Гра в монополію: у чому небезпека перемоги «Слуги народу» на виборах до парламенту

Голосування завершено, результати екзит-полів озвучені. Очікувано перемогу святкує «Слуга народу», якій різні соціологічні служби дають результат в межах 42,7 - 44,7%. Фактично, якщо враховувати так звані бонуси, то тільки за списком партія Зеленського проведе 120-130 депутатів. Якщо ж говорити про мажоритарні округи, то згідно з останніми даними, СН домінує не тільки на південному сході країни, але в центрі і навіть в Києві, де візьме практично всі округи.

Чи отримає в кінцевому підсумку Зеленський і його команда заповітні 226 мандатів, щоб мати одноосібну більшість? Якщо і не візьме, то зможе легко добрати за рахунок попутників. Судячи із заяви президента, озвученої ним після оголошення екзит-полів, щодо бажання поговорити «з приводу прем'єра Вакарчука», він вже визначив партію, з якою не проти створити коаліцію в новій Раді. Втім, це зовсім не означає, що на виході Україна отримає Вакарчука-прем'єра. «Це повинен бути гуру економіки, який ніколи не був в політиці. Ми хочемо, щоб прем'єром була незалежна і компетентна людина, яку поважають в Україні і на Заході», - відразу розставив прапорці Зеленський. За інформацією Lenta.UA, найімовірніше, главу уряду планують брати з кола так званих молодих реформаторів-антикорупціонерів. Серед кандидатів на цю посаду розглядають главу НАК «Нафтогаз України» Андрія Коболєва, а також заступника виконавчого директора МВФ від України, екс-заступника голови Нацбанку Владислава Рашкована, до яких прихильні і українські олігархи, і західні партнери, зокрема, американські демократи.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Варто зазначити, що ніколи ще в Україні президент не отримував одноосібну владу у Верховній Раді. Ні Кучма, який весь другий термін присвятив пошуку компромісів серед розрізнених депутатських груп і фракцій, ні навіть Янукович, якому довелося йти на об'єднання з Компартією Петра Симоненка і який весь час був змушений добирати «тушок» з опозиційних сил, не мали таких можливостей для маневру, які зараз є у Зеленського. Якщо допустити, що Вакарчук раптом не погодиться на умови Зеленського і відмовиться ставати статистом в коаліції (а більше йому навряд чи щось «світить»), то у Банкової завжди знайдуться інші варіанти - і «Батьківщина», і навіть «Європейська солідарність», в якій , незважаючи на жорстку критику, завжди говорили про готовність до союзу з «Слугою народу».

В цьому плані комічними виглядає свіжа заява Ярослава Юрчишина - одного з основних спікерів «Голосу» - про те, що його політсила готова вести переговори про створення коаліції з партіями «Європейська солідарність» і «Батьківщина», якщо вони готові підтримувати деолігархізацію. Не зовсім зрозуміло, як збирається Юрчишин створювати з ними коаліцію, якщо враховувати той факт, що у них на трьох навряд чи набереться сотня депутатських мандатів. Слова соратника Вакарчука - запрошення Зеленського і його команди до діалогу, а також невдала демонстрація високої цінності його політсили в коаліційному процесі.

Що стосується опозиції в новому парламенті, то, схоже, як і в минулому скликанні їх буде відразу дві. Перша - «Європейська солідарність» (до речі, вперше в історії України в парламент потрапляє політсила екс-президента. Цього собі не змогли зробити ні Кравчук, ні Кучма, ні Ющенко, ні Янукович) - яка буде позиціонувати себе як правий, консервативний політпроект - замість «Свободи», на якій, схоже, остаточно можна ставити хрест після цих виборів.

Друга опозиція - відверто проросійська - «Опозиційна платформа і За Життя», яка після непотрапляння в наступний парламент «Опозиційного блоку», який орієнтується на Ріната Ахметова, по суті, стає монопольним представником Кремля у Верховній Раді. При такому розкладі Медведчук, швидше за все, отримає віце-спікера, що повинно порадувати його кума Володимира Путіна.

У чому ж головна проблема майбутнього складу парламенту? Вже зараз стає очевидним, що неймовірно висока довіра до Зеленського та його політсили - явище тимчасове. І якби парламентські вибори відбулися за планом - в жовтні - такий результат «слуги» ніколи не отримали. Проте, і в такому випадку «Слуга народу» все одно мала б можливість опинитися в більшості. Але при цьому довелося б йти на створення адекватної коаліції з відповідними квотами, які б не дали змогу йому і його партії отримати повну монополію. У нинішніх же умовах коаліція стає абсолютною умовністю. А отже про хоч якусь подобу балансу в новій політичній структурі країни залишається лише мріяти. Все це може привести до дуже поганих наслідків, особливо якщо через незнання «монополіст» Зеленський разом зі «Слугою народу» раптом заграються...

Дмитро Крижак

Читайте також: Зеленський зробив Вакарчуку пропозицію: «Слузі народу» не завадить «Голос»

Читайте також: У штабі "Слуги народу" вже підрахували: партія перемогла на виборах у всіх 13 округах Києва