Європа рухається, Трамп здувається: як союзники наближають мир в Україні

Представники військового командування України, Великобританії та Франції у п'ятницю, 4 квітня, проведуть зустріч, присвячену забезпеченню гарантій безпеки для Києва в частині визначення типу можливих військових місій, що здійснюються коаліціями європейських країн-добровольців. Домовленість про проведення найближчими днями зустрічі високопоставлених військових із трьох вищевказаних країн була досягнута під час телефонної розмови президента Зеленського з британським прем'єром Кіром Стармером, яка відбулася нещодавно. Як повідомили агентству Reuters у канцелярії глави британського уряду, представники військового командування трьох країн займуться «докладним плануванням» подальших кроків щодо створення багатонаціональної місії західних союзників в Україні. Фактично нова зустріч пройде гарячими слідами неформального саміту, що відбувся 27 березня в Парижі більше 30 держав, які виявили до франко-британського проекту «коаліції охочих» інтерес взяти участь у забезпеченні безпеки нашої з вами країни.

Згідно з офіційною заявою Даунінг-стріт, під час останньої телефонної розмови лідери України та Великобританії підбили підсумки саміту в Парижі, і дійшли висновку про наявність у західних союзників Києва «реального потенціалу для підтримки безпеки України у довгостроковій перспективі». Дуже показово, що в день розмови з президентом Зеленським британський прем'єр також провів телефонну розмову з Дональдом Трампом, проінформувавши його про те, як просувається реалізація плану створення «коаліції охочих» стати майбутніми гарантами безпеки України. Нагадаємо, початкова ідея тандему Стармер-Макрон полягала в тому, щоби домовитися про розміщення в Україні західних військових миротворчих контингентів. Тим часом, формування «коаліції охочих» рухається зі страшним скрипом і впирається, насамперед, у дефіцит політичної волі в самій Європі підтримати проект британського та французького лідерів. Як заявила в інтерв'ю газеті The Financial Times прем'єр Італії Джорджа Мелоні, «нам треба бути обережними в цьому питанні, оскільки Росія може розцінити це як загрозу». На думку пані Мелоні, обговорюючи шляхи колективних дій, західні союзники не повинні продовжувати діяти без участі США. Крім цього, як вважає італійський прем'єр, альтернативним способом забезпечення майбутньої безпеки для Києва замість створення «коаліції охочих» має стати поширення на Україну статті 5 Північноатлантичного договору, яка передбачає колективну оборону та може бути застосована без ухвалення країни до НАТО.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Дуже показово, що цю ініціативу пані Мелоні союзники не поспішають коментувати. А Трамп, який називає чинного італійського прем'єра не інакше як «фантастичною жінкою», зовсім днями заявив, що Україна ніколи не стане членом Північноатлантичного Альянсу.

До речі, як зазначає іспанська газета Pais, посилаючись на європейські дипломатичні джерела, «коаліція охочих» могла б бути сформована під командуванням та контролем НАТО на основі моделі угод «Берлін-плюс», ухвалених у 2003 році. Ці угоди, нагадаємо, дозволяють Альянсу підтримувати операції під керівництвом ЄС, у яких саме НАТО загалом не бере участі. Як повідомляє у зв'язку з цим Pais, така ініціатива стане способом перевірки типів майбутніх місій, які здійснюють коаліції європейських країн-добровольців за підтримки НАТО. Як вважають євродипломати, якщо цей план буде реалізовано, то він може стати зародком майбутніх механізмів Альянсу з урахуванням меншої залученості США.

У зв'язку з цим зазначимо, що 2-4 квітня у штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі пройде зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО, куди, як заявили у Вашингтоні, прибуде держсекретар США Марко Рубіо. За словами речника Держдепу Теммі Брюс, пан Рубіо, серед іншого, обговорить «забезпечення тривалого миру в Україні». Це буде перша зустріч головних дипломатів держав-членів Альянсу з моменту повернення до Білого дому Дональда Трампа. Тобто, цілком можливо, найближчими днями щось у НАТО-напрямку проясниться.

Ну, а поки що повернемось до ініціативи Стармера-Макрона. Якщо початкова ідея «коаліції охочих» передбачала відправку в Україну миротворчого контингенту західних союзників приблизно близько 100 тис. осіб, то в процесі обговорення франко-британський проект вже зазнав помітних змін. Зокрема, як повідомляє The Washington Post з посиланням на двох західних дипломатів, європейські країни тепер схиляються до можливості кращого розміщення в нашій країні повітряних і морських сил для патрулювання моря і неба. «Увага європейців змістилася у бік морської та повітряної могутності, оскільки командувачі армій вказують на обмеження великого розміщення військ», - зазначає газета. Що ж до західного військового контингенту для України, то, за інформацією The Washington Post, європейські країни найближчими тижнями планують направити до Києва групу військових, щоб точніше визначити, скільки військ може знадобитися для розміщення там.

Цілком закономірно, що Москва активно «січе» будь-які ініціативи щодо російсько-української війни. Так, у посольстві РФ у Лондоні вже відреагували на майбутню зустріч «коаліції охочих». «Відвертою спробою зірвати мирне врегулювання вважаємо продовження затіяної Лондоном і Парижем метушні зі створенням незрозумілої «коаліції охочих». Скільки військово-штабних планувальних заходів не проводили б європейські еліти, що загралися в «війнушку», їх результат буде нульовим. Сценарій з розміщенням в Україні контингентів західних країн для нас категорично неприйнятний, оскільки загрожує прямим зіткненням Росії та НАТО», - зазначили в дипмісії країни-агресора в британській столиці.

У той час як європейці ламають списи навколо «коаліції охочих», старий-новий президент США щодня фонтанує все новими та новими заявами, які так чи інакше стосуються кейсу російсько-української війни. Так, Дональд Трамп заявив, що однаково розчарований Зеленським та Путіним, заявила недавно прес-секретар Білого дому Керолайн Левітт. За її словами, це сталося тому, що бойові дії тривають «надто довго».

Разом з тим, пан Трамп не вважає, що йому гріх перебувати «надто довго» біля владного керма. Зокрема, він заявив про намір усупереч чинним законам балотуватися на третій президентський термін. "Ми збираємося виграти ще чотири роки в Білому домі... Тому що, виходячи з того, як з нами себе поводили, ми, ймовірно, маємо право ще на чотири роки після цього", - наголосив головний республіканець, апелюючи до своїх високих рейтингів.

На даний момент, підкреслив президент США, він зосереджений на поточному терміні, але щодо планів піти на третій термін він при цьому не жартує. Ця заява відразу викликала бурхливу реакцію та спроби оскаржити самовпевнені оцінки Трампом власного рівня підтримки. Так, зазначає USA Today, попри те, що ряд опитувань дійсно показує, що протягом першого місяця в Білому домі більше американців схвалювали дії Трампа, ніж не схвалювали, загалом його підтримка була однією з найнижчих за всю історію порівняно з іншими главами Білого дому в перші тижні правління - нижче було лише у самого Трампа у його перший термін.

Але головне навіть не рейтинги, а те, що 22-а поправка до Конституції США, яка була ратифікована далекого 1951 року, свідчить: «жодна особа не може бути обрана на посаду президента більше двох разів». Цікаво, що її розробили саме республіканські законодавці 1947-го після того, як рік тому повернули собі більшість у Конгресі. Тоді американські парламентарі хотіли уникнути повторення сценарію з Франкліном Рузвельтом - президентом-демократом, який обирався чотири рази поспіль і помер на своїй посаді в 1945 після більш ніж 12 років у Білому домі. До нього жоден президент не обіймав посади понад вісім років, хоча законодавчих обмежень на кількість термінів не було. Але всі як один господарі Овального кабінету дотримувалися неписаної традиції, встановленої ще першим президентом Америки Джорджем Вашингтоном, який добровільно пішов у відставку після двох термінів, щоб уникнути концентрації влади в руках однієї людини.

У цьому контексті слід зазначити, що процедура внесення змін чи скасування поправки до Конституції США, м'яко кажучи, непроста. Зокрема, скасувати поправку можна за пропозицією двох третин голосів обох палат Конгресу або на конституційних зборах, скликаних на вимогу двох третин законодавчих зборів штатів. Потім для ратифікації поправка має бути схвалена трьома чвертями (38 із 50) законодавчих зборів штатів або ратифікаційними зборами у цих штатах. Крім законодавчих бар'єрів, існують і вікові. Критики Трампа справедливо вказують на те, що в 2028 році, коли закінчується його нинішня каденція, йому буде вже 83 роки, а після закінчення теоретичного третього терміну - 86. Даний фактор складно не брати до уваги, пам'ятаючи про складнощі з виконанням президентських обов'язків у попередника Трампа Джо Джо.

Утім, самого Трампа всі ці нюанси не бентежать. Він заявив, що придивляється до різних варіантів, як оминути існуючий закон. Зокрема, нинішній господар Овального кабінету не виключив, що одним із можливих варіантів може стати «обмін» із віце-президентом. Зазначимо, що при цьому сценарії Джей Ді Венс балотуватиметься на пост президента в 2028 році, а Трамп стане його напарником. У разі обрання Ді Венс може піти у відставку, повернувши кермо правління Дональду Трампу.

При тому, що кожен шлях зіткнеться з серйозними політичними, юридичними та практичними перешкодами, перспективу третього терміну Трампа не можна відкидати, просто махнувши на це рукою, зазначає з цього приводу видання Politico. Як би там не було, політичні апетити Трампа, що воюють Україну, цікавлять постільки поскільки - нам більше цікаві його миротворчі рухи тіла. І в цьому сенсі, як зазначив у розмові з Lenta.UA один із колишніх керівників вітчизняного МЗС, ближче до 20-30 квітня, Трампу доведеться приймати вкрай непросте рішення: або виводити американців із мирного переговорного процесу, який не дає того результату, на який він розраховує, або посилювати тиск на РФ. За другого сценарію, акцентує співрозмовник, може йтися не тільки про санкції, а й про посилення військово-технічної допомоги Україні, оскільки, наприклад, сотня ракет ATACMS принесе набагато відчутніший ефект, ніж 25% тарифів на роснафту, що анонсуються паном Трампом.

Читайте також: Трамп анонсував агресивні санкції проти РФ

Читайте також: Повітряні сили збили практично всі дрони-камікадзе