Хитання та нерішучість: що показав екстрений саміт лідерів ЄС у Парижі

Одна з головних цілей екстреного неформального саміту євролідерів у французькій столиці – зробити все можливе та неможливе для того, щоб Європу не залишили на узбіччі процесу врегулювання російсько-української війни. Відчуття, що європейців у цій справі відсувають навіть не на другий, а на десятий план, зазначимо, виникло не на порожньому місці. Справа в тому, що минулого вікенду спецпосланник президента США по Україні та Росії Кіт Келлог прямо заявив, що Європа не буде присутньою за столом переговорів між представниками США і Росії і на наступних окремих американо-українських переговорах. І хоча відставний генерал одразу уточнив, що європейські інтереси враховуватимуться, в ЄС вирішили грати превентивно.

Тим часом Білий дім звернувся до країн континенту зі своєрідним опитуванням про те, хто з них може зробити свій внесок у гарантії безпеки Україні, хто готовий направити туди війська як миротворчі сили і яка може бути їх чисельність. У тому числі відповідь на ці питання європейські лідери і спробували знайти увечері 17 лютого на зустрічі в Єлисейському палаці. Одними з перших із цього приводу висловилися у сусідній Польщі. Зокрема, глава МЗС країни Радослав Сікорський зазначив, що у забезпеченні безпеки України справді має бути «компонент ЄС». Однак, додав він, присутність польських військ на території України «не розглядається, тому що обов'язок Польщі перед НАТО захищати східний фланг, тобто свою власну територію».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Дещо пізніше ймовірність розміщення польських військ у нашій з вами країні відкинув і тамтешній прем'єр Дональд Туск, акцентувавши при цьому, що республіка «підтримуватиме за допомогою логістичної та політичної підтримки інші країни, які готові надати такі гарантії безпеки». У свою чергу прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив, що відправка шведських військ до України у складі миротворчих сил «абсолютно можлива».

А ось прем'єр Об'єднаного Королівства Кір Стармер висловив готовність запровадити в Україні британські миротворчі сили, «якщо буде досягнуто домовленості про припинення бойових дій». «Ми повинні показати, що справді серйозно ставимося до власної оборони та несення власного тягаря. Ми надто довго говорили про це, і президент Трамп правий, вимагаючи, щоб ми зайнялися цим», - зазначив Стармер.

При цьому він підкреслив: Велика Британія «готова відігравати провідну роль» в обороні та забезпеченні безпеки України, включаючи виділення £3 млрд на рік до 2030 року, але й підтримка США «залишатиметься критично важливою». "Американські гарантії безпеки необхідні для міцного миру, тому що тільки США можуть утримати Путіна від нового нападу", - підсумував глава британського уряду.

Цю тактичну лінію, схоже, підтримують у більшості європейських держав. Так, за даними Politico, і Київ, і Брюссель справді наполягають на тому, що Вашингтон має бути частиною гарантій безпеки, не виключаючи участі американських військ у майбутній миротворчій місії. Крім цього, у Європі почали схилятися до доцільності плану автоматичного вступу України до НАТО у разі явного порушення путінською Росією режиму припинення вогню. Цю ідею відкрито підтримав президент Фінляндії Олександр Стубб.

Щоправда, ця ідея виглядає, м'яко кажучи, нереалістичною, оскільки, по-перше, своє «так» новому члену Альянсу мають сказати всі країни-учасниці блоку, а по-друге США, які де-факто відіграють домінуючу роль у НАТО, скептичні щодо перспектив Києва.

До речі, за даними The Economist, під час недавньої Мюнхенської конференції з безпеки віце-президент США Джей Ді Венс заявив союзникам, що, на думку США, миротворчі сили зможуть ефективно виконувати свою місію тільки в тому випадку, якщо поряд з військовослужбовцями з Європи до контингенту увійдуть солдати з неєвропейських держав, таких як Бразилія та Китай. Що думають із цього приводу у згаданих країнах, поки що невідомо. Та й у Європі цей конкретний кейс публічно не коментують.

Першим за підсумками рандеву, який пройшов у резиденції французького президента, висловився німецький канцлер. Олаф Шольц виступив проти обговорень щодо розгортання євровійськових в Україні в рамках потенційного мирного врегулювання. Так, за його словами, зараз «цілком передчасно вести дискусію» щодо можливого відправлення європейських військ до нашої з вами країни. Глава уряду ФРН також зазначив, що «навіть трохи роздратований» цими дебатами.

«За спиною України говорять про результати мирних переговорів, на які Україна не погодилася і не сіла за стіл переговорів, про можливі варіанти результатів. Це дуже недоречно. Ми навіть не знаємо, яким буде результат», – пояснив він свою позицію.

Окремо пан Шольц наголосив, що Європа досі перебуває «посеред жорстокої війни, розв'язаної Росією, яка просувається вперед без жодних роздумів». «Між Європою та Сполученими Штатами не має бути поділу безпеки та відповідальності. НАТО ґрунтується на тому, що ми завжди діємо разом і поділяємо ризики, тим самим гарантуючи нашу безпеку. Це не повинно бути під сумнівом», - підсумував Олаф Шольц, який, за підсумками позачергових виборів до Бундестагу 23 лютого, ризикує втратити ключі від канцлерського кабінету.

Свою позицію за підсумками екстреного саміту в Парижі невдовзі після Шольца окреслив у коментарі Sky News і британський прем'єр. Кір Стармер заявив про важливість участі США у майбутніх гарантіях безпеки для України, назвавши це «єдиним способом» ефективно стримувати путінську Росію у майбутньому.

Пан Стармер повторив свою тезу про готовність введення британських військ в Україну, якщо буде досягнуто мирної угоди, але підкреслив, що це має статися за підтримки США. Крім того, британський прем'єр розповів, що наступного тижня поїде до Вашингтона і зустрінеться з Дональдом Трампом, "щоб обговорити те, що ми вважаємо ключовими елементами тривалого миру". Також глава уряду Великобританії анонсував переговори з президентом Зеленським «найближчими днями» та висловив сподівання, що після його візиту до США відбудуться нові переговори з європейськими союзниками.

Уже фактично в ніч проти вівторка, 18 лютого, організатор екстреного саміту в Парижі зв'язався телефоном з українським лідером. За підсумками віртуального діалогу з Макронон Зеленський написав у соцмережах таке: «Емманюель зустрічався з іншими європейськими лідерами. Говорили про глобальну ситуацію, ситуацію в Європі та, зокрема, гарантії безпеки для України. У нас з Еммануелем є спільне бачення: Україна потребує надійних та сильних гарантій безпеки. Будь-яке інше рішення без таких гарантій, наприклад, тендітне припинення вогню, стане лише черговим обманом з боку Росії та прелюдією до нової російської війни проти України чи інших країн Європи».

У свою чергу, пан Макрон у соцмережі X попередньо наголосив, що досягнення миру в Україні можливе лише при припиненні російської агресії та наданні сильних та надійних гарантій безпеки для України, додав, мовляв, без таких гарантій існує ризик повторення сценарію Мінських домовленостей, які «не принесли довгостроковий мир».

Дещо позитиву в океан песимізму додала інформація німецького видання Berliner Zeitung, яке пише, що в Європейському Союзі обговорюють масштабний план збільшення оборонних витрат, який включає підтримку України для закупівлі військового обладнання і може досягти 700 млрд євро.

Поки що публічно про обсяги фінансування оголошень не було. Однак видання наводить заяву голови німецького Міністерства закордонних справ Анналени Бербок в інтерв'ю агентству Bloomberg у кулуарах конференції з безпеки в Мюнхені, в якій вона натякнула, що може йтися приблизно 700 млрд євро.

"Ми запустимо великий пакет, який ніколи раніше не існував у цьому вимірі. Подібно до єврокризи або коронакризи, зараз йдеться про фінансовий пакет для безпеки в Європі. Це відбудеться в найближчому майбутньому", – сказала Бербок в інтерв'ю, яке вона дала ще до екстреного саміту по Україні в Парижі в понеділок, 17 лютого.

Тим часом провідні світові медіа продовжують активно коментувати розбрат між США та європейськими країнами, який наочно проявився під час Мюнхенської конференції. Зокрема, The Economist констатує таке: «Деякі європейські лідери почали серйозно побоюватися того, що реальним порівнянням із планами Америки може бути Ялта та новий поділ Європи на західну та російську сфери впливу. Поряд з цим, цей хаос може створити можливість для України та її союзників спробувати вплинути на те, що відбудеться далі». У свою чергу, німецька Der Spiegel переконана, що Європа після конференції в Мюнхені «не є в очах американців серйозним геополітичним гравцем». «Навіть там, де, як у разі конфлікту з Росією, інтереси європейців у сфері безпеки сильно порушені, їх не враховують. Це абсолютне приниження… Цими днями по трансатлантичних відносинах завдано важкого удару», - робить висновок.

У тому, що після "Мюнхена-2025" Європа стикається з історичним викликом, переконана французька Le Monde. Видання, поставивши питання про те, чи зможуть США і Європа працювати спільно для досягнення справедливого і міцного миру в Україні, «в той же час, ведучи ідеологічну війну між собою», резюмує: «Це важливе питання майбутнього всіх європейців поки що залишається без відповіді». Європейці, зазначає Le Monde, із запізненням усвідомлюють те, що опинилися в пастці, ставши залежними в плані безпеки від союзника (США - ред.), який тепер поводиться швидше як противник, ніж як друг. Саме на Мюнхенській конференції безпеки, наголошує видання, європейці «раптово прозріли», хоча мали це зробити набагато раніше.

Власне, зустріч у Саудівській Аравії продемонструвала, що у США готові «мирити» Україну та Європу з Росією за рахунок власне самої України та Європи. Заяви американської делегації не залишають можливості для маневру. І це розуміють і у Брюсселі. У зв'язку з цим екстрено буде проведено нові збори керівництва ключових європейських країн. До чого це призведе, буде зрозуміло вже найближчим часом.

Читайте також: Йти на ультиматуми Росії не збираюся, - Зеленський

Читайте також: Ні Росія, ні Україна не здатні перемогти на полі бою, - Зеленський