«Голос», що гастролює: як Вакарчук «топить» власну політсилу

Ось уже кілька днів лідер партії «Голос», нардеп Святослав Вакарчук залишається у фокусі ЗМІ через свою поїздку в сусідню Білорусь. На минулих вихідних парламентарій виступив на новорічному корпоративі в Мінську у компанії Wargaming, яка створила знамениту гру «World of Tanks». За неофіційною інформацією, гонорар Вакарчука і його колег з «Океану Ельзи» склав 100 тисяч євро. Незважаючи на те, що обов'язковою умовою в райдері була повна заборона фото- і відеозйомки під час концерту нібито через те, щоб парламентарія не «тролили» під куполом Верховної Ради, інформація про участь Вакарчука в приватному концерті в столиці Білорусі стала надбанням громадськості і викликала жваві дискусії.

Після того, як в город Святослава Вакарчука полетіло каміння, мовляв, пора б йому вже, нарешті, визначитися: артист ти чи законодавець, у прес-службі «Голосу», підтвердивши інформацію про приватні гастролі ОЕ, нагадали заяву лідера своєї партії про те, що музикою він, навіть будучи депутатом, займатися не припинить «і це не заборонено».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

У частині третій закону «Про статус народного депутата» чітко позначено, що власнику мандата забороняється займатися будь-якою, крім депутатської, оплачуваною діяльністю, за винятком викладацької, наукової та творчою у вільний від виконання зобов'язань народного депутата час. Таким чином, формально чинне законодавство нардеп Вакарчук не порушив, оскільки займався творчою діяльністю у вихідний день.

У прес-службі «Голосу» історію з мінським корпоративом шефа вирішили перевести в жарт і проанонсували створення в Facebook сторінки під назвою «Де Вакарчук?», Мета якої - повідомляти про пересування Вакарчука-співака.

А ось з тим, щоб ознайомитися з плодами його законотворчої діяльності в «Голосі» порадили підписатися на них в Facebook. Втім, ми вирішили перевірити ККД парламентарія Вакарчука без обхідних шляхів і проаналізували його активність і ефективність, керуючись даними офіційного сайту ВРУ.

Отже, за чотири місяці роботи Ради 9 скликання Святослав Вакарчук самостійно не розробив жодного законопроекту. Він лише виступив співініціатором восьми документів, де авторами виступали його колеги по парламентській цеху. З моменту приходу в будівлю під скляним куполом на Грушевського Святослав Вакарчук виступив з трибуни і місця 26 разів і не написав жодного депутатського запиту. Загалом, це весь кейс нардепа Вакарчука.

У цілому, ні Вакарчуку, ні його колегам з фракційної збірної особливо похвалитися за місяці роботи у Верховній Раді нічим - у них немає ані яких-небудь персоніфікованих досягнень, ані загальнопартійних «фішок», завдяки яким вони можуть виділятися на загальному тлі. Саме тому, на думку експертів, подальше опускання «Голосу» вниз по електоральній шкалі є неминучим і Вакарчук зі своїми гастролями в цьому активно собі «допомагає».

Оприлюднені вчора дані свіжого соцопитування групи «Рейтинг» свідчать про те, що якби вибори пройшли зараз, «Голос» з його 4,4% підтримки не подолав би п'ятивідсотковий прохідний бар'єр. Нагадаємо, на позачергових парламентських виборах 21 липня ця політсила фінішувала п'ятою з результатом 5,82%.

Очевидно, що ключовою проблемою «Голосу» є його позиційна невизначеність. З одного боку, соратники Вакарчука всує говорять про свою опозиційність до Зе-команді, з іншого, є другою після «Слуги народу» фракцією, яка підтримує ініціативи правлячої команди.

Суперечливість «Голосу», подвійність, відсутність чіткої і самостійної позиції і неоднозначність поведінки Вакарчука, з яким асоціюється ця політсила, привела до того, що ця політсила перетворилася на бліду тінь партії Порошенка, - вважає політолог Володимир Фесенко. Експерти акцентують на тому, що «Європейська солідарність» поступово поглинає політсилу Вакарчука.

«З ймовірністю у 90% можна говорити, що восени наступного року відбудуться позапланові вибори в Раду. З такою ж часткою ймовірності можна прогнозувати, що «Голос» залишиться за бортом. Їх «стеля» - місцеві вибори, але у них, при наявності цілком впізнаваного бренду відсутнє головне - розвинена мережа регіональних партійних осередків. Саме тому «Голос» веде переговори з Петром Олексійовичем (Порошенком - Ред.) про, скажімо так, взаємовигідну співпрацю під час місцевих виборів-2020», - розповів Lenta.UA нардеп з «Європейської солідарності», який побажав не називати свого імені.

Схожої думки про подальше майбутнє «Голосу» дотримуються і в «Слугу народу». Нардепи від СН, з якими ми поспілкувалися off-records, в один голос твердять, що із завершенням каденції ВР нинішнього скликання завершиться і політичний «круїз» партії Вакарчука. «Тим не менше, свої дивіденди «Голос» уже отримав - багато людей, які так чи інакше асоціюються з цією партією, отримали нехай і не керівні, а й далеко не останні посади в системі виконавчої влади. Яскравий приклад - Павло Кухта. Він - один з найбільших спонсорів «Голосу» (за даними НАЗК, Кухта вніс в партійну скарбничку «Голосу» 1,5 млн - Ред). Його номер у списку виявився непрохідним, але «прилаштувати» його вдалося на позиції першого заступника міністра економіки Милованова. І таких «парашутистів» від «Голосу» як Кухта у владу вмонтовано десятки», - зазначає представник пропрезидентської фракції «Слуга народу».

Коментувати на диктофон нинішній стан справ у фракції і партії в цілому, в «Голосі» відмовляються, а в неформальних бесідах жартують, мовляв, їх нинішня парламентська «гастроль» перша, але далеко не остання. Чи так це - покаже час, а поки що, не дивлячись на те, що левова частка партійних витрат (станом на кінець листопада - 60 млн грн) «Голосу» становить реклама на ТБ і соцмережах (6 млн), рейтингові активи цієї політсили не то, що не ростуть - котяться по низхідній. І багато спостерігачів вважають, що головною причиною ймовірного електорального заходу «Голосу» є саме фігура Святослава Вакарчука.

«Подобається нам це чи ні, але всі партії у нас як і раніше вождистського типу. А Вакарчук не виглядає як впевнений політичний лідер, який готовий вести за собою політичну силу», - каже політолог Тарас Березовець. У свою чергу, відома телеведуча Наталя Влащенко констатує: «Ось загадкова людина Слава Вакарчук ... Людина, що створює дивно талановиті пісні, з яких пре містична енергія. Але як тільки його нога ступає на що-небудь крім сцени - все це перетворюється в зеро».

Очевидно, що сьогодні рано говорити про те, що подальші політичні перспективи «Голосу» рівні зеро, однак експерти, окреслюючи порядок денний для політсили Вакарчука, малюють два сценарії. Перший - «тут і зараз» починати системну законодавчу і медійну роботу, а також вибудовувати регіональні структури, щоб до осінніх виборів - планових місцевих і ймовірних позачергових до Верховної Ради, залишитися на плаву.

Другий - вже сьогодні шукати більш впливових союзників з числа прохідних партій і залишатися у великій політиці впливовими фігурами, нехай, і не першої величини. Якщо зупинятися на другому варіанті, то в цьому контексті в якості потенційного «великого брата» «Голосу» найчастіше називають ЄС Петра Порошенка. При цьому, експерти констатують, що «Євросолідарності» Вакарчук і співтовариші потрібні не менше, ніж ЄС «Голосу», оскільки електоральний максимум політсили Порошенка чітко окреслено і «зацементовано», а «Голос» може розширити ці межі і, відповідно, поствиборчі можливості. Втім, в такому випадку про політичну суб'єктність Вакарчуку з високою часткою ймовірності доведеться забути...

Наталія Ромашова

Читайте також: У "Голосі" підтвердили виступ Вакарчука на корпоративі