Казанська «сходка»: що показав для України та світу саміт БРІКС

Делегації більш як трьох десятків країн з'їхалися на саміт БРІКС, що проходить 22-24 жовтня у російській Казані. З глав держав, які безпосередньо входять до цієї структури (Бразилія, Китай, Індія, Китай, ПАР та ряд новачків) до столиці Татарстану не дістався лише президент Бразилії Лула да Сілва нібито через пошкодження потилиці. Проте він приєднався до саміту онлайн, а безпосередньо на заході країну представляв глава МЗС Мауру Вієйра. Приїхали також до Казані лідери Азербайджану, Вірменії, Монголії, Білорусі, Конго, Лаосу, Киргизії, Казахстану та інших держав.

Одним із найпомітніших гостей був президент країни-члена НАТО – Туреччини – Реджеп Тайіп Ердоган, який раніше повідомив про намір своєї країни приєднатися до БРІКСу. При цьому на БРІКС не прилетів наслідний принц Саудівської Аравії (СА) Мухаммед бен Сальман, пославши замість себе міністра закордонних справ. Не приїхав і президент Сербії Олександр Вучич, якого до Казані також запрошували. Він пояснив, що заздалегідь домовився цими днями про зустріч із прем'єром Польщі Дональдом Туском. Але навіть без цього, зазначив Вучич, приїхати до Росії йому «було б надзвичайно важко через різні обставини». Під ними він, як зазначає Reuters, швидше за все мав на увазі тиск Заходу.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Тим часом компанію главам країн-засновниць БРІКСу склали ще понад десяти лідерів, які представляють «держави-партнери», а також генсек ООН Антоніу Гутерріш. В українському МЗС з цього приводу заявили, що генсек ООН зробив «неправильний вибір»: спочатку він відмовився від участі у червневому «саміті миру» у Швейцарії, а тепер приїхав до Казані на запрошення Путіна. "Це тільки шкодить репутації ООН", - уклали у вітчизняному зовнішньополітичному відомстві.

Відповідь відомству Сибіги дав заступник прес-секретаря ООН Фархан Хак, який пояснив, що «країни БРІКС репрезентують близько половини населення світу», а тому саміт «має величезне значення для роботи ООН».

«Після початку повномасштабного вторгнення для України питанням виживання було формування ізоляції РФ у світі та посилення антипутінської коаліції. Проти резолюцій Генасамблеї ООН щодо України тоді вирішувалися голосувати лише сама РФ та її найогидніші сателіти, наприклад, Білорусь, Сирія чи Північна Корея. Сьогодні ж Генсек ООН приїхав до Росії... При цьому Гутерреша не було на Саміті миру у Швейцарії. І це не лише про дискредитацію та аморальність ООН та її керівника в нинішньому аморфному вигляді, це й дуже тривожний сигнал української дипломатії. Яка купу сил та часу інвестована у роботу з країнами Глобального Півдня. Але жодна з них не підтримала санкції проти РФ, але бачимо, що зараз вони активно легітимують військового злочинця Путіна. Звичайно, це і ляпас колективному Заходу. І сигнал США, яким варто замислитись про відновлення глобального лідерства. Тому що через нерішучість Заходу посилюється вісь зла», - зазначає коментуючи саміт БРІКС нардеп ВР від Євросолідарності Ірина Геращенко.

Акцентувавши, що у країнах БРІКС проживає 45% світового населення, а економіка країн-членів перевищує $28,5 трильйона, що приблизно 28% світової економіки, парламентарій підсумувала: «Наразі БРІКС налічує 10 учасників, у 2024 році до організації приєдналися Єгипет, Іран, Об'єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія та Ефіопія. І очевидно, що РФ та її партнери активно працюють над розширенням БРІКСу. Росія виступить із цілою низкою стратегічних ініціатив та своїм баченням розвитку співробітництва у цьому форматі. Обхід санкцій, створення єдиної валюти, запуск нової платіжної системи, безмитна торгівля, підписання мирного договору між Вірменією та Азербайджаном, укладання угоди про стратегічне партнерство з Іраном - це і багато іншого в російському порядку денному саміту. Для нашого МЗС зараз важливо провести ретельний аналіз провалу політики ізоляції Росії та говорити про ці ризики із союзниками. «Дипломатія емоцій» має повернутися до професійної дипломатії. В іншому випадку саміти миру так і залишаться гарними фото на тлі швейцарських гір».

Різними фото Путіна з лідерами інших країн, хай і не на тлі гір поки що хизуються 24/7 у путінській Росії і топ-пропагандисти, і блогери різних калібрів. Більше того, у середу, 23 жовтня, світові ЗМІ, як західні, так і незахідні, виявили виняткову за нинішніх часів одностайність, розповідаючи про саміт БРІКС, що проходить у ці дні, в Казані. Їхнім загальним висновком став той факт, що країна-агресор прийняла у себе найбільший з початку повномасштабної війни міжнародний форум, поставивши під сумнів твердження про ізоляцію РФ на світовій арені.

Як заявив путінський помічник Юрій Ушаков, до столиці Татарстану прибули делегації від 36 держав та шести міжнародних організацій. За словами самого Путіна, прагнення приєднатися до клубу «у тій чи іншій формі» висловили вже понад 30 держав. При цьому кремлівський диктатор зазначив, що нинішнім учасникам БРІКС варто організувати прийом до своїх лав так, щоб не допустити зниження ефективності об'єднання. «Справа в тому, що після масштабного розширення наприкінці 2023 року перед БРІКС постало питання: як «перетравити» таку кількість країн у рамках однієї платформи. У результаті в Казані було ухвалено рішення про створення критеріїв держави-партнера, відповідно до яких і відбуватиметься подальше розширення. Тепер нові потенційні учасники проходитимуть через якийсь «фільтр», - пафосно заявив згаданий вище Ушаков. Він також додав, що на саміті було погоджено список із 13 країн-кандидатів. Щоправда, розкривати, які це країни, не став, «бо треба буде з ними поговорити, наскільки вони мають ступінь готовності підключитися або до повноформатного членства в БРІКС, або в якійсь відповідній формі». Ймовірно, приклад Аргентини, яку в БРІКС взяли, а вона після зміни влади до нього так і не вступила, змусив учасників об'єднання серйозніше підходити до «кастингу».

У підсумковій 43-сторінковій декларації казанського саміту БРІКС значиться 134 пункти. Зокрема, в ній знайшло відображення обговорення проблем глобальної безпеки, що відбулося в Казані. Найбільшу увагу приділено ситуації на Близькому Сході, Судані та Афганістані. При цьому російсько-українській війні в декларації відведено лише абзац. Зокрема, у 36-му пункті документа констатується, що у членів БРІКС «є національні позиції щодо ситуації в Україні та навколо неї». Там же містився заклик до всіх держав «діяти відповідно до цілей та принципів Статуту ООН у всій їхній повноті та взаємопов'язаності».

Ухвалення Казанської декларації 23 жовтня, на другий день саміту БРІКС продемонструвало, що Росія ще не заручилася міжнародною підтримкою і не створила альтернативної структури безпеки, якої бажає Кремль, - зазначають у свіжому звіті аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW). «У декларації наголошується, що всі підписанти повинні діяти відповідно до принципів Статуту ООН – включаючи положення про повагу до територіальної цілісності – і що держави БРІКС вітають відповідні пропозиції посередництва, спрямовані на забезпечення мирного врегулювання війни шляхом діалогу та дипломатії», - наголошують експерти ISW.

Водночас у вітчизняному МЗС наголосили, реагуючи на Казанську декларацію, що Росія не змогла «експортувати» свої погляди на зміну світового порядку та архітектури глобальної безпеки країнам-учасницям саміту БРІКС. У зовнішньополітичному відомстві також зазначили, мовляв, БРІКС-декларація наочно демонструє, що країни-учасниці цього клубу «не об'єднані навколо війни Росії проти України через те, що багато хто з цих країн підтримує принципи Статуту ООН». Служба зовнішньої розвідки України аналогічно оцінила, що саміт БРІКС не призведе до схвалення міжнародним співтовариством альтернативної системи міжнародного врегулювання, до якої прагне Росія, і заявила, що Індія, Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Бразилія та Південна Африка «виступили проти перетворення БРІКС на антиамериканську коаліцію».

«Чудово, звичайно, читати аналітику, як саміт БРІКС щось там не досяг, як того хотіла РФ. Але річ у тому, що світ не читає аналітику. Світ бачить рукостискання, посмішки та обійми з людьми, які розв'язали найбільшу війну століття, які перебувають у міжнародному розшуку за військові злочини. Вбивства власної опозиції хімічною зброєю навіть ніхто не згадує... Це цікавий момент. Навіть не знаю, як його назвати. Урочисті заходи щодо святкування глобальної моральної катастрофи», - зазначає екс-співробітник президентського Офісу, громадський активіст Сергій Кошман.

Читайте також: У Китаї прокоментували відправку військ КНДР в РФ

Читайте також: Зеленський прокоментував саміт БРІКС у РФ