«Епоха ПАП»: як змінювалася Україна за 5 років президентства Порошенка

Сьогодні Центрвиборчком офіційно оголосив остаточні результати президентських виборів-2019 за підсумками стовідсоткової обробки протоколів з мокрими печатками, які надійшли з усіх регіонів країни, за винятком анексованого Росією Криму та окупованих областей Донбасу. Поствиборча картина виглядає наступним чином: Зеленський - 73,22% (або більш 13,5 млн голосів виборців), Порошенко - 24,45% (трохи більше 4,5 млн чоловік). Вже за кілька тижнів Петро Порошенко офіційно покине головний кабінет на Банковій. Чим запам'ятається «епоха ПАП», - аналізує Lenta.UA .

Як змінювався ВВП і рівень добробуту українців

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Ще в 2013 році - останньому році президентства Віктора Януковича розвиток економіки України був стабільно ніяким - темпи зростання економічних показників дорівнювали нулю. Уже в наступному 2014 році, після анексії Криму і початку війни на Донбасі вітчизняна економіка скоротилася на 6,6% за президентства Петра Порошенка. У 2015 році падіння було ще більш глибоким - на 9,8%. Тим часом вже з 2016-го економіка почала відновлюватися: цей рік завершився з ростом в 2,4%. У 2018-му рік приріст ВВП склав вже 3,3%.

Середня заробітна плата в грудні 2018 склала 10 573 грн в місяць. У грудні 2013 року цей показник був на рівні 3619 грн. Правда, тут саме час згадати 3,5-разове падіння курсу гривні, істотне підвищення цін на продукти харчування та послуги ЖКГ, що за фактом повністю «з'їло» це зростання доходів українців.

За даними Держстату, середній розмір пенсії в 2013 році склав 1 470 грн в місяць, а кількість пенсіонерів - 13 мільйонів 639 тис. Чоловік. У 2018 році середня пенсія була на тисячу гривень більше, ніж за 5 років до цього, і склала 2 479 грн, але кількість пенсіонерів зменшилася до 11 мільйонів 725 тисяч.

Бізнес-клімат та інфляційні «гойдалки»

У жовтні 2013 року в рейтингу легкості ведення бізнесу Doing business, який складає Світовий банк (СБ), Україна зайняла 112 місце серед 189 країн світу. У жовтні 2018 наша країна опинилася на 71-й серед 190 країн. Отже, за 5 років Україна поліпшила свою позицію на 41 місце.

Разом з тим, за умовами ведення бізнесу Україна так і не випередила своїх північних сусідів - Росію і Білорусь, які посіли 31 та 37 місця відповідно.

За підсумками 2013 року інфляція була близька до нуля - 0,5% на рік. У 2014 інфляція склала майже 25%. У 2015 - понад 43%. Це - максимальний показник інфляції за останні 20 років. Минулий 2018 рік Україна завершила з інфляційним показником 9,8%.

Станом на кінець 2013 року Росія була беззаперечним найбільшим торговим партнером нашої країни.

Тоді Україна експортувала в РФ товарів на 14,8 млрд доларів, а імпортувала - на $ 23 млрд. Весь експорт в Європу становив 16,9 млрд доларів, а імпорт - 28,3 мільярда.

За підсумками 2018 року український товарний експорт в Росію склав 37 млрд доларів, а імпорт перевищив $ 8 млрд. Так що можна сказати, що тільки за минулий рік Україна сукупно заробила на наших агресивних сусідів 29 мільярдів доларів

Також відмічено зростання товарообігу з Євросоюзом. Частка ЄС у зовнішній торгівлі на кінець минулого року перевищила 40%. Експорт товарів в Євросоюз склав $ 20,159 млрд, а імпорт з ЄС - 23,3 мільярда.

Головні інвестори - заробітчани

За даними Нацбанку (НБУ), в 2013 році мігранти відправили в Україну близько $ 8,5 млрд. У 2015 році приватні грошові перекази з-за кордону склали 7 млрд доларів, в 2016 - 7,5 млрд., А в 2017 - $ 9,3 млрд. в минулому році люди, що працюють за кордоном, перерахували в Україну $ 11 млрд. Наші співвітчизники, які живуть за кордоном, є головними інвесторами української економіки. Для порівняння: прямі іноземні інвестиції за 2018 й (без урахування Криму та окупованих областей Донбасу) склали... $ 2 млрд 335 млн.

Томос, безвіз, Асоціація з ЄС

В актив Петра Порошенка можна записати відразу кілька вкрай важливих реформ. Буквально на фініші його президентства в Україні була створена канонічна незалежна православна церква на базі УПЦ Київського патріархату і Української автокефальної православної церкви (УАПЦ). Правда, УПЦ Московського патріархату, формально має найбільше парафій в країні, називає весь цей процес і отримання томосу про автокефалію незаконним і неканонічним. А отже говорити про повну єдність церков в Україні поки що рано. З іншого боку, в політичних і культурних колах неодноразово звертали увагу на те, що УПЦ (МП) - структура, безпосередньо пов'язана з Кремлем і виконує в Україні дестабілізуючі функції. В результаті грудні минулого року Верховна Рада України прийняла закон, що зобов'язує Українську православну церкву (Московського патріархату) в своїй назві вказати приналежність до Російської православної церкви (РПЦ). Однак 22 квітня стало відомо про те, що Окружний адміністративний суд міста Києва зупинив процес перейменування УПЦ (МП).

Окремо варто виділити успіхи в міжнародних відносинах. Уже в перший місяць свого президентства Петро Порошенко підписав Угоду про асоціацію з ЄС, робота над яким почалася задовго до його приходу на Банкову. Угода про Асоціацію - масштабний документ (тисячі сторінок), який детально регулює поступове економічне і політичне зближення офіційного Києва з Євросоюзом. Втім, в ньому немає чітких гарантій майбутнього членства України в ЄС.

Після багаторічних переговорів і виконання офіційним Києвом низки вимог Європейського союзу 11 червня 2017 року запрацював безвізовий режим для українців.

Боротьба з корупцією: біг на місці

Жорстка і безкомпромісна боротьба з корупційним злом - одне з головних гасел Петра Порошенка під час виборчої кампанії. Але незважаючи на створення низки антикорупційних органів - НАБУ, САП, НАПКА і ДБР, серйозних розслідувань або затримань за 5 років так і не сталося.

В цілому в частині ефективності роботи всіх створених антикорупційних структур залишається багато питань. Показовий приклад - гучний корупційний скандал в оборонній сфері за участю близького соратника Петра Порошенка, першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського, де «у всій красі» проявилося повна бездіяльність антикорупційних органів.

Кроком явно не в антикорупційному напрямку можна назвати недавнє рішення Конституційного суду щодо скасування статті Кримінального кодексу, що передбачає покарання за незаконне збагачення держслужбовців у вигляді ув'язнення строком від 5 до 10 років, заборону обіймати певні посади та конфіскацію майна.

В останні тижні президентства Петра Порошенка був створений спеціальний антикорупційний суд, який повинен розглядати справи топ-корупціонерів, підслідні НАБУ: злочини по розкраданню бюджетних коштів, зловживання владою, незаконне збагачення, хабарництво. Однак поки говорити про ефективність спецсуду рано.

Проте деякі зрушення в боротьбі з корупцією зафіксували міжнародні організації. Наприклад, якщо за результатами 2013 року в міжнародному індексі сприйняття корупції від Transparency International Україна занімала144 місце, то за п'ять років держава піднялася на 120-у позицію.

Суд реформа: профанація чи реалізація

У період президентства Петра Порошенка в країні почалася масштабна судова реформа.

Ще влітку 2016 року Верховна Рада прийняла президентські зміни до Конституції і новий закон про статус суддів і судоустрій, який передбачав часткове зняття суддівської недоторканності, скасування низки старих суден і створення нових з обранням суддів на конкурсах. Також запустили переатестацію суддів.

Ключовим етапом реформи став повний перезапуск Верховного суду - головного суду в системі правосуддя. Суддів в ЗСУ вибирали на відкритому конкурсі. Однак цей етап реформи різко розкритикували експерти і громадські організації. Вони стверджують, що до складу Верховного суду потрапили багато суддів з, м'яко кажучи, не дуже добре професійним бекграундом. До речі, навіть пропрезидентський генпрокурор Юрій Луценко нещодавно заявив, що, незважаючи на реформу, «судова система країни дуже важко хвора» ...

І на останок...

Реформи в Україні - окрема тема. Петро Порошенко, висуваючи в президенти п'ять років тому, пафосно заявляв про намір реалізувати більше сотні реформ в самих різних сферах життєдіяльності. Але що ми побачили на виході? За 5 років ми так і не побачили жодної завершеної до кінця реформи ...

Одна з ключових реформ - проведення децентралізації влади - дійсно почалася. На даний момент в Україні сформовано вже майже 900 об'єднаних територіальних громад, в яких проживає 9 мільйонів українців. Втім, повноцінною реформа так і не стала: наприклад, Київ так і не запустив інститут префектів, який повинен був замінити голів районних держадміністрацій.

Наталія Ромашова