Головною подією в світовій культурі в 2022 році стала Україна

Звичайно, можна було б цього року, як і раніше, скласти якісь "рейтинги головних подій у культурі". Проте особливість 2022 року полягає саме в тому, що події як, скажімо так, поодинокі факти, відійшли тут на другий план порівняно з головними трендами. А їх у 2022-му році – два. Якщо говорити з суто економічної точки зору, то один з них - вихід економіки (у тому числі й у сфері культури) всього світу із ситуації пандемії. Проте культура не зводиться лише до економіки, вона набагато більша за неї - і ось тут головним її героєм у світі у 2022-му році стала Україна, причому відразу у двох вимірах, про що пізніше.

Але почнемо таки з пандемії. Вірніше, з виходу з неї - хоча, з іншого боку, перше формулювання буде навіть вірніше, тому що якщо бути точним, то вихід з пандемії коронавірусу вже ставить питання про те, чим була вона сама - як це бачиться з точки зору сьогоднішнього дня. Але залишимо це питання медикам і політикам і повернемося до сфери світової культури, для якої пандемія виявилася насамперед послідовністю дедалі більших обмежень.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Наприклад - закриття кінотеатрів і театрів (тим, хто думає, що театри - це "так собі, для небагатьох", нагадаємо, що касові збори лише театрального Бродвею - близько $2 млрд. на рік), причому деякі з них так і залишилися закритими вже назавжди. (Власники кінотеатрів у різних країнах про це попереджали). Те ж саме можна сказати і про концертні майданчики, музичні фестивалі та арт-ярмарки.

Природно, що це відкрило дорогу для альтернативних джерел культурного продукту, завдяки якому вони "піднялися" (хоча й не так сильно, як очікувалося спочатку) - потоковим відео- та аудіосервісам, продажам книг та грамплатівок тощо. Зараз - і це головна економічна тенденція 2022 року - все більш-менш повертається назад, і питання лише в тому, наскільки. Можна навіть сказати, що в буквальному значенні, тобто "на скільки грошей".

Так, наприклад, як ми вчора писали, у Британії розпочався справжній "ренесанс вінілу", на який, як вважають експерти, пішли гроші, які меломани вимушено заощадили на квитках на скасовані концерти. Інфраструктура кінотеатрів почала повертати своє від потокових сервісів - аж до того, що колишній генеральний директор Disney, який більше приділяв уваги каналу Disney+, ніж самій кінокомпанії, став колишнім. Адже у результаті його діяльності Disney довелося заплатити не розголошувану, але багатомільйонну суму компенсації Скарлетт Йоханссон, яка подала на неї до суду. За контрактом голлівудська зірка мала отримати відсоток від касових зборів у кінотеатрах - а до суду подала тому, що вважала, що компанія навмисно надала перевагу Disney+.

Зараз ситуація вирівнюється – Джеймс Кемерон з самого початку говорив, що його "Аватар-2" можна і потрібно дивитися тільки в кінотеатрах. І фільм, як ми вчора писали, вже зібрав там свій перший мільярд доларів, майже напевно згодом збере другий, а чи добереться до третього, щоб очолити список найкасовіших фільмів усіх часів (без урахування інфляції), зараз сказати не може ніхто. Також. якщо говорити не про масове комерційне кіно, а про артхаусне, важливо те, що повернулися до "очного" формату кінофестивалі. Причому важливо не тільки для Канн чи Венеції, а для всіх, оскільки кінофестивалі сьогодні перетворюються на альтернативу суто комерційному прокату - деякі з артхаусних стрічок можна побачити тільки там.

Що стосується арт-ринку, то в 2022 році три найбільші аукціонні будинки досягли рекордного сукупного результату продажів - майже $18 млрд. Причому Christie's з його $8,4 млрд. стверджує, що це найкращий результат в історії взагалі. У Sotheby's - "всього" $8 млрд., а Phillips - $1,3 млрд. Якщо говорити про книжковий ринок, то тут можна взяти для прикладу Францію, де авторитет друкованої книги, як і раніше, високий. Там 50 найбільш продаваних книг у 2022 році склали загалом 11,7 млн. екземплярів, що на 9% менше, ніж у 2021 році, але вище, ніж рівень продажів у 2019 та 2020 роках. Таким чином говорити, що пандемія та пов'язане з нею вимушене перебування вдома серйозно вплинули, як очікували видавці та книгопродавці, на підйом продажів навряд чи можна.

До речі, у письменників, без яких книжок не було б, про що всі забули, якщо тільки не брати найбільш високооплачуваних, у всьому світі в 2022 році одна проблема - видавці, користуючись монополією (вони зараз зливаються один з одним і книготорговельними мережами), різко знижують гонорари. Прожити на одну лише літературну працю і раніше було складно, а зараз її оплата в річному обчисленні нижча, ніж у прибиральниць, пардон, спеціалісток з клінінгу, у видавництвах та книгарнях.

А тепер, прояснивши загальносвітовий контекст, перейдемо до головного – України. Зазвичай у таких випадках починають говорити (ми це теж зробимо в кінці статті) про солідарність представників усього світу з Україною в умовах російської збройної агресії проти неї – і, справді, прикладів тому сотні. Але ще важливішим є те, що українська культура обрала шлях активного протистояння агресору.

Світова історія знає не так багато прикладів, коли під час війни агресором було знищено стільки культурних цінностей як в Україні. Причому не тільки зруйновано артилерійськими та ракетними обстрілами, а й вивезено, як, наприклад, російськими військами, що відступали, з художнього та краєзнавчого музеїв Херсона. Загалом масштаби такі, що ще у липні 2022 року Рада безпеки ООН провела засідання на тему "Знищення культурної спадщини як наслідок російської агресії проти України". У заяві МЗС Франції йдеться, що, на думку ЮНЕСКО, російська агресія навмисно спрямована проти української культурної спадщини, тобто руйнація пам'яток культури не є просто "супутнім збитком", як це зазвичай відбувається під час воєнних дій.

Тим важливішим є те, що вже 1 квітня, тобто трохи більше, ніж через місяць з початку руйнівної війни, в Україні було прийнято рішення про відновлення діяльності закладів культури та мистецтв. “Мистецтво – це не тільки невидимий місток, що поєднує реальність та світ фантазій, а й справжні ліки проти душевних ран. Їх українці отримали так багато, що не порахувати. Тому митці готові працювати нон-стоп, щоб полегшити страждання людей від пережитих жахів війни, подарувати позитивні емоції дорослим та дітям, а також відродити надію та віру у краще майбутнє", - сказав тоді керівник Міністерства культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко.

Сьогодні в Україні знову працюють театри та кінотеатри, музеї та концертні зали, художні галереї, бібліотеки та інші культурні інституції, причому не лише державні, а й приватні. При цьому ведеться безперервна робота зі створення нових фільмів, вистав, експозицій, музичних творів, більшість з яких продиктована новою військовою реальністю. І, звичайно, не піддається обчисленню, скільки нових задумів назріває зараз у тих представників української культури, які воюють на фронтах чи зайняті організацією волонтерської допомоги.

Вже по перших кроках у цьому напрямі немає сумнівів у тому, що після перемоги на Україну чекає безпрецедентний "вибух" - цього разу "вибух" безпечний, тобто в галузі нових проектів у сфері культури. При цьому агресор у результаті своїх військових дій "добився" результату прямо протилежного тому, заради чого, зокрема, ці дії починав. А саме – Україна остаточно позбулася атавізмів "загальнокультурного пострадянського простору" і обрала альтернативу йому – шлях до загальноєвропейської та загальносвітової культури.

І тут ми переходимо до теми, про приклади якої багато писали 2022 року – міжнародної солідарності з Україною. Але спочатку покінчимо з темою ізоляції Росії. Спочатку на Заході висувалась якась "подвійна" точка зору - мовляв, Пушкіна чи Ахматової те, що робить сьогодні російська влада, не стосується. Однак невдовзі і тут склався консенсус, суть якого чітко сформулював міністр національної спадщини Польщі Петро Глинський - коли йдеться про публічний простір та міжнародні відносини бойкот російської культури має бути повним.

При цьому несподівано для багатьох на Заході виявилося, що нішу, що звільнилася, навіть якщо йдеться не про сучасність, а про класику, може заповнити класика українська. Наприклад, Національний симфонічний оркестр України, який проведе свій перший за більш ніж 20 років тур Великобританією, виконає за ці три тижні на 17 майданчиках (російська класика, природно, не виконуватиметься) твори Бориса Лятошинського.

Як сказала керівник відділу британських гастролей IMG Artists, що організує тур, Мері Харрісон, це можливість для британської публіки дізнатися про українську культуру: "Досі українська культура перебувала на Заході в тіні Росії. Цей тур - унікальна можливість для українських музикантів перевести увагу на себе". І це далеко не поодинокий приклад. Таким чином, російська агресія і тут, у сфері культури, призвела до прямо протилежних очікуваним агресором результатів.

Для того, щоб розповісти про виступи, найчастіше тріумфальні, українських естрадних виконавців на закордонних майданчиках, треба писати окрему статтю. Втім, ми протягом року так і робили, розповідаючи про перемогу Kalush Orchestra на конкурсі Євробачення-2022, їх виступ на "британському Вудстоку" рок-фестивалі Гластонбері, де вийшов на сцену з українським прапором Пол Маккартні, і де виступили також наші " Даха Браха" і Go_A, та інші аналогічні історії. До речі, якщо повертатися до теми класичної музики, треба згадати про участь Львівської національної опери в одному з наймасштабніших музичних фестивалів Європи, присвяченому творчості знаменитого італійського композитора Джакомо Пуччіні, а також у польському 60-му Міжнародному фестивалі імені Станіслава Монюшка.

На "книжковому фронті" програма Lviv ВookForum, що пройшов у червні 2022 року, об'єднала в 15 заходах 40 письменників, серед яких були такі світові знаменитості як Маргарет Етвуд, Юваль Ноа Харарі, Ніл Гейман і лауреат Нобелівської премії з літератури 2021 року Абдулразак Гурна . І це, знову ж таки, лише один з прикладів міжнародної солідарності з Україною - цього разу в галузі літератури.

Те саме можна сказати про кінематограф. Найбільший у світі Канський кіноринок у 2022 році зробив акцент на українському кіно. Головні ринкові ініціативи Goes to Cannes, Cannes Docs Showcase та Producers Network були спрямовані на проекти та кінопрофесіоналів з України, а програма загалом називалася "Фокус на Україні". Те ж саме відбувалося і на кінофестивалях, не в образу їм буде сказано, з меншим рангом.

Наприклад. на міжнародному кінофорумі східноєвропейського кіно FilmFestival Cottbus Україна було представлено 13 фільмами. А ще там відбувся "Український день" із кінопоказами та зустрічами з режисерами, а також дві панельні дискусії, присвячені становищу кінематографістів в Україні та ролі кіно в осмисленні повсякденного життя під час війни. Для українців, які під час війни вимушено поїхали до Німеччини (культурні заходи для наших мігрантів і, насамперед, дітей, за кордоном – окрема тема), відвідування було безкоштовним.

Ну і, нарешті, окрему статтю (що ми також неодноразово робили протягом року) треба писати, щоб перерахувати всіх знаменитостей, які підтримали Україну – від Шона Пенна, який неодноразово приїжджав до нас цього року і навіть залишив тут до закінчення війни свій "Оскар", і Боно з U2, який виступив у київському метро, до Анджеліни Джолі, Леонардо Ді Капріо, Наталі Портман, Клаудії Шиффер та інших, які організували у своїх соціальних мережах збір коштів для українців. І тут треба зазначити, що, наприклад, у Джолі 12,5 млн. передплатників у Instagram, а у Ді Капріо 52,7 млн. А це більше, ніж читачів у провідних світових ЗМІ, не кажучи вже про рівень впливу зірок на своїх шанувальників .

Крім того, про що ми теж не раз розповідали, на різноманітних урочистих церемоніях та прийомах світові знаменитості використали у 2022 році у своїх вбраннях на знак солідарності з Україною кольори нашого прапора. Тож у нашому заголовку про те, що головною подією в світовій культурі в 2022 році стала Україна, нема перебільшення.

Фото: Pinterest