Екологічна інспекція покриває отруйників наших водойм - експерти

Повідомлення про масові отруєння риби у водоймах останнім часом почастішали. Причиною НП, як правило, стають підприємства, які економлять на установці водних очисних споруд і скидають в річку все, починаючи від каналізаційних стоків, і закінчуючи відходами шкідливого хімічного виробництва.

Влітку минулого року відбулося відразу ж кілька випадків замору риби. Так, в районі села Бабино (Херсонська обл.) Загинув бичок загальною вагою близько тонни. Інспектори рибоохорони недалеко від берега при обстеженні акваторії виявили отруйну пляму червоно-жовтого кольору розміром близько 100 метрів. Винних в замор риби знайти не вдалося. Передбачається, що отруйна пляма - це скинуті в річку виробничі відходи. За подібних обставин стався замор риби в Рогозянського водосховища (Харківської обл). Винні так само не знайдені. Однією з версій масового замору бичків, яка сталася на пляжах Маріуполя, є незаконне скидання невстановленим підприємством каналізаційних стоків на узбережжі Азовського моря.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Взимку 2018 р в заплавній частині річки Здвиж, що є правою притокою річки Тетерів в басейні Дніпра загинуло все живе, але підприємство-порушник так і не було встановлено.

Lenta.UA вже писала , що 12 квітня 2019 р в річках Случ і Хомора на території Житомирської області стався масовий мор риби.

«У 2017 р на території України була отруєна середовище проживання 3100 водоймах, - розказує голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков. - У торік трохи менше - в 2574 водоймах. Це пов'язано, в першу чергу з тим, що порушується не тільки природоохоронне законодавство, але водний і земельний кодекс в якому чітко прописані норми, які необхідно дотримуватися на берегових природоохоронних територіях. Так, на прилеглих до річок територіях, в їх заплавах, категорично забороняється будь-яка господарська діяльність. Проте, промислові підприємства впритул підійшли до водойм. Безпосередньо з річками стали контактувати і сільськогосподарські угіддя, на полях яких активно застосовуються пестициди. І місцеві ради продовжують розподіляти землю біля водойм під вирощування сільськогосподарських культур. Після рясних дощів хімічні речовини з полів потрапляє у водойми, і як напалмом вбивають усе живе. Випадок масового отруєння риби в річках Хомора і Случ - вже третій, за минулі п'ять років».

За словами експерта, чотири роки тому винуватець аналогічної трагедії (тільки тоді, крім риби загинули і водні рослини, і качки, і бобри, і раки, і жаби і багато інших) був знайдений - ним виявився картонно-паперовий комбінат, який скидав свої відходи в річку Хомора. Комбінат знаходиться вище за течією на території Хмельницької області. Але підприємство так і не покарали.

«Навіть якби винних у забрудненні річок і знаходили, то їм загрожує штраф всього лише від 160 грн. У 2018 р було скинуто понад 2,5 млрд м3 стоків і третина з них - неочищених. Щорічно держава витрачає мільйони на відновлення рибного ресурсу, а якесь підприємство, економлячи на своїх очисних спорудах, усвідомлено труїть водойми. При цьому сьогодні екологічної інспекції фактично не існує. Коли в 2014 р ввели мораторій на перевірки весь кістяк професійних співробітників інспекції пішли працювати в інші місця. А нинішнє покоління екологічних інспекторів перетворили державну структуру в комерційну і зайнялися нехитрим вимаганням грошей у підприємств», - підкреслює Чистяков.

«Природоохоронні органи практично не мають можливості контролювати незаконні скиди хімічних речовин в воду підприємствами, - вважає директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. - Тільки в Києві подібні замори риби трапляються щомісяця. А по областям це стало таким же звичайним явищем, як дощ влітку. Екологічні органи в країні не діють - їх не фінансують, у них немає спеціальних засобів. Більш того, щоб приїхати на перевірку потрібно отримати не просто якесь звернення, а саме документ встановленого зразка, яке вони повинні узгодити з обласним центром та Києвом. У столиці для узгодження на перевірку з чиновниками Мінекології йде мінімум місяць. Через місяць риби там вже не буде. Тому, перш за все, потрібно зняти всі обмеження на перевірки. З 2019 р частину заборон зняли, але не повністю», - підсумував еколог.

Владислав Кордік, Lenta.UA

Заставне фото: УНІАН