Дрібне тремтіння великих гравців: чому колективний Захід блищить перед Путіним

Екстрений саміт НАТО відбувся напередодні у Брюсселі. Під час засідання країни-члени Альянсу шукали відповіді на два ключові питання: як ще допомогти Україні у війні, не вступивши до неї, і що НАТО робитиме, якщо нападуть на одного з його членів.

Те, що тепер ніхто не може почувати себе в безпеці, розуміють усі, а найбільше ті, хто є географічно ближчим до Росії. Наприклад, сусідня Польща біля свого кордону вже розгорнула американську систему протиповітряної оборони «Patriot» та виступила з ініціативою направити в Україну миротворчу місію. Рішучу готовність приєднатися до неї задекларували Данія та Литва. Але решта партнерів, як і прогнозувала Lenta.UA, її відхилили. Ідея воювати з Росією безпосередньо, не те що людською силою, навіть за допомогою надання літаків чи наступального озброєння, не знаходить у НАТО колективної підтримки.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Участь у саміті НАТО, щоправда, зі зрозумілих причин є віртуальним – взяв і президент України. Володимир Зеленський розкрив деякі переговорні деталі між Києвом та Альянсом.

«За десятки років Росія накопичила чималі ресурси. Військові ресурси... техніку, авіабомби та ракети. Вони вкладали божевільні гроші в смерть, поки світ інвестував у життя», - сказав глава української держави, пояснюючи, що наша країна і зараз потребує підтримки Заходу.

Зе окремо наголосив, що це вже його повторне прохання, а вперше він звертався до НАТО місяць тому: «Ще 24 лютого я звернувся до вас із цілком ясним, логічним проханням. Допомогти закрити наше небо. Убезпечити наших людей від російських бомб та ракет. Ми так і не почули чіткої та аргументованої відповіді… Україна зверталася до вас по літаки. Щоб ми не втрачали стільки людей. Ви маєте тисячі бойових літаків! Але нам не дали жодного. Ми зверталися по танки. Щоб ми могли деблокувати наші міста, де Росія тримає у заручниках сотні тисяч людей, штучно створює голод, буквально знищує у попіл житлові квартали. У вас є щонайменше 20 тисяч танків! Україна просила один відсоток усіх ваших танків. Віддати чи продати. Але у вас знову-таки немає чіткої відповіді...».

Під час вчорашнього саміту Володимир Зеленський звернувся з проханням до НАТО щодо надання Україні літаків, систем залпового вогню, протикорабельної зброї, а також засобів протиповітряної оборони (ППО). Президент також зазначив, що Україна вдячна всім союзникам за вже надану військову допомогу, але її недостатньо для ефективної зупинки наступу Російської Федерації.

Британський прем'єр Борис Джонсон, коментуючи спіч гаранта української Конституції, сказав, що поставки, про які просить Зеленський, складні логістично, але його країна оголошує черговий пакет військової допомоги офіційному Києву. Йдеться про шість тисяч протитанкових ракет і фугасне озброєння.

У свою чергу, Сполучені Штати продовжують вже анонсовані програми і, як пишуть американські ЗМІ з посиланням на джерела в Білому домі, ретельно вивчають можливість додати ще й протикорабельні ракети.

Щодо НАТО в цілому, то там найближчим часом обіцяють засоби захисту від хімічної та біологічної зброї, оскільки така загроза в Альянсі вважається цілком реальною. Про танки, літаки та ППО — ні сном, ні духом…

«Будь-яке застосування хімічної зброї повністю змінить характер конфлікту. Це буде грубим порушенням міжнародного права, матиме широкі наслідки і, звісно, буде дуже небезпечним», - заявив генсек Альянсу Єнс Столтенберг. До речі, в ці дні він мав припинити свою місію в НАТО і повертатися додому для того, щоб очолити Центробанк Норвегії, проте російсько-українська війна внесла свої корективи і повноваження Генсека Столтенберга будуть продовжені на невизначений час.

«Єдине, що я від вас вимагаю після місяця війни з Росією: це прохання заради наших військових. Більше, прошу, ніколи не кажіть нам, що наша армія не відповідає стандартам Північноатлантичного Альянсу», - такими словами завершив свій виступ перед представниками натовських країн Володимир Зеленський.

Утім, у підсумковій заяві вчорашнього саміту НАТО щодо стандартів ЗСУ немає жодного слова. У документі члени Альянсу закликали Росію зупинити бойові дії, Білорусь – припинити сприяти вторгненню, а Китай – не допомагати Росії обходити санкції та не повторювати «хибні наративи Кремля».

Також держави-учасниці Альянсу заявили, що неодмінно переслідуватимуть керівництво Російської Федерації за військові злочини, попередили від застосування хімічної чи ядерної зброї та закликали «до негайного припинення вогню, виведення військ та переговорів з Україною. Пообіцявши надавати Києву і надалі «потужну військову підтримку», члени Альянсу констатували, що, як і раніше, віддані політиці відкритих дверей НАТО – тобто натякнули, що Україні шлях до цього міжнародного клубу не закрито.

На саміті Євросоюзу, який також пройшов у четвер, 24 березня у Брюсселі заявили, що ЄС сьогодні об'єднаний навколо однієї мети: позбавити Москву грошей, які вона витрачає на фінансування війни проти України. Дії Росії глава європейської дипломатії Жозеп Боррель назвав великою невдачею з військової точки зору і додав – фінансовий тиск на РФ продовжить Захід. Загалом учорашня зустріч євролідерів, до яких приєднався і президент США Джо Байден, стала своєрідним аудитом санкцій, якими вже покарали Російську Федерацію.

Західні партнери в рамках ЄС сьогодні активно шукають слабкі місця у санкційних антиросійських «воротах» і вирішують, як покласти край будь-яким спробам оминути існуючі обмеження. Паралельно з цим проти РФ запроваджуються і нові санкції. Так, відучора ще більше представників російської еліти перебувають у чорних списках ЄС та США. Серед них – голова російського Центробанку та депутати Держдуми, які підтримали визнання так званих «республік» - загалом три з половиною сотні людей. І ще півсотні компаній російського оборонно-промислового сектору.

Тим часом європейці поки що не готові бити по найболючішому – російським енергоносіям, що наповнюють значну частину бюджету країни-агресора. У Європі, яка на 40% залежить від блакитного палива з РФ, не хочуть, щоби цей удар обернувся для них бумерангом. Тож проривних рішень якось ембарго на енергоносії, на яке так чекали в українській столиці, на саміті ЄС так і не затвердили.

При цьому дуже важливо відзначити, що Східний фланг ЄС виступав рішуче за цей крок, всупереч ризикам власних фінансових втрат. Більше того, прем'єр Естонії Кая Каллас навіть пропонувала гроші, які ЄС збирає на оплату російського газу, спрямувати на повоєнне відновлення України. Проте Німеччина, Франція, Нідерланди, Бельгія – і не лише – виступили проти, заявивши, що не хочуть, щоб їхні громадяни мерзли, а підприємства зупиняли виробничий процес. Наразі країни-члени ЄС лише підтвердили свій намір злазити з російської газової голки якнайшвидше.

Перед євролідерами, які з'їхалися на саміт ЄС до бельгійської столиці з відеозв'язку, виступив Володимир Зеленський. Висловлюючи подяку за підтримку країнам Євросоюзу, Зе раптом зупинився, коли заговорив про Угорщину. Після короткої паузи він звернувся до прем'єр-міністра цієї країни Віктора Орбана з емоційним закликом раз і назавжди визначитися, на чиєму боці у російсько-українській війні виступає офіційний Будапешт. Глава держави, зазначивши, що багато разів був у угорській столиці та відвідував меморіал жертв Голокосту – символічні ряди взуття на набережній Дунаю, додав: «Послухай, Вікторе, знаєш, що відбувається у Маріуполі? Будь ласка, якщо зможеш - сходи на свою набережну, подивися на те взуття і ти побачиш, як масові вбивства можуть повторитись. Це сьогодні робить Росія. Те саме взуття - в Маріуполі. Там такі ж люди – дорослі та діти, дідусі та бабусі... І їх там тисячі, чуєш?! І цих тисяч уже нема. А ти вагаєшся – вводити санкції чи ні. Вагаєшся, пропускати зброю чи ні. Торгувати з Росією чи ні. Немає часу вагатися, пора вже вирішувати. Ми віримо у вас, нам потрібна ваша підтримка. Ми віримо у твій народ і віримо у Європейський Союз».

Невідомо, про що, слухаючи персональне звернення українського президента, думав угорський прем'єр – у Віктора Орбана не було можливості сказати своє слово, оскільки регламент саміту не передбачав реакційно-відповідних реплік. Цілком можливо, хоча малоймовірно, Угорщина, яка досі навідріз відмовлялася постачати Києву зброю, на другому місяці війни, що вже стартував, змінить свою позицію.

Позиції Кремля в бойовому протистоянні з Києвом з кожним днем все слабше, - констатують профільні фахівці, додаючи при цьому, що в РФ залишається не так багато козирів, щоб переламати хід війни. Експерти впевнені, що Кремль обов'язково спробує залучити білоруські війська до західної України. Теоретично це могло б відірвати українські сили від оборони Києва, ускладнити постачання зброї та боєприпасів з Євросоюзу та США. Генштаб розцінює можливість розвитку такого сценарію як високу. Білоруське ж керівництво заперечує намір відправляти своїх солдатів до нашої країни, хоча де-факто Мінськ вже бере у війні безпосередню участь, оскільки з території РБ йдуть російські колони та запускаються ракети.

Військовий експерт Олег Жданов оцінює ймовірність повномасштабного білоруського вторгнення як 50 на 50. Але, на його думку, на певному етапі Путін дотисне свого білоруського колегу Лукашенка і змусить напасти на Україну, хоча це стратегічно нічого не змінить, а лише створить певні додаткові проблеми.

Дуже примітно, що деякі російські політики вже почали озвучувати в контексті подальшого протистояння, ймовірність застосування ядерної зброї. Наприклад, про таку можливість у разі «нахабних провокацій» заявив недавно заступник посла Росії в ООН Дмитро Полянський. Влада США, за даними The New York Times, вже сформувала спеціальну команду фахівців для опрацювання сценаріїв на випадок використання Росією хімічної, біологічної або ядерної зброї, хоча мало хто у світі сьогодні вірить, що сценарій з «кнопкою» є справді реалістичним.

Хоч би як там було, за підсумками місяця повномасштабного протистояння Україна виконала завдання-максимум на першій фазі війни. ЗСУ погасили наступальний потенціал противника, зробили кроки зі стабілізації лінії фронту, зберегли основні сили та накопичили резерви. У той же час російські війська на різних напрямках вторгнення слабо координуються між собою, не мають централізованого логістичного забезпечення і зазнають нових і нових втрат серед офіцерського складу. Очевидно, що саме від того, чи зможе Кремль оперативно вирішити ці проблеми, а також підтягнути на фронт резерви, залежатиме, чи найближчим часом станеться друга хвиля наступу «визволителів» або ж для наших воїнів відкриється сприятливе вікно для проведення контрнаступальних дій. Зрозуміло, що проводити контрнаступ на всьому фронті завдовжки понад тисячу кілометрів вкрай складно, проте навіть маленькі кроки в окремих зонах неодмінно призведуть до великої – переможної мети.

Читайте також: Чому українцям не варто розраховувати на швидку перемогу, пояснили у Міноборони

Читайте також: У ЄС відповіли на рішення РФ продавати свій газ за рублі