН, така відмінність відкидає багатьох українців, особливо тих, хто залежить від соцвиплат і допомоги, за межу бідності. Рекомендація українській владі: прискорити розробку методики реального прорахунку прожиткового мінімуму.

ЮНІСЕФ (Дитячий фонд ООН) спрогнозував, що понад 6 мільйонів людей в Україні можуть опинитися за межею бідності через соціально-економічну кризу, викликану COVID-19.

Згідно з прогнозом Дитячого фонду ООН, рівень бідності зросте з 27% до 44%. Вплив на дітей буде ще більш відчутним: з 33% до 51%. Тобто розрахунки ЮНІСЕФ припускають, що скрутне фінансове становище очікує кожну другу сім'ю з дітьми.

А президент не згоден ...

На ці цифри ЮНІСЕФ відреагував Зеленський: "У них світова статистика, вони порівнюють прожитковий мінімум, а в цілому середня зарплата у нас менша. Це не зовсім адекватна (в хорошому сенсі) інформація про Україну. Здається, оцінювалося, що це всі люди, які отримуватимуть 5-6 тисяч гривень. І вони вважають, що вони бідні. Так - це дуже маленька зарплата у порівнянні з європейськими або американськими стандартами. У них $250 - це мізерні зарплати. У нас - це теж маленька зарплата, але не є бідністю ", - підсумував президент.

На жаль, як об'єктивні цифри, так і суб'єктивні настрої свідчать: доходи дуже багатьох українців є злидарськими не тільки за світовими, а й за вітчизняними мірками. Навіть з урахуванням чималого тіньового сектора економіки.

Тануть накопичення громадян, що залишилися від більш благополучних періодів. Як свідчать дані Держстату, у першому кварталі 2020 року прибутки населення склали 874,4 млрд грн, а витрати - 935,5 млрд грн. Таким чином, заощадження українців скоротилися на 61,1 млрд грн.

Згідно з опитуванням КМІС, кожному 10-му українцю не вистачає грошей навіть на їжу. У країні 12% жителів знаходяться на рівні абсолютної бідності.

Тож не дивно, що у населення настрій песимістичний. Корнієнко багато, напевно, слухають, але після цього заглядають в гаманець і холодильник. Споживчі настрої українців за червень різко погіршилися. Індекс споживчих настроїв заглибився у негативну зону на 11,2 пункти. Індекс економічних очікувань у червні зменшився на 18,8 пунктів. Такі дані щомісячного дослідження компанії Info Sapiens.

Благі наміри: а грошики звідки?

Влада нібито відреагувала на заклики ООН переглянути базові показники для розрахунку зарплат і пенсій. Профільний комітет з питань соцполітики і захисту прав ветеранів порекомендував парламенту прийняти за основу законопроект №3515 - в ньому пропонується прив'язати прожитковий мінімум до рівня середньої заробітної плати в країні. Встановити ПМ в розмірі не менше 40% від середньомісячної заробітної плати з 1.01.2021 року з можливістю його щорічного підвищення на 1% в наступні 10 років.

Один з авторів проекту, голова профільного комітету з «Слуги народу» Галина Третьякова, зазначила, що до 1 липня прожитковий мінімум становив 2027 грн, а зараз - 2118 грн, що в два рази менше мінімальної зарплати в країні. Вона нагадала, що уряд анонсував підвищення зарплат до 5000 і 6000 грн, і підкреслила, що "прожитковий мінімум в країні поступово досягне реальної величини", за її підрахунками це буде 4686 грн.

Невідомо, правда, коли це буде. Поки що і цей половинчастий закон ще не прийнятий. А у експертів виникає вічне питання «звідки гроші візьмуться» в умовах економічної кризи?

Директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський підрахував, що для втілення ідеї "Слуг народу" один тільки Пенсійний фонд повинен поповнитися на 100 млрд. грн.

А в бюджеті грошей немає. За даними Рахункової палати, дефіцит досить значний: лише за перше півріччя 2020 року казна недоотримала 38 млрд гривень (за весь минулий рік дефіцит становив трохи більше 24 млрд грн.) Хіба що місцеві бюджети повернулися в норму, але Рахункова палата прогнозує велике недоотримання коштів. Макроекономічні показники незадовільні, найбільше бракує грошей за статтями імпорту, користування надрами, збору на дохід фізосіб і ввізного мита.

Також з держбюджету було виділено кошти Пенсійному фонду, понад 65 млрд позикових коштів, серед яких не повернуто понад 11 млрд. За підсумком, вказує Рахункова палата, держбюджет у першому півріччі 2020 року фінансувався за рахунок зовнішніх позик.

І можна лише здогадуватися, скільки буде коштувати бюджету корупція і економічна злочинність, якщо за даними екс-міністра фінансів Ігоря Уманського тільки на податкових «скручування» і фіктивне ПДВ бюджет щороку втрачає до 60 млрд. грн.

А якщо почати перераховувати бізнес-преференції, пільги, вигідні замовлення, отримані від влади нашими «дорогими» олігархами, то на сервері нашого сайту місця не вистачить.

Економія на соціалці

Уряд, вказує Рахункова палата, економив на витратах на оплату праці, особливо на утримання військовослужбовців. Також недоотримали кошти соціальна сфера, планові закупівлі медикаментів і продуктів харчування, а також спостерігалися скорочення субвенцій місцевим бюджетам.

Влада через відсутність коштів йде на непопулярні соціальні кроки. Пенсійний фонд України взяв прямий шлях на різке зменшення числа громадян, які мають право на отримання пенсії по старості. В першу чергу ПФУ почне систематично зменшувати кількість тих, хто претендує вийти на пенсію не за віком, а достроково. Нововведення запрацюють вже на початку 2021 року: з 2021 українці зможуть вийти на пенсію, якщо відпрацювали за своє життя 28 років. А до 2028 року на пенсійне забезпечення зможуть розраховувати лише ті, хто відпрацював за життя 35 років.

Хоча Корнієнко хвалився здешевленням газу для населення, уряд з 1 серпня тарифи на передачу електроенергії підвищує майже на 55 відсотків (правда, не в два рази, як передбачалося раніше). Крім того, піднімуться тарифи за транспортування газу

Перший віце-президент Академії економічних наук України Анатолій Пешко говорить про те, що для підвищення соцстандартів в першу чергу необхідно піднімати економіку, вкладаючи гроші в вітчизняного виробника, чи піде на це уряд Зеленського, або в кращому випадку обмежиться включенням друкарського верстата.

Інфляція - податок на бідних

Екс-глава Нацбанку Яків Смолій стверджував, що на нього тиснули в офісі президента, вимагаючи, зокрема, прискорити інфляцію до 11%, як це передбачено макропрогнози Мінекономіки. При цьому Нацбанк вже кілька років працював на зниження інфляції до інтервалу від 4 до 6%. І досягти такого показника планувалося якраз у 2020 році, після чого - утримувати інфляцію приблизно на такому ж рівні.

Невже досвід попередніх урядів нічому не навчив Зеленського? Емісія «порожньої» гривні завжди і незмінно закінчувалася в Україні сплеском інфляції і подальшим зубожінням значних верств населення. Але ж все свідчить про те, що нинішня влада націлилася саме на збільшення нічим не підкріпленої грошової маси.

Пояснює президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак: «У розвинених економіках оптимальна інфляція вважається - 1-2%. У країнах, що розвиваються вважається, що краще мати трохи вищу інфляцію - 3-5%. НБУ вважає, що для України краще інфляція 5%, точніше, від 4 до 6%. Чому висока інфляція - це погано? Інфляція - це, фактично, податок, який збирається з усіх, і в першу чергу з бідних, які не можуть цього податку уникнути. Якщо, наприклад, у людини є квартира, завод, земля, велика кількість іншого ліквідного майна, інфляція не впливає на ці активи. Вона впливає тільки на доходи і заощадження в національній валюті. В першу чергу, на бідних людей, бо у них доходи в національній валюті. І збільшення інфляції, скажімо, до 10% означає, що ви 10% своїх доходів в цьому році віддасте. Тому що за свої доходи зможете купити на 10% менше товарів і послуг. А чи виросте зарплата на 10% при інфляції в 10%? Не факт".

А перший крок до послаблення гривні вже зроблений: Національний банк України протягом тижня 13-17 липня 2020 року не проводив інтервенцій на міжбанківському валютному ринку вперше за останні два роки. Але ж маховик інфляції варто тільки запустити ...

Кому в Україні жити добре

Звичайно, для декого епоха бідності скінчилася. Декларації нардепів свідчать, що середньостатистичний депутат ВР нинішнього скликання володіє двома квартирами, особняком, земельною ділянкою та гаражем.

Інтернет облетіло фото «слуги» Оксани Дмитрієвої, яка прийшла на засідання парламенту з каблучкою вартістю мінімум 43 500 грн.

Проте, ще одна «слуга», глава комітету соцполітики ВР Галина Третьякова, «прославилася» словами про «неповноцінних» дітей сімей, що живуть на соціальну допомогу, назвала заробітну плату парламентаріїв недостатньою для того, щоб якісно забезпечувати їх роботу.

Вона уточнила, що депутатам нараховують в середньому 42 тис. Гривень на місяць "брутто", а "на руки" (після вирахування податків) вони отримують 32-35 тис. Залежно від того, чи брав парламентарій відпустку.

"Тут дуже цікаві правила нарахування, тому що зарплату ми отримуємо раз на місяць - у нас немає авансів. Нас весь час смикають. Місяць пройшов, ти отримуєш її 10-15 числа, не встигаєш якось сформувати свої витрати", - зазначила Третьякова .

Цікаво, чи здогадується пані Третьякова про те, як сприймають її слова дві третини українців? Але ж не інакше як знущання.

У 2018 році "Журнал Новий час спільно з інвесткомпанією Dragon Capital представив щорічний рейтинг 100 найбагатших українців. І навів розрахунки: ця сотня багатіє в 12 разів швидше, ніж зростає ВВП країни.

За 2019 і першу половину 2020 такі калькуляції не публікувалися. Поки що. Але тенденція, схоже, не просто зберігається, а й розвивається. І соціальним добром і миром сповзання країни в злидні навряд чи скінчиться ...

Олександр Качура (не є депутатом)

Фото: cxid.info