Іменна сгущонка. Супутниць життя борців за незалежність зобразили на консервних банках

«8 березня в медіа-просторі зазвичай згадують про Розу Люксембург, Клару Цеткін та Софію Ковалевську, забуваючи про українських жінок, які впливали на хід історії, — заявив глава наглядової ради Ічнянського молочного комбінату Валентин Запорощук. — Ми вирішили нагадати про тих, хто опинився в тіні своїх відомих чоловіків».

Майбутня дружина Степана Бандери — Ярослава — вступила в ОУН в 1936-му, в квітні 1939 року за участь у студентських маніфестаціях була заарештована у Львові. Зі Степаном познайомилася в Кракові в 1940-му, там же молоді вінчалися. Після закінчення Другої світової Ярослава з дочкою і сином опинилися в радянській окупаційній зоні Німеччини, де жили під вигаданими іменами. У 1954 році сім'я перебирається до Мюнхена, де на той час мешкав лідер ОУН. Після вбивства чоловіка Ярослава з дітьми емігрувала до Канади, де займалася громадською роботою в українських організаціях.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Наталія Шухевич була заарештована НКВС влітку 1945 року, отримала десять років таборів. Діти подружжя були відправлені до дитбудинку в Чорнобилі, зустрітися з ними Наталія змогла лише в 1955-му. Після загибелі чоловіка вона повертається до Львова, де знову була заарештована і засуджена на три роки «за порушення паспортного режиму». Лише в кінці 1950-х жінці вдається осісти в рідному місті, але прописувати її все одно не хочуть — вдові головнокомандувача УПА доводиться часом ночувати в кафедральному римо-католицькому соборі. Син Юрій, між тим, заарештований — він вийде на свободу інвалідом лише в 1988-му. Наталія Шухевич переживе радянську владу і відійде в кращий світ в 2002 році у віці 92 років.

З майбутнім чоловіком і гетьманом Павлом Скоропадським фрейліна імператриці 18-річна Олександра Дурново познайомилася на балу при імператорському дворі. Закохані одружилися в січні 1898 року. Олександра Петрівна розділила всі тяготи, що випали на долю чоловіка після еміграції — сім'я жила у нужді, одного разу Скоропадським навіть довелося закласти в ломбард сервіз, подарований на весілля. При цьому дама з вищого світу залишалася прекрасною господинею, вміло вела господарство, прекрасно грала на фортепіано і написала книгу, присвячену генеалогії родів Скоропадських і Дурново. Після смерті чоловіка в 1945-му Олександра оголосила себе регентом, а в 1948-му передала владу синові Данилу.

Віра Дейша — супутниця життя Михайла Коцюбинського — ще під час перебування слухачкою Бестужевських курсів у Петербурзі брала участь в українському національному русі. З письменником познайомилася в Києві на з'їзді «Громади» в 1894 році, була першим слухачем його творів. Згодом Віра Устимівна активно допомагала чоловікові в створенні «Просвіти», брала участь в роботі громадської бібліотеки і музично-драматичного товариства. Після смерті письменника в 1913 році жінка відкрила в Чернігові першу українську школу ім. Б. Грінченка, зберігала творчу спадщину одного з найоригінальніших українських прозаїків.

Розміщення портретів дружин історичних персонажів на банках зі згущеним молоком багатьом видасться дивною витівкою, але, врешті-решт, це один із способів пробудити інтерес до свого минулого. Концепцію проекту розробила команда креативного агентства TABASCO, нова серія — виключно сувенірна і не призначена для продажу.

Максим Суханов, Lenta.UA

фото: TABASCO