Екологічний контроль 2.0: хто і як має захищати довкілля України

У серпні цього року Кабінет міністрів України ухвалив рішення ліквідувати Державну екологічну інспекцію України. Натомість запропонував створення нового органу екологічного контролю – Державної природоохоронної служби.

Проте експерти та громадськість в один голос заявили, що рішення Уряду про ліквідацію Держекоінспекції без прийнятого відповідного Закону про новий орган екологічного контролю, є небезпечним.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Минулого року було зареєстровано відразу два законопроєкти (реєстраційний №9336 від 23.11.2018 та альтернативний 9336-1 від 07.12.2018) про Державну природоохоронну службу, які повинні були регулювати діяльність нового органу. Проте жоден із них не був підтриманий.

Далі були спроби об'єднати законопроєкти та створити спільну робочу групу, яка напрацює один документ на підставі двох. Але і тут не склалось. Зрештою на сайті Міністерства екології та природних ресурсів України 14.08.2019 з'явилася новина, що Урядом ухвалено рішення ліквідувати Державну екологічну інспекцію України та створити Державну природоохоронну службу України. Громадськість назвала таке рішення Уряду необдуманим. Адже створення нового органу з цих питань, не має під собою нормативного підґрунтя, та суперечливе, поза відсутності відповідних актів щодо його статусу та повноважень, неузгодженості бачення форми та суті діяльності цього органу.

Численні зауваження та обговорення таки спонукали Уряд припинити вигадувати п'яте колесо до воза. Уряд скасував спробу створення природохооронної служби та відновив роботу інспекції. Державна екологічна інспекція (далі – ДЕІ) таки залишилась діяти в Україні.

Виконувачем обов'язків голови Державної екологічної інспекції України Кабінет міністрів призначив екснардепа Єгора Фірсова. Новий т.в.о ДЕІ пропонує суттєві реформування у своїй сфері. Проте чи можливі реформи без нового закону про екологічний контроль? Звісно, ні! В першу чергу слід прийняти закон про екологічний контроль, як окремий вид державного контролю. Цей закон повинен забезпечити створення належних повноважень для оновленого органу екологічного контролю та ефективних інструментів екологічного контролю, а також забезпечити прозорість та підзвітність цього органу.

Запроваджені у попередні роки мораторії на перевірки, корупція, відсутність достатніх повноважень та низькі санкції за екологічні правопорушення, а також часті приклади недопуску підприємствами інспекторів для перевірки, – повністю підірвали довіру до екологічної інспекції, як з боку бізнесу, так і громадськості. Це призводить до численних порушень законодавства, забруднення довкілля, виникнення аварійних ситуацій, несанкціонованих захоронень відходів тощо. Часто підприємства-забруднювачі уникають впровадження новітніх технологій та екологічної модернізації виробництва. Натомість шукають способи мінімізувати витрати та уникнути відповідальності.

Завдання нової інспекції – не лише відновити державний орган, а також забезпечити ефективність, прозорість його діяльності, якісно оновити персонал та матеріальну базу. І найголовніше – відновити довіру до екологічного контролю. Державний екологічний контроль є однією з важливих функцій державного управління, мета якого забезпечувати дотримання екологічного законодавства. Статтею 16 Конституції України встановлено, що обов'язком держави єзабезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду українського народу. Нехтування такою важливою функцією може призвести до непоправних наслідків.

Яким має бути екоконтроль?

Єгор Фірсов прислухався до екологічних громадських організацій і обіцяє лобіювати передачу повноважень по здійсненню екологічних перевірок в один орган. На даний момент контроль в галузі охорони навколишнього середовища здійснюють близько 10 органів: Держлісагентство, Держгеокадастр, Держгеонадра, Держрибагентство та інші органи. Перевіряють наче усі, а в результаті ніхто конкретно не несе відповідальності. Така схема корумпована і неефективна. Тож її слід терміново змінити на законодавчому рівні.

Об'єднання інспекційних повноважень вимагатиме створення ефективної структури та підбору нового штату який відповідатиме сучасним викликам.

Завданням державного екоконтролю є попередження або виявлення правопорушень та забезпечення притягнення винних до відповідальності та відшкодування шкоди довкіллю. Тож інспекція повинна забезпечувати контроль і суб'єктів господарювання, і фізичних осіб. Для цього вона повинна мати фахівців, здатних перевіряти промислові об'єкти та відповідні оперативні підрозділи, які можуть реагувати на правопорушення в режимі 24/7. Це стосується і браконьєрства, незаконної порубки лісу, несанкціонованих викидів/скидів чи захоронення відходів тощо.

Часто, коли говорять про екологічний контроль уявляють лише контроль промислових об'єктів. Однак не можна забувати, що екологічна інспекція повинна забезпечувати і контроль за дотриманням законодавства в сфері охорони тваринного та рослинного світу, цінних природних територій… Для прикладу, перед новорічними святами проводиться операція "Ялинка", з метою запобігання проведення самовільних рубок, безконтрольного перевезення та реалізації святкових дерев. В усіх областях країни створюються мобільні групи з представників Інспекцій, Національної поліції та держлісохорони, які під час проведення перевірок виявлятимуть порушників як в лісі, так і на ринках.
 

Операції "Ялинка"

Не слід забувати і про специфіку контролю в регіоні Чорного та Азовського морів. Одним з перших випробувань для нового ТВО стала аварія під час шторму нафтового танкера в Одесі  Шторм в одеській затоці зірвав з якоря танкер “Делфі” та відніс його на мілину . Вміст нафтопродукту у морській воді перевищував гранично допустиму норму як мінімум в 157 раз.

В Одесі 21 листопада до берега прибило танкер /фото Думская

Щоправда, коли шторм ущух, водолази та співробітники служби з ліквідації аварійних розливів забруднюючих речовин АМПУ встановили довкола аварійного танкера 300-метровий ланцюг бонів підвищеної плавучості, закріплений на якорях, що дозволило зменшити розлив. Єгор Фірсов зазначив, що домовилися з представниками АМПУ, Мінінфраструктури та Офісу реформ при Мінекоенерго щодо екологічної експертизи українських портів (Одеса, Миколаїв, Південний) фахівцями з Нідерландів. Експерти розпочнуть роботу на початку наступного року.

В контексті контролю суб'єктів господарювання необхідно забезпечувати планові та позапланові перевірки з урахування вимог українського законодавства та необхідності впровадження європейських підходів, зокрема Директиви 2010/75/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 24 листопада 2010 року про промислові викиди, яка впроваджує в ЄС вимоги щодо інтегрованого запобігання та контролю забруднення. У рамках впровадження в Україні Угоди про Асоціацію з ЄС, слід імплементувати і європейські вимоги щодо контролю великих промислових забруднювачів.

Важливим є питання технічного оснащення інспекції, необхідне для виконання її функцій. Інспекція повинна мати сучасне лабораторне обладнання, а також технічне забезпечення, яке дозволятиме забезпечувати якісний аналітичний та оперативний контроль. Для контролю забруднення навколишнього середовища слід застосовувати сучасні технології. Наприклад, сусідня Польща давно використовує повітряні і водні дрони для здійснення моніторингу стану повітря і води.

Не слід забувати і про економічне стимулювання та соціальний захист інспекторів. Адже часто інспектори, які чесно виконували свою роботу і виявляли багатомільйонну шкоду довкіллю, наражались на велику небезпеку та залишались сам на сам у протистоянні з добре організованими порушниками, а подекуди і їх впливовими високопоставленими "кураторами".

Не менш важливим питанням є зміна розмірів та підходів до застосування штрафівдля правопорушників. Адже на сьогодні штрафи просто смішні. Тому вони не лякають злісних порушників. Наприклад, якщо завод забруднювач не впустив на свій об'єкт екологічну інспекцію, посадова особа заплатить за це штраф у розмірі максимум 750 грн. Тож, звісно, що власники заводів обирають копійчаний штраф, аніж перевірку. Необхідно запровадити механізми господарсько-правової відповідальності, коли штрафи сплачуватиме не фізична особа за адміністративне правопорушення. Адже часто це, так званий , "цап відбувайло" чи "стрілочник", якого легко поміняти, перевести на іншу посаду, віддячити премією. Штраф повинне сплачувати безпосередньо підприємство-порушник. Впровадження господарсько-правової відповідальності дасть змогу запровадити значно вищі санкції, які сплачуватиме безпосередньо суб'єкт господарювання, що скоїв порушення. Також це дасть змогу формувати історію добросовісності дотримання законодавства таким підприємством, що в багатьох країнах впливає на періодичність перевірок, перегляд або скасування дозвільних документів.

Важливим також є не лише збільшення санкцій, а й забезпечення невідворотності покарання, щоби порушники не могли уникнути відповідальності. Великі підприємства, які десятиліттями забруднювали довкілля, часто відкуповувались при цьому хабарями, або, користуючись недосконалістю судової системи та слабкістю контролюючих органів, уникали відповідальності. Численні скарги мешканців великих промислових міст, які потерпають від викидів, не допомогли змінити ситуацію. Отже, попереду велика робота щодо докорінних змін та захисту довкілля.

Автор: Назар Бекетов, заступник голови правління ГО "Всеукраїнська організація "Зелений Фонд". Подолання гуманітарних та екологічних катастроф"