«Кавомолка Гітлера». Один з головних секретів Третього рейху пішов з молотка

Про знамениту шифрувальну машину Enigma, код якої був зламаний британцями в Блетчлі-Парк ще у 1940-му, знає багато хто. Історії розшифровки німецького коду геніальним Аланом Тюрінгом присвячені численні фільми, книги і сотні статей. Молодшій сестрі Enigma — шифрувальному апарату SG-41 — менш пощастило.

«Батьком» машини вважається криптолог Фріц Менцер — непересічна людина, що у 28 років стала головою служби безпеки зв'язку вермахту. Саме він в роки війни керував підрозділом, який відповідав за розробку і виготовлення спеціального шифрувального обладнання. Прототип SG-41 з'явився, як випливає з назви, в 1941 році завдяки співпраці з компанією Wanderer — провідним на той час виробником друкарських машинок.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

На відміну від Enigma, новий апарат мав не три, а шість шифрувальних дисків різного діаметру. SG-41 використав два рулони паперу — один для початкового тексту, інший для кодованого повідомлення, а не лампочки як в Enigma, які запалювалися при натисканні кожної букви і відповідали інший букві. Рівень захисту нової машини і швидкість її роботи була вищою, ніж у конкурентів. За характерну ручку збоку апарату шифрувальники прозвали його Hitlermuhle — кавомолкою, а точніше, млином Гітлера.

Попри вдалу конструкцію, замовлення від вермахту на SG-41 надійшло лише в жовтні 1944-го, причому з 11 000 апаратів, про які йшла мова, випустили лише трохи більше півтори тисячі. 500 машин отримав абвер, ще 1000 — метеослужба вермахту. До передової SG-41 взагалі не дістався — дефіцит алюмінію і магнію привів до того, що апарат важив понад 13 кг і вважався непридатним для використання в бойових умовах.

Горезвісну механічну рукоятку, якій SG-41 зобов'язаний своїм прізвищем, так і не вдалося замінити моторчиком, хоча плани такі були. Завадив наступ Червоної Армії на Хемніц, де на заводі Wanderer-Werke збирали і SG-41, і Enigma. У вермахту були великі види на нову шифрувальну машину — до січня 1946 року планувалося випускати 10 000 SG-41 на місяць. Історія розпорядилася інакше, і слави новинка від Фріца Менцера так і не знайшла.

Сам винахідник був полонений американцями і інтернований в таборі Нойфельд під Мюнхеном. Після звільнення 17 червня 1945 року він попрямував до радянської окупаційної зони — спочатку в Лейпциг, а потім до містечка Чопау, де вчителював з січня 1946 року. Після того як відкрилося його минуле, роботу Менцер втратив, знову вступив у контакт з американцями, був ненадовго заарештований за це росіянами і в 1949-му остаточно вирішив втекти на Захід. Понад півстоліття головний шифрувальник Рейху вів тихе і скромне життя і помер у 97 років в містечку Бад-Хомбург поблизу Франкфурта.

До нашого часу дійшли не більше десятка апаратів SG-41 в робочому стані. Два з них знаходяться у Німецькому музеї природничих наук в Мюнхені, тому музейники вирішили продати один раритет, і не прогадали — машина у відмінному стані (залишилося лише змінити рулони паперу і залити чорнило) пішла майже за сто тисяч євро. Хороша ціна за «кавомолку», яка могла доставити багато клопоту союзникам, з'явися на пару років раніше.

Максим Суханов, Lenta.UA

На ілюстрації: SG-41. Фото The History Blog