Ефект Курська: як військова операція в Росії вплине на загальнофронтову погоду

У четвер, 8 серпня, кремлівський диктатор Путін провів нараду з в.о. губернатора Курської області Олексієм Смирновим. Обидва перебували на своїх робочих місцях, тому «зустріч» відбулася у режимі відеоконференцзв'язку. Глава регіону доповідав про ситуацію в Суджанському районі.

Переказувати суть віртуальної розмови цих двох персонажів безглуздо, оскільки в нескінченному потоці брехні практично неможливо виловити хоча б пару крапель чогось віддалено схожого на реалії. Проте, однією ремарку бункерного жителя слід звернути увагу. Зокрема, Путін, наголосивши, що хотів би провести зі Смирновим очну зустріч, але тому, «звичайно, зараз треба бути на місці», додав: «Курська область – дуже цікавий регіон…».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Справді, регіон дуже цікавий у загальновоєнному контексті, але про це дещо пізніше. Ну, а поки що нагадаємо, що вранці, 6 серпня, нібито ЗСУ (ні Зеленський, ні Сирський офіційно цього не підтверджують) атакували позиції підрозділів прикриття українсько-російського кордону на півдні Курської області. Лише наступного дня Путін обговорив ситуацію із головами силових відомств країни-агресора.

Дуже показово, що, незважаючи на тривалу паузу, виглядав при цьому кремлівський диктатор реально паршиво і, м'яко кажучи, непереконливо як для верховного головкому «другої армії світу».

Поки офіційний Київ мовчить, говорять західні союзники. Спікер Єврокомісії із зовнішньополітичних питань Петер Стано заявив, що Україна «має законне право захищатися, зокрема завдаючи ударів по агресору на його території», а Брюссель «продовжує повністю підтримувати законне право України на захист».

У США одним із перших зіткнень у Курській області прокоментував представник Держдепу Метью Міллер: «Тими діями, які українці зараз роблять, вони нашу політику не порушують. Я бачив повідомлення російської влади. З їхнього боку трохи дивно називати це провокацією, якщо врахувати, що Росія порушила територіальну цілісність та суверенітет України, починаючи з 2014 року».

Тобто, за океаном, як бачимо, нехай не різко і рішуче, проте підтримують Україну. Натомість у заяві вічно «стурбованої» ООН прозвучала критика. За словами заступника офіційного представника генсека організації Фархана Хака, «подібні інциденти підвищують ризики ескалації кризи, що викликає занепокоєння». «Ми хотіли б бачити деескалацію ситуації максимально можливою мірою», - зазначив Хак.

Військові експерти, опитані The New York Times, зазначають, що з оперативної та стратегічної точок зору операція ЗСУ у Курській області не має сенсу. По-перше, через серйозну витрату українською стороною людей та ресурсів, необхідних на інших ділянках фронту. По-друге, атака на Курську область ризикує ще більше розтягнути лінію бойового дотику, що з огляду на нестачу у ЗСУ особового складу навряд чи зіграє на руку Україні.

Тим часом є й інша думка. Її наводить військовий експерт Сергій Згурець: «Коли говоримо про цілі цієї операції, то вони тактичні, оперативні та стратегічні. До тактичних цілей можемо віднести зміст території, знищення противника, його зусиль і коштів, взяття у полон російських військових. До оперативних цілей можна віднести плани чи наміри те, що ці дії змусять ворога перекидати резерви цей ділянку в інших напрямах, послаблюючи інші зони, де армія РФ наступає чи обороняється. Щодо стратегічних цілей цієї операції, то відомий австралійський генерал Мік Райан каже, що таких стратегічних цілей є кілька. Насамперед – уповільнити чи зупинити російський імпульс у наступальних операціях. Другою стратегічною метою може бути перехід наративу війни до більш позитивної для України та протидії російській дезінформації про те, що РФ забезпечує собі неминучу перемогу у війні на виснаження. Третьою стратегічною метою чи ефектом можна вважати те, що відбувається підвищення морального духу українського населення з огляду на те, що тривалий час ворог робить наступальні дії. Четверта стратегічна мета, за оцінками австралійського генерала, якщо ми захопимо більше територій у Курській області, то це на випадок, коли Україна буде змушена йти на певні врегулювання шляхом переговорів наприкінці 2024 чи 2025 року. І найкраще вести переговори, коли частина території агресора утримується нашими військами. Але це припущення. Я не думаю, що йдеться зараз про переговори та підготовку до них».

Сергій Згурець окремо наголошує, що динаміка бойових дій у Курській області триває, а американський Інститут вивчення війни (ISW) констатує просування українських військ до 10 км углиб Курської області. «Підтверджене місце розташування наступних українських частин у Курській області вказує на те, що вони прорвали принаймні дві російські оборонні лінії та зайняли опорний пункт», - пише ISW. Про завершення будівництва двох посилених ліній оборони курська влада, нагадаємо, доповідала ще у жовтні 2022-го.

Тим часом російські військові паблики повідомляють про глибше просування українських підрозділів - зокрема, про прорив до траси на місто Льгов, взяття Малої Локні, атаки на село Снагость і бої в районі села Анастасіївка на північ від Суджі, за 35 км від Курської АЕС і за 65 км від обласного центру.

«У військовій операції в Курській області важливий не лише військовий ефект, а й політичні та соціально-психологічні наслідки. Головний політичний ефект – це демонстрація перенесення активних бойових дій на територію РФ. Як виявилося, до українського наступу на Курщині не була готова ні російська влада (як місцева, так і Кремль), ні російське суспільство. Український наступ у Курській області – це ще й демонстрація американцям, що не слід боятися ударів по російській території. Це ще один спосіб переконання західних партнерів, що потрібно зняти обмеження використання західної зброї на російській території. Путін назвав це «масштабною українською провокацією» і не став офіційно оголошувати війну Україні, хоча до цього закликали у російських соціальних мережах та телеграм-каналах. Очевидно, що Путін не хоче піднімати градус нинішньої війни, посилювати її інтенсивність та гостроту», - зазначає політолог Володимир Фесенко.

На переконання експерта, якщо ЗСУ вдасться закріпитися на півдні Курської області, цей плацдарм може використовуватися для подальшого тиску на Росію під час мирних переговорів, у тому числі і для територіального розміну.

Водночас політолог Віктор Небоженко, коментуючи події у Курській області, наголошує на внутрішньополітичних перипетіях у країні-агресорці: «Те, що російські військові не попередили Кремль про можливе входження ЗСУ до Курської області викликало у Путіна напад підозрілості, що МО та Генштаб мстять йому за вибіркові арешти генералів-корупціонерів та знижують його рейтинг як головнокомандувача та геніального політика. Тим більше, що генерали РФ починають здогадуватися, що Кремль хоче зробити їх «цапом-відбувайлом», винними у провальній війні проти України. При цьому Путін, нацькований генералом Герасимовим і міністром-бухгалтером Білоусовим, може втратити контроль за цим конфліктом, - комусь доведеться піти з армії».

На тлі успішного початку операції в Курській області становище українських військ на інших ділянках фронту залишається складним. Найбільш проблемні ділянки – Покровський, Торецький та Краматорський напрямки. Там у ворога є певний поступ у бік Покровська. Тим часом «м'ясні штурми» окупантів продовжуються на Харківщині. Втім, за словами командира 3-го батальйону оперативного призначення бригади «Спартан» Олександра Букатара, якщо людського ресурсу у загарбників достатньо, то за технікою сили окупантів виснажуються.

При цьому підполковник зазначив, що снарядного голоду в українських підрозділах немає, але "зброї багато не буває".

Читайте також: Спецназ ГУР здійснив рейд на Кінбурнську косу (ВІДЕО)

Читайте також: У РФ заявили, що бої йдуть уже за кілька кілометрів від Курської АЕС