Ігри Разумкова: навіщо спікер вставляє палки в колеса Зе-влади

У четвер, 3 грудня, посли країн «Великої сімки» провели зустріч з главою ВР Дмитром Разумковим. Зустріч, щоправда, на увазі звичних уже коронавірусних причин, була віртуальною, проте вельми показовою з точки зору наочної демонстрації закулісних процесів, що відбуваються на внутрішньополітичній «кухні».

Незважаючи на те, що крім Дмитра Разумкова в дистанційному рандеву з послами G7 брали участь представники різних фракцій і груп, акценти, розставлені сторонами постфактум, свідчать про те, що саме спікер і його все більш «особлива» політична позиція, опинилася у фокусі уваги.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

«Обговорили відновлення ефективної діяльності антикорупційних органів та е-декларування. Парламент повинен зайняти єдину позицію - як можна швидше і повернути кримінальну відповідальність за недостовірне декларування», - написав у своєму Twitter Разумков, підсумовуючи діалог з дипломатами країн «Великої сімки».

На офіційній сторінці Верховної Ради коментар з'явився більш вичерпний: «В ході зустрічі йшлося про те, що в Раді вже створено робочу групу, яка працює над вирішенням трьох ключових питань: відновлення відповідальності за недостовірне декларування, створення ефективних механізмів роботи антикорупційних органів та збалансування умов діяльності органів влади, зокрема, Конституційного суду».

У спільній заяві послів G7, крім того, що у всіх вище окреслених питаннях повинно бути «терміново» поставлено крапку, пролунав досить показовий меседж: «Закликаємо до тісної співпраці з Офісом президента для термінового відновлення з міцною правовою основою антикорупційних положень, які недавно були проголошені неконституційними». Тобто, мова йде знову-таки про горезвісне рішення КС, яке скасувало кримінальну відповідальність за неправдиві дані в деклараціях. Паралельно з цим, чітко констатується відсутність належного контакту між Верховною Радою і Банкової.

Близький до президентського Офісу екс-нардеп Сергій Лещенко з даного приводу зазначає наступне: «Посли «Великої сімки» вирішили зменшити запал спікера Дмитра Разумкова, який вже місяць грає в свій окремий сценарій виходу з конституційної кризи. Різниця підходів в тому, що у Разумкова і його робочої групи вихід з кризи передбачає прийняття закону без кримінальної відповідальності за брехню в деклараціях, а у ОП - з кримінальної, яка настає з 4 мільйонів гривень обману». Сергій Лещенко, до речі, дещо переоцінив вплив послів на главу ВР, який, незважаючи на, здавалося б, близькість до Зе-команді, намагається максимально «петляти», з огляду на кон'юнктурні позиції полярних за світоглядом фракцій і депутатських груп.

Якраз після розмови з послами «раптово» зібрався на засідання парламентський Комітет з питань правоохоронної діяльності та схвалив якийсь компромісний законопроект щодо повернення відповідальності за недостовірне декларування доходів топ-чиновників.

У документі, а це - мікс законодавчих напрацювань гаранта і нардепів - передбачена міра покарання за недостовірну інформацію в деклараціях у вигляді обмеження волі, а не позбавлення її, за що ратує президент Зеленський. Суть законопроекту така: якщо декларант вкаже відомості, які відрізняються від реальних більш ніж на 4 тисячі прожиткових мінімумів (9 млн гривень), настає відповідальність у вигляді штрафу, громадських робіт або обмеження волі на строк до 2 років. Тобто, як бачимо, мова йде не про позбавлення волі (тюремний строк), а знаходженні винного в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення за ним нагляду і з обов'язковим залученням до праці.

На Банковій законодавчу активність «замороженого» досі питання е-декларування не прокоментували. Разом з тим, відомо, що Захід обома руками підтримував ініціативу саме глави держави з кримінальним покаранням для чиновників і політиків вищої ланки. Таким чином, виходить, що заклики послів G7 до спікера про необхідність термінового пошуку спільного знаменника в даному кейсі між ВР і ВП, не те щоб проігнорували, але і не реалізували.

Більш гнучкою виявилася позиція профільного Комітету щодо законодавчого пакета, що регламентує діяльність третьої гілки влади, конкретно - Конституційного суду України (КСУ). Це питання вчора відклали до висновків Венеціанської комісії, про яку попросив президент Володимир Зеленський. Втім, незважаючи на очевидне бажання парламентаріїв всіляко затягнути цю історію, приймати рішення доведеться вже зовсім скоро. «Венеціанка» розгляне і відразу винесе рішення по «українському питанню» вже на наступному тижні, 11 грудня, про що йдеться в пленарному порядку даної структури на цей день.

Сам факт звернення глави держави до Венеціанської комісії, на думку експертів, свідчить про те, що він відмовився від ідеї за всяку ціну домагатися прийняття свого законопроекту, який передбачає повну «перезавантаження» КСУ. Разом з тим, відсутність відмашки ОП на затвердження схожого за змістом, проте куди більш м'якого в плані «розрулювання» конституційної кризи проекту авторства Разумкова, свідчить про те, що Банкова і Грушевського ведуть кожен свою гру. І фінал тут може виявитися вельми непередбачуваним, з урахуванням інтенсивності кулуарної роботи з одного боку спікера, з іншого ОП.

Якщо Венецианка «зарубає» президентський законопроект, Банкова може дістати з законодавчих засіків два інших документа. Авторами першого є група депутатів від СН, фракцій «Голосу» і депутатської групи «Довіра». Провідним автором тут виступає глава партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко. Нардепи пропонують зробити вимогою до правочинності Конституційного суду наявність в його складі не менше 17-ти з 18 суддів. В даний момент в КС входять тільки 15 суддів. Тобто, ухвалення цього законопроекту повністю заблокує роботу суду на довгі місяці (тільки на обрання двох членів КСУ за квотою ВР за процедурою потрібно не менше 2-3 місяців).

Є ще один законопроект депутатів на чолі із заступником голови правового комітету Ольгою Совгир і представником президента в КС Федором Веніславським, в якому лобіюється підвищення з 10 до 12 кількості голосів суддів, необхідних для прийняття рішень КС. Раніше, коли Володимир Зеленський горою стояв за власний законопроект по КСУ, незважаючи на такий представницький склад авторів в обох випадках, головний комітет не став рекомендувати обидва законопроекти навіть до першого читання. Однак після оголошення вердикту Венеціанської комісії документи можна «воскресити».

Відзначимо, що з огляду на процедурні та інші нюанси, жоден із зазначених проектів не є швидким рішенням щодо КСУ, якого вимагають від ОП на Заході, проте в якості тимчасових «рецептів», для заспокоєння Європи, документи цілком зійдуть.

Інша справа, що спікер Разумков може піти на рожен з Банкової і, граючи на одному полі з ОПЗЖ, із залученням «своєї» групи в СН і лояльних депутатів з інших фракцій, сплутає всі карти Офісу президента. У будь-якому випадку, часу для закулісних «терок» різних сторін залишається обмаль. Недвозначно натякаючи на неминучі проблеми з Міжнародним валютним фондом, під час вчорашньої зустрічі посли G7 встановили всіх учасників законодавчих перипетій дедлайн до 16 грудня.

Паралельно з пошуком вирішення проблем, які перебувають під пильною увагою західних партнерів, в ОП все частіше піднімають питання про президентські амбіції Дмитра Разумкова. Відзначимо, що хвилювання Банковій щодо спікера виникло не сьогодні. Ще коли ОП очолював Андрій Богдан, він неодноразово звинувачував главу ВР у свідомому саботажі президентських ініціатив. У жарких дискусіях Разумкова і Богдана, як кажуть в кулуарах, останній, застосовуючи міцне слівце, не один раз повторював спікеру, що «ти нам до скону зобов'язаний своєю політичною кар'єрою».

Уже під час перебування керівництва Офісом Андрія Єрмака, шорсткостей у відносинах Разумкова і Банкової не зменшилася. Під час ухвалення принципово важливого для ВП законопроекту про ринок землі, за який агітував з парламентської трибуни персонально президент, у вирішальний момент Разумков покинув сесійну залу під приводом блокування президії Юлією Тимошенко і низкою депутатів від ОПЗЖ. Глава фракції СН Давид Арахамія тоді допускав, що спікер разом з нардепами-блокувальниками спеціально розіграли гру біля президії з тим, щоб затягнути ухвалення президентського земельного законопроекту.

У кулуарах говорять, що за час свого спікерства, Дмитро Разумков «навів мости» з Рінатом Ахметовим, на каналах якого, до речі, вельми часто з'являється в прайм-тайм. Подейкують, олігарх, на тлі стрімкого падіння електоральних позицій «Слуги народу» на південному сході країни, хоче створити новий політпроект, де «обличчям» буде якраз-таки Разумков. Про президентство чинного голови ВР нібито мова поки не йде. Однак, треба чітко розуміти, що позиції Разумкова сильні, поки він займає високий пост у владній вертикалі.

Результати свіжого опитування групи «Рейтинг» свідчать про те, що багато українців взагалі не знають, хто такий Дмитро Разумков - нічого не чули про спікера парламенту 35 відсотків опитаних. «Дмитру Разумкова слід звернути особливу увагу на те, що різко зросла (з 26% до 35%) частка тих респондентів, які його не знають. Варто голові парламенту захворіти і випасти на кілька тижнів з інформаційного простору, як відразу ж знизився рівень його впізнаваності. А це значить, що він ще недостатньо закріпився в пам'яті простих українців. Є над чим працювати», - зазначає політолог Володимир Фесенко.

Як політтехнолог (нехай, і не дуже відомий) в недалекому минулому, напевно, розуміє це і сам Разумков, який, як би ненароком йдучи всупереч волі Банкової, розхитує Зе-команду зсередини, вибудовуючи паралельно персональний імідж політика-миротворця, якого приймають і розуміють всі провідні політгравці країни. І успіхи на цьому терені у Разумкова вже є. За нашою інформацією, на даний момент в сесійному залі під скляним куполом немає голосів для відставки голови ВР. А це означає, що Банкова не може, погрожуючи Дмитру Олександровичу втратою високого владного крісла, зробити його більш контрольованим і прогнозованим або, простіше кажучи, «ручним».

Наталія Ромашова

Читайте також: Разумков підтвердив розбіжності фракцій парламенту щодо шляхів виходу з конституційної кризи

Читайте також: Україна «святкує» річницю обіцянки Зеленського знизити комунальні тарифи (ВІДЕО)