Кастинг посередників: на кого роблять ставку у Києві та Москві

Президент Володимир Зеленський у четвер, 12 вересня, прямо заявив про те, що відкидає плани Китаю та Бразилії щодо врегулювання війни в Україні. Цей план, нагадаємо, передбачає зупинку війни по лінії фронту, що прямо суперечить «формулі миру» Зеленського, яка передбачає виведення путінських «визволителів» на межі 1991 року.

«Китайсько-бразильська пропозиція – це деструктивно, це просто політична заява. І я говорив Лулі (президенту Бразилії – ред.), і ми передавали китайській стороні: «Давайте разом сідати, давайте разом розмовляти». Ви нам не вороги, ми вам не вороги. З чого ви вирішили, що ви повинні брати бік Росії чи бути десь посередині?», - заявив нинішній господар Банкової в інтерв'ю бразильській газеті Metrоpoles. Чинний гарант української Конституції також висловив упевненість у тому, що китайсько-бразильський мирний план було заздалегідь узгоджено з Кремлем. «Ми ж не дурні. Навіщо весь цей театр?», - сказав Зе. Він назвав нинішній бразильський уряд проросійським та закликав його робити більше для підтримки української позиції після закінчення війни.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

У той час як президент «наїжджав» на бразильців за їхню участь у «проросійському» мирному плані Піднебесної, у дипломатичних кулуарах заговорили про те, що Зеленський та Сі Цзіньпін можуть зустрітися face to face вже у жовтні. Якщо це так, то очевидно, що в ОП не скидають КНР із мирно-переговорних рахунків.

Дуже примітно, що недавно про свій мирний план, який досить близький до китайського, розповіли в таборі Трампа. Зокрема, кандидат у віце-президенти від Республіканської партії Джей Ді Венс заявив, що Трамп, у разі обрання на пост президента США, може запропонувати Києву та Москві заморозку по нинішній лінії фронту та відмову України від вступу до НАТО.

«Ймовірно, це виглядатиме приблизно як нинішня лінія розмежування між Росією та Україною. Це стане як демілітаризована зона, яка буде сильно укріплена, щоби росіяни не вторглися знову», - зазначив Венс.

При цьому Україна, за його словами, збереже свій суверенітет, але зобов'язується дотримуватися нейтралітету, відмовляючись від вступу до Північноатлантичного Альянсу та інших військово-політичних союзів.

Про НАТО недавно говорили і на болотах. Так, незмінний лідер країни-агресора заявив про те, що зняття заборони Україні завдавати ударів західною далекобійною зброєю вглиб території Росії означатиме пряме залучення країн НАТО до військового конфлікту, і це «суттєво змінить» його природу.

Офіційно про рішення влади Великобританії та США не повідомлялося. Тему, зокрема, ще доведеться обговорити двом лідерам - британському прем'єру Кіру Стармеру та американському президенту Джо Байдену. Однак джерела західних ЗМІ дають зрозуміти, що все йде саме до скасування заборони.

«Відбувається спроба заміни понять. Тому що не йдеться про дозвіл чи заборону київському режиму завдавати ударів по російській території. Вони і так наносяться за допомогою безпілотних літальних апаратів та інших засобів. Але коли йдеться про використання високоточної зброї великої дальності західного виробництва, це зовсім інша історія», - наголосив кремлівський диктатор.

За його словами, завдавати ударів сучасними високоточними системами великої дальності західного виробництва українська армія не може: «Вона не може цього робити. Це можливо тільки з використанням розвідданих із супутників, які Україна не має, це дані тільки з супутників або Євросоюзу або Сполучених Штатів - загалом, з натівських супутників. Це перше. Друге і дуже важливе, можливо ключове, полягає в тому, що польотні завдання в ці ракетні системи можуть, по суті, вносити тільки військовослужбовці країн НАТО. Українські військовослужбовці цього робити не можуть».

«Тому йдеться не про те, щоб дозволяти українському режиму завдавати ударів по Росії цією зброєю чи не дозволяти. Йдеться про те, щоб ухвалити рішення про те, що країни НАТО безпосередньо беруть участь у воєнному конфлікті чи ні. Якщо так, то це означатиме, що країни НАТО, США, європейські країни воюють із Росією. А якщо це так, то, маючи на увазі зміну самої сутності цього конфлікту, ми прийматимемо відповідні рішення, виходячи з тих загроз, які нам створюватимуться», - підсумував Путін. Як саме влада РФ має намір відповідати на «удари НАТО» по російській території - судячи з путінської заяви, саме так вони класифікуватимуться, - бункерний мешканець не уточнив.

Нагадаємо, що активні дискусії з цієї теми розпочалися ще навесні. Після початку наступу рашистів у Харківській області Україна попросила союзників дозволити ЗСУ використати західні далекобійні озброєння за цілями на території РФ. Спочатку переважна більшість західних партнерів поставилася до прохання Києва з побоюванням. Однак потім низка країн почала лобіювати зняття обмежень. До кампанії приєднався і генсек НАТО Єнс Столтенберг.

З того часу тема неодноразово обговорювалася у багатьох форматах – на засіданнях НАТО, ЄС, контактної групи з оборони України (формат «Рамштайн»). Але добитися від Заходу одностайного добра поки що не вдалося. Тим часом два ключові партнери в особі Сполучених Штатів і Лондона вже звірили годинник не далі як 11 вересня: американський держсекретар Ентоні Блінкен і глава британського МЗС Девід Леммі разом відвідали Київ і за даними агентства Bloomberg, звернулися до президента Зеленського з проханням надати детальний план далекобійної зброї. Той у відповідь нібито запевнив, що Київ має намір атакувати виключно військові об'єкти.

На підсумковій прес-конференції пан Блінкен обережно висловлювався у тому дусі, що США готові змінювати свою політику залежно від розвитку ситуації. Не прозвучало сенсацій і з вуст Девіда Леммі, хоча газета The Guardian з посиланням на джерела в британському уряді повідомила: рішення Лондоном вже ухвалено, просто голосно про нього вирішили не оголошувати.

Обговорення теми продовжиться у Вашингтоні, де зустрінуться президент США Джо Байден та прем'єр Великобританії Кір Стармер. Втім, за даними тієї ж The Guardian, довгоочікувані для Києва новини навряд чи пролунають і за підсумками цих переговорів. Агентство Bloomberg уточнило, що рішення про послаблення обмежень на удари по цілях в Росії, ймовірно, не буде прийнято і оголошено до Генасамблеї ООН, що стартує 24 вересня. Саме на цей захід має приїхати президент Зеленський і під час особистих зустрічей представити план Києва після закінчення війни президенту Байдену, а також двом кандидатам на пост глави американської держави – Камалі Харріс та Дональду Трампу.

А поки що в президентському Офісі і паралельно в МЗС, за інформацією Lenta.UA у прямому та переносному сенсі безперервно кипить робота над підготовкою візиту Зе за океан, у Кремлі спостерігаються свої переговорні активності. Так, 12 вересня в Костянтинівському палаці кремлівський диктатор у компанії з секретарем РосРадбезу Шойгу провів зустрічі з представниками країн БРІКС, які займаються питаннями безпеки.

Перше путінське рандеву відбулося з міністром закордонних справ Китаю Ван І. При цьому Путін змусив високого гостя з Піднебесної чекати близько 15 хвилин. Цього часу, як пишуть окремі прокремлівські телеграм-канали, Ван І вистачило для того, щоб вивчити всю ліпнину на стелі, влаштування люстри, поміряти кроками кімнату і уважно оглянути все, що лежало на путінському столі.

Дуже показово, що протокольно принижений Ван І, знайшов у собі сили повноцінно посміхнутися Путіну, який спізнився, проте до ворожки ходити не потрібно, щоб розуміти: у Китаї обов'язково знайдуть «відповідь» на цей, м'яко кажучи, безсторонній дипломатичний крок Кремля. Путін і Ван І, як випливає з повідомлень росЗМІ, під час закритої частини зустрічі обговорювали мирні переговори з Києвом, проте жодних подробиць щодо цього не наводиться.

Попрощавшись із китайським дипломатом, кремлівський диктатор провів зустріч із ще одним ймовірним посередником - радником індійського прем'єра з національної безпеки Аджитом Кумаром Довалом. Той буквально з порога заявив Путіну таке: «Як сказав вам прем'єр-міністр Нарендра Моді під час нещодавньої телефонної розмови, він готовий розповісти вам про його візит до України та про його зустріч із Володимиром Зеленським. Він хотів, щоб я приїхав особисто і розповів вам про переговори. Це був закритий формат, тільки два лідери були присутні, і я був із прем'єр-міністром, був свідком цієї розмови і можу сказати, що Зеленський шукає шляхів для виходу з кризи…».

Далі двері за Путіним та індійським «листоношею» зачинилися, проте експерти вважають, що Москва нині не готова до переговорного процесу в принципі. Зокрема, відомий політолог Віктор Небоженко констатує: «Путін зараз дуже сердиться на російську армію і хоче зробити її «цапом-відбувайлом». Ось чому Путін під виглядом боротьби з військовою корупцією розпочав кампанію з дискредитації російської армії та її генералітету. Він хоче руками міністра оборони РФ, православного бухгалтера Білоусова «розкулачити» російський генералітет. Це має послабити армію та посилити ФСБ. І лише після цього Путін піде на міжнародні мирні переговори, попередньо звинувативши у своїй авантюрі та військовій поразці в Україні російську армію та зрадників-лібералів».

Читайте також: Зеленський знову дорікнув партнерам

Читайте також: Зеленський назвав два шляхи завершення війни в Україні