Гроші дали, дозвіл – ні: що принесла Україні зустріч євродипломатів у Брюсселі

Неформальна зустріч глав МЗС країн ЄС спочатку мала відбутися в Будапешті, оскільки саме до Угорщини з 1 липня перейшло головування в Євросоюзі. Однак через поїздку до Москви прем'єра республіки Віктора Орбана, який на початку липня встиг також відвідати Київ, Пекін і Вашингтон з «мирною місією», у Брюсселі вирішили перенести міністерську рандеву до бельгійської столиці. Угорська влада, знаючи про це рішення завчасно, деякий час публічно обурювалася, проте голова тамтешнього МЗС Петер Сійярто на зліт до Брюсселя таки прибув. Прибув туди на правах запрошеного учасника та український міністр закордонних справ.

Перед стартом закритого засідання європейських дипломатів Дмитро Кулеба зазначив, що головна вимога України до ЄС – «чітко озвучити позицію та дозволити ЗСУ застосовувати далекобійну західну зброю територією Росії».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Голова євродипломатії Жозеп Боррель, який йде незабаром у відставку, тут же - ще перед початком зустрічі - це прохання України підтримав. «Обмеження на використання зброї, що передається Україні, мають бути зняті, має бути дозволено повне використання для завдання ударів по військових цілях у РФ відповідно до міжнародних правил», - заявив Боррель, попутно закликавши наростити обсяги поставок ЗСУ. На це миттєво відреагував згаданий вище Сійярто, який написав у Facebook, що необхідно зупинити «це божевілля» та припинити постачання озброєнь Україні. За його словами, подальша допомога Києву та дозвіл бити далекобійною зброєю по РФ призведуть до ескалації. Ескалації побоюються й інші єврогравці. Хоча багато хто, зокрема, Данія, Фінляндія, країни Східної Європи до жорстких кроків готові. Але цього явно замало.

Загалом одностайного рішення, а в рамках ЄС – це необхідне процедурне правило, на жаль, так і не з'явилося. Зрозуміло, що від Євросоюзу тут мало що залежить, однак якщо партнери ухвалили б колективну заяву з цього приводу, президент США Джо Байден опинився б під додатковим тиском. До речі, у Вашингтоні в ці дні перебувають голова ОП Єрмак та міністр оборони Умерів. Вони, за повідомленням Politico, привезли з собою список потенційних цілей на території країни-агресора для того, щоб Адміністрація президента США нарешті дала добро на завдання ударів по РФ західною далекобійною зброєю.

Повернімося, до брюссельської зустрічі євродипломатів. Високий представник ЄС із зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель за підсумками обговорення питання зняття обмежень на радіус дії зброї, наданої Україні, заявив наступне: «Висновок полягає в тому, що це - рішення окремої держави, і держави-члени хочуть, щоб це і далі було рішення окремих держав. І кожне з них прийматиме рішення, яке вважає за доцільне». Топ-дипломат Євросоюзу також звернув увагу, що деякі держави-члени ЄС не надають Україні далекобійних ракет, тому це не те рішення, в якому вони мають якусь практичну залученість. "Тому це не рішення на європейському рівні", - констатував Боррель. Так, воно так, але якби європейці виступили тут єдиним «фронтом», було б стократ краще.

Ще одним питанням у контексті допомоги Україні став мандат військової тренувальної місії ЄС EUMAM Ukraine, який закінчується у жовтні. У Брюсселі не сумнівалися, що програму навчання українських військових необхідно продовжити, проте її параметри спричинили суперечки. Причиною дискусій стала пропозиція Франції, підтримана країнами Балтії, частково перенести тренування ЗСУ на територію України для прискорення процесу. Зовнішньополітична служба ЄС, очолювана Жозепом Боррелем, також визнала ініціативу Парижа логічною. Але спільної згоди досягти не вдалося.

Тим часом Євросоюз таки здобув велику перемогу і вирішив, нарешті, проблему, як вчинити із замороженими російськими активами. Цілком вилучати їх, як відомо, не стали, а натомість запустили в роботу. І ось перші транш у розмірі €1,4 млрд частково виправлено Україні, частково колегам як компенсацію за поставлену зброю. На болотах вустами голови росМЗСу назвали це злодійством. «Забиваючи» на будь-які дипломатичні правила, Лавров заявив, що «Захід, російською мовою, наривається».

Важливою для Києва є зустріч у Брюсселі Дмитра Кулеби з колегою з Німеччини Анналеною Бербок. У центрі уваги, як ми розуміємо, ракети Taurus, які канцлер Шольц видавати відмовляється. При цьому, судячи з різних публікацій, головний європейський союзник перебуває в стані здивування після оприлюднення історії з «Північними потоками». Тема ця, до речі, постійно підігрівається. Так, у четвер, 29 серпня, газета Spiegel, посилаючись на джерела в німецьких силових відомствах, повідомила про те, що розшукуваний владою Німеччини у справі про підрив газопроводів «Північний потік» та «Північний потік-2» Володимир Журавльов утік в Україну з Польщі на машині посольства України. За інформацією Spiegel, чоловік залишив Польщу 6 липня після попередження польської влади про можливе затримання. Видання уточнює, що Берлін направив Варшаві ордер на арешт підозрюваного 21 червня. За словами німецьких чиновників, влада Польщі вважає, що його не потрібно заарештовувати, оскільки «він для нас герой».

Навряд чи героїчною, на жаль, може назвати Україна позицію євродипломатів, які, як показала зустріч у Брюсселі 29 серпня, через страх уявної ескалації не здатні приймати важливі для Києва консолідовані рішення. На цьому акцентував і глава МЗС. «Ті, хто може спробувати звинуватити Україну в недостатньому успіху (на полі бою – ред.), завжди мають пам'ятати, що успіх залежить від одного: від готовності партнерів ухвалювати сміливі рішення», - сказав Дмитро Кулеба. Він додав, що якщо такі рішення не ухвалюються, то «не скаржтеся на Україну, скаржтеся на себе».

Зазначимо, що однією лише Україною порядок денний засідання міністрів закордонних справ ЄС не обмежився. Другою темою для обговорення стали бойові дії, що тривають на Близькому Сході. Тут дипломати з ініціативи Жозепа Борреля мали приділити увагу перш за все перспективам припинення вогню в секторі Газа, де з 7 жовтня 2023 року триває війна між Ізраїлем та радикальним палестинським рухом «Хамас», яка почалася після атаки бойовиків на ізраїльську територію. Результатом цих дискусій став черговий заклик Брюсселя до припинення вогню у Газі. Під час засідання міністрів була, зокрема, поширена заява пана Борреля, який наголосив на необхідності «негайної гуманітарної паузи для проведення вакцинації всіх дітей у Газі від поліомієліту».

Крім того, обговорювали в Брюсселі і політичну ситуацію в Грузії, відносини з якою ЄС зіпсувалися після ухвалення в республіці закону про іноагентів. Жодних рішень із цього приводу у Брюсселі прийнято не було. На 26 жовтня в країні призначено парламентські вибори, за результатами яких європейці, мабуть, і формуватимуть нові підходи до відносин із Тбілісі.

Важливим нюансом зустрічі євродипломатів, мабуть, стало й те, що вперше за 5 років на їхній зліт було запрошено міністра закордонних справ Туреччини Хакана Фідана. Як пояснило агентству AFP турецьке дипломатичне джерело, запрошення з боку ЄС в Анкарі сприйняли як спробу розпочати діалог з відновлення відносин між Євросоюзом і Туреччиною, які останні роки переживали непрості часи. Туреччина, нагадаємо, ще з далекого 1999 року має статус кандидата на вступ до організації.

Читайте також: У Нідерландах не розкривають терміни доставки Patriot в Українк

Читайте також: Екснардепа Березу подали в розшук через ухилення від армії – ЗМІ