Голова «Національної платформи» Катерина Одарченко розповіла про особливості партійного будівництва в Україні

Станом на початок лютого 2021 року Міністерством юстиції зареєстровано 365 політсил. Часта поява нових партій в Україні, зокрема, викликана тим, що громадяни швидко розчаровуються в існуючих. Так, проведене через півроку після парламентських виборів дослідження соціологічної групи «Центр Разумкова» показало, що чиновникам в країні не довіряють 76% українців, Верховній Раді – 76%, уряду – 75%, а політичним партіям – 73%. Не в останню чергу причиною недовіри до державних інституцій і політиків є їхні зв’язки з олігархами – так званими бізнесменами, які за роки незалежності України нажили мільярдні статки завдяки близькості до влади.    

При цьому проєвропейських, демократичних політсил, які б не співпрацювали з жодним з олігархів, в Україні не так багато. Одна з них - «Національна платформа», яку очолює Катерина Одарченко.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Довідка. Катерина Одарченко народилася у місті Херсон на півдні України. Ще у школі здобула золоту медаль на Міжнародній екологічний олімпіаді. Переїхавши до Києва, здобула вищу освіту за спеціальністю «Генетика» на біологічному факультеті КНУ ім. Т. Шевченка. Згодом закінчила навчання в НУ «ОЮА» за спеціальністю «Інтелектуальне право» та Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Кураса за спеціальністю «Державне управління». Під час навчання працювала у сфері консалтингу в різних профільних компаніях.

Одарченко - засновник Інституту демократії та розвитку «PolitA», що регулярно проводить профільні заходи і навчання для молоді; власник і засновник компанії «SIC Group Ukrainе», яка надає висококваліфіковані послуги у сфері піару, комунікації і політичного менеджменту, зокрема веде проекти у США і Європі; засновник Української асоціації професіоналів у сфері GR і лобістів, метою якої є прозорий діалог влади та бізнесу за допомогою інструменту лобіювання і адвокації; автор численних публікацій і книги «Гра у вибори»; член міжнародної асоціації політичних консультантів (IAPC); голова «Національної платформи» - політичної партії нового типу, яка об’єднує компетентних лідерів своєї галузі на основі центристських цінностей та системного підходу до роботи і орієнтованих на трансформацію держави та перехід від кризового етапу до розвитку України.  

Одарченко підтримує освітні проекти та благодійні проекти у сфері здоров’я жінок і дітей. Одружена, виховує двох дітей. 

У 2020 році Катерина Одарченко перейшла з політичного консалтингу у політику, створивши і очоливши партію «Національна платформа». Шлях офіційної реєстрації для «Нацплатформи» виявився непростим, але партія зібрала необхідну кількість підписів, подолала всі бюрократичні перепони і отримала від Мін’юсту свідоцтво про реєстрацію.

«Лише одиниці серед партій в українській історії дійсно збирали необхідні підписи громадян для реєстрації. Звісно, не обійшлося без перешкод. Було досить неприємно боротися з тим хабарництвом, яке існує в державній системі. Особисто мені шість разів пропонували заплатити хабарі. Але ми відстояли свої права», - ділиться Одарченко враженнями від процесу реєстрації нової партії.

Впродовж останнього року «Національна платформа» активно працює над створенням і розбудовою регіональних осередків, напрацьовує стратегію економічного розвитку областей і міст України та активно розвиває міжнародну співпрацю з ідеологічно близькими європейськими та американськими політиками і організаціями.

З лідером «Національної платформи» Катериною Одарченко ми зустрілися у Брюсселі і поговорили про те, чи складно в Україні зареєструвати та розбудовувати нову партію і як за один-два роки налагодити тісну співпрацю з авторитетними організаціями з ЄС і США. Розмову з Одарченко ми розпочали з питання про причини, які спонукали її піти в політику.  

- Доброго дня, пані Катерино. Ви були достатньо успішним підприємцем, побудували одну з найкращих консалтингових компаній в Україні, очолювали Інститут демократії та розвитку «PolitA», читали лекції. Чому ви вирішили змінити своє життя і взялися за будівництво політичної партії?

- Дякую за питання. Дійсно, я довий час працювала у політичному консалтингу, а тому добре знаю українську політичну кухню з середини. Тотальна непрофесійність влади, розвал політичних інституцій і корупція досягли апогею. В українській історії були різні періоди, в тому числі періоди авторитарного управління і революцій, учасницею яких я була. Але на даний момент ситуація нітрохи не краща. Якщо ми говоримо про непрофесіоналізм, то він може бути ще небезпечнішим, ніж відкрита форма тиску на бізнес чи порушення прав людей.

Я могла поїхати працювати за кордон, для чого у мене є необхідні можливості і освіта, але я прийняла рішення будувати політичні інституції в Україні, взяти на себе відповідальність та вкладати свої ресурси і час у роботу над партією.

- З мотивами створити партію зрозуміло. Розкажіть, з якими складнощами ви зітнулися  під час реєстрації політичної сили?  Наскільки мені відомо, більшість політичних сил в Україні називають олігархічними. Ви також співпрацюєте з олігархами?

- На жаль, у Європі дійсно багато негативних стереотипів щодо української політики. Без фінансової підтримки олігархів політичну силу в Україні справді важко зареєструвати. Я привідкрию вам секрет, що більшість українських партій не реєструються згідно з прописаною юридичною процедурою. Зазвичай, вони купують готові документи і проводять ребрендинг партії. Навіть правляча партія «Слуга народу» не збирала підписи, а просто перекупила іншу юрособу і змінила назву політсили.

Для реєстрації «Національної платформи» ми пішли абсолютно законним шляхом. Ми зібрали 14 тисяч підписів по всій країні, робили це максимально публічно, розвивали партійні осередки. На шляху до реєстрації від нас вимагали хабарі, але ми подолали всі перепони чиновників і у серпні минулого року отримали свідоцтво про офіційну реєстрацію.

Збір підписів на підтримку рішення про створення «Нацплатформи». Фото зі сторінки Катерини Одарченко у Facebook

- Чи могли б ви більш детально розповісти про корупціоногенні претензії, які були до вас на етапі реєстрації партії і як ви з ними боролися?

- До нас, наприклад, були претензії з приводу не чіткого заповнення букв у реєстраційних документах. Також озвучувалися претензії, що підписи зібрані з помарками. Хоча неможливо таку кількість підписів зібрати без жодних помарок в усіх найвіддаленіших куточках країни. За подолання кожної такої незначної перепони бюрократи в державних структурах звикли отримувати хабарі. Думаю, для вас це не секрет - достатньо подивиться на місце України в Індексі сприйняття корупції.

Після реєстрації були спроби не допустити нашу партію до участі у місцевих виборах. Ми організовували мітинги, зверталися в суд, щоб довести своє право бути зареєстрованими.

-Вітаю вас хоч і зі складною, зате успішною реєстрацією та початком політичного шляху вашої партії. Я читав, що ви багато часу поводите у США. Зараз в Україні політичний вплив ділиться умовно на проамериканський і проросійський. З якою метою ви відвідуєте Штати?

- Я вважаю, що повинен бути один вплив – проукраїнський. Хоча це, безумовно, не виключає конструктивної співпраці з зовнішніми партнерами. Але пріоритет повинен бути саме на українських інтересах. Це одна із наших ключових ідей.

У США ми проводимо системну роботу з нашими партнерами. З нами діляться своїм досвідом американські організації, які займаються розвитком демократії і захистом прав жінок. При чому, я зараз говорю не про грантові програми, а про ті програми, які ми вибудували самостійно з громадськими організаціями у США.

Якщо говорити про останній візит до США, то наша делегація зустрілася з офісами 12-х конгресменів і сенаторів. Ми обговорювали пріоритети співпраці з Україною, зовнішньополітичну допомогу, боротьбу з корупцією, питання розвитку малого і середнього бізнесу в Україні та розповідали про своє бачення реалізації цих програм, яке відображене у засадах партії «Національна платформа».

- В інтернеті є інформація, що ви підписали контракт з радником Дональда Трампа Майклом Капуто…

- Це дійсно так. Майкл Капуто допомагав нам у програмах обміну досвідом. Безумовно, його позиція і досвід були дуже цінні для розуміння, що відбувається у США і яке там ставлення до України. Я дуже вдячна йому за надану допомогу.

- Які найцінніші думки щодо України вам доводилося чути у США, можете поділитись?

- Звісно. По-перше, що на системну співпрацю спроможні одиниці, навіть якщо ми говоримо про українських топ-політиків. Друге - на прикладі зустрічі у Всесвітньому банку нам чітко сказали, що дуже мала кількість людей з України може правильно оформити документи на грантові або низьковідсоткові кредитні програми, і що є питання щодо компетентності як влади, так і громадянського суспільства.

Безумовно, говорили про імідж України. Беручи свідомо чи несвідомо участь у скандалах навколо Трампа і Байдена, Україна зробила собі медвежу послугу, оскільки зіпсувала репутацію на 5-10 років наперед. І ключові політконсультанти в США, і Майкл Капуто говорили, що ця проблема дуже практична і її необхідно вирішувати системною співпрацею, починаючи від спільної роботи громадських організацій і закінчуючи політичною роботою між партіями.

- Окрім візитів до США, ви часто спілкуєтеся з представниками ЄС і тут, в Брюсселі, і у Страсбурзі. Про що ваші розмови?

- Предмет нашого спілкування завжди відкритий. Ми прагнемо влитися і бути частиною Європейської народної партії, тому ведемо з ними конструктивні переговори. Також співпрацюємо з політичними силами Європи у векторі обміну досвідом, написання дорожніх карт реформ і програм розвитку жіночого лідерства, партійного будівництва, зміцнення зв’язків між представниками громадського суспільства і цивілізованого бізнесу між нашими країнами. На даний момент у нас налагоджена конструктивна співпраця, хоча такі комунікації є продуктом місяців, а то й років роботи між нашими офісами.

- З вашої точки зору, досвід яких держав найкорисніший для України?

- Для нас надзвичайно цікавий досвід країн, які були у складі Радянського союзу. Тому ми радо співпрацюємо з євродепутатами, які діляться досвідом Литви, Латвії, Естонії, а також Польщі. Крім того, надзвичайно цінний досвід партійного будівництва Великобританії.

- Якщо говорити про внутрішню політику України, то які ваші ключові ідеї? Я знаю, що детальна програма вашої партії має 54 сторінки. Якщо можна, опишіть її коротко?

- У партії є п’ять ключових пріоритетів. По-перше, український шлях в економіці, який передбачає створення нових робочих місць і розвиток внутрішнього виробництва. Другий пріоритет – програма розвитку сільської місцевості, яка знаходиться в абсолютно депресивному стані. Ми повинні зберегти поселенську мережу і всі соціальні сервіси для мешканців сіл.

Третій пріоритет пов’язаний з попереднім. Це впровадження якісної страхової медицини та наближення її до європейських стандарті, щоби продовжити тривалість і якість життя українців.

Також, безумовно, має бути впроваджена декількарівнева пенсійна система, яка дозволить підвищити пенсії та зробити бездефіцитним Пенсійний фонд, оскільки в Україні більше семи мільйонів пенсіонерів, більшість з яких живе за межею бідності.

П’ятий ключовий пріоритет - робота над національною ідеєю як ідеєю громадянського патріотизму, що дуже важливо, оскільки ми перебуваємо у стані як прямої, так і гібридної агресії зі сторони РФ.

- Створення робочих місць - актуальна тема і для країн ЄС. Що стосується великої програми, яка представлена у вас на сайті, наскільки розумію, її писали спеціалісти з усіх суспільно-політичних сфер?

- Так, дійсно. Нашу програму ми розробляли за європейським зразком. Вона є дорожньою картою розвитку кожної з галузей. Програма розроблялася так званими комітетами партії, до яких входять дуже кваліфіковані фахівці у своїх сферах. Також на обговорення запрошувалися експерти, колишні політики, практики, які, не будучи членами партії, допомагали нам писати програму. Саме тому документ вийшов об’ємним і змістовним.

- Пишучи партійну програму, ви дійсно зробили чималий об’єм роботи, з чим не посперечаєшся. І останнє питання нашого інтерв’ю. Скажіть, будь ласка, чи не важко бути жінкою-політиком в Україні, де показники гендерної рівності далеко не найкращі?

- Ситуація з гендерною рівністю у нас в країні справді зовсім не ідеальна. Якщо дивитися на соціологію, то далеко не всі жінки готові, а іноді навіть бояться йти в політику, де доводиться брати участь у часто нечесній політичній боротьбі чи протистояти тиску правоохоронних органів. Але, загалом, ми справляємося. У нас велика команда, яка складається з чоловіків і жінок. Особисто я стараюся суміщати партійну роботу і виховування дітей, яких у мене двоє.

- Успіхів вам і вашій діяльності. Сподіваємося ще не один раз побачити вас у ЄС.