Держава повністю втратила контроль над політикою в тарифній сфері - екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко

Хвиля стихійних акцій прокотилася днями в різних куточках України. Люди вийшли на вулиці, протестуючи проти зростання цін на комунальні послуги, який почався акурат з 1 січня. Так, в Жмеринці, Гайсині, Тульчині та Брацлаві Вінницької області місцеві жителі на знак протесту блокували автодороги. Протести також відбулися в Лубнах Рівненській області, Одесі, Харкові, Львові, Полтаві, Миколаєві, Херсоні та Чернівцях. Народне невдоволення не залишилося непоміченим на Печерських пагорбах: в Офісі президента провели екстрену нараду з питань тарифів за участю Володимира Зеленського, прем'єра Дениса Шмигаля, тимчасово виконуючого обов'язки міністра енергетики Юрія Вітренка, міністра фінансів Сергія Марченка та керівника Мінсоцполітики Марини Лазебної.

За підсумками на Банковій повідомили, що пан Вітренко представив «попередній план щодо істотного зниження тарифів на газ і встановлення ціни, яка була б справедливою з точки зору споживача». У чому конкретно полягає цей план - невідомо. Президент в свою чергу, підкресливши, що ціна на газ зростає на ринку «в силу погодних умов та інших причин, які склалися в Європі», додав: «Ми не можемо дозволити зростання ціни для наших громадян».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

В результаті, 13 січня на засіданні Кабміну прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив про те, що уряд може ввести державне регулювання ціни на газ для побутових споживачів на період карантину або до завершення опалювального сезону через зростання біржових цін. За словами Шмигаля, пропонована ціна, яка буде встановлена на період регулювання, складе 6,99 гривні за кубічний метр для всіх побутових споживачів. Прем'єр додав, що така ціна зараз є найнижчою на українській біржі, а з урахуванням того, що деякі облгази продають газ по 10 гривень і вище, зменшення вартості складе близько 30%. Втім, поки що відповідного рішення Кабміну про введення нового розміру тарифів немає.

Про те, чи реально згладити тарифні гостро-соціальні кути і як це можна зробити, Lenta.UA поговорила з нардепом від «Батьківщини» і екс-міністром з питань ЖКГ Олексій Кучеренко.

- Наскільки ви поділяєте думку своїх парламентських колег з інших фракцій ВР про те, що зі стартом 2021 року в Україні почався тарифний геноцид?

- Геноцид - це дещо емоційне визначення, хоча з іншого боку... Знаєте, насправді ми маємо справу з повною втратою контролю держави над процесом тарифоутворення, а яким вже визначенням це позначати - питання десяте. Особисто я вважаю, що все, що відбувається нині в сфері тарифної політики - це наслідок бездумних реформ. По суті, не створивши ринку, газ, перепрошую за вираз, юзалі хто як хотів. В результаті монополізм тільки посилився, а держава фактично пішло з цього процесу. До всього цього, додали повноважень місцевій владі, що дозволяє їм досить непогано «погуляти» за тарифним полю при відсутності державного контролю і захисту прав споживачів. І сьогодні люди, до речі, обурені не тільки зростанням тарифів, але і низькою якістю послуг, не знаючи при цьому куди звернутися. Цілковитий «розбрід і хитання».

- Як відомо, основною тарифоутворення є газ, підвищення вартості якого викликає ланцюгову реакцію. Як в цю логіку вписується відома мантра про те, що на потреби населення нам повинно вистачати з лишком блакитного палива власного видобутку?

- Буквально днями з'явилися свіжі дані про те, що в Україні за минулий рік в цілому на 2% скоротився видобуток газу. При цьому, зверніть увагу: приватний сектор видобутку зріс на сім відсотків, а от державний на 5% впав. Але навіть незважаючи на це, на сьогоднішній день українського газу державної видобутку компанії «Укргазвидобування» повністю вистачає для потреб населення і «Тепллокоммуненерго». Тому я вважаю величезним злочином проти українського народу прив'язку вартості на український газ до якихось імпортних цін на амстердамських або Дюссельдорфських біржах. Ідеологами цього всього (прив'язки цін до зовнішніх ринків - ред.) були пани Коболєв і Вітренко, а уряду Яценюка, а потім Гройсмана зафіксували це в своїх формулах. До речі, цей формульний підхід триває і зараз. І ось ця прив'язка до імпортних хабам привела до того, що сьогодні сховища повні газу (на 25% більше, ніж в минулому році), а вартість через прив'язку до якихось європейськими цінами, злітає. А оскільки по всьому ланцюжку відбулася повна втрата логіки, виросли також тарифи на тепло, на воду - в півтора рази за 2020 рік, на утримання будинків, розподіл газу і т.п.

Тарифні протести стартували в Лубнах, де встановили тариф 3 гривні за метр кубічний. І це тільки розподіл, тобто - доставка газу! А до цього додається ціна «Нафтогазу», яка поки що становить 7,22 грн, а в лютому буде, думаю, десь 8,50 гривень. Ось, давайте і порахуємо, де людям брати такі гроші за все це комунальне «щастя».

- А в чому наша специфічна унікальність, що в умовах коронавируса і, відповідно, непростих економічних умов, ми є єдиною країною, де підвищуються тарифи?

- Я дійсно не знаю іншої країни, крім України, де б в такий непростий період підвищувалася вартість комунальних послуг. Навпаки, приймаються закони про (як мінімум) мораторій на підвищення щоб уникнути штовхання людей в боргову прірву. А у нас, що? Розірваний процес... З одного боку, локдауни, падіння ВВП, а з іншого - «серенади» про якісь міфічні ринкові тарифи. Повірте мені, я відповідаю за свої слова: у нас немає ніякого ринку і, відповідно, не може бути ринкових тарифів ні на газ, ні на електроенергію, ні на воду, ні на тепло, ні навіть на сміття. Всі розмови про ринок - демагогія.

- Фракція, яку ви представляєте, підтримала бюджет-2021, в якому передбачено зменшення коштів на субсидування. При цьому ви говорите про необхідність захисту споживачів. Де логіка?

- Насправді зменшенням потенційних субсідіантов зараз лякають даремно. Субсидії - це якраз найменший ризик, оскільки якщо в цьому плані щось піде не так, їх не буде вистачати тощо. У парламенті максимум за тиждень буде проголосований законопроект, який усуне ці прогалини. Тому я закликаю людей не нервувати з цього приводу. Якщо за існуючими критеріями людина підпадає під програму субсидування, ніхто його цього права не позбавить. До речі, днями в ефірі одного з телеканалів я дискутував з паном Гетманцева (нардеп від Слуги народу - ред.), де він як мантру повторював, мовляв, ми повністю захистили субсідіантов.

У нас на сьогодні 3,1 мільйона домогосподарств, які перебувають на субсидії. Це дуже багато, але скажіть мені, будь ласка, а у людей, які не підпадають під субсидії є багато зайвих грошей і їх не потрібно захищати від цих, вибачте, ідіотських тарифів? Чому ми думаємо тільки про субсідіантов? Що стосується субсідіантов, то ще раз повторю: все вони отримають свої субсидії, проте в цей же час у інших людей виймуть з кишень чималенькі гроші. А по голосуванню. Коли скорочували витрати на субсидії, ніхто ж не знав, що почнеться така агресивно-наступальна тарифна атака!

Ніхто й подумати не міг, що, починаючи з січня, незалежний регулятор почне стрімко піднімати ціни на воду, тепло, та на все... Це зайвий раз підтверджує, що уряд повністю втратила контроль над державною політикою в тарифній сфері.

- Зараз ми спостерігаємо нечисленні акції протесту проти підвищення тарифів на місцях. А чи може ця тема стати фундаментом масштабного загальнодержавного протесту з урахуванням того, що українці, на відміну від більшості європейців, найчастіше в масовому пориві відстоюють ідеологічні, а не матеріальні цінності?

- Так, у нас, як правило, виходять на вулицю за вищі матерії: армія, віра, мова, томос і так далі. Я - обома руками «за». Але разом з тим, не можна ж мовчки спостерігати за тим, як тобі сіли на голову і звісили ноги? Зараз йде колосальне підвищення тарифів, так? Так. Але ж ще рік тому нам прямо зі спортивної бігової доріжки президент сказав, що влада знає, як можна знизити тарифи чи не вдвічі. У свою чергу, прем'єр три місяці тому хвалився, що в країні встановлено найнижчі тарифи за останні п'ять років. Це - свідчення повного розриву влади і реалій, але коли ми візьмемо свіжу соціологію «Рейтингу», ми побачимо, що і глава держави, і його політсила займають перші місця в шкалі електоральних симпатій. І ось тут мені вже зовсім незрозуміло, і я задаюся питанням: «А, може бути, людям подобаються всілякі соціальні та тарифні експерименти?». Я до того, що мовчання - це згода, яка може породити вседозволеність влади.

Коли НАК «Нафтогаз» виймає левову частку з рахунку, зрозуміло, що всім іншим суб'єктам ніколи не буде вистачати. Є собівартість послуги і держава повинна якось це регулювати і контролювати. Не може одна структура грабувати всіх. А тепер вже і Вітренко, прийшовши до Кабміну, не знає, що з цим усім робити. Каже, мовляв, ціна на електроенергію далеко не найвища в Європі, а до цього твердили, що сама. Словом, вони самі там заплуталися і ця біда - це набагато більше, ніж просто тарифну кризу. Вона призведе до дуже потужним процесам і я хотів би, щоб люди навчилися відрізняти псевдо-ринкову балаканину від професійного підходу.

- Якщо чи не у всіх тарифних негараздах ключову роль відіграє «Нафтогаз», чому за всі ці роки в парламенті не може набратися голосів для його ліквідації?

- На моє глибоке переконання, перше, що сьогодні слід зробити - це проведення публічного аудиту «Нафтогазу», його подальша ліквідація і залучення до відповідальності Наглядових рад та правління. «Укргазвидобування» - це компанія, яка реально добуває газ, тоді як нак- це всього лише пусті балачки, не більше. До речі, знаєте, скільки там працює людей? 1050 чоловік. І якщо суспільство знає хіба що про космічних виплати Коболєва, то я вам скажу, у скільки обходиться вся ця братія - 3 мільярди гривень. Середня зарплата в «Нафтогазі» становить 277 тисяч гривень, тобто одна людина щомісяця отримує $ 10 тис. Тому, гнати їх треба стусаном під зад на допити до відповідних органів і рятувати від них «Укргазвидобування».

- Так а що все-таки заважає зараз і заважало раніше зробити цей стусан? Чому Верховна Рада не може звільнити того ж Коболєва, до якого питань накопичилося в сім мішків гречаної вовни?

- Тому що у нього є потужні лобісти і захисники як в європейських країнах, так і в одній заокеанської. При цьому, я переконаний, що вони або введені в оману, або самі хочуть перебувати в таких умовах, оскільки будь-яка здорова людина, прочитавши про численні «подвиги» Коболєва, навряд чи відстоював би його позиції. Ще одна причина полягає в тому, що наші з вами гроші, які пропадають в «Нафтогазі», цілком ймовірно використовуються на утримання фракції «Слуга народу» і ОП. Ну, а де вони ще можуть взяти раптово 30 мільйонів на покупку будинку і відразу після цього їхати відпочивати в Дубай (мова йде про заступника голови Офісу президента Кирила Тимошенко - ред.)?

Я не лізу в їхні кишені, але звідки у них такі гроші? На 99% переконаний, що саме «Нафтогаз» є джерелом змісту цієї владної команди. Іншого пояснення просто немає, тому що очі закриваються на очевидно-кричущі речі, які чинить НАКом.

Але є й інша сторона медалі. З 200 з гаком мажоритарників, більше 120-ти - це «слуги народу». Скажіть, а що заважає українцям знайти свого мажоритарника і в ультимативній формі йому сказати: «Або ми рознесемо в пух і прах твою приймальню, або ти в Верховній Раді проголосуєш за ліквідацію «Нафтогазу» і його, а також персонально Коболєва публічний аудит».

Мені б особисто дуже-дуже хотілося, щоб люди діяли адресно і конкретно. У Києві, наприклад, є 13 мажоритарників від «Слуги народу». Кияни, знайдіть, будь ласка, кожного і задайте одне питання: «Чому ви нас грабуєте через газ, через Дарницьку ТЕЦ, Київенерго?». Аналогічним способом потрібно діяти і в інших містах - знаходити прийомні «слуг» і висувати вимоги. Тільки так лід може рушити, а я ще раз підкреслюю: як опозиційний парламентарій, разом з іншими адекватними депутатами, які є і в «Слугу народу», готовий максимально допомагати людям.

- А олігархи, у яких свої інтереси в енергетичній та газовій сферах, будуть, отже, сидіти, склавши руки...

- Олігархи, незважаючи на те, що є хижаками - хлопці прагматичні. Так ось, маючи тут активи у вигляді генерацій, електростанцій і так далі, вони також ходять по землі і повинні розуміти, що ситуація є вибухонебезпечною і що їх - олігархічні - апетити настільки величезні, що населення їх просто не потягне у вигляді тих же платіжок. Тому, я б запропонував їм зібратися з урядом і обговорити якийсь меморандум, так як зараз кожен воює виключно в своєму сегменті. Олігархам і членам Кабміну необхідно уважно подивитися на цей пиріг і якось справедливо його розділити.

Наталія Ромашова

Читайте також: Кабмін регулюватиме ціну на газ під час карантину

Читайте також: Шмигаль розповів, як уряд планує виконувати «газовий наказ» Зеленського