Фільм "Стукіт у двері", що йде в українському прокаті, виявився черговою пустушкою "від Шьямалана"

Як ми писали у своїй рецензії на попередню стрічку голлівудського кінорежисера М. Найта Шьямалана "Час", у нього є своє коло фанатів, доводити яким, що цього разу їх кумир зняв, м'яко кажучи, слабкий фільм, марно. До того ж, він має ще одну перевагу - провалившись з дуже витратним проектом один раз і ставши майже рекордсменом по «Золотих малинах», Шьямалан перейшов на малобюджетні (за голлівудськими мірками) фільми, тож їхня окупність майже гарантована. Ось і "Стукіт у двері" (оригінальна назва - Knock at the Cabin) при бюджеті всього $20 млн. вже заробив $40 млн.

Але на цьому його переваги й вичерпуються. Початок фільму дивовижно нагадує фільм жахів Джордана Піла "Ми" (2019) - до будинку звичайної (або незвичайної, зараз вже важко зрозуміти, звичайна чи незвичайна для Голлівуду сім'я, що складається з двох тат та їхньої маленької приймальної доньки) намагаються потрапити загрозливого вигляду незнайомці. Щоправда. на відміну від "Ми", вони роблять це дуже швидко, а далі десь хвилин десять, зв'язавши господарів, ніяк не можуть розпочати головне.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Нарешті, у кінці першої півгодини один із прибульців (двоє чоловіків і дві жінки - ґендерну рівність дотримано) у виконанні Дейва Батісти (єдина світла "акторська пляма" у фільмі) пояснює, що вони якимось чином (в основному - через сни) стали володарями знання - хтось із господарів цього будинку має вбити іншого члена сім'ї, а без цього жертвопринесення світ загине через низку природних катаклізмів.

Тут вже будь-якому глядачеві, який знайомий із голлівудськими схемами, зрозуміло, що буде далі - і так воно протягом години екранного часу (фільм короткий, лише півтори години) і трапляється. Щоправда, Шьямалан не був би Шьямаланом, якби не додав "глибокодумний" фінал - коли один із тат (другий таки приніс себе в жертву, але вже добровільно) та донька вибираються у людне місце, то дізнаються з телепередач, що катастрофи у всьому світі таки були, але несподівано припинилися.

Ось, власне, і все.