Голлівудська комедія "Барбі", що вийшла в український прокат, виявилася не тільки смішним, а й несподівано розумним фільмом

Хоча "барбенгеймер" (перегляд за один день "Барбі" і "Оппенгеймера") був лише маркетинговим трюком, він приніс окрім збільшення касових зборів, ще й несподіваний результат - фільм 39-річної Грети Гервіг, який в іншій ситуації ніхто б не став порівнювати з "Опленгеймером" за усіма показниками переміг стрчку 52-річного Крістофера Нолана. І тим самим, можливо, зіпсував йому день народження, який припадає на 30 липня. (За смішним збігом, день народження Гервіг знаходиться в календарі майже поряд - 4 серпня).

Залишимо поки за дужками касові збори "Барбі", які щодня приносять нові рекорди, і поговоримо про інше - про те, що фільм Гервіг, який рекламувався як комедія, виявився, як мінімум, актуальнішим, ніж стрічка Нолана, яка просувалася маркетологами як трагічна кінобіографія-попередження. Можливо, річ тут у тому, що хоча різниця у віці між Гервіг та Ноланом становить лише 13 років, вона, як художник і, не побоїмося цього слова, як художник-мислитель, належить вже до наступного покоління.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Не випадково практично всі авторитетні західні кінокритики, наголошуючи на яскравій візуальній стороні "Барбі", зауважують, що в ній відсутній чіткий ідеологічний висновок. Але в тому-то і вся краса (в тому значенні цього слова, коли воно тлумачиться як "спокуса") роботи Гервіг, що вона, що вважалася на основі анонсів гімном фемінізму, є глузуванням над усім, тобто не тільки над сексизмом, патріархальним капіталізмом і т.д., але й тими сучасними інтелектуальніми трендами, які з ними борються, тобто лівою ідеологією і тим самим фемінізмом.

І ще одне - кінокритики знайшли в "Барбі" відсилання до "Космічної одіссеї" (фільм справді починається як пряма пародія на неї) та "Матриці" (що було неважко, оскільки в "Барбі" відверто пародується сцена з вибором таблеток), але насправді це насамперед парафраз біблійної історії. В даному випадку - про Єву, яка відмовилася від свого іграшкового раю (а заодно і від Адама-Кена) заради реального життя та згодна заплатити за це найвищою ціною, вічним життям.

PS. Збіг заголовків наших сьогоднішніх рецензій на ці два фільми навмисний - автор цих рядків, приєднавшись до "барбенгеймера", подивився їх в один день. Отже це, по суті, одна рецензія, разбита для зручності читання на дві частини. 

Фото: Pinterest