Картина не маслом: чому слідчі Держбюро розслідувань «опустили» Зеленського і підняли Порошенка

Однією з презентаційних візиток офіційного сайту самого «молодого» силового відомства України - Державного бюро розслідувань (ДБР) є деклараційний слоган: «Співробітники Бюро - це команда висококласних професіоналів, об'єднаних спільними цінностями». У вівторок, 26 травня, в Україні і поза її межами все наочно побачили, що називається, в усій красі практичне застосування цього самого професіоналізму...

На 11 годину 26 травня ДБР викликало екс-президента Порошенко на допит у справі про можливу контрабанду 43 картин з його колекції, про що офіційно в Бюро повідомили заздалегідь в форматі відео-ролика. Навіщо ДБР необхідно було широко анонсувати інформацію про службові діях ще до їх початку - незрозуміло, але в підсумку, користуючись неписаним правилом: «Попереджений, значить озброєний», високопоставлений фігурант «картинної» справи не упустив відмінний привід для самопіару.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Саме в той час, коли слідчі ДБР чекали Петра Олексійовича в своєму відомстві для фіксації показань, Порошенко з дружиною Мариною в музеї Гончара влаштував презентацію виставки тих самих 43 картин, серед яких полотна всесвітньо відомих художників: Малевича, Айвазовського, Рєпіна, Вільгельма Котарбінського і інших. Також на виставці екс-гарант представив в рамочці під склом документи на ці картини: платіжні доручення, митні декларації і тощо. Екс-гарант і колишня перша леді країни охоче позували фотографам на фоні художніх творів мистецтва і запрошували на виставку всіх бажаючих. Правда, прості смертні споглядати картини з приватної галереї колишнього глави держави зможуть не раніше 1 червня, оскільки зараз музей перебуває на карантині. Ще раз: музей на карантині. Тобто, абсолютно зрозуміло і очевидно, що дата передпоказу картин з власної колекції була обрана Порошенком не випадково, а з тим, щоб продемонструвати широкому загалу, скажімо м'яко, непрофесіоналізм співробітників ДБР, які стверджували, що дані полотна нібито незаконно були вивезені за межі країни.

Але на таке реаліті-шоу, яке розігралася в наслідку, навряд чи розраховував навіть сам його режисер-постановник в особі Порошенка. Слідчі ДБР, побачивши пряму трансляцію-презентацію виставки картин за участю подружжя Порошенко, не придумали нічого кращого, як приїхати в музей Гончара, розташований на столичній вулиці Лаврській. З урахуванням того, що колишнього главу держави, згідно з чинним законодавством, обслуговує інформоване «до зубів» управління Держохорони, зовсім не дивно, що до моменту прибуття «орлів» з ДБР, порошенківський музейний слід давно прохолов. Але, як ніби передчуваючи яскраве шоу, колишній глава держави, йдучи з музею, «забув» там свою дружину, якій і довелося поспілкуватися зі слідчими Бюро. Діалог був гранично коротким: співробітники ДБР лише віддали Марині Порошенко особисто в руки повістку на допит її чоловікові. І якби ж то вже на цьому ганебному «зашкварі» ДБР з його погонями за фігурантом у столичним музеям, справа закінчилася. Ні. Ближче до вечора до будівлі музею прибув спецназ ГБР, якому заважала прорватися в будівлю стіна нардепів з фракції Порошенка «Євросолідарності», його адвокати і працівники музею. Після декількох годин суперечок і штовханини, співробітники ДБР буквально прорвалися всередину і все ж провели опис представлених для виставки картин і вилучили всю документацію на них.

Слід зазначити, що абсолютно ніхто з Бюро, хто перебував безпосередньо на місці події не давав коментарів журналістам, яких там зібралося близько двох десятків. І тільки під завісу вівторка на сайті ГБР з'явилася заява, де було сказано про вручення судової повістки Порошенку через його дружину, про те, що в музеї проводилися слідчі дії і, не дивлячись на перешкоджання, спецпідрозділ ДБР не застосовувала фізичної сили. Усе. Точка, крапка. Точка, з існуючими питаннями щодо професіоналізму ДБР як структури і успіх для адвокатів Порошенка, які «на ура» підхопили цю справу.

Захисники екс-президента абсолютно обгрунтовано запитують, чому їм, а також керівництву музею не була пред'явлена судова санкція, без якої проведення будь-якого роду слідчих дій неможливо в принципі? І подібного роду претензійних закидів на адресу «професіоналів» з ДБР - віз і маленький візок. Якщо адвокатам Порошенку вдасться в судовому порядку довести, що «музейний похід» ГБР виходив за рамки закону, всі можливі отримані в результаті таких дій докази не будуть апріорі прийматися до уваги Фемідою при розгляді «картинного» справи по суті.

При цьому, Бюро цілком могло якщо вже не на старті, так хоча б за підсумками музейного «маски-шоу» припинити пересуди і закиди на свою адресу через відкрите роз'яснення про те, які дії і на підставі яких даних, фактів, свідчень, розслідуються. Невже для висококласних професіоналів, якими себе на своєму ж офіційному сайті позиціонують співробітники ДБР, так складно відповісти на банальні питання, про те, в чому склад злочину, яка фабула, підводка і можливі наслідки? Невже, діючи в законодавчому полі, складно продемонструвати керівництву музею рішення суду про проведення слідчих дій у приміщенні, де розміщені в даний момент полотна, які коштують мільйони євро? Виявляється - складно. Тому, в результаті нардеп від ЄС Артур Герасимов, який в галерейному трилері грав головну роль проти «поганих» слідчих, на десятки телекамер заявив, що, мовляв, спецслужби хотіли вкрасти або підмінити справжні полотна, які у Порошенка «крали вже чотири рази». І ДБР, до речі, тут має подякувати пану Герасимову за те, що йому не вистачило кмітливості розвинути цю версію, тому що «слідчі дії» проходили без понятих і керівництва музею, так що будь-яке могло статися без свідків...

«На даний момент виставка не відкрита, сьогодні була тільки презентація, на підставі чого я і відмовив пустити ДБР. Рішення суду про проведення слідчих дій мені ніхто не показував», - заявив директор музею Петро Гончар, який, чекаючи закінчення проведення слідчих дій в підвалі музею (більше його, за його ж словами, ніхто нікуди не пустив) не втрачав часу дарма і заявив в поліцію про незаконні дії ДБР.

Сказати, що все, що відбулося - театр абсурду - нічого не сказати. Через інформаційних прогалин, свідомо чи ні, допущених ДБР, ситуація виглядає безглуздою і трагікомічний, хоча, якщо розібратися по суті, не все так однозначно насправді. Справа в тому, що разом з картинами в музей Гончара Петро Порошенко приніс і документи на них, зокрема платіжку, де якась офшорна фірма Vernon Holding Limited отримала від екс-президента € 4,8 мільйона за картини. Заковика в тому, що VHL володіє акціями Липецької фабрики, а її бенефіціаром є Сергій Зайцев - формальний бенефіціар корпорації «Roshen». Тобто, виходить, що Порошенко купив картини сам у себе і вивіз з України мільйони в офшори на Віргінські острови. Але навіть ці очевидні нюанси ДБР не озвучив, поставши в очах суспільства в абсолютно безглуздому амплуа.

При цьому, виникають питання, правда, швидше за етичного спрямування і до Порошенка. За рік до закінчення своєї президентської каденції, він, з помпою презентуючи українцям «глобально важливе для країни відомство» - Державне бюро розслідувань, назвав новостворену структуру невід'ємною частиною своєї, підкреслюємо, саме своєю «якісною реформою прокуратури». Чи могло за рік з хвостиком геть випаруватися то найвищу якість ДБР, якщо воно спочатку було закладено - питання риторичне. На поверхні також і відповідь про те, чи нормально з боку екс-президента свідомо виставляти в образі потішних клоунів людей, які прийшли в ДБР під час його владарювання, попередньо пройшовши всі конкурсні «кола пекла»?

Що ж стосується ДБР, то до цієї структури ключове питання звучить гранично лаконічно: «Що це було?». Офісу президента мало б бути зрозуміло, що, затіваючи публічну гру з Порошенком - найдосвідченішим політиком, потрібно грунтовно підготуватися? Схоже, немає... У підсумку, те, що зробив екс-президент стало демонстрацією на всю країну і світ, що ДБР, а в її особі і вся влада - «зелені» тільки не в політичному, а в професійному плані. Яка, зрештою, повістка? Порошенко що, ховається кудись? Він що, чи не парламентарій? Не можна прийти на Грушевського і вручити йому повістку прямо в руки? Це, по-перше. По-друге, у нас вже п'ять місяців минуло з тих пір, як з депутатів зняли недоторканість. Ну і? Якщо до вас не ходять на допити Порошенко, Іванов, Петров чи Сидоров, так візьміть наручники і приведіть? А якщо проблема все ж є, тоді як раз саме час попити політичну віагру. Може бути, тоді підніметься якщо не професійна потенція, то хоча б почуття власної профгідності.

Згідно з даними соцопитування групи «Рейтинг», проведеного в кінці 2019 року, Бюро тоді довіряли лише 23 відсотки українців - менше, ніж поліції або СБУ. Про те, яким буде рівень довіри до ДБР після цього ганебного в усіх сенсах шоу в музеї Гончара, можна тільки здогадуватися. Опускає ця історія і Володимира Зеленського, який особисто несе відповідальність за те, що відбувається в країні...

Наталія Ромашова