Джонсон у Раді, Путін «при параді»: як і чому змінюватиметься військова погода

Голова британського уряду Борис Джонсон, який побував зовсім недавно в Києві, вчора в режимі онлайн виступив перед українськими парламентаріями. Коли пан Джонсон через відеозв'язок вимовляв своє звернення, нардепи тримали британський прапор і банер зі словами подяки за допомогу воюючій Україні, збільшення якої анонсував прем'єр Великобританії. «Найближчими тижнями ми надішлемо вам Brimstone, це протикорабельні ракетні системи, а також броньовані машини, щоб евакуювати людей із захоплених територій та загрозливих ділянок… У нас також є новий пакет підтримки на 300 млн фунтів стерлінгів (приблизно $326 млн. – ред.). У пакет увійдуть і радари, щоб визначати, де знаходиться націлена на ваші міста артилерія та дрони, щоб посилити вашу піхоту та ваші наступальні сили», - зазначив у своєму спичі британський прем'єр. Кремлівська пропаганда, за його словами, говорила, що росіяни увійдуть в Україну як ніж у масло, але «ви довели усьому світу, що вони були неправі».

Борис Джонсон назвав українських військових «хоробрими левами», а також визнав, що Європа раніше зробила замало, щоб зупинити Путіна: «Ми маємо дуже скромно говорити про те, що сталося у 2014 році... Тоді забрали Крим, тоді почалася війна на Донбасі, і правда в тому, що ми надто повільно починали розуміти, що сталося. Ми тоді не зрозуміли цього одразу і не змогли накласти потрібних санкцій на Путіна і більше не маємо права на повторення цієї помилки».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Глава уряду Туманного Альбіону також наголосив, що війна Росії проти України – це конфлікт, який не має подвійного морального характеру «і немає сумніву в тому, на чиєму боці правда». «Ви повстали проти вбивчої агресії, ви відстоюєте своє право на самовизначення, проти шаленого путінського реваншизму. Це демократія проти тиранії, це воля проти утисків, це право проти безкарності, добро проти зла. Коли ми бачимо героїзм українців, ми знаємо, що Україна переможе», - підсумував британський прем'єр-міністр.

Виступ Бориса Джонсона викликав овації нардепів. Аплодував своєму британському колегі і нинішній господар Банкової, котрий учора – вперше з моменту старту повномасштабної війни – виступив у Раді, хоча щодня виступає з посланнями до різних парламентів світу. Володимир Зеленський закликав парламентарів бути єдиними, не витрачати час на другорядні закони, сварки та піар.

«Сьогодні у нас із вами одна партія – Україна, одна фракція – Україна, одна монобільшість – Україна. Єдина. Сильна. Незалежна. А все, що їй не допомагає чи шкодить, має залишитись у минулому. Так само, як і надії когось, кого тут зараз немає, десь там пересидіти. Сьогодні відсутність депутата у Верховній Раді виправдовує лише дві речі: його робота за кордоном чи в регіонах заради інтересів нашої держави, чи його смерть – також заради інтересів держави. Інші їй не потрібні. Інші йдуть слідом за російським кораблем», - заявив президент.

За цим курсом, підтримавши конституційною більшістю відповідний законопроект, парламентарі відправили проросійські проекти. Зокрема, прийнятий учора в цілому закон забороняє діяльність ОПЗЖ, Партії Шарія, Опозиційного блоку, Наші та низки менш відомих політичних сил, які мали зв'язки з Росією і нерідко ще й фінансувалися з Москви. Також депутати звернулися до своїх колег із США, закликавши Вашингтон визнати Росію державою-спонсором тероризму. Якщо Сполучені Штати зроблять це, то іншим країнам доведеться значно посилити санкції проти путінської Росії, переконані експерти.

У Білому домі поки що на «привіт» від українських законодавців не відреагували, хоча український кейс також є ключовим в американському політпорядку. Вчора президент США Джо Байден відвідав завод, який виготовляє «Джавелін». Сполучені Штати вже поставили їх в Україну п'ять з половиною тисяч штук, при тому, що за 20 років завод, розташований в Алабамі, виробив близько 50 тис одиниць цих протитанкових ракетних комплексів.

Під час недавнього візиту до Києва голова Пентагону Ллойд Остін заявляв про те, що ЗСУ потребують їх близько 500 штук щодня. Спікер Білого дому Джен Псакі недавно повідомила, що уряд має можливість виділяти ці ракетні комплекси з власних запасів, але й власники заводу висловили готовність істотно збільшувати потужності. І візит Байдена на це підприємство був організований не в останню чергу для того, щоб підбадьорити і подякувати «батькам» ефективної зброї. Водночас президент США нагадав, що він звернувся до Конгресу за дозволом на черговий транш військової допомоги офіційному Києву – це рекордні $33 мільярди, 20 з яких підуть безпосередньо на озброєння. «Нам потрібно більше грошей, щоб бути впевненими, що Сполучені Штати можуть продовжувати надсилати зброю безпосередньо на лінію фронту свободи в Україні та продовжувати надавати економічну та гуманітарну допомогу, допомагати українському народу. Я закликаю Конгрес гранично швидко затвердити це фінансування, щоб допомогти Україні і надалі досягати успіху у боротьбі з російською агресією, так само як вони це зробили, коли виграли битву за Київ», - резюмував Джо Байден.

Тим часом, Євросоюз готується вдарити економічно по державі-агресору – на підході наступний, уже шостий пакет санкцій.

У тому, що російське чорне золото чекає на ембарго з боку ЄС, не сумнівається президент Євроради. І цю впевненість він символічно висловив учора у Греції, де розпочали будівництво нового терміналу зрідженого природного газу.

Це буде установка, яка здатна прокачувати 5 з половиною мільярдів кубометрів блакитного палива щорічно і запустять її наприкінці наступного року. Шарль Мішель назвав термінал інвестицією в майбутнє, додавши, що ЄС «неодмінно покінчить зі своєю залежністю від російських енергоресурсів, щоб Москва більше не могла використовувати їх як інструмент політичного тиску чи шантажу».

Залежність колективного Заходу від російських енергоресурсів, як підрахували журналісти Bloomberg, до кінця року наповнить російську скарбницю на суму понад 320 мільярдів доларів. І щоб власноруч не фінансувати війну проти України, ЄС уже відмовився від російського вугілля. А тепер хоче й від нафти. Джерела Reuters повідомляють, що новий санкційний пакет торкнеться і банківського сектора РФ. Зокрема, відрізаним від системи SWIFT, через яку здійснюються мільйони міжнародних транзакцій щодня, виявиться і найбільша російська фінустанова «Сбербанк». Щоправда, новий санкційний пакет ще має пройти всі етапи європейської бюрократії, хоча східний фланг ЄС - країни Балтії та Польща вже пообіцяли: добиватимуться оперативності у прийнятті рішень та ще жорсткіших санкцій проти країни-агресора. До речі, про Польщу саме сьогодні слід сказати більше.

У вівторок, 3 травня, наші найближчі сусіди поляки відзначали державне свято – День конституції. Рівно рік тому цього дня президент Володимир Зеленський приїжджав до Варшави, щоб особисто взяти участь в урочистостях з нагоди 230-річчя Основного закону Речі Посполитої. Цього разу представники української влади зі зрозумілих причин привітали поляків лише дистанційно.

У Варшаві чудово знають, що Україна сьогодні відстоює не лише власну незалежність, а й захищає Європу, демократію та весь цивілізований світ від тоталітаризму, війни та темряви путінського режиму. Тому буквально з моменту російського вторгнення 24 лютого всі спірні моменти загальної історичної пам'яті в українсько-польських відносинах відійшли на другий план. До речі, посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцкі – єдиний серед своїх колег із ЄС, хто не евакуювався, продовжуючи працювати у Києві.

Першими європейськими політиками, які відвідали українську столицю, коли російські війська звершували свої звірства на Київщині, були прем'єр Матеуш Моравецький (причому з початку року він був в Україні тричі, хоча до цього востаннє 2016) і віце-прем'єр Ярослав Качинський. У квітні до України приїхав польський президент Анджей Дуда, якого Володимир Зеленський називає великим другом України та неодноразово висловлював у його особі подяку всьому польському народу. «Якщо Бог дасть і ми переможемо у цій війні, ми розділимо перемогу з нашими братами та сестрами. Це наша велич. І ваша велич. Це боротьба за нашу та вашу свободу. Це є спільна історія великих народів! Niech yje wolna Polska! Niech yje wolna Ukrainа», - підкреслив Зе в одному зі своїх нещодавніх відеозвернень.

Підтримку України Польщею у війні з Росією важко переоцінити. Понад два місяці широкомасштабної війни Польща відчинила двері своєї країни майже трьом мільйонам українців.

Офіційна Варшава дозволила нашим співвітчизникам легально жити та працювати в країні 18 місяців, але ці терміни ще можуть продовжити. Також Польща запустила урядову програму підтримки українських сімей з дітьми, в рамках якої платитиме українським біженцям по 500 злотих (близько 3,5 тис грн) допомоги на кожну дитину. Загалом, нещодавно польський уряд ухвалив законопроект про створення спеціального фонду у розмірі $1,75 млрд. доларів для всебічної допомоги українським біженцям.

На сьогоднішній день Польща – це третя після США та Великої Британії країна за обсягом надання Україні військової допомоги, сума якої вже становила понад $1,6 мільярда.

Окрім цього, найвище керівництво Польщі наполягає, що ЄС має «негайно» розробити план відновлення України після війни на 100 млрд євро за рахунок Євросоюзу, а Київ – стати повноправним членом євроклубу в експрес-режимі.

Тим часом Росія, яка стала країною-ізгоєм, не залишає спроб посварити Київ і Варшаву. Днями директор Служби зовнішньої розвідки РФ Сергій Наришкін заявив, що США та Польща хочуть відновити контроль Варшави над нібито історичними польськими володіннями в Україні.

Президент Зеленський назвав цей вкид Кремля холостими інформаційними ракетами. Дуже примітно, що незадовго до того, як головний путінський розвідник вийшов мовити про «польські володіння» в Україні, Варшава заявила про рішення передати Києву двісті танків Т-72. Чи це випадковість – питання риторичне. До речі, провалившись із провокацією щодо «володінь», «Газпром» одразу ж перекрив Польщі газовий вентиль за її відмову платити у рублях.

Президент Польщі Анджей Дуда нещодавно заявив, що його країна зробить усе, щоб українці «відчували, що вони не самотні». І Польща це справді робить, тоді як Кремль напередодні 9 травня б'ється на самоті та агонії. Західні лідери та аналітики очікують, що саме дев'ятого травня Путін може оголосити війну Україні. Йдеться про формальність, адже досі у Росії вони називають свою агресію проти нашої країни спеціальною операцією, тоді як слово «війна» у РФ заборонено. Надвечір СNN посилаючись на анонімні джерела, повідомило, що Кремль розглядає два сценарії до Дня перемоги, який має для Путіна велике пропагандистське значення. Перший – офіційно оголосити війну Україні. Другий - похвалитися будь-яким "великим досягненням". Телеканал зазначає, що оголошення війни Путіну може знадобитися і для загальної мобілізації. Втім, як каже радник голови ОП Арестович, у Росії діє негласний суспільний договір між населенням та державою про те, що громадяни спостерігають на телеекранах те, яка у них велика країна, як вони скрізь перемагають, але самі у цих війнах не беруть участь. І цей порядок, як свідчить західна та вітчизняна розвідки, ніхто не хоче руйнувати. Ну а публічне оголошення війни нічого не змінить ні в практичному, ні в юридичному плані. Стан питання оголошення війни закріплений в Гаазькій конвенції про початок військових дій 1907 року. Там передбачено, що країни недвозначно повідомляють одна одній про те, що застосовуватимуть свої збройні сили: шляхом ультиматуму, звернення до власного народу чи народу ворожої країни. Сама ж процедура оголошення війни використовувалася востаннє 1973 року за часів арабо-ізраїльського конфлікту. Після цього почали використовувати не термін "війна", а "військовий конфлікт" або "агресія". Саме це зараз відбувається в Україні: сам військовий конфлікт триває з лютого 2014-го, а 24 лютого 2022 року почалася активніша фаза.

У правовому полі також діє резолюція Генеральної асамблеї ООН зразка 1974 року, яка закріплює поняття агресії: дає визначення та критерії, з настанням хоч одного з них дії країни вважаються агресією. На думку експертів, РФ, починаючи з 2014 року, порушила кожен із них цих пунктів, тому фактично ми перебуваємо у стані війни і без оголошення цього Путіним. Тож цей його крок, якщо він буде скоєний — не більше, ніж гра на внутрішнього споживача, який у своїй масі, м'яко кажучи, не горить бажанням виступати в ролі путінського «визволителя» на українській землі.

Читайте також: У ЄС оголосили шостий пакет санкцій проти Росії

Читайте також: Елітні підрозділи РФ відмовляються воювати в Україні