Дрова та багаття: які дискусії та чому розгорілися з наближенням холодів

З падінням температури до нуля Україна стикається з перспективою суворої зими і тривалих блекаутів: попит на електроенергію збільшується на 20-25%, але на тлі регулярних атак Росії на інфраструктуру його буде важко задовольнити, пише Deutsche Welle. "Країна вже стикалася з відключеннями електроенергії тривалістю по 8-12 годин на день, а, згідно з підрахунками ООН, у зимовому сезоні цей показник може зрости до 18 годин", - підсумовує DW.

Politico наводить песимістичнішу оцінку, говорячи про 20-годинні блекаути. Росія контролює Запорізьку АЕС, найбільшу у Європі. Але втрату її енергії компенсує Євросоюз, цитує видання голови Єврокомісії Урсулу фон дер Ляйєн. Допомагаючи з ремонтом та постачанням енергії, Брюссель покриває 25% потреб Києва у зимовий період. Але, як повідомляється, «немає жодних гарантій, що відновлену інфраструктуру не буде знищено знову».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Взаємні удари по енергооб'єктах знову стали предметом переговорів між Києвом та Москвою, пише Financial Times. «Діалог було перервано після початку бойових дій у Курській області, і тепер Україна за посередництва Катару намагається до нього повернутися», - акцентує FT. Як зазначає видання, подібна угода ознаменувала б «найзначнішу деескалацію з початку бойових дій у 2022 році».

У даному контексті зазначимо, що близький до Банкової політолог у розмові з Lenta.UA підкреслив, що «такі рухи дійсно мають місце, при цьому поки не можна сказати, що віз хоч якось суттєво відсунувся від мертвої точки». Ще в серпні, нагадаємо, The Washington Post писало, що Україна та РФ мали відправити делегації до Доху (Катар) для переговорів щодо угоди про припинення ударів по енергетичній інфраструктурі з обох боків, але «стрілку» зірвала операція ЗСУ в Курській області.

За даними Міненерго, з жовтня 2022 року країна-агресор завдала понад тисячу ударів по об'єктах вітчизняної енергетичної інфраструктури. Тільки цього року через удари рашистів було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей. Водночас з початку 2024-го росНПЗ регулярно зазнають атак з боку українських безпілотників. Президент Зеленський називав атаки на НПЗ РФ відповіддю на удари російських військ по енергетиці України.

Ну, а безпосередньо в Україні останніми днями більш ніж жваво обговорюють інший тематичний кейс, а саме «закон про дрова». Саме так в українському сегменті соцмереж називають прийнятий недавно Верховною Радою закон, мета якого посилити відповідальність за незаконну вирубку дерев і за незаконні «схематози» з деревиною. Чому, «закон про дрова»? Тому що у документі з'явилася стаття, яка безпосередньо стосується пересічних громадян, які запасаються дровами на зиму.

Якщо відкинути дров'яну складову, що породила численні меми, то, загалом, у новому законі чимало статей, спрямованих на захист природи. При цьому автори посилаються на законодавство Євросоюзу, де жорсткі вимоги щодо збереження довкілля діють давно і, слід сказати, дуже ефективно. У нашій же з вами країні статті Кримінального та Адміністративного кодексів, які передбачають обмеження та різні види покарань у цій сфері, було запроваджено ще 2018 року. Апелюючи до того, що існуючі норми залишають бажати кращого щодо ефективності як де-факто, так і де-юре, нардепи посилили відповідальність для тих, хто займається масовими вирубками та угодами з деревиною. Крім того, ця відповідальність поширюється на незаконну вирубку у парках, скверах та заповідниках.

Важливо наголосити, що конкретне формулювання у вигляді слова «дрова» в законі жодного разу не згадується. Тим часом до «деревини» відносять різні матеріали – дрова, дошки, бруси та інші вироби, а не лише дерева. Фактично найбільше обурила пересічних українців одна стаття закону – про стягнення великих штрафів та навіть позбавлення волі за «зберігання, перевезення чи збут деревини без належних документів». Визначення «зберігання», вважають критики закону, безпосередньо стосується тих, хто на зиму заготовляє та зберігає дрова, а не лише учасників чорного ринку деревини.

Закон передбачає, що якщо вартість деревини оцінюється у понад 30 тис. гривень, то штраф може становити від 34 тис. до 51 тис. грн. чи обмеження волі до трьох років. Якщо ж вартість становитиме понад 90 тис. гривень, то штраф – від 170 тис. до 425 тис. гривень, або позбавлення волі від 5 до 7 років. Власники дров повинні мати документи про те, де і як вони їх придбали – квитанції, чеки, накладні тощо. І саме їхня відсутність може послужити підставою для штрафу або серйознішого кримінального покарання.

У законі також є норма про покарання за сінокосіння та випасання худоби, заготівлю тростини, самовільний збір дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід на ділянках, де це заборонено або допускається лише з дозволу лісництва. Закладені до закону штрафи за це передбачено у розмірі до 850 гривень.

Один із авторів «дров'яного закону», нардеп від пропрезидентської «Слуги народу» Максим Павлюк категорично заперечує будь-які загрози для тих, хто заготовляє дрова для потреб. Представник «зеленої» фракції запевняє, що закон спрямований не проти населення, яке використовує дрова для обігріву власного будинку, а проти «чорних лісорубів» та незаконних пилорам, які наживаються на краденому лісі. «Особа не несе жодної відповідальності за зберігання 30 м куб. соснових дров, чи 15 м куб. дубових. Це той обсяг, який потрібний домогосподарству на опалювальний сезон, і навіть дещо із запасом. Тому для звичайних домогосподарств, які не займаються переробкою чи продажем деревини у промислових масштабах, цей законопроект значення не матиме. І навіть суто технічно у цій частині норми закону запрацюють не раніше, ніж від початку підготовки до наступного опалювального сезону», - запевняє Павлюк.

Експерти також акцентують на тому, що закон ще не набув чинності, а коли почне діяти – не буде, як і будь-який інший, мати зворотну силу. Іншими словами, поліція не матиме права вимагати тут і зараз будь-яких документів про те, де людина взяла дрова чи іншу деревину. Проте «закон про дрова» критикують вздовж і впоперек.

«Ця немислима історія з дровами – знущання з людей та євроінтеграції. Попереду важка зима. Влада ледве пальцями ворушить, щоб підготувати до неї країну, але зібралася штрафувати та саджати до в'язниць тих, хто запасся дровами, щоб пережити це випробування. Ініціатори ідеї подають це як вимогу ЄС. Мовляв, ось вам та євроінтеграція! А це не так! Ми справді маємо важливі зобов'язання щодо захисту довкілля, але терміни їх виконання ще не чітко зафіксовані, тобто це взагалі далеко від найнагальніших євроінтеграційних завдань! Посилення відповідальності за незаконні вирубки справді є частиною права Євросоюзу, але конкретні форми та ступінь відповідальності громадян за завдані збитки національні держави визначають самі. Не кажучи вже про те, що для такої важкої ситуації, в якій ми є, ми також маємо можливість відстрочення виконання навіть чітко зафіксованих євроінтеграційних завдань. Загалом, якби було щире бажання зупинити незаконні вирубки, то передусім упорядкували б ситуацію в лісовому господарстві, а вже потім притягали б до відповідальності насамперед тих, хто незаконно рубає, а не тих, хто купує. А для цього потрібні правоохоронці та суд, і це якраз наполеглива вимога ЄС, чітко прописана у свіжому звіті Єврокомісії, - реформа правосуддя», - обурюється Іванна Клімпуш-Цинцадзе, нардеп від політсили екс-президента Порошенка, який, втім, мав повноцінні 5 років каденції для проведення «під ключ» цієї судреформи.

У свою чергу колишній міністр ЖКГ та парламентарій від «Батьківщини» Олексій Кучеренко іронізує: «У принципі, під «дров'яний закон» потрібно буде негайно створити «дров'яну контрольну інспекцію» з виїзними добровільними бригадами – дров'яними патрулями. І обов'язково із наглядовою порадою. Непробивна схема!».

Тим часом, якщо відкинути жарти, слід зазначити, що досить важливим нововведенням у «дров'яному законі» є суттєве збільшення штрафів для паліїв. Зокрема, документ передбачає, що знищення або пошкодження лісу, зелених насаджень, стерні, лук, пасовищ, ділянок зі степовою, водно-болотною або іншою рослинністю вогнем або іншим загальнонебезпечним способом каратиметься штрафом від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 51 тис. грн. до 85 тисяч гривень. Якщо ж зазначені дії завдали істотної шкоди довкіллю, штраф становитиме від 91 800 грн. до 153 тис. грн. Також за таке правопорушення, крім грошового покарання, передбачено цілком конкретний кримінальний строк у вигляді обмеження волі від двох до п'яти років, або ж ув'язнення на аналогічний період.

Читайте також: Політика «Лісів України» націлена на створення штучного дефіциту деревини

Читайте також: На Рівненщині у заступника голови ДП «Ліси України» виявили приховані 4 млн доларів готівкою (ФОТО)