Генеральський «компас»: які сигнали надіслав українцям та світу Залужний

Учора державне агентство «Укрінформ» опублікувало спільну статтю головнокомандувача Збройних Сил України генерала Валерія Залужного та заступника оборонного комітету ВР, генерала Михайла Забродського. В аналітичній публікації під назвою «Перспективи забезпечення військової кампанії-2023: український погляд» йдеться про високу ймовірність продовження бойових дій російсько-української війни наступного року. Автори визначають, який буде її характер, що робитиме Київ та Москва для перемоги у протистоянні тощо.

Однією з головних сенсацій статті є те, що головком ЗСУ вперше прямо зізнається, що саме Україна завдала ракетних ударів по російській авіабазі у Криму. Генерали Залужний та Забродський звертають увагу, що росіяни не так болісно сприймають українську війну через її «віддалений характер». Відповідно, ЗСУ мають «наблизити» бойові дії до пересічного громадянина РФ: «Переконливим прикладом правильності такого підходу цього року є успішні зусилля ЗС України щодо фізичного перенесення бойових дій на тимчасово окуповану територію АР Крим. Йдеться про серію успішних ракетних ударів по кримських авіабазах супротивника, насамперед - по аеродрому Сакі. Завдання – зробити для росіян та інших окупованих територій відчуття війни гострішими, природнішими та цілком відчутними».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Зазначимо, що раніше офіційні особи України не визнавали своєї причетності до атаки на військову базу біля Сак у Новофедорівці, що відбулася 9 серпня. Тим більше, ніде не вказувалося, що це був ракетний удар, а не диверсія. Російська сторона взагалі заперечувала причетність офіційного Києва до цього інциденту. За словами міноборони РФ, на авіабазі просто випадково через необережність під час завантаження «вибухнули боєприпаси».

Також у контексті кейсу вкраденого росіянами півострова важливо відзначити, що авторський тандем Залужний-Забродський недвозначно натякає, що Україні немає сенсу відвойовувати Крим у Росії в даний тимчасовий проміжок, оскільки це матиме сумнівні наслідки з військової точки зору: «Припустимо, ЗСУ досягли повного у кампанії 2023 року і оволоділи півостровом Криму. Вкрай позитивне політичне та інформаційне значення такого стратегічного успіху переоцінити важко. Разом з тим, інакше можна оцінювати військове значення такої перемоги». Головком ЗСУ та заступник голови профільного парламентського комітету вказують, що за такого розвитку подій РФ втратить базу для Чорноморського флоту, аеродромну мережу, значну кількість запасів матеріальних засобів і, найімовірніше, значну кількість особового складу та техніки. «Водночас, ніщо не може суттєво перешкодити болючому, але цілком реальному перебазуванню Чорноморського флоту на військово-морську базу Новоросійська на східному узбережжі Чорного моря та військову присутність агресора в регіоні буде збережено разом із загрозою ракетних ударів», - аргументують автори.

Також вони констатують, що за такого розкладу російська авіація зможе перебазуватися з Криму на територію Росії, наприклад, до аеродромів Приморсько-Ахтарськ і Єйськ. «Втрата значної кількості запасів матеріальних засобів для ЗС РФ матиме лише тимчасовий ефект. Втрати в особовому складі та техніці щонайменше у плані чисельності росіяни згодом можуть поповнити», - йдеться у статті. Відповідно, конфлікт між Україною та Росією триватиме ще довгий час і сторони витрачатимуть свої ресурси.

Відштовхуючись від цих гіпотез, генерали пропонують інший підхід до цілей, розв'язаних путінською Росією війни. Особливу увагу вони звертають на суттєву різницю у можливостях двох держав. Насамперед, у питанні максимальної дальності завдання ракетних ударів. Для Росії вона становить майже дві тисячі кілометрів, тоді як для нашої країни – не більше ста. «У перекладі мовою військової практики це означає, що ЗСУ, у кращому разі, можуть завдавати ударів застарілими засобами враження лише на глибину оперативного тилу противника. Тоді як противник здатен безкарно завдавати точкових ударів по цілям на всю глибину території країни», – зазначають автори статті.

На їхнє переконання, поки таке становище зберігатиметься, ця війна «може зайняти роки». Тому, акцентують Залужний та Забродський, Україна має позбавити супротивника такої суттєвої переваги. Йдеться про постачання західних партнерів для ЗСУ систем озброєння або певних найменувань боєприпасів з відповідною дальністю дії. Насамперед ракет ATACMS для систем «Хаймарс». Зазначимо, що раніше офіційний Київ уже просив ці ракети у США, але чув у відповідь недвозначне «Ні».

«Отримання далекобійної зброї покладе край відчуттю безкарності, яке відчуває російська влада. У цьому полягає дійсний центр тяжіння противника. І ми не маємо права залишати його без належної уваги. Тільки за умови вирівнювання балансу за досяжністю засобів поразки і, таким чином, розхитування «центру тяжкості» в тилу противника можна говорити про перелом у ході війни», - наголошують генерали.

Автори аналітичної статті при цьому наголошують на необхідності відновлення та налагодження власного проектування та виробництва зразків високотехнологічного озброєння в Україні. Також ЗСУ мають підготувати та оснастити десятки нових бригад.

Щодо можливих дій Росії, то «певні оперативні перспективи» для неї проглядаються на Ізюмському та Бахмутському напрямках. На думку Залужного та Забродського, ще більш привабливою для РФ може бути перспектива просування на Запорізькому напрямку. Вона забезпечує подальші дії на північ та створення прямої загрози оволодінню Запоріжжям та Дніпром, що призведе до втрати українською стороною контролю над значною частиною Лівобережної України.

"Не виключено з порядку денного і повернення до задуму захопити Київ, і загроза повторного розгортання бойових дій з території Республіки Білорусь", - йдеться у статті. При цьому автори матеріалу впевнені, що більше можливостей для РФ відкриває подальший поступ на Південнобузькому напрямку оперативного плацдарму на правому березі річки Дніпро. Успіх тут може мати подвійний ефект для російських військ. З одного боку, відкриється шлях до Миколаєва та Одеси. З іншого – створення загрози у бік Кривого Рогу, а надалі – і напади на центральні та західні регіони України.

Для українських військ, зазначають Забродський та Залужний, є небезпека на Ізюмському та Бахмутському напрямках, а також на позиціях у Запоріжжя та Гуляйполя. Передумов для зменшення тиску російських військ, у тому числі й артилерійського, у2023 році генерали не бачать.

Примітно, що Валерій Залужний та Михайло Заброцький не відкидають застосування РФ тактичної ядерної зброї. Генерали впевнені, що це не зламає волю України до спротиву, але закликають світову спільноту не допустити подібних дій Росії, а у разі НП відповісти «всім арсеналам засобів». Тобто, мабуть, і ядерною зброєю в тому числі. Не секрет, що саме побоювання загрози прямого зіткнення з Росією і стримують зараз Захід від постачання всього, чого просять Залужний і Забродський – далекобійних ракет, здатних бити російською територією та великими партіями наступальних озброєнь, зокрема танків і літаків натовських зразків.

На сьогодні Вашингтон усіляко дає зрозуміти, що надавати Україні озброєння, здатні бити по Росії, не стане, тому на даний момент виконання Заходом названих Залужним/Забродським умов стратегічного перелому у війні є мало реалістичним. З іншого боку, не можна виключати, що ситуація може докорінно змінитись, оскільки чим далі триває війна, тим далі заходять західні союзники у своїй військовій підтримці нашої країни. До речі, зважаючи на це, явно не випадково наприкінці статті генерали роблять висновок, що в такому інтенсивному конфлікті, як нинішній, постачання з боку західних партнерів будуть ключовим чинником для ЗСУ.

«На наш погляд, саме з урахуванням такої складної та неоднозначної комбінації факторів мають розглядатися перспективи військової кампанії 2023 року. Тільки їх повний та комплексний облік дозволить створити передумови для завдання Україною поразки збройним силам країни-агресора та припинення руйнувань війни всередині Європи», - підсумовують Залужний та Забродський.

«Ми часто говоримо про те, що може бути якась переломна битва, а у статті Залужного та Забродського йдеться про стратегічний переломний момент взагалі. Генерали дають чіткі відповіді те, як це вирішити. Перше та головне: підтримка наших західних партнерів. І друге – це розвиток оборонно-промислового комплексу України. Тобто власне виробництво зброї, на що слід спрямовувати свої зусилля. Примітно, що військове керівництво не говорить виключно про переможні реляції, а дає реальний аналіз того, що може відбуватися, демонструє розуміння та усвідомлення певних загроз та те, як їм протидіяти. Тобто з цього погляду я вітаю такі тексти і вважаю, що вони правильні та корисні», – наголошує керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

Думка про те, що наша можливість перемогти путінських «визволителів» дорівнює отриманню від союзників релевантного ракетного озброєння, проходить червоною ниткою з аналітичної публікації двох генералів. Так, допускається виробництво (і тут уже про жодні обмеження про те, як, коли і на яку відстань бити - бути не може апріорі) в Україні такої зброї, але зрозуміло, що це не тільки ресурси, а й час, кожна секунда якого у кровопролитній війні на вагу золота. Тому очевидна і ключова ставка генералів — підтримка Заходу.

До речі, дуже важливий штрих до загальної картини. Фундаментальна у всіх сенсах публікація двох вітчизняних генералів, де чітко та аргументовано розставлені ключові акценти побачила світ напередодні очного засідання Контактної групи з питань оборони України на авіабазі «Рамштайн» у Німеччині, яку вже сьогодні, 8 вересня, проведе міністр оборони США.

«Ллойд Остін знову запросив міністрів оборони і високопосадовців з усього світу для обговорення війни в Україні, що триває, і різних питань безпеки, з якими стикаються союзники і партнери Сполучених Штатів», - йдеться у спецповідомленні американського оборонного відомства. Чи ознайомилися учасники «Рамштайну» зі статтею Залужного та Забродського — питання риторичне, а ось які висновки після цього підуть і чи підуть — побачимо.

Загалом, очевидно, що стаття Залужного/Забродського має двох адресатів – зовнішніх і внутрішніх. Українцям чітко надсилається сигнал: численні розмови та прогнози різних «експертів» про те, що війна може закінчитися ось-ось — не більше ніж фантазії з розряду фантастики. Західних партнерів України генеральський тандем намагається переконати в тому, що ми, ефективно борючись з путінськими окупантами, маємо всі шанси на успіх, але для цього нам потрібно як мінімум дві речі: потужніша зброя та зняття табу на застосування ракет ЗСУ по території Російської Федерації.

Чи почують західні союзники голос військового керівництва України, стане відомо вже найближчим часом. Але важливо те, що за будь-яких розкладів Залужний і Забродський виключають будь-які компроміси та територіальні поступки Кремлю, чітко заявляючи у своїй статті, що війна, якою б тривалою і масштабною вона не була, триватиме до повної перемоги нашої з вами країни.

Читайте також: Стало відомо, навіщо Блінкен приїхав до України

Читайте також: У Пентагоні заявили про успіхи України у війні проти Росії