Казнокрадство по-російськи: як мажор-олігарх «годується» на жирному тілі Россєтєй (ЧАСТИНА І)

Україна, звісно, не Росія, проте скільки спільного між нашими країнами - антагоністами в геополітиці, і чи не однояйцевими близнятами в усьому, що стосується ставлення так званих еліт до держави і національного надбання! У цьому легко переконатися, аналізуючи періодично підривають інформаційний простір обох країн «зливи» компромату, які, на жаль, рідко закінчуються серйозними наслідками для основних дійових осіб цих скандальних історій. Про одну з них повідало інтернет-видання Чечня FREE в матеріалі, написаному за результатами журналістського розслідування про діяльність Павла Лівінського, який очолює ПАТ «Россєті» ...

Десятки тисяч працівників ПАТ Россєті називають його «Ліфчик», а колеги-олігархи і менш щасливі чиновники злобно точать ляси, називаючи Павла Лівінського - ненаситний мажор. І справа не в 32 квартирах, які купив на крадені мільярди Лівінський і навіть не в корпоративах, які глава Россєтєй закочує на десятки казенних мільйонів, суть питання в бажанні урвати за всяку ціну на догоду Чемезову і компанії.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

За недовгу корупційну кар'єру Павла Анатолійовича цей потомствений енергетик-казнокрад потрапляв в таке число скандалів, що позаздрить будь-який умовний Костін зі своїм гаремом, Сечин, та й сам покровитель Ліфчика - Чемезов. Справедливості заради відзначимо, що Павло Анатолійович Лівінський довгий час був улюбленцем не тільки Чемезова, який доїв Россеті і намагався буквально всунути їх у Ростех, але і Дмитра Медведєва. На щастя, прем'єр вчасно відхрестився від Лівінського, припинивши надавати йому всіляку підтримку. Після міжнародного скандалу, в який потрапив П.А. Лівінський це аж ніяк не дивно.

Павло Анатолійович Лівінський або Секрети потомственої корупції в енергетиці

Джерело в ПАТ «Россеті» повідомляє, що ранок понеділка в Россет видалося спекотним - почали перевіряти в МРСК Центру та Приволжья (дочка ПАТ «Россеті») результати діяльності генерального директора Олега Ісаєва і його заступника Артема Куранова.

Причиною тому послужили публікації про зв'язки групи Куранова з заарештованим генералом СК РФ Дримановим, що сильно затьмарило новина про затвердження Голови Міненерго Олександра Новака на посаді голови ради директорів Россет.

В результаті прийнято остаточне рішення звільнити Ісаєва з посади генерального директора МРСК Центру (почалося узгодження нової кандидатури), оскільки за час управління Ісаєвим МРСК Центру з 2013 по 2018 роки прибуток компанії скоротився майже в 300 разів. А ось з Куранова виявилося все не так просто.

У вересні 2017 року, компанія молодшого партнера Куранова - Олега Жукова ТОВ «ТМД» (ТМ Дефенс) виграла сама у себе тендер (Конкурс № 877919) на надання юридичних послуг для МРСК Центру та Поволжя на 19.000.000 рублів. Крім ТОВ «ТМД» ніхто до участі в конкурсі допущений не був.

Як випливає з конкурсною документацією - з директором ТОВ «ТМД» Яною Брутман укладено договір на представництво МРСК Центру та Поволжя в кримінальній справі, що розглядається Міщанським судом Москви щодо Білгородських енергетиків (кримінальна справа порушена Слідчим Комітетом за особистою заявою Олега Ісаєва).

У документах, представлених ТОВ «ТМД» на конкурс зазначено фактичне місце знаходження товариства - Москва, Гоголівський бульвар, будинок 3.

Перевірка надання ТОВ «ТМД» юридичних послуг для МРСК Центру та Поволжя показала, що в Міщанському суді Москви так само (паралельно) розглядається кримінальна справа відносно Михайла Чернова про нібито повторній спробі розкрадання у Куранова особняка на Гоголівській бульварі будинок 3. Сам особняк визнаний речовим доказом у кримінальній справі.

Адвокати та юристи, найняті МРСК Центру (адвокат Наталія Макаренко, юрист Яна Брутман і інші) представляють в Міщанському суді і особисті інтереси Куранова у кримінальній справі стосовно Чернова.

Саме з цієї кримінальної справи Чернова Слідчим Комітетом Москви виділено кримінальну справу стосовно адвоката Рижова, нині переховується в США, за фактами погроз якому ФБР США веде розслідування.

З матеріалів кримінальної справи щодо Чернова слід, що особняк на Гоголівській бульварі переданий Слідчим Комітетом представнику потерпілого - Яні Брутман на зберігання як речовий доказ. Так само, в цій кримінальній справі Олег Жуков є ключовим свідком звинувачення. Кіпрський офшор Еквісман Холдінгс Лімітед визнаний потерпілим. Допитаний у кримінальній справі Куранов «під присягою» стверджує, що є власником (бенефіціаром) офшору «Еквісман», а особняк, не дивлячись на програні суди по цивільних справах, належить особисто йому.

Найближчим часом, главі ПАТ «Россеті» Павлу Лівінського і новому / старому голові ради директорів Олександру Новаку належить прийняти непросте рішення - що робити з підтвердженою інформацією про те, що фактично з грошей МРСК Центру фінансуються кримінальні справи в особистих інтересах Куранова, оплачуються свідки звинувачення у кримінальній справі Чернова, фактично держкомпанію представляють люди використовують речові докази в особистих цілях, без наявності права власності? Так само очевидні надмірна вартість «послуг» ТМ Дефенс і сумнівний спосіб проведення тендера.

Як стверджує джерело, тема з юридичним тендером є найочевиднішим, але далеко не єдиним, що розкрився фактом розкрадання коштів МРСК Центру та його філій групою Куранова. Тіньові фінансові потоки з МРСК Центру ведуть через підставні і офшорні компанії в США, Францію та Австрію.

У Россет і МРСК Центру очікують, що рішення про передачу матеріалів до правоохоронних органів, а так само про вибір органу слідства (СК зі зрозумілих причин буде виключено, вибирати доведеться між ФСБ і МВС) - буде узгоджуватися Лівінським з представниками основного акціонера, тобто з апаратом уряду, оскільки Лівінський був призначений в Россеті по особистою рекомендацією Прем'єра Медведєва.

Батько Павла Анатолій Лівінський - заслужений працівник житлово-комунального господарства РФ, кавалер ордена «Знак Пошани». В кінці 80-х років він очолював комітет промисловості, енергетики, транспорту та ЖКГ за Челябінськом облвиконкомі, а після розпаду СРСР займав аналогічну посаду в адміністрації Челябінської області. Його мати, Неллі Лівінська, також працювала в обласній адміністрації.

У столицю Лівінський перебралися в 1997 році. Анатолій отримав посаду начальника Управління енергозбереження та малої енергетики в Мінпаливенерго РФ, а Павло в тому ж році вступив в МГУ. Будучи студентом, він встиг попрацювати в «Центрі по ефективному використанню енергії» і «Енергомашекспорт», а після закінчення університету отримав керівну посаду в енергозбутової компанії ВАТ «ЕК Схід».

Паралельно Лівінський-молодший, як і всі його родичі, організував власний бізнес. Газета «Енергетика і промисловість Росії» писала, що в середині 2000-х він заснував дві фірми - «Партнер-Сервіс» та «Сергіевопосадская енергозбуткова компанія», що спеціалізувалися на оптовій торгівлі електричною та тепловою енергією. Неллі Лівінська стала співзасновником двох компаній - «Техноенергоаудіт» і «Центр енергоаудиторських підприємств нафтогазової промисловості». Старша сестра Ольга зареєструвала енергосервісну компанію «Мегаватт». За даними сервісу «Картотека.ру», батько був керівником в таких компаніях, як НП «Високі Технології Інжиніринг в Проектуванні», НП «Високі Технології Інжиніринг в Будівництві». Також в ЗМІ згадуються його зв'язку з ВАТ «ОТІ», НП «ОТІ» і ДБУ «Енергетика».

Збіг це чи ні, але в період роботи Павла Лівінського в МОЕСК на посаді заступника гендиректора по роботі з клієнтами та технологічними приєднаннями споживачі почали скаржитися на порушення термінів технічних приєднань до мереж. Цим зацікавилася Федеральна антимонопольна служба. Ігор Артем'єв, який очолював в ті роки ФАС, навіть зажадав відставки керівника МОЕСК Андрія Коновалова «за невиконання приписів» і ініціював дискваліфікацію топ-менеджера. «Є така компанія - МОЕСК, у якій вже близько 30 штрафів ... Що ми будемо робити? Ми постараємося, щоб там не було директора », - заявляв Ігор Артем'єв.

Історія ця, втім, не встигла зачепити репутацію Лівінського. Трохи раніше початку публічних розглядів з МОЕСК він очолив «Об'єднану енергетичну компанію», де почав проявляти себе як хваткий і енергійний менеджер. Він відповідав за впровадження в Москві інноваційних 20кВ енергомереж і будівництво підстанцій «Абрамово» і «Магістральна» для постачання електроенергією ділового центру «Москва-Сіті». Колись вони належали йому фірми виконали на той момент свою задачу і були благополучно закриті.

Наступною сходинкою кар'єрних сходів для Павла Лівінського стало запрошення мера Москви Сергія Собяніна в свою команду на посаду глави Департаменту паливно-енергетичного господарства міста. Сталося це в 2013 році, коли Лівінського тільки виповнилося 33 роки. Він став одним з наймолодших керівних чиновників в столичному уряді, а під його керівництвом опинилася вся московська енергетика.

Перше, що зробив новоспечений чиновник, - оновив освітлювальні системи центру міста, на цю програму департамент виділив не менше 7,5 млрд руб. Нові ліхтарі з'явилися на тисячах дворових територій, дитячих майданчиках, міжквартальних проїздах, в десятках шкіл, дитячих садів і лікарень. Вже в 2015 році в рамках програми «Моя вулиця» Департамент паливно-енергетичного господарства міста ініціював перекладку електричних комунікацій з повітряного простору під землю.

Можна сказати, що Лівінський отримав карт-бланш від столичного градоначальника. Це стало зрозуміло після того, як на початку 2017 року молодий чиновник очолив об'єднані Департамент паливно-енергетичного господарства та Департамент житлово-комунального господарства. Чиновник став відповідати ще й за питання ремонту, водокористування, озеленення та благоустрою територій.

А як відомо, на благоустрій Москва грошей не шкодує. Заступник міського голови з житлово-комунальному господарству та благоустрою Петро Бірюков тоді говорив, що на оновлення вулиць в 2016 році виділено 22,4 млрд руб. (21,6 млрд в 2015 році). А в період з 2016-го по 2018 рік влада Москви планували витратити на проект міського благоустрою «Моя вулиця» близько 90 млрд руб. Департамент Лівінського займався також освітленням магістралей на в'їзді в столицю, а на новий 2016 рік він відповідав за святкове оформлення міста.

Добре оплачувалася і робота підрядників. Для прикладу: тендер по влаштуванню зовнішнього освітлення на вул. Раменкі і скверів на вул. Столєтова і вул. Раменкі за 14 млн 220 тис. руб. виграло нікому не знайоме ТОВ «Гуд-снаб», зареєстроване на початку 2016 року зі статутним капіталом 10 тис. руб. Причому на закупівлю матеріалів і обладнання було витрачено трохи більше 9 млн руб. Решта отримала сама компанія за роботу. Другий тендер, який виграла ця ж фірма, - благоустрій вул. Раменкі з прилеглими проїздами. Ціна контракту склала вже 44,9 млн руб.

(Далі буде...)