Емманюель-миротворець: як Макрон став головним у Європі з російсько-української війни

Вкрай важливо відзначити, що Емманюель Макрон проходить зараз через чергову гостру внутрішньополітичну кризу, проте це не заважає йому знаходити час для участі у міжнародних справах. Так, у четвер, 12 грудня, президент Франції залишив Париж, де нещодавно пішов у відставку уряд, і вирушив до Польщі. Курс на Варшаву французький лідер взяв із цілком конкретною метою – обговорити шляхи врегулювання російсько-української війни.

Першою офіційною особою, яка підтвердила приїзд до Варшави французького лідера, став міністр закордонних справ РП Радослав Сікорський. Емманюель Макрон, який із самого початку свого президентства намагається виставити Францію лідером Європи, мабуть, вирішив не чекати, коли старий-новий президент США офіційно в'їде до Овального кабінету, а тут і зараз застовпити за Парижем роль провідного представника Європи в конфігурації можливого врегулювання. Як акцентує Bloomberg, одну дипломатичну перемогу французький лідер уже встиг здобути, організувавши переговори Зеленського та Трампа. Тепер Макрон задумав заздалегідь взятися за організацію та просування гарантій безпеки для України, які, найімовірніше, передбачатимуть певну західну військову присутність на її території.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

У Варшаву, за даними газети Rzeczpospolita, Емманюель Макрон приїхав з метою обговорити план європейської миротворчої місії, яка може бути розміщена на території України в рамках можливої мирної угоди, укладеної з ініціативи Дональда Трампа. Газета стверджує, що саме Польщу президент Франції бачить одним із ключових гравців у подібному проекті.

Колишній помічник генсека НАТО, який працював за Єнса Столтенберга до 2022 року, Каміль Гранд заявив польському виданню, що пан Макрон доніс до Трампа тезу про неможливість залишити Європу осторонь переговорів між Вашингтоном і Москвою. На думку Гранда, всього є три сценарії надання Україні гарантій безпеки у разі заморожування бойових дій по лінії фронту та відмови Києва від повернення контролю над кордонами 1991 року військовим шляхом.

Перший – «німецький», за якого нашу з вами країну прийняли б до Північноатлантичного Альянсу в тих межах, які вона контролює, як це було з ФРН у 1955 році. Щоправда, проти цього виступають США демократа Джо Байдена, а за республіканця Дональда Трампа подібний поворот і зовсім представляється якоюсь фантастикою. Крім того, певно, дивлячись на Штати, не підтримує подібний план і Берлін.

Другий сценарій – «ізраїльська» модель, за якої Захід продовжує масово постачати Україні зброю після укладання миру чи перемир'я. У цьому плані, втім, є щонайменше один, проте дуже суттєвий мінус і полягає в тому, що ні США, ні європейські союзники не можуть надати залізних гарантій безперебійності поставок у разі зміни влади в тій чи іншій країні.

Ну, і, нарешті, третій план – «корейський» сценарій, який передбачає створення демілітаризованої зони між сторонами. У разі його реалізації в цій зоні, ймовірно, може бути розміщена миротворча місія, для обговорення якої Емманюель Макрон вирушив до Варшави.

На думку вищезгаданого Каміля Гранда, увага французького лідера до Польщі викликана її географічним становищем та зростаючим військовим потенціалом республіки – лідера з витрат на оборону у відсотках до ВВП серед усіх країн НАТО. До цього питання повернемося ще трохи пізніше для розуміння загальнооборонної температури по палаті Альянсу.

Як стверджують аналітики, ідея нинішнього господаря Єлисейського палацу про миротворчу місію виглядає зараз досить масштабною і витратною. Зокрема, експерт паризького аналітичного центру IFRI, де розробляють гіпотетичний проект подібної місії, Елі Тененбаум пояснив Rzeczpospolita, що для реалізації такої ініціативи були б потрібні сили в розмірі п'яти бригад, або близько 40 тис. осіб. Командування однією бригадою могла б взяти на себе Польща, проте, крім неї, пану Макрону знадобляться й інші помічники. Наголошується, що свої ідеї президент Франції вже предметно обговорив із прем'єром Британії Кіром Стармером, а також представниками держав Північної Європи та Балтії.

Дуже примітно, що президент Зеленський, який раніше заявляв про згоду Києва виключно на вступ до НАТО як гарантію безпеки, нещодавно припустив, що Україну щонайменше на деякий час цілком може задовольнити і розміщення західних військ на своїй території. «Скажу вам відверто: ми можемо подумати і попрацювати над позицією Емманюеля», - заявив днями Зе за підсумками зустрічі з лідером Християнсько-демократичного союзу (ХДС) та кандидатом у канцлери Німеччини Фрідріхом Мерцем, який, на відміну від пана Шольца, що знову поривається поспілкуватися з Путіним, рішуче виступає за суттєвішу підтримку України, зокрема, надання їй далекобійних ракет Taurus.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск після розмови з президентом Франції Емманюелем Макроном у Варшаві заявив, що вони "на одному боці" з усіх питань. При цьому глава польського уряду прокоментував інформацію західних медіа щодо можливої європейської миротворчої місії в Україні. «Хотілося б покінчити зі спекуляціями на цю тему. Рішення щодо польських дій прийматимуться у Варшаві і лише у Варшаві. Поки що ми не плануємо таких дій», - наголосив Туск. Маршалок нижньої палати польського парламенту Шимон Головня не виключив участі польських військ у миротворчій місії в Україні. Але, наголосив він, це має бути строго під егідою і всередині структури НАТО.

Що ж до Емманюеля Макрона, він на спільному брифінгу з Туском сказав таке: «Ніхто крім Франції не буде вирішувати, що Франція робитиме. У той же час, ніхто інший, окрім Польщі, не вирішуватиме, що робитиме Польща. Ми є суверенними країнами. Ми усвідомлюємо вплив ситуації, що склалася в Україні, але ми ухвалюємо власні рішення».

Президент Франції окремо додав, що США відіграватимуть ключову роль у підтримці України «незабаром». За його словами, потрібно тісно співпрацювати зі Сполученими Штатами, щоб знайти рішення, яке враховує інтереси України, її суверенітет, а також інтереси європейців та безпеку Європи. "Це філософія, на якій ми збираємося зосередитися", - резюмував французький лідер. Він також повідомив, що вже наступного тижня у Брюсселі під час засідання Європейської Ради лідери розглянуть питання про передачу 50 мільярдів доларів допомоги для України.

Так чи інакше, чи матимуть миротворчі зусилля Макрона якийсь успіх, поки не ясно. Насамперед тому, що Дональд Трамп досі не представив свого плану врегулювання і, як зазначило з цього приводу агентство Reuters, республіканець не заглиблювався в подробиці своєї можливої стратегії навіть на зустрічі з Емманюелем Макроном та Володимиром Зеленським. Натомість без п'яти хвилин 47 президент США в інтерв'ю журналу Time, редакція якого обрала його людиною 2024 року, заявив, що виступає проти ударів ЗСУ по території Росії американськими далекобійними ракетами. На його думку, це призводить до ще більшої ескалації конфлікту. «Я категорично не згоден із відправкою ракет на сотні миль до Росії. Навіщо ми це робимо? Ми просто розпалюємо цю війну і робимо її ще гіршою», - вважає Трамп. До речі, він, мабуть, вперше після виборів визнав, що досягти миру між Києвом і Москвою буде дуже складно і цього не вдасться досягти «за 24 години». Також Трамп заявив про плани використати підтримку України як важіль тиску на РФ під час переговорів про припинення бойових дій. Головний республіканець переконаний, що єдиний спосіб укласти угоду – «не кидати Україну». Вкрай важливо наголосити, що зараз чи не у всіх своїх публічних виступах 78-річний американський лідер постійно повторює тезу про те, що вирішення російсько-українського військового конфлікту є його головним пріоритетом у зовнішній політиці після вступу на посаду у січні 2025 року. Це сам по собі вельми позитивний для нас з вами сигнал, що свідчить як мінімум про те, що ключове для кожного свідомого українця питання не буде припадати пилом на покинутих «до кращих часів» полицях Білого дому.

Тим часом європейські союзники НАТО запустили попередні консультації щодо можливості підвищення цільового показника витрат на оборону з 2% до 3% ВВП до 2030 року. Про це із посиланням на джерела повідомила британська газета The Financial Times. Зазначається, що країни Альянсу мають намір офіційно узгодити нові зобов'язання на саміті, який пройде влітку 2025 року в Нідерландах. Переговори про такий серйозний перегляд своїх спільних цілей партнери вирішили розпочати заздалегідь, оскільки вже зараз подібний можливий крок викликає невдоволення в деяких країнах-членах, які побоюються перенапруження державних бюджетів.

І однією з ключових причин дискусій стало майбутнє повернення 20 січня 2025 року до Білого дому Дональда Трампа. Союзники НАТО ще в 2014 році взяли на себе зобов'язання збільшити витрати на оборону до 2% ВВП. Однак коли Трамп минулого разу прийшов до владного керма, йому, м'яко кажучи, не сподобалося, що практично ніхто з партнерів не те, що не досяг заданого показника, але навіть, на його думку, і не намагався виконувати взяту на себе обіцянку. 2018-го дійшло до того, що Дональд Трамп на щорічному саміті НАТО вперше пригрозив вивести США з Альянсу, якщо інші країни не збільшать витрати. 2020 року лише дев'ять союзників виконували цільовий показник.

З відходом республіканця з Овального кабінету тиск Вашингтона на партнерів у цьому питанні помітно знизився, а реальне зростання витрат на оборону почало відбуватися лише 2022-го, після початку горезвісної путінської «спецоперації» в Україні. Показово, що весь цей час головний республіканець продовжував послідовно критикувати європейських членів НАТО, а в розпал передвиборчої кампанії-2024 знову почав загрожувати виходом США з Альянсу, наполягаючи, що партнери «не виплачують достатньо» і хочуть забезпечити свою безпеку за американський рахунок.

У недавньому інтерв'ю NBC News Дональд Трамп на пряме запитання, чи може він вивести США з НАТО, відповів, що не збирається цього робити, якщо союзники «чесно» платитимуть. І, як зазначали колишній і нинішній генсеки НАТО Єнс Столтенберг і Марк Рютте, за підсумками 2024 року вже цілих 23 країни блоку з 32 досягнуть цільового показника в 2% ВВП. Такий стрибок, по ідеї, мав би задовольнити пана Трампа і заспокоїти партнерів, які таким чином могли б показати республіканцю, що нарешті взялися за виконання своїх зобов'язань. Марк Рютте навіть зазначав, що саме Дональд Трамп свого часу 2018 року допоміг союзникам усвідомити всю важливість доведення видатків на оборону до 2% ВВП. Однак це було, власне кажучи, позавчора. Сьогодні ж Трамп недвозначно натякає, що на сьогодні 2% ВВП – надто мало і європейці мають ставити перед собою вже вищу планку.

Марк Рютте нещодавно заявив, що на літньому саміті НАТО у 2025 році союзники справді збираються узгодити новий цільовий показник, але відмовився називати конкретну цифру. Як зазначають із цього приводу неназвані джерела The Financial Times, зараз розглядаються фактично два сценарії розвитку подій. Перший передбачає узгодження на саміті в Нідерландах нової мети у 3% ВВП, а другий – ухвалення короткострокового зобов'язання щодо нарощування військових витрат до 2,5% ВВП. Проте проблема полягає в тому, що сім європейських країн з моменту НАТО-саміту зразка 2014-го так і не довели свої витрати на оборонку навіть до 2% від валового внутрішнього продукту. Йдеться про Хорватію, Португалію, Італію, Бельгію, Люксембург, Словенію та Іспанію. Крім того, серед відстаючих є і Канада, яку Трамп недавно запропонував зарахувати ще одним штатом США, «щоб просто так не спонсорувати». Прем'єр Канади Джастін Трюдо, напевно, від таких трампівських ідей прокидається всі ці дні в холодному поті. При цьому Бельгія, Люксембург, Словенія та Іспанія також далекі навіть від планки 1,5% ВВП.

Тим часом наявність досить довгої лави аутсайдерів не заважає лідерам з військових витрат солідаризуватися з риторикою обраного президента США і ставити перед НАТО ще більш амбітні цілі. Наприклад, глава Міноборони Литви Довіле Шакалене у четвер, 12 грудня, заявила, що «Європа має збільшити свій внесок» в оборону, а витрати США «несправедливо» великі порівняно з витратами європейських союзників. Пані Шакалене, як передає Reuters, запевнила, що Литва у 2025 році виділятиме на оборону 3,5% ВВП, а надалі має намір підняти цю статтю витрат до 5%.

Але це окремі амбіції окремо взятих держав. На даний момент суха статистика демонструє наступну картину: найбільше на оборону у відносних показниках витрачають Польща – понад 4% ВВП, та Естонія – майже 3,5%. При цьому Сполучені Штати займають лише третю сходинку із показником 3,4% ВВП. Також понад три відсотки валового внутрішнього продукту на оборонку витрачають Афіни та Рига.

Читайте також: США нададуть чотири пакети економічної допомоги Україні

Читайте також: У РФ заявили, що масований обстріл України був відповіддю на удар по Таганрогу