Гучний старт нової Верховної Ради: як монобільшість партії Зеленського обростає союзниками

Оновлений на 80% в порівнянні з минулим скликанням склад Верховної Ради 9 скликання нарешті почав роботу. І оперативно зайнявся кадровими питаннями. Зокрема, було оголошено про створення п'яти парламентських фракцій і однієї депутатської групи. Найбільшою фракцією у ВР закономірно стали «слуги народу» (254 нардепа). Головою фракції очікувано було призначено Давида Арахамію, який тепер відповідальний за те, що відбувається в цій різношерстій і дуже численній команді. З якою, можна не сумніватися, у керівництва фракції виникне чимало проблем.

А ось у фракції «Опозиційна платформа - За життя» (ОПЗЖ), в якій є 44 нардепа, з одним главою визначитися не змогли. Співголовами фракції стали Юрій Бойко, який представляє так звану групу «газовиків», і Вадим Рабинович, який на парламентських виборах був першим номером списку ОПЗЖ. Показово, що одіозний кум Путіна Віктор Медведчук виявився поза керівного складу даної політсили.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Аналогічна ситуація сталася в «Європейській солідарності» (ЄС), де екс-президент Петро Порошенко, схоже, вирішив тимчасово відійти на другий план. В результаті фракція з 27 нардепів (2 з них - самовисуванці, які приєдналися до ЄС на днях), отримала двох співголів фракції - Артура Герасимова, який очолював фракцією БПП в минулому скликанні, і колишнього першого віце-спікера ВР Ірину Геращенко.

Без несподіванок - в «Батьківщині» (25 нардепів), де головою фракції стала лідер даної політсили Юлія Тимошенко.

А ось в «Голосі» (наразі 17 нардепів, ще чекають трьох своїх мажоритарників, які поки не увійшли до фракції) головою фракції досить несподівано став Сергій Рахманін. Святослав Вакарчук, схоже, не хоче займатися оргпитаннями, що, втім, може негативно позначитися на керованості цієї нечисленної, але «клаптикової» фракції.

Не обійшлося в цьому скликанні без депутатської групи з мажоритарників-самовисуванців, в яку увійшли 23 депутати. Їй дали відверто обтічну назву - «За майбутнє». Тут теж два співголови - екс-«регіонал» Віктор Бондар, який має зв'язки з командою «Зе» (зокрема, через одного з неформальних кураторів Києва, екс-главу містобудівного кадастру столиці Андрія Вавриша) і колишній «укроповец» Тарас Батенко, який орієнтується на команду Ігоря Коломойського - зокрема, на одного з молодших партнерів олігарха, екс-главу Одеської ОДА Ігоря Палицю. Останній і сам увійшов до цієї депутатської групи, а також завів туди свою давню помічницю Ірину Костанкевич. Тут опинився і близький до Палиці Ігор Гузь, який в минулому скликанні представляв фракцію «Народного фронту». Також варто відзначити появу в «За майбутнє» таких відомих, хоч і вельми одіозних персонажів як Віктор Балога, Степан Івахів, Ярослав Дубневич, Олександр Герега та Антон Кіссе.

Голосування за президію ВР показали готовність «прогнутися» багатьох депутатів перед «слугами народу». Особливо це було помітно на прикладі голосування за голову Верховної Ради Дмитра Разумкова. За - 382 депутати. Крім СН в практично повному складі за нього проголосував ОПЗЖ, позафракційні депутати, «Батьківщина», «Голос» і депгрупа «За майбутнє», яка, з огляду на велику кількість людей, так чи інакше орієнтованих на Коломойського, в перспективі може стати подушкою безпеки для «слуг» під час майбутніх голосувань.

До слова, за першого віце-спікера Руслана Стефанчука від СН і представницю «Батьківщини», віце-спікера Олену Кондратюк (за чутками, це - квота Віктора Пінчука, чиїм каналом ICTV вже багато років керує чоловік пані Кондратюк Олександр Богуцький) також голосували «Голос», «Батьківщина» і «За майбутнє».

Втім, «Голос» і «Батьківщина» явно показово відмовилися підтримувати нового прем'єр-міністра Олексія Гончарука. Проте, 290 голосів на табло - і в Україні з'явився новий глава уряду.

На тлі виляння фракцій Вакарчука і Тимошенко показовим стало вперте небажання «Європейської солідарності» голосувати за жодного з членів президії, а також за жодне з рішень по Кабміну. Стає очевидним, що у Порошенка з самого початку вирішили робити наголос на максимально показовій опозиційності. І явно націлені вже зараз застовпити за собою цю нішу.

В цьому плані тепер набагато складніше буде демонструвати своє фрондерство тій самій «Батьківщині», яка вже представлена своїм віце-спікером. А значить - так чи інакше представлена у владі.

Проблеми такого ж плану - в «Голосу», який, судячи з усього, ще до кінця не виробив манеру поведінки в стінах ВР. До того ж, якщо виходити зі схожості публічних тез і програмних заяв у «слуг» і «Голосу», останнім доведеться підтримувати переважну частину законодавчих ініціатив представників команди Зеленського. В іншому випадку - іміджеві втрати неминучі. З іншого боку - збільшується небезпека «розчинитися» на тлі активної президентської фракції, яка стане головним законодавцем в нинішньому скликанні ВР.

А ось ОПЗЖ, схоже, відчуває себе досить комфортно - і вже скоро, поза всякими сумнівами, почне спекулювати на темах мови і дружби з Кремлем. З огляду на відсутність конкурентів на цьому електоральному полі ( «Опозиційний блок» Ахметова, схоже, вже найближчим часом остаточно припинить існування), навіть традиційна млявість і інертність цієї політсили дасть змогу їй якщо не наростити, то, у всякому разі, не втратити свого проросійського виборця...

Іван Сергієнко