Експансія агресора: як Кремль пробиває вікно в ОБСЄ

Про те, що делегація України не братиме участі у засіданні ОБСЄ на рівні міністра закордонних справ, написав учора у Facebook спікер вітчизняного МЗС Олег Ніколенко. Причина - присутність на даному локаційному майданчику представників РФ. За його словами, країни-учасниці ОБСЄ мають працювати над «порятунком організації від Росії», а не поновленням співпраці з нею.

«Україна високо цінує зусилля Північної Македонії як головуючої у 2023 році держави та особисто міністра закордонних справ Буяра Османі, які продемонстрували високий професіоналізм та відданість захисту принципів та зобов'язань ОБСЄ. Однак присутність російської делегації на міністерському засіданні на рівні міністра вперше після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну лише посилюватиме кризу, в яку Росія загнала ОБСЄ», - підсумував Ніколенко.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Дещо пізніше зі схожою за змістом спільною заявою виступили глави МЗС Естонії, Латвії та Литви Маргус Цахкна, Криш'яніс Каріньш і Габріелюс Ландсбергіс. «Ми шкодуємо про дозвіл на особисту участь глави МЗС Росії у засіданні. Росія, напевно, використовує це у своїх пропагандистських цілях і для послаблення єдності Заходу. Ми не станемо учасниками цього і не маємо наміру розділяти відповідальність за наслідки», - заявили три міністри. На їхню думку, дії РФ «зухвало порушують міжнародне право, включаючи Статут ООН, і є диверсією щодо ОБСЄ і принципів, що лежать в її основі».

«Сьогодні Європі потрібна безпека від Росії та проти неї, а не разом з нею», - наголосило тріо дипломатів. Окремій критиці вони при цьому піддали рішення РФ заблокувати кандидатуру Естонії на головування в ОБСЄ наступного 2024 року. Нагадаємо, РФ і її сателіт Білорусь нещодавно заблокували заявку офіційного Таллінна на головування в організації, визнавши Естонію «глибоко ворожою Росії державою», нездатною керувати організацією в нинішній «складний період». Москва наполягала на тому, щоб у найближчий рік ОБСЄ очолила «нейтральна країна, яка не перебуває в НАТО».

«Через Росію та Білорусь ми опинилися в ситуації, коли всього за шість тижнів до нового року в ОБСЄ немає затвердженого голови, хоча Естонія є спільним кандидатом від Європейського союзу з 2020 року, - заявив естонський міністр закордонних справ Маргус Цахкна. - Оскільки Росія своєю кривавою агресивною війною порушує всі основоположні принципи ОБСЄ, неприйнятно підкорятися вимогам і шантажу Москви, зокрема, її бажанню, щоб наступним головою ОБСЄ була не країна-член НАТО». Замість того, щоб «шукати рішення, що влаштовують Москву», країни ОБСЄ, на думку естонського дипломата, «мають усіляко ізолювати Росію на міжнародній арені».

Зазначимо, що рік тому влада сусідньої Польщі, яка 2022-го головувала в ОБСЄ, відмовила голові росМЗС в участі в засіданні Ради міністрів, що в історії цієї організації сталося вперше. Своє рішення у Варшаві пояснили тим, що Лавров перебуває у списку санкцій Євросоюзу. Влада Північної Македонії, як бачимо, на аналогічний крок не зважилася. Як кажуть у дипломатичних кулуарах, у Скоп'є не хотіли, щоб їхнє головування в ОБСЄ ознаменувалося виходом Росії з організації – а такий варіант у РФ у разі повторного недопуску Лаврова на зустріч міністрів цілком допускали. У всякому разі, про це говорили з кожної праски роспропагандисти та представники МЗС РФ. І хоча від усіх цих істеричних загроз віяло порожнім шантажним вітром, свій повітряний простір для спецрейсу авіакомпанії «Росія» на 72 години відкрила Болгарія, що межує з Північною Македонією.

Представник зовнішньополітичної служби ЄС Петер Стано якраз після того, як російському борту дали «добро» на проліт, запевнив, що рішення Софії та Скоп'є не суперечать санкційному законодавству Євросоюзу, оскільки для заходів по лінії ОБСЄ можуть робитися винятки. Болгарія, зазначимо, член ЄС, а Північна Македонія – лише кандидат у члени, але вже дотримується європейських санкцій. Щоправда, як бачимо, не всі і не завжди.

Візит Лаврова до Північної Македонії став його першою поїздкою до європейської країни-члена НАТО з лютого 2022 року, тобто зі старту горезвісної путінської «спецоперації». Головний росдипломат, який явно зрадів, уже заявив, що ОБСЄ «ще можна спробувати врятувати від деструктивного впливу західних країн». Водночас, що дуже і дуже показово, він повідомив, що відразу кілька його колег дипломатів із країн-учасниць ОБСЄ, зокрема західних, «звернулися з проханням про окремі зустрічі на полях міністерського засідання ОБСЄ у Скоп'є». Країни Лавров не назвав, але якщо він, скажімо м'яко, не видав бажане за дійсне, їх назви, точніше прізвища міністрів закордонних справ тих чи інших західних держав, які бажають зустрітися з путінським дипломатом, стануть відомими вже найближчими днями.

Головування Північної Македонії може бути гіпотетично продовжене ще на рік, але цього не хочуть ні  в Скоп'є, ні в деяких інших столицях країн-учасниць ОБСЄ. Найімовірнішими кандидатами на наступне головування спочатку називалася Австрія, а потім Мальта. У Таллінні, як ми вже зазначили вище, заявили, що не відкликають свою заявку, але дали зрозуміти, що не блокуватимуть кандидатуру Валлетти. Минулого тижня російська делегація в ОБСЄ відмовилася попередньо підтримати кандидатуру Мальти, як і претендентів на чотири ключові посади у структурах організації, включаючи посаду її генерального секретаря. При цьому мандати генсека, директора Бюро з демократичних інститутів та прав людини (займається моніторингом виборів), верховного комісара у справах національних меншин та представника ОБСЄ зі свободи ЗМІ закінчуються дуже скоро. У цьому контексті важливо наголосити, що з кадровими проблемами організація стикалася і не раз. Однак такого, щоб не було ні країни-голови, ні керівництва, ні навіть затвердженого бюджету (його вже більше року не можуть погодити через розбіжності між західними країнами та РФ), в історії ОБСЄ ще не траплялося.

«Зараз у Європейському Союзі розглядаються варіанти зміни принципів ухвалення рішень для того, щоб позбавити можливості в окремого учасника ЄС (мається на увазі Угорщина – ред.) блокувати роботу всього Євросоюзу. Якщо такі наміри розглядаються для цілих держав у рамках усього Євросоюзу, то такі зміни потрібні для їхніх представників у рамках однієї організації – ОБСЄ. Потрібно обирати: або конструктивну роботу, або одній недодержаві необхідно вказати на двері», - зазначає політолог Сергій Таран.

Назвавши критичною для ОБСЄ ситуацію, відомий журналіст-міжнародник Віталій Портников, констатував: «Усі рішення в ОБСЄ приймаються консенсусом і таким чином Російська Федерація має можливість заблокувати будь-яке питання, зробивши безглуздим саме існування цієї організації, яка залишається лише тінню Гельсінських угод 1975 року. Тінню саме тому, що окупація Росією Криму, по суті, зруйнувала і саме міжнародне право, і згоду країн Європейського континенту з пріоритетом територіальної цілісності кожної з держав Європи. І, зрозуміло, зруйнувала ідею у тому, що жодна з держав немає права приєднувати до себе територію іншого. Тобто Росія знищила всі ці принципи і таким чином ми можемо констатувати крах міжнародного права та неможливість повернення до нього принаймні в найближчому майбутньому. Однак на Заході все ще продовжують розраховувати на те, що існуючі міжнародні інституції, принаймні Організація з безпеки та співробітництва Європи, можуть бути ефективними для недопущення подальшої ескалації. Це – абсолютна ілюзія, бо після 2014 року (після анексії Криму – ред.) говорити про ефективність цих організацій та про можливість їх ухвалювати будь-які результативні рішення не доводиться. Однак Російська Федерація на повну програму користується цією надією Заходу про можливість відновлення міжнародного права для того, щоб принаймні частково вийти з міжнародної ізоляції».

«Для російського керівництва допуск на засідання ОБСЄ у Скоп'є – очевидна дипломатична перемога. Якщо в кулуарах сесії справді відбудуться переговори міністра закордонних справ РФ з головами зовнішньополітичних відомств країн Євросоюзу та НАТО, можна буде говорити про те, що Росія на двадцять першому місяці своєї великої агресії проти України потроху виходить із ізоляції і стає важливим партнером для переговорів не лише для Глобального Півдня, але й Заходу. Все це може лише підбадьорити президента РФ Володимира Путіна та переконати його в тому, що продовження війни проти України – це правильний і розумний крок до того, щоб схилити Захід до переговорного процесу, який має завершити війну на умовах Москви, а не на умовах цивілізованого світу та не на умовах здорового глузду. Якби Захід не хотів створювати у російського президента та його оточення таких ілюзій, зрозуміло, варто було б тримати міністра закордонних справ Російської Федерації подалі від Скоп'є та ОБСЄ, навіть якби за це довелося розплачуватися неефективністю і так уже неефективної міжнародної структури», - резюмував Портніков на своєму авторському Youtube-каналі.

Дуже показово, що сесію ОБСЄ, незважаючи ні на що, вирішив-таки відвідати верховний представник ЄС Жозеп Боррель, який зустрівся напередодні в Брюсселі з главою українського МЗС Дмитром Кулебою. Зважаючи на це, не складно здогадатися, в якому потім пропагандистському екстазі зіллються соловйови-скабеєви, показуючи, як Захід «прогнувся» під натиском Москви. А ситуація, що склалася довкола сесії ОБСЄ, на жаль, виглядає саме так. Виняток – Естонія, Латвія та Литва, які демонструють непохитну та жорстку нетерпимість до країни-агресора. За що їм сьогодні можна і треба сказати велике спасибі. Ну, а історія потім покаже, хто мав рацію, а хто клюнув на шантажний гачок Москви, лише розв'язавши криваві руки браконьєру-вбивці в особі путінської Росії.

Читайте також: Фінляндія повністю закриває кордон з Росією

Читайте також: Словацькі перевізники анонсували блокаду кордону з Україною