Євро-гальма: що заважає союзникам з ЄС виявляти рішучість щодо України

У Євросоюзі закликають Росію продемонструвати «реальне бажання» припинити розв'язану нею війну проти України. Про це, зокрема, йдеться у висновках чергового євросаміту у Брюсселі. Сусідна Угорщина, що не дивно, відмовилася підписати висновки саміту щодо України. Саме тому розділ висновків щодо України, підтриманий 26 державами-членами, був опублікований як окремий документ. У ньому лідери 26 країн ЄС зазначають, що шлях до миру має включати зусилля щодо надання гуманітарної допомоги, обмін військовополоненими, звільнення цивільних осіб та повернення всіх викрадених українських дітей. У ЄС також заявили про готовність сприяти мирному процесу та допомогти забезпечити «справедливий і міцний мир для України, який відповідає інтересам як Києва, так і Європи в цілому».

За повідомленням низки ЗМІ, на засіданні 20 березня низка лідерів ЄС виступила за прискорення переговорного процесу щодо вступу України до об'єднання. Щоправда, терміни та шанси, що звучать у цьому контексті в інфопросторі різняться. Наприклад, прем'єр Фінляндії заявив, що Україна має стати членом ЄС до 2030 року, тоді як президент Литви вважає, що Київ може приєднатися до Євросоюзу раніше за Балкан. Водночас в Угорщині заявили, що блокуватимуть відкриття кластерів у переговорах про вступ України до ЄС, допоки не проведуть «консультації» з населенням із цього питання. Національні консультації щодо членства України в ЄС Угорщина планує провести ближче до літа. Більше того, у Будапешті кажуть, що хочуть бачити Україну як «буферну зону» між Росією та ЄС. «Ми не бачимо безпеки Європи в інтеграції України в оборонні системи, але ми бачимо необхідність створення буферної зони між Росією та європейськими оборонними структурами, яка б відповідала інтересам як Росії, так і Європи», - заявив міністр Угорщини у справах ЄС Янош Бока.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Зазначимо, що в ЄС зараз на тлі активних миротворчих зусиль Трампа активно обговорюють питання про те, хто представлятиме співтовариство на мирних переговорах щодо України. За даними Politico, висока представниця Євросоюзу із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас відкинула ідею призначення спеціального посланця і нагадала, що відносини з Києвом входять до її компетенції. А ось прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес підтримав пропозицію Фінляндії створити спеціального посланця ЄС та переговорну групу, «щоб посилити вплив Євросоюзу на мирний процес».

Загалом дискусії з цього приводу ще тривають. Цілком можливо більш цілісна картина вималюється до наступного четверга – 3 квітня в Парижі за ініціативою французького президента Макрона пройде євросаміт, присвячений Україні, в якому візьме безпосередню участь Володимир Зеленський. Чим нинішнього господаря Банкової порадують євросоюзники, покаже час, а поки що, як казав покійний президент Кравчук, маємо те що маємо. А маємо за підсумками саміту ЄС, який щойно відбувся, небагато.

Як уже зазначалося вище, Угорщина знову заблокувала спільну заяву щодо України, де блок мав намір підтримати «мир через силу». Крім того, на саміті так і не ухвалили жодних рішень щодо виділення нової військової допомоги Україні. При цьому такі плани були. Як писала раніше Lenta.UA, голова євродипломатії пані Каллас спершу пропонувала виділити Києву на цій зустрічі 40 млрд євро військової допомоги. Але кілька країн – Франція, Італія, Іспанія, Португалія – виступили проти. Після чого почала обговорюватися сума у п'ять мільярдів, однак і її не затвердили, заявляючи врешті, що кожна країна має допомагати Україні окремо добровільно. Що заважало робити це раніше і без цих «тьорок» на євросаміті – питання риторичне.

На превеликий жаль, ЄС відмовився від ідеї конфіскації заморожених російських активів. «Відповідно до законодавства Євросоюзу, російські активи повинні залишатися знерухомленими доти, доки РФ не припинить свою агресивну війну проти України і не компенсує їй шкоду, завдану цією війною», - сказано підсумковому комюніке саміту ЄС.

Проти конфіскації понад 200 млрд євро заморожених російських активів виступало кілька країн Євросоюзу. Вони пояснили свою позицію законодавством ЄС, небезпекою такого прецеденту для європейської конкурентоспроможності на ринку фінансових послуг, необхідністю підтримувати Україну на відсотки від цих коштів, а також тим, що ця сума є картою на мирних переговорах і важелем впливу на країну-агресора. «Ми починаємо думати про ендшпіль в Україні, про мирні переговори, припинення вогню, мирну угоду, яка може бути підписана як через 3 місяці, так і через 3 роки. І люди починають розуміти, що мати ці активи може бути важливішим, ніж конфіскувати їх, не знаючи при цьому, що з ними робити», - сказав напередодні саміту один європейський дипломат, якого цитує DW.

Хоч би як прикро це констатувати, але факт залишається фактом: це вже не перший такий євросаміт-пустушка, де нічого до ладу не можуть вирішити щодо України. І як кажуть у дипломатичних кулуарах, це пов'язано навіть не з позою Угорщини, яку при бажанні можна дуже оперативно поставити на місце, а з тим, що в ЄС пріоритетом номер один зараз бачать озброєння власних армій. До речі, Європейська комісія не далі, як у середу, 19 березня, оприлюднила Білу книгу з оборони Євросоюзу. Загальна суть пропозицій очікувано зводиться до того, що Європа має витрачати на оборону більше, закуповувати озброєння спільно та робити ставку на європейських виробників на противагу американським. У документі, до речі, не забули про Україну, запропонувавши інтегрувати вітчизняну оборонну промисловість до європейської. Але про це трохи згодом.

Отже, глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн оголосила план із п'яти пунктів з переозброєння континенту (ReАrm Europe), запропонувавши мобілізувати на ці цілі до €800 млрд у найближчі роки. Ця сума включає новий інструмент у розмірі €150 млрд у вигляді позик для держав-членів, які передбачається витратити на спільні закупівлі у сфері оборони та безпеки. У нинішній Білій книзі наголошується, що «збільшення витрат на оборону має йти пліч-о-пліч зі значною консолідацією європейської оборонно-промислової бази». А для цього європейським країнам необхідно закуповувати оборонне обладнання разом. «Координація витрат посилює переговорні позиції держав-членів, знижує ціни за одиницю продукції та посилює промислову консолідацію», - наголошується у 20-сторінковому документі.

Показово, що в процесі підготовки Білої книги було проведено своєрідну інвентаризацію тих військових сфер, над якими необхідно терміново і пріоритетно працювати. Так, документ визначає сім областей, в яких Європа має помітні прогалини: системи протиповітряної та протиракетної оборони, безпілотники та системи захисту від них, сучасні артилерійські системи (включаючи високоточні та далекобійні ракети), боєприпаси, інформаційні системи та штучний інтелект, а також бойові можливості на суші.

Біла книга запроваджує принцип «європейської преференції». По суті це рекомендація країнам-членам ЄС насамперед шукати озброєння на ринку Євросоюзу. Тим часом, документ визнав і очевидне: «Європейські преференції будуть ефективні лише в тому випадку, якщо будуть доступні відповідні європейські продукти». Також Біла книга пропонує можливе рішення на випадок відсутності озброєнь, що шукаються в самій Європі: для оборонних систем, для яких немає рішення ЄС, «держави-члени повинні розглянути можливість об'єднання та консолідації свого попиту на користь однодумців з третіх країн, які потребують повного контролю». Раніше серед таких дружніх об'єднань країн у провідних західних медіа називали Японію, Південну Корею, а також Великобританію та Канаду.

Акцент на свої озброєння ЄС непрямо протиставлявся закупівлям зброї в Сполучених Штатах. Однак у Білій книзі червоною ниткою проходить думка про те, що з поверненням до Овального кабінету Дональда Трампа Вашингтон перестав бути для Європи таким надійним і передбачуваним безпековим партнером, яким був раніше. "Європа не може сприймати гарантії безпеки США як належне і має суттєво збільшити свій внесок у збереження сили Північноатлантичного Альянсу (НАТО)", - наголошується в документі.

Дуже цікавою тезою Білої єврокниги стала прописана там «стратегічна мета з інтеграції української оборонної промисловості до європейської». У документі наголошується на необхідності «максимального заохочення» прямих інвестицій в оборонну промисловість нашої з вами країни. Крім того, у Білій книзі наголошується на необхідності задоволення короткострокових потреб України: забезпечення її системами протиповітряної оборони (за допомогою високоточних ракет і безпілотників), постачання протягом 2025-го 1,5 млн великокаліберних снарядів та «неодмінного» продовження тренувальних місій для воїнів ЗСУ.

Читайте також: Путін молився за Трампа, - Віткофф

Читайте також: Україна отримає мільйони на підтримку енергетики